Які зарплати отримують українські банкіри і куди йдуть після скорочень

Тиждень тому Нацбанк вперше оцінив масштаби того, що відбувається. Перші цифри вразили професійне співтовариство: у другому кварталі 2020 року з банків було звільнено 2,3 тис. працівників, найбільше — з банків з іноземним капіталом (1,4 тис. осіб).

Як показали подальші дослідження, без роботи залишилися працівники десятків структур (в Україні діє 75 банків). В українському підрозділі британської аудиторсько-консалтингової компанії Ernst&Young «Мінфіну» повідомили, що в квітні-червні 2020 року скорочення персоналу провели 40% фінустанов. В середньому було звільнено 12% працівників. Компанія провела експрес-аналіз на ринку праці після початку карантину.

Скорочення кадрів на фінансовому ринку тривають — без роботи може залишитися ще 6% фахівців. Причому, звільняти людей буде вдвічі більше банків, ніж набирати новий персонал.

«У другому півріччі 2020-го 13% компаній-учасниць фінансового сектора, як і раніше, планують підвищувати кількість співробітників. У той же час 27% учасників збираються продовжувати зменшувати кількість співробітників на 6%», — розповіла «Мінфіну» консультант практики People Advisory Services, EY Україна Тетяна Фугіль.

Вона також повідомила, що 51% досліджених фінустанов в січні-червні вже впровадили антикризові заходи і збираються подовжити їх на друге півріччя. А 23%  — нічого не подовжували, розраховують на відновлення.

До антикризових зазвичай відносять стандартних 5 кроків:

1. працівників відправляють у планову відпустку (в рамках щорічної);
2. припиняють набори нових співробітників;
3. скасовують корпоративні заходи;
4. заморожують підвищення зарплат;
5. переводять персонал на дистанційний режим роботи.

До речі, за останнім пунктом було безліч побоювань. Банківське керівництво боялося, що робота на дому розслабить персонал і він стане гірше працювати. Але, як показало дослідження EY, зниження ефективності співробітників помітило лише 9% опитаних. А 73% проанкетованих фінансистів практично не відчули ніякої різниці. Тому банки не поспішають повертати весь свій штат до офісів.

«Тільки 45% фінансових компаній-учасниць дослідження вже повернули частину співробітників у фізичне робоче середовище, а 36% і зовсім планують працювати віддалено деякий час після завершення офіційного карантину», — уточнила «Мінфіну» менеджер практики People Advisory Services, EY Україна Юлія Головко.

Читайте також: Рейтинг стійкості банків: Вкладники не довіряють щедрим

Як зменшували зарплати

Був і ще один антикризовий захід, хоча про нього не люблять говорити ані фінансисти, ані дослідники. Це скорочення окладів чинному персоналу. Воно було, але, як запевняють в банках, не стало масовим явищем.

«З початку карантину на ринку середні розміри зарплат в середньому скоротилися від 15% до 30%, однак це не торкнулося нашого банку», — підкреслила «Мінфіну» HR директор Forward Bank Марина Супрун.

Найчастіше банкірам скорочували оклади з трьома застереженнями:

• На період карантину та пов'язаних з ним обмежень, які були на законодавчому рівні введені відносно банків (наприклад, заборона нараховувати пені та штрафи за несвоєчасне погашення кредитів фізосіб).

• До поліпшення фінансового результату банку: або виходу банку на беззбиткову діяльність, або на виконання плану за дохідністю. (плани найчастіше зменшували з оглядкою на поширення covid-19).

• На період «простою» — деякі співробітники в період карантину не працювали.

«Під час карантину невелика частина співробітників пішла на простій і в цей час оплата їм проводилася в розмірі 2/3 окладу. Співробітникам із низькою заробітною платою була виплачена надбавка. Після повернення до роботи після простою, оклад виплачувався у 100%-му розмірі, і не зменшувався. Виплата бонусів здійснювалася на рівні середнього бонусу 2019 року», — розповіла «Мінфіну» керівник управління з розвитку бренду роботодавця банку ПУМБ Світлана Тихоненко.

Але є і гарні новини. Дослідження EY показало, що у другому півріччі 2020-го більше половини опитаних фінустанов підвищать оклади своїм людям.

«60% фінансових компаній-учасниць дослідження планують провести підвищення заробітних плат для своїх співробітників на 10%. Решта 40% мають намір залишити зарплати на поточному рівні до кінця цього року», — повідомила Тетяна Фугіль.

Читайте також: Зарплатна мінімалка 5 тисяч: чи стануть українці багатшими

Чому люди не потрібні

Більшість опитаних «Мінфіном» банкірів заявили, що змушені заощаджувати, оскільки їх структури стали набагато менше заробляти, ніж до карантину.

Ось повний список причин, названих керівниками банків:

• Збиткова діяльність банку і вимога акціонерів максимально скоротити видаткову частину бюджету. З 75 діючих в Україні банків «мінусовий» фінансовий результат в першому півріччі 2020-го показали 16.
• Різке скорочення доходів банку в січні-червні і поганий прогноз на друге півріччя 2020 року. Керівництво усвідомлює, що ось-ось покаже збиток, і хоче побільше заощадити, щоб максимально відтягнути цей момент.
• Згортання деяких видів діяльності через епідемію коронавірусу. У банках зрозуміли, що в розпал карантину їм краще не надавати певні послуги або зупинити запуск нових проектів. Тому вирішили швидко законсервувати непотрібні напрямки, звільнивши у перебігу персонал, який ними займався.
• Закриття збиткових або малоприбуткових відділень: за даними НБУ, у другому кварталі були прикриті 334 банківських відділення.
• Скорочення непотрібного персоналу, який знайшовся під час карантину. Керівництво в банках виводило в простій окремих менеджерів, а іноді цілі відділи повністю. А за час їх відсутності зрозуміло, що на даний момент вони не є життєво необхідними, і що банк може обійтися без них.
• Діджиталізація і переведення низки послуг на віддалені канали. Активне впровадження IT-рішень і продуктів, що дозволяють обслуговувати банківських клієнтів дистанційно, дозволило серйозно скоротити ручну працю і число задіяних працівників.

Цікаво, що в Нацбанку з усього перерахованого згадали тільки дві причини — закриття відділень і розвиток технологій. При цьому там ані слова не сказали про збитки банків: вже зафіксовані і ті, що будуть збільшуватися в майбутньому через неплатежі за кредитами.​​

«У зв'язку зі швидким розвитком технологій дистанційного обслуговування, потреба у банківських відділеннях поступово скорочується. А зі скороченням кількості відділень зменшується і кількість персоналу, який їх обслуговує. Крім того, банки постійно займаються оптимізацією своєї мережі, закриваючи неефективні відділення. Ця тенденція почалася ще до введення карантину і обмежувальних заходів для запобігання поширенню коронавірусу covid-19», — такий коментар дала прес-служба Нацбанку за запитом «Мінфіну».

Вводять KPI під зарплати

Масштабні звільнення на фінансовому ринку не означають, що банкам тепер взагалі не потрібен персонал. Люди потрібні, але тільки вже інших спеціальностей.

Наприклад, сильно зріс попит на IT-фахівців, через те, що майже всі банки орієнтуються на розвиток дистанційних сервісів. «При цьому дещо знизився попит на фахівців операційного супроводу (back-office)», — в той же час зауважила Світлана Тихоненко.

Банки, які роблять ставку на кредитування, шукають ризиковиків і фахівців, що займаються стягненнями за кредитами.

«На ринку завжди є підвищений попит на висококваліфікованих ризик-менеджерів та ефективних фахівців з роботи з проблемною заборгованістю», — підтвердили «Мінфіну» в департаменті з роботи з персоналом державного Укрексімбанку.

А в EY розповіли, що також потрібні:

• фахівці з корпоративного бізнесу;
• фахівці з продажу;
• касири;
• оператори call-центрів.

При цьому банки змінюють формат нарахування зарплат своїм працівникам. Все рідше пропонують стабільний оклад, частіше — ставку, до якої йде доплата за конкретне вироблення.

«З досвіду спілкування з молодшим операційним персоналом відомо, що деякі банки пропонують молодим фахівцям з роботи з клієнтами — ставку + бонуси в разі досягнення KPI за зарплатними проектами. Якщо фахівець потрапив у відділення з невеликим потоком клієнтів або відділення не у центрі міста, то він/вона практично не може досягти свого KPI. Навіть якщо буде дуже намагатися. А змінити відділення опції немає», — розповіла «Мінфіну» партнер рекрутингового агентства Ostrovska Talent Acquisition Надія Островська.

У банках підтверджують цю тенденцію і кажуть, що вона поширюється і на керівний склад.

«Система мотивації з прив'язкою до KPI працює в продажах, для керівників і ключових співробітників. Зараз спостерігається тенденція до максимального розширення покриття системами KPI співробітників інших підрозділів банків», — пояснила Світлана Тихоненко.

Середні зарплати

Зарплати банкірів залежать від безлічі факторів. Не тільки від спеціалізації, посади і кола обов'язків, але ще від регіону, сфери діяльності та акціонерів. Найбільші оклади зазвичай пропонують банки з іноземним капіталом, де голови можуть отримувати по $80-100 тис. А також керівники наших держбанків, де голови заробляють по 1-1,2 млн грн/місяць.

Заробітки працівників банків з українськими власниками зазвичай скромніші.

«Мінфін» опитав керівників ряду банків і спробував вивести свою усереднену шкалу зарплат. Ми відкинули максимальні оклади, які отримують розкручені менеджери, за якими полюють хантери, і вийшли на такі показники:

• провідний спеціаліст/керівник відділу — 25-35 тис. грн;
• керівник управління — 40-60 тис. грн;
• директор департаменту — 70-110 тис. грн;
• заступник голови правління — 150-200 тис. грн;
• голова правління — 230-280 тис. грн.

«Звичайно, у більшості банків є свої зарплатні сітки, але це не означає, що не буває винятків. До того ж, багато зарплат прив'язані до персональної оцінки фахівця, а також до його особистого KPI та KPI його підлеглих. У ряді банків топ-менеджерам дають зовсім скромний оклад, але вони мають відсоток від виручки банку, і навіть дуже непогано заробляють. Це мотивує фахівця і гарантує високі результати акціонеру», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Де працевлаштовуються банкіри

У банках розповідають, що працівники зараз погоджуються буквально на все, особливо керівний склад. І не сильно протестують проти введення системи з KPI. З одного боку, всі розуміють, що без цього складно буде підняти прибутковість фінустанов, що знаходяться на межі виживання. З іншого — банкіри не хочуть втрачати хороші посади і оклади. Люди стали більше дорожити своїми робочими місцями. Адже, щоб не говорилося про наявність вакансій на фінансовому ринку, зараз складно знайти гарну роботу.

Роботодавці при виборі персоналу шукають найкращих, користуючись зростанням безробіття у банківській сфері.

«Роботодавці люблять кандидатів з банків з іноземним капіталом або топ-10 банків. Так як вони вже були відібрані і пройшли школу ведення бізнесу, ґрунтуючись на кращих світових практиках. Це стосується бізнес-процесів, корпоративного управління, корпоративної культури тощо. Вони звикли постійно навчатися і багато хто володіє англійською мовою», — розповіла «Мінфіну» партнер рекрутинг-агентства Ostrovska Talent Acquisition Олеся Кондратюк.

Коли банкіри звільняються, вони далеко не завжди знаходять роботу в інших банках. Деякий час поширеною практикою було працевлаштування у фінансових компаніях, які активно розвивалися. Особливо в тих, що зробили ставку на роздрібне кредитування населення — там потрібні навички і досвід банкірів.

У 2020 році фінансисти стали частіше змінювати сферу діяльності. Йдуть в інші галузі економіки.

«Люди, які лишають банк, часто шукають інші сфери діяльності — це IT, агросектор, FMCG», — уточнила Наталія Лукаш.

Все частіше наші фахівці почали виїжджати на заробітки до інших країн, деякі набравшись досвіду, повертаються. Надія Островська навела «Мінфіну» кілька таких прикладів:

• Заступник голови, керівник private-banking Укрсиббанк BNP Paribas Олександр Олександров з 2015 року працює за кордоном;
• Директор з персоналу Platinum Bank Денис Бродський зараз посідає позицію Chief People Officer у болгарському банку TBI;
• Голова digital-banking Alfa-bank Belarus Ольга Філіпенко повернулася з Білорусі і тепер посідає позицію виконавчого директора у Альфа-Банк Україна.

Олена Лисенко для «Мінфіну»