5 головних фінансових подій тижня в Україні і світі

Гаманець Європи

Ключовою подією на тижні став саміт Євросоюзу. Він тривав майже 5 днів і врешті-решт завершився 21 липня. Лідери 27 держав узгодили фонд відновлення економіки обсягом 750 млрд євро, а також підтримали бюджет ЄС на наступні 7 років у розмірі 1,074 трлн євро.

Гроші для програми підтримки ЄС братиме в борг від свого імені. Таким чином буде сформований єдиний гаманець союзу. Це послабить борговий тиск на вже й без того закредитовані країни південної Європи.

Із програми допомоги 390 млрд євро країни отримають у вигляді грантів. Ще 360 млрд – зможуть взяти в борг. Найбільшу підтримку отримають Італія та Іспанія. Спершу планувалось, що обсяг грантів становитиме 500 млрд євро, однак проти такого підходу виступила так звана «ощадна четвірка»: Австрія, Нідерланди, Данія та Швеція. Тому нинішній формат допомоги – результат компромісу.

Парламент проти

Вже за кілька днів після ухвалення рішень про створення фонду та визначення розміру бюджету ЄС, їх розкритикував Європейський парламент. 23 липня він ухвалив резолюцію, в якій висловив невдоволення. Зокрема, в документі йдеться, що пропозиція про бюджет 1,074 трильйона євро набагато менше того, що вимагав парламент.

Євродепутати загалом вітали рішення створити фонд допомоги економіці ЄС, але їх не влаштовують масові скорочення витрат в галузі охорони здоров'я, досліджень та освітніх програм, захисту клімату і діджиталізації, а також зовнішня та міграційна політика.

Ця резолюція не означає, що Європарламент відхилив чи заблокував створення фонду. Фінальне голосування з цього питання пройде лише за кілька місяців. Зараз же депутати висловили бажання обговорити зміни.

Допомога для України

23 липня Україна і Європейська комісія підписали кредитну угоду про нову програму макрофінансової допомоги. Її обсяг складе 1,2 млрд євро. Половина цієї суми надійде відразу після ратифікації угоди.

За словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, це найбільший транш Єврокомісії в межах програми макрофінансової допомоги для 10 країн. Гроші виділені для подолання наслідків пандемії.

Кошти надані на 15 років під плаваючу ставку. Зараз вона становить 0,125% річних.

Боргові зобов’язання

23 липня Україна розмістила 12-річні євробонди під 7,25% річних на $2 млрд. Їхнє погашення заплановане аж на 2033 рік.

Попередня спроба розмістити євробонди була 1 липня. Тоді Мінфін їх випустив на $1,75 млрд під 7,3% річних. Водночас, через відставку Якова Смолія з посади голови НБУ і занепокоєння інвесторів, міністерство було змушене скасувати розміщення.

Зараз же вдалось отримати більше коштів і під нижчі відсотки. На думку видання Financial Times, вдале розміщення свідчить, що інвестори схвалили призначення Кирила Шевченка головою НБУ.

Ставка непорушна

Правління Нацбанку залишило незмінною облікову ставку на рівні 6%. «З одного боку, це стримає зростання цін в умовах відновлення економіки в 2021-2022 роках, а з іншого – залишить достатній простір для подальшого зниження вартості кредитів до однознакового рівня», — пояснив рішення Кирило Шевченко.

Регулятор очікує, що облікова ставка залишиться на цьому рівні до кінця року. Цикл зниження облікової ставки почався в квітні 2019 року.  Протягом 15 місяців регулятор знижував її 9 разів: з 18% до 6%. 

Найгірше позаду

НБУ погіршив прогноз падіння ВВП за підсумками 2020 року з 5% до 6%. Водночас, як повідомляє регулятор, найглибше падіння залишилося позаду – у минулому кварталі.

Читайте також: Кирило Шевченко. Які проблеми доведеться вирішувати новому голові НБУ

У другому півріччі 2020 р економіка розпочала відновлення, зазначив Нацбанк. Зокрема, пом’якшення карантинних обмежень сприяє пожвавленню ділової активності. Ситуація на ринку праці хоч і залишається гіршою за докризову, втім демонструє ознаки стабілізації.