Що відбувається в НБУ: як Шевченко вчинить з опальними заступниками

Кадрова інтрига в Нацбанку досягла свого піку. Банкіри вже три місяці перешіптуються на тему звільнень у регулятора, що відбуваються і прийдешніх. Після призначення в липні головою правління Кирила Шевченка, він встиг змінити трьох з п'яти членів правління і разом зі своїм шостим голосом отримав абсолютну більшість для прийняття потрібних рішень.

Однак фінансова громадськість чекала фінального акорду — відставки ще двох заступників голови НБУ: першого заступника голови Катерини Рожкової, що курирувала банківський нагляд, і заступника голови Дмитра Сологуба, що відповідає за монетарну політику. Це два останніх представника команди попередніх голів Валерії Гонтарєвої та Якова Смолія.

Справа не стільки у кровожерливості банківського співтовариства, скільки в зміні поколінь. Багато хто на фінансовому ринку продовжує цінувати Рожкову/Сологуба за їх професійні якості. Однак вважають, що повинна дотримуватися наступність влади у Національному банку. Зі своїм приходом до НБУ Кирило Шевченко чітко заявив, що сформує власну команду. Тому на ринку чекають, коли він виконає обіцяне, щоб зрозуміти, з ким доведеться мати справу і як налагоджувати співпрацю. Так було шість років тому, коли до Нацбанку приходила Гонтарєва, того ж чекають і зараз.

Вважається, що доки не завершиться оновлення правління, рішення багатьох питань буде поставлено на паузу. Однак і Сологуб, і Рожкова вже неодноразово дали зрозуміти, що мають намір допрацювати декілька років до закінчення своїх контрактів. Тобто, не писатимуть заяви «за власним бажанням», і не звільнятимуться самостійно, хоча, за чутками, їм пропонували так вчинити.

Читайте також: Режим тиші закінчився. Рожкова і Сологуб прокоментували перерозподіл повноважень в НБУ

Про що торгуються з Рожковою

Майже відразу з'явилися розмови про примусову відставку, принаймні, одного заступника голови — Катерини Рожкової. Пліткували, що Рада Нацбанку ось-ось звільнить її за поданням голови Шевченко. Розгляду цього питання спочатку чекали на засіданні 16 жовтня, а потім — 27 жовтня. Однак цього не сталося.

Наступне засідання Ради НБУ заплановано на 12 листопада. Однак немає жодної впевненості, що на ньому буде розглядатися питання звільнення першого заступника голови Рожкової. За однією версією, з цим тягнуть через юридичні ризики, за іншою — через ретельну підготовку цієї відставки.

Відповідно до закону про Нацбанк, Рада регулятора може звільнити заступника голови за 9-тьма причинами. А в історії з Рожковою може підійти лише одна — втрата бездоганної ділової репутації. Правоохоронні органи відкривали кримінальні справи щодо її діяльності у комерційних банках і в НБУ, і в них можуть міститися факти, що підривають репутацію.

«Судова практика, що склалася, показує, що таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку і Рожкова цілком зможе довести, що звільнена вона безпідставно», — сказав «Мінфіну» керуючий партнер адвокатського об'єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Це перший ризик, є й інший. «Це може стати підставою для перегляду рішень, раніше прийнятих Рожковою, в тому числі і про неплатоспроможність та виведення банків з ринку. За умови, що період, який буде поставлений їй, як підстава для втрати бездоганної ділової репутації, буде покривати період прийняття таких рішень. Однак, це буде вирішуватися в окремих судових процесах», — пояснив Мороз.

Саме тому керівництву Нацбанку, та й керівництву країни теж, потрібно, щоб Катерина Рожкова лишила НБУ «за власним бажанням». Але, як відомо, Катерина Вікторівна не має наміру цього робити, і говорила про це журналістам. Офіційні пояснення з цього приводу відомі: у Рожкової не закінчився термін контракту і є потреба професійної самореалізації в Національному банку.

Але є і те, про що не говорять відкрито. Обговорюється чутка про активізацію розслідувань у кримінальних справах, які відкривалися щодо діяльності Катерини Рожкової до і після призначення в НБУ. Кажуть про серйозні зрушення в розслідуванні і навіть про подачу в суд клопотання, щоб позбавити її права виїзду за кордон. За неофіційною інформацією, вона вже невиїзна, і не хоче звільнятися з Нацбанку, щоб мати важелі тиску.

Не виключено, що саме зараз йдуть перемовини між Кирилом Шевченком з Офісом Президента (з яким голова Нацбанку постійно координується) і Рожковою. За однієї умови: «влада закриває кримінальні справи стосовно першого заступника голови центробанку — вона мирно залишає Національний банк».

Якщо так і є, то за поточними подіями очевидна їх безрезультативність. Катерина Рожкова не просто залишається в НБУ, а й змусила Шевченка перекроїти повноваження в Нацбанку. Працівники центробанку часто розповідали про конфлікти між головою і першим заступником голови. Рожкову вважали внутрішньою опозицією у відношенні до нового керівництва. Тому назвали перерозподіл обов'язків вимушеним заходом. Інакше було неможливо налагодити продуктивну роботу в нагляді.

Девальвація гривні та Сологуб — гарант

Це сталося ще 20 жовтня. Правління Нацбанку прийняло рішення про перепідпорядкування пруденційного нагляду, разом з 6-тьма профільними департаментами, який раніше контролювала перший заступник голови Рожкова, безпосередньо голові Шевченко.

При цьому не зачепили другого заступника голови зі старого правління НБУ — Дмитра Сологуба. Він хоча і підтримував Рожкову, проте не вважався опозиціонером Шевченка. Тому його повноваження не обмежували. До того ж Сологуба вважають сильним макроекономістом, тому залишили йому колишній блок монетарної діяльності.

Ще збереження Сологуба дозволяє зберігати систему противаг і гарантій в новому правлінні Національного банку. Тих гарантій, які правління Гонтарєвої/Смолія давали іноземним покупцям ОВДП. Нерезиденти хотіли бути впевненими, що зможуть вигідно (за підвищеним курсом) обміняти долари перед покупкою гривневих ОВДП. А потім так само вигідно (за зниженим курсом) їх вивести.

Офіційно в Нацбанку любили говорити про те, що скупка нерезидентами наших ОВДП і вкладення таким чином в Україну майже $5 млрд стало результатом зусиль правління: підвищення прозорості валютного ринку, поліпшення інструментарію та технології (підключення міжнародного депозитарію Clearstream). Але всі розуміли, що без особистих гарантій справа не обійшлася.

Була чутка про те, що іноземці пообіцяли «старому» правлінню НБУ не виводити свої капітали з наших ОВДП 8 років, а нацбанківці гарантували виведення грошей за вигідним курсом. Щоб іноземці заробили не тільки на купоні (відсотковій ставці), але ще й на курсовій різниці. Після зміни керівництва Нацбанку всі ці гарантії похитнулися. Щоб їх підтримувати, вирішили зберегти в центробанку одного представника «старого» правління (Сологуба).

Так намагаються заспокоїти нерезидентів, які, в свою чергу, обіцяють зупинити стихійне скидання ОВДП і виведення капіталу з України. За останні півтора року обсяг гривневих держоблігацій в портфелях іноземців скоротився зі 115,5 млрд грн до 78,6 млрд грн, тобто на 32%.

На піках девальвації саме вони найчастіше провокували зниження курсу гривні великими покупками долара. Ці покупки не завжди були величезними, але все одно створювали проблеми на нашому міжбанку. При середньому добовому обсязі торгів $110-150 млн, придбання додаткових $10-20 млн сильно впливає на курс.

Вважається, що Дмитро Сологуб, окрім роботи в монетарному блоці, стане гарантом старих зобов'язань для іноземців. Які у відповідь не будуть розпродавати портфелі гривневих держоблігацій і обвалювати курс гривні.

Пояснення Нацбанку

В НБУ ніколи публічно не визнають всіх цих версій і до останнього будуть триматися офіційного пояснення перерозподілу повноважень в Нацбанку. А саме, що все це було потрібно в зв'язку з розширенням мандата регулятора, який отримав повноваження розформованого Нацкомфінпослуг. І тепер контролює роботу не тільки банківського сектора, але і небанківських фінустанов.

Хоча експерти не вважають це пояснення правдоподібним.

«По-перше, це було рішення не стільки правління як колективного органу, скільки голови правління. По-друге, це було продиктовано явною відсутністю довіри Шевченка до Рожкової, яка ставить під загрозу ефективність НБУ в сфері банківського нагляду — однієї з найважливіших функцій НБУ. Вирішити цю проблему можна було звільненням Рожкової. Але, схоже, що таке рішення визнали ризикованим для відносин з міжнародними фінансовими партнерами», — сказав «Мінфіну» керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Новий підхід дозволяє змінити точки прийняття рішень. «Причому, не посилюючи публічний конфлікт. З плюсів: вся відповідальність за прийняті рішення переходить новій команді (як і сама можливість приймати такі рішення без проблем). А з іншого боку — формується певна монополія, що було завжди з приходом нових команд. Хоча виникає питання щодо наступності політики регулятора», — зазначив у розмові з «Мінфіном» директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Втім, для самих банкірів ця таємниця давно не принципова. Вони відразу розуміли, що відбудеться зміна поколінь в НБУ, і спокійно чекали затвердження нових осіб. Що вселило в них справжнє занепокоєння — це перепідпорядкування нагляду голові Нацбанку.

Не тому, що головою є саме Кирило Шевченко. Фінансисти бояться, що перша особа НБУ фізично не буде справлятися з новим фронтом робіт, і у пруденційного нагляду почнуться проблеми, тобто, вони з'являться і у самих банків.

У коментарі «Мінфіну» всі ці побоювання спробували розвіяти, і навіть натякнули на те, що рішення про таке перепідпорядкування нагляду може бути тимчасовим.

«Вертикалі підпорядкування можуть змінюватися (перерозподілятися, доповнюватися, спрощуватися) за напрямками діяльності Національного банку в разі виділення нових, об'єднання, ліквідації напрямків діяльності, в залежності від стратегічно важливих цілей НБУ та при внесення змін до його організаційної структури», — відповіла прес-служба Нацбанку на запит «Мінфіну».

Плани Нацбанку

Нацбанківці пообіцяли впритул займатися банківським наглядом і повідомили, що завершили роботу над законопроектом «Про банки і банківську діяльність». Зміни стосуються перегляду вимог до корпоративного управління: посилення відповідальності ради та правління банку, вдосконалення системи управління ризиками в банках та підвищення її ефективності.

Також законопроектом передбачаються вимоги щодо:

• Впровадженню нової структури капіталу.
• Вдосконалення вимог до ліквідності.
• Посилення вимог до корпоративного управління.

«Крім того, Національний банк продовжує впроваджувати систему SREP, яка на даний час є базовою для оцінки ризиків в рамках ризик-орієнтованого нагляду», — йдеться у відповіді Нацбанку.

З інших нововведень, які готуються в НБУ, «Мінфіну» також повідомили про впровадження більш гнучких правил оцінки банками кредитного ризику. Планується розширення переліку клієнтів, яких можна буде оцінювати на груповій (спрощеній) основі.

«Все це буде сприяти зниженню регуляторного навантаження на банки і забезпечувати точну оцінку кредитних ризиків», — вважають в регуляторі.

Чого банки чекають від НБУ

Щоб зрозуміти, чого від Національного банку чекають і хочуть отримати банки, «Мінфін» провів спеціальне опитування керівників українських банків. Побажань виявилося чимало:

1. Банки просять скасувати кредитні канікули, пільги і послаблення, які вводилися після початку карантину через covid-19. Через них серйозно зменшилися доходи фінустанов, яким стали гірше платити за кредитами.

«Банки серйозно допомогли позичальникам і державі кредитними канікулами та іншими кредитними пільгами. Зараз потрібно думати, як покрити ці витрати, і відкрити для учасників фінансового ринку ширші можливості для збільшення дохідної частини», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов.

2. Банки лобіюють вступ Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізосіб на тих же умовах, що й інші учасники. Так буде усунуто перевагу (держгарантія на всю суму вкладу, а не тільки на 200 тис. грн) держструктури, в порівнянні з іншими банками.

3. Збільшення суми гарантування вкладів для фізосіб з 200 тис. грн до 600 тис. Це повинно підвищити довіру вкладників до банків і, відповідно, сум їх вкладень. Попутно від Нацбанку чекають заходів, які дозволять збільшити терміни розміщень коштів на рахунках.

Читайте також: З моменту створення ФГВФО гарантовану суму було підвищено у 400 разів

«Ставки за депозитами знижуються, і люди просто припинять нести гроші в банк. Крім того, всі гроші в банках розміщені до року. НБУ кредитує банки під ОВДП, але ОВДП теж купуються за гроші вкладників», — пояснив суть проблеми «Мінфіну» голова правління Forward Bank Андрій Кисельов.

4. Від НБУ чекають зниження норм резервування за кредитними операціями в надії, що це активізує банківське кредитування.

«Більшість фінустанов зараз дуже активно працюють над відродженням внутрішньої інфраструктури корпоративного кредитування. Збільшується і апетит до ризику. Поки що це не відбивається на кредитному портфелі бізнесу загалом у системі. Але я впевнений, що у 2021-му він буде зростати», — зазначив у розмові з «Мінфіном» голова правління Кредитвест Банку Ігор Тихонов.

Читайте також: Частка проблемних кредитів в банках скоротилася до 45% — НБУ

5. Банки просять не вводити 150%-е резервування за споживчими кредитами, про яке ходила маса чуток. Оскільки це може призвести до скорочення обсягів фінансування населення і споживання загалом.

6. Кредитори просять максимально спростити стягнення заборгованості за кредитами.

«Надати банкам можливість отримання виконавчого документа без звернення до суду. Третейське застереження, виконавчий документ, який клієнт підписує разом з договором або ін. Якщо договір посвідчений нотаріально і банк здійснив виконавчий напис у нотаріуса — виконавчий документ не повинен підлягати оскарженню в суді», — висловив побажання Андрій Кисельов.

Читайте також: Як виправити кредитну історію (відео)

7. Потрібні нові інструменти під запуск ринку землі, під яку збираються видавати банківські кредити.

«Банківська система потребує розробки додаткових норм, які допоможуть ефективному запуску кредитування під заставу землі з 1 липня 2021 року. Я б ще підкоригувала деякі питання фінансового моніторингу та підвищувала діджиталізацію», — сказала «Мінфіну» член наглядової ради Укрексімбанку Вікторія Страхова.

8. Максимально спростити використання електронного підпису при проведенні віддаленої ідентифікації банківських клієнтів (фіз- та юросіб). Фінансисти обіцяють максимально спрощувати процедури і прискорити терміни прийняття рішень.

«Банки почали відмовлятися від додаткових вимог до позичальників на кшталт переведення оборотів або зарплатних проектів. По крайней мере, за багатьма з них готові робити дуже істотні поступки. Допускаю, що ряд роздрібних банків підуть шляхом розвитку додаткових, нетипових для фінансового ринку продуктів, щоб наростити комісійні доходи. Це може бути що завгодно — від торгівлі послугами і товарами у мобільних додатках до запуску віртуальних мобільних операторів», — повідомив Ігор Тихонов.

Великої віддачі у 2021 році чекають від грального бізнесу, і від запуску ринку землі. Як від них самих, так і від суміжних галузей. Також прогнозується активний розвиток факторингових і лізингових послуг.

Олена Лисенко для «Мінфіну»