За рік Україна підвищила свої позиції у рейтингу свободи в інтернеті — Freedom House

У звіті наголошується, що поліпшення позицій України багато в чому пов’язано з тим, що під час оцінки фахівці виключили території на сході країни, «оскільки вони сильно відрізняються від підконтрольної українському уряду». Загалом Україна опинилася серед країн-лідерів по зростанню індексу, поліпшивши показники за рік на 5 пунктів.

Читайте також: Україна у рейтингу свободи інтернету потрапила в групу «частково вільних»

Пандемія як фактор

На фоні пандемії covid-19 рівень свободи інтернету в усьому світі різко погіршився. Уряди скористалися ситуацією для посилення обмежень права на вільний інтернет і впроваджують дедалі більше інструментів масового відстеження громадян і збору їхніх персональних даних, підсилюють цензуру і вибудовують «суверенний інтернет».

Лідером за індексом свободи інтернету стала Ісландія (95 зі 100). За нею йдуть Естонія (94) і Канада (87).

Найгірші позиції шостий рік поспіль займає Китай за використання централізованої інфраструктури для «повсюдного моніторингу та фільтрації всього трафіку, що надходить в країну».

Основні тенденції року

Посилилося прагнення влади до кіберсуверенітету, коли кожна країна вводить власні правила для інтернету, щоб обмежувати потік інформації через кордони.

Уряди різних країн використовували пандемію як привід для обмеження доступу до інформації.

Під приводом боротьби із covid-19 прискорилося поширення технологій відстеження.

Бажання урядів створити суверенний інтернет і обмежити потік інформації зумовлює у дослідників тривогу, оскільки тренд спостерігається по всьому світу, в тому числі в демократичних країнах.

У цьому контексті серед іншого аналітики відзначили спроби влади США заборонити китайські додатки, закон про забезпечення національної безпеки у Гонконзі та російський закон про ізоляцію рунета.

“Крім того, уряди як мінімум 28 країн блокували контент, «щоб придушити несприятливу статистику, критичні звіти й інший контент про covid-19», – пишуть дослідники. І додають, що ніде цензура не була складнішою й систематичнішою, ніж у Китаї, де влада поспішила контролювати інформацію через свої небажання та нездатність стримати спалах в Ухані.

На фоні пандемії погіршилося й придушення свободи слова. За даними Freedom House, у 45 з 65 проаналізованих країн активісти, журналісти та прості жителі «були арештовані або притягнуті до кримінальної відповідальності за висловлювання в інтернеті, пов’язані з covid-19».

«У багатьох країнах фіксували інтернет-шатдаун. Часто вони відбувалися на територіях проживання історично маргіналізованих груп», – зазначають дослідники. При цьому до звіту не потрапили випадки інтернет-шатдаун у Білорусі – це пов’язано з тим, що масштабні проблеми з доступом жителів до інтернету почалися у серпні та не потрапили до періоду, що розглядається Freedom House.

У 54 з 65 країн впроваджено додатки для відстеження дотримання карантину хворими на коронавірус.

Вони збирають безліч персональної інформації й найчастіше передають дані у незашифрованому вигляді, що загрожує витоками й неправомірним використанням цих відомостей. «Як мінімум у 30 країнах влада співпрацює з постачальниками телекомунікаційних послуг та іншими компаніями для збору інформації про контакти громадян й аналізу даних», – зазначають дослідники.

І додають, що водночас у багатьох країнах таким ініціативам «не вистачає прозорості, пропорційності й захисту конфіденційності». Дедалі частіше влада використовує системи відеоспостереження та розпізнавання осіб. Лідирує у цій галузі Китай.

У Freedom House заявили, що подібні технології повинні регулюватися «надійними законами та постановами, щоб захистити базові права й запобігти нормалізації нав’язливого моніторингу».

Стисло про дослідження

Фахівці Freedom House проаналізували 65 країн, жителі яких складають 87% всіх інтернет-користувачів світу. Дослідження охоплює період з червня 2019 року по травень 2020 року.

Індекс інтернет-свободи, який присвоюється країнам, базується на 21 показнику, серед яких обмеження доступу до інтернету, цензурування контенту та порушення прав користувачів.