Виплати України за зовнішніми зобов’язаннями у 2021 році перевищать $5 мільярдів

Водночас подальша співпраця з міжнародними партнерами забезпечить нижчу вартість нових залучень, стабільний доступ на світові фінансові ринки, навіть в умовах несхильності інвесторів до ризику, що знижуватиме потенційні ризики для макрофінансової стабільності.

Реалії року

НБУ зазначає, що із завершенням ІІІ кварталу року Україна успішно пройшла пік виплат за зобов’язаннями держсектору. Так, за січень – вересень 2020 року за зовнішніми зобов’язаннями з урахуванням відсоткових платежів урядом було сплачено понад $5,5 млрд, з яких $3,1 млрд – у ІІІ кварталі.

Фінансовий рахунок: чисті зовнішні зобов’язання, $ млрд

Завдяки цьому міжнародні резерви станом на кінець червня сягнули найвищого за останні вісім років рівня. Хоча вони дещо знизилися після значного обсягу планових погашень протягом ІІІ кварталу, зовнішня позиція України залишалася стійкою: резерви перевищували рівень початку року, а їх співвідношення до композитного критерію достотності МВФ (ARA metrics) досягло майже 90%.

Читайте також: У вересні погашено вагомий обсяг держборгу — понад $2 мільярди

«Успішному проходженню пікових виплат 2020 року сприяла співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, завдяки чому Україна протягом січня – вересня отримала близько $3 млрд офіційного фінансування», – йдеться у документі.

Крім того, на фоні підтримки з боку МФО та більшої макрофінансової стійкості порівняно з попередніми кризами Кабмін двічі вдало виходив на ринки єврооблігацій.

У січні-вересні 2020 року Україна запозичила 400 млрд грн.

У вересні зовнішній борг України становив 1,443 трлн грн (61,52% від загальної суми держборгу), або $51 млрд. Державний зовнішній борг був 1,187 трлн грн, або $41,95 млрд, гарантований державою зовнішній борг – 255,88 млрд грн (10,91%), або $9,04 млрд.

Читайте також: Міжнародні резерви у вересні знизилися до $26,5 мільярда — НБУ

Мінфін 1 вересня погасив другу серію облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП). Загальна сума платежу становила понад $2 млрд, у тому числі $1,69 млрд – погашення єврооблігацій і $0,4 млрд – процентні платежі за євробондами з терміном погашення в 2020-2027 роках.

Мінфін також провів викуп ОЗДП 2015 року з погашенням у 2021-2022 роках на $872 млн.

Зміна резервів, $ млрд

Прогноз

Ключовим припущенням реалізації макроекономічного прогнозу, як і раніше, є продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом

Дотримання умов нової програми співпраці stand-by з МВФ, зокрема щодо проведення послідовної фіскальної та монетарної політики, дасть змогу забезпечувати макроекономічну стабільність, необхідну для впевненого та швидкого відновлення економіки.

Фінансовий рахунок: чисті зовнішні зобов’язання та операції з капіталом, $ млрд

Підтримка МВФ є важливою для фінансування бюджетних витрат на подолання наслідків пандемії, збереження доступу на міжнародні ринки капіталу та зацікавленості міжнародних інвесторів в українських активах. Фінансування від МВФ та інших офіційних міжнародних партнерів допоможе підтримувати міжнародні резерви на рівні $29–30 млрд у 2020-2022 роках.

Міжнародні резерви, $ млрд

Прогнозні ризики

Основним ризиком для реалізації цього прогнозу є посилення обмежувальних заходів, необхідних для стримування пандемії коронавірусу. За умов погіршення епідемічної ситуації відновлення української економіки суттєво уповільниться. Водночас виникне потреба в посиленні фіскальних та монетарних стимулів для пом’якшення негативного впливу від скорочення сукупного попиту на економіку та підтриманні населення.

Основні зовнішні ризики на сьогодні теж пов’язані з успішністю приборкання пандемії на глобальному рівні. У разі глибшої світової кризи або більш повільного відновлення економік країн – основних торговельних партнерів знижуватиметься світовий попит та ціни на товари українського експорту. Очікується, що за такого сценарію уряди та центральні банки інших країн застосовуватимуть активні антикризові заходи, що відповідно пом’якшуватиме монетарні умови на світових фінансових ринках.

Монетарна політика НБУ відображатиме баланс між потребою у зниженні інфляційного тиску через послаблення обмінного курсу гривні та підтримкою економіки.

Бажаєте знати про валюту більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі