Міністерство фінансів України оголосило про завершення викупу на відкритому ринку близько 10% ВВП-варантів, випущених в ході реструктуризації зовнішнього боргу з терміном дії до 31 травня 2040 року на номінальну суму $3,2 млрд.
Україна викупила 10% від ВВП-варрантів з ринку із дисконтом
Що відомо про викуп
«Станом на 14 серпня 2020 року Міністерство фінансів успішно надало розпорядження про викуп приблизно 10% від загальної умовної суми випущених цінних паперів, прив`язаних до ВВП», — йдеться в повідомленні Мінфіну від імені України на Ірландській фондовій біржі.
У релізі відсутні дані про ціну угоди, проте в останні дні ВВП-варанти котирувалися за курсом трохи дорожче 86% від номіналу, що дозволяє оцінити угоду приблизно в $275 млн.
Мінфін зазначив, що опублікована ним раніше Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2019-2022 роки містить попереджувальні операції з управління зобов`язаннями, щоб згладити профіль обслуговування держборгу і знизити піковий тиск на державний бюджет.
Читайте також: ВВП-варанти України: Вперше в історії ціна перевищила 100% номіналу
Такі операції з управління зобов`язаннями можуть включати зворотний викуп державних цінних паперів за сприятливих ринкових умов. Відповідно з такою стратегією Мінфін ініціював операцію управління зобов`язаннями, що складається з викупу на відкритому ринку ВВП-варантів, йдеться в біржовому повідомленні.
«Наразі у Міністерства фінансів немає намірів перепродувати такі цінні папери», — наголошується в документі.
Мінфін також наголосив, що, продовжуючи виконувати стратегію, може в будь-який час і час від часу проводити зворотний викуп, анулювання або обмін додаткових цінних паперів України, що перебувають в обігу, включно з ВВП-варантами, шляхом покупки на відкритому ринку, через приватні угоди або іншим чином у залежності від переважаючих ринкових умов.
Передісторія
Ухвалені в квітні правки в закон про держбюджет-2020 дали Мінфіну право здійснювати операції з ВВП-варантами, включно з їх обміном, випуском, купівлею, викупом та продажем.
Відповідно до закону, умови таких угод визначає Кабінет міністрів. Одним із джерел для здійснення таких угод можуть бути, як виняток, держзапозичення понад обсяги, встановлені в державному бюджеті для фінансування його дефіциту.
Україна випустила ВВП-варанти в 2015 році в рамках реструктуризації $19,3 млрд держборгу на суму списаних кредиторами єврооблігацій на $3,2 млрд і вони не є частиною держборгу країни.
Читайте також: Маркарова розповіла, коли планують погасити ВВП-варанти
За умовами випуску, інвестори претендують на частину приросту реального ВВП з урахуванням інфляції, що перевищить показник зростання ВВП у 3% (тригери) в 2019-2038 роках, за умови, що номінальний ВВП без урахування інфляції перевищить $125,4 млрд.
Якщо приріст ВВП за рік буде нижче 3% або реальний ВВП буде менший $125,4 млрд, виплат за паперами не буде.
Читайте також: Гетманцев: ВВП-варанти, випущені в 2015 році, є «міною уповільненої дії»
Мінфін України цього року вже провів одну активну операцію із зовнішнім держборгом, випустивши в кінці липня нові єврооблігації з погашенням в 2033 році на суму $ 2 млрд під 7,253%, і викупивши-обмінявши в рамках цього випуску єврооблігації з відсотковою ставкою 7,75% і погашенням в 2021 і 2022 роках на суму відповідно $ 435,14 млн і $ 370,34.
Варант — цінний папір, що дає власникові право купувати пропорційну кількість акцій за обумовленою ціною протягом певного проміжку часу, як правило, за нижчою в порівнянні з поточною ринковою ціною.
Коментарі - 22
Какие акции можно получить от ВВВ-варрантов на еврооблигации?
Надо вдумчиво писать статьи.
А не просто Crtl+C/Crtl+V.
У перших власників VRI особливого вибору не було, їм їх нав´язали. Багато з них потім продали свої варанти зі значним дисконтом. А далі вже працював ринок.
Якщо найближчі 20 років ВВП України жодного разу не виросте на 3% або більше, при цьому номінальний ВВП повинен скласти не менше $125,4 млрд, то покупець VRI взагалі нічого не отримає, навіть жоден вкладений в цей інструмент цент не повернеться, безповоротна втрата. Тим не менше за них на сьогодні дають майже 93% від номіналу. Тобто ті, хто купує, вірять що буде зростання, будуть певні виплати, причому не малі.