11 серпня 2020, 13:27 Читать на русском

Чому НБУ може й надалі успішно боротися із зростанням цін

Незважаючи на прискорення інфляції влітку, вона все ще перебуває нижче цільового діапазону в 5 ± 1%, повідомляє Нацбанк. Водночас, як пояснив на своїй сторінці в фейсбук голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук, в найближчі роки регулятор вже матиме змогу ще суттєвіше сповільнити зростання цін.

Задача минулих років

У липні 2018 року Рада НБУ в Стратегії монетарної політики затвердила середньострокову інфляційну ціль на рівні 5% і задекларувала, що ця ціль «може бути переглянута лише в бік зниження за умови зниження волатильності обмінного курсу гривні та змін відносних цін і ослаблення ефектів конвергенції економіки України до рівня країн — основних торгових партнерів».

Вперше цю середньострокову ціль у 5% і її досягнення в 2019 р затвердило Правління НБУ в серпні 2015 р в проекті Основних засад, який по своїй суті став першою Стратегією оновленої монетарної політики НБУ на основі інфляційного таргетування. Тоді, 5 років тому, коли інфляція перевищувала 50%, це виглядало дуже амбітною ціллю. Але, як бачимо, ця ціль була Нацбанком виконана минулого року і навіть трохи перевиконана в першій половині цього року.

Коли 5% — це забагато

Інфляційна ціль на рівні 5% — одна з найвищих у світі. Більшу, серед 39 країн з режимом інфляційного таргетування, має лише Гана (8%). При цьому багато країн починали свій шлях інфляційного таргетування зі значно вищими цільовими показниками, Україна тут не є виключенням — перша ціль на 2016 рік становила 12%.

По мірі набуття досвіду управління інфляційними процесами центральні банки знижували свої цільові орієнтири, справедливо вважаючи, що кожен додатковий процент інфляції — це зло для економіки, з яким варто боротися.

Але через низку чинників зниження інфляційної цілі до 0 не є оптимальним, тому інфляційна ціль встановлювалась на мінімально можливому рівні — 2%. Сьогодні таку ціль мають 11 банків. До речі, 2 головних центральних банки світу, хоч і не є класичними інфляційними таргетерами, дотримуються дуже схожої стратегії: ціль з інфляції ФРС — 2%, ЄЦБ — трохи нижче 2%.

Читайте також: Світову економіку чекає нова інфляційна криза

У центральних банків країн з ринками, що розвиваються, цілі зазвичай трохи вищі — від 3 до 5%. Причини для цього схожі з тими, які брав до уваги НБУ як у 2015 році, так і в наступні роки:

  • більша макроекономічна волатильність;
  • більша зміна відносних цін, що ускладнює управління інфляційними процесами;
  • наближення цін до країн — основних торгових партнерів.

І хоча ці фактори залишаються вагомими, їхня відносна потужність суттєво послабилась, порівняно з 2015 роком.

Шанс на зниження

Наразі зросла спроможність НБУ управляти інфляційними процесами та інфляційними очікуваннями. Так, інфляційні очікування за останній місяць із зрозумілих причин дещо погіршилися. Зокрема, тепер населення передбачає, що ціни за наступні 12 місяців виростуть на 7,3%.

Хоча до цього очікування були нижче 5%. Підприємства прогнозують 7% інфляції, а в І кварталі — трохи вище 5%. Інфляційні очікування фінансових аналітиків і банків досі нижче 6%. Загалом очікування не сильно відірвались від інфляційного таргету НБУ — 5%.

Крім того, за останні 5 років реальний ефективний обмінний курс гривні суттєво зміцнився — на 23%. А це означає, що ціни в Україні значно наблизились до відповідних цін у торгових партнерів. І хоча потенціал для подальшої конвергенції залишається (у середньому ціни в Україні все ще нижчі), він уже набагато нижче, ніж у 2015 році.

Читайте також: Кирило Шевченко: На посаді голови НБУ не допущу неконтрольованої інфляції

Враховуючи ці фактори, Раді НБУ вже варто замислитися про зниження оптимального рівня інфляції в Україні та відповідної інфляційної цілі. Адже нижча інфляція сприятиме й досягненню завдання президента — опустити ставки за кредитами, зокрема за іпотечними, нижче 10%.

Коментарі - 3

+
0
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
12 серпня 2020, 9:12
#
Де то так курс просів? 4 роки тому був 26-28 і цього року 26-28. Просідав на 23%, але лиш на пару місяців і то не ринковими методами, а спекуляціями з облігаціями.
+
0
Dmytro Krukovets
Dmytro Krukovets
12 серпня 2020, 12:58
#
«Кроме того, за последние 5 лет реальный эффективный обменный курс гривны существенно укрепился — на 23%.»

Мова саме про РЕОК, а не про номінальний курс.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
13 серпня 2020, 13:31
#
Почему НБУ может и в дальнейшем успешно бороться с ростом цен

Это всё «сказки про серого бычка» и стереотипы.
Ну пусть НБУ поборется с НКРЭКУ. или Кабмином против  повышения тарифов и прочих пошлин  на энергоносители,или пускай сделает что-то против роста цен на зерно,которое с прошлогодних 3500 грн(фураж) подорожало до 4700 в этом году,и так далее,что соответственно отобразится на СЕБЕСТОИМОСТИ продукции и ценах товаров.
Чтобы успешно бороться с ростом цен нужны СОВМЕСТНЫЕ  усилия НБУ с его инструментами монетарной политики  и Правительства с его инструментами налогово-бюджетной политики.
А один НБУ  «в поле НЕ воин» против роста цен и никаких успехов не добьётся.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама