Що подорожчало і що подешевшало. Інфляція у вересні — НБУ

Індекс споживчих цін

У вересні індекс споживчих цін (ІСЦ) становив:

• місячний – 100,5%;
• за період з початку року – 101,7%;
• річний – 102,3%;
• середньорічний – 103,1%.

Базова інфляція

Базова інфляція майже відповідала траєкторії прогнозу НБУ. З одного боку, зберігалася слабша, ніж очікувалася, динаміка цін на продукти харчування, одяг та взуття. З іншого боку, вартість більшості непродовольчих товарів стрімкіше зростала у відповідь на пожвавлення споживчого попиту і послаблення гривні.

Відхилення від прогнозної траєкторії передусім пояснюється сповільненням зростання цін на продукти харчування.

Продукти харчування

Уповільнилося подорожчання більшості молочних та м’ясних виробів, продуктів з риби та кондитерських виробів. Це пов'язано як зі значною пропозицією, у тому числі за рахунок імпорту, так і загальним зниженням попиту на товари вищої цінової категорії.

А от овочі та фрукти в цьому місяці найбільше подешевшали – на 7,0% и 8,9% відповідно. Завдяки новому високому врожаю продовжила дешевшати картопля. Урожай інших овочів виявився дещо меншим, ніж минулого року, однак через гірші якісні характеристики виник їх тимчасовий профіцит – постачальники поспішають реалізувати врожай, тоді як покупці не готові закуповувати їх на зберігання значними партіями. Розширення пропозиції і тепла погода у вересні також суттєво пригальмували подорожчання фруктів, зокрема яблук і кавунів.

Товари широкого вжитку і послуги

Найбільша місячна інфляція у вересні виявилася в освіті: з початком нового навчального року саме тут визначилися нові розцінки на платні послуги – вони стали вищими на 11,0%.

Водночас фактор карантину підтримав прискорення зростання вартості медичних послуг. Також дорожчали телекомунікаційні послуги.

Значно зросли ціни на одяг і взуття (+7,9%), помітно подорожчали ЖКП (+ 3,6%).

Крім цього, продовжувала зростати вартість алкогольних і тютюнових виробів.

А ось у групі послуг відпочинку і культури (спортивні установи, салони краси, курси іноземних мов, оренди житла тощо) та ресторанів і готелів ціни за місяць в цілому знизилися, але не так значно. Подорожчання цих послуг стримувало посилення карантинних обмежень.

Під впливом активізації попиту і послаблення гривні прискорилося зростання вартості автомобілів, ліків та інших медичних товарів. Також скоротилися темпи падіння цін на товари довготривалого вжитку – побутову техніку та електроніку. Водночас здешевлення одягу і взуття навіть пришвидшилося. Це може пояснюватися наявністю у підприємств запасів попередніх колекцій і порівняно слабшим попитом на ці товари з огляду на дистанційну роботу і навчання в умовах карантину.

Паливо

Здешевлення палива незначно сповільнилося (до 17,4% р/р). Вересневе зниження світових цін на нафту було нівельоване суттєвим попитом на паливо через високу інтенсивність користування автомобілями в умовах пандемії, а також послабленням гривні.

Внаслідок підвищення світових цін на енергоносії повернулися до зростання у річному вимірі й внутрішні ціни на природний газ.

Вплив на інфляцію

Всього в трьох групах товарів і послуг рівень інфляції перевищив загальний. Зростання цін в них сприяло збільшенню загального ІСЦ, прискоренню інфляції.

В останніх групах споживчого ринку – або менший загального інфляційний відсоток, або дефляційний процент. Це сприяло зменшенню загального ІСЦ, уповільненню інфляції.

З конкретних товарів і послуг більш за все у вересні з серпня подорожчали природний газ – на 18,4%, одяг і взуття – на 7,9% (вперше) та яйця – на 7,3%.

Наразі інфляцію стримують фактори з боку пропозиції продуктів харчування, частина з яких мають тимчасовий характер. Натомість послаблення гривні, зростання цін на енергоносії, відновлення економічної активності та споживчого попиту формують проінфляційний тиск.