«Закон 1210»: три ключових зміни для приватних інвесторів

Незаслужено мало уваги отримали зміни документа, які стосуються приватних осіб. Про ті ключові зміни, які принесе закон для приватних інвесторів, «Мінфіну» розповіла партнер, голова практики Private Wealth юридичної фірми Sayenko Kharenko Аліна Плющ.

Податки з іноземних інвестицій

Споконвіку між українським інвестором і створенням зарубіжного інвестиційного портфеля стояли дві скелі: ліцензія НБУ на інвестування за кордон і податки.

І якщо з ліцензіями НБУ скеля підупала – зараз фізичні особи можуть виводити до 100 000 євро на рік для інвестиційних цілей — то з податками донедавна був безлад.

Вся справа у нечіткості положень Податкового кодексу.
Уявіть, що ви купили акції FAAGM на $10 тисяч на нещодавньому просіданні ринку і хочете продати їх зараз за $13 тисяч на тлі відскоку в 30%. З якої суми треба заплатити податок?

Розумна людина відповість без роздумів: з різниці, тобто з $3 тисяч, що є інвестиційним прибутком для інвестора. Йому заперечить податковий інспектор: одержана з-за кордону сума оподатковується повністю як іноземний дохід. Нехитрий розрахунок покаже, що при такому розкладі податок на доходи фізособи і військовий збір у сукупності «з'їдає» $2 535, залишаючи «на руках» $465.
Мало? – Це вам ще пощастило!

Парадоксальність ситуації проявляється на іншому прикладі. Уявіть тепер, що ви поспішили і продали свої акції за $12 000 доларів. В такому випадку, після сплати податків залишається навіть менша сума, ніж до інвестування! Магія негативного відсотка, не інакше.

У мене, як і у багатьох моїх клієнтів, такі податкові сюрпризи начисто відбили бажання інвестувати в іноземні цінні папери. Новий закон усуває протиріччя між поняттями «інвестиційний прибуток» та «іноземний дохід». Розум переміг, і податок повинен стягуватися з інвестиційного прибутку.

Читайте також: Чи може Україна стати офшором і кому це потрібно

Контрольовані іноземні компанії (КІКи)

Зрозуміло, куди ж без них. Якщо коротко, власники іноземних компаній, за рідкісним винятком, повинні будуть інформувати податкові органи про наявність таких компаній, подавати звітність та сплачувати податок з їх доходів. Під визначення потраплять і Кіпрські компанії, і сейшельські юрособи, і панамські фаундації, і навіть швейцарські трасти.

Але, в першу чергу, це торкнеться власників компаній-гаманців. Функція цих компаній, що особливо масово створювалися на початку 2010-х років, була простою – зберігати гроші подалі від України на корпоративному рахунку у швейцарському банку. Нерідко така компанія використовувалася для одержання платежів та інвестування. Оскільки формальним одержувачем коштів і власником інвестицій виступала компанія, а не її український власник, податок у власника не виникав. Про те, що компанія нерідко оплачувала особисті потреби її власника і членів сім'ї, воліли не згадувати.

З 1 січня 2021 року реалії змінюються: з мішка із золотом далеко компанія-гаманець перетвориться на тягар, якому потрібна щорічна увага. Так, навіть якщо компанія нічого не заробить у звітному році (мало що, всі кошти компанії лежать на банківському рахунку з негативним відсотком), її власник зобов'язаний подати звіт про кожну із своїх компаній, і супроводити його аудиторським висновком за вимогою податкових органів України.

Читайте також: Українці на карантині збільшили інвестиції за кордон втричі. В які країни інвестують (список)

Окрема категорія постраждалих – стартапи і нові бізнеси, які створювали іноземні компанії під окремі проекти. Найчастіше метою таких компаній був розподіл часток учасників і узгодження умов роботи для кожного з них, – благо іноземне право має вікову історію акціонерних угод. На практиці, реальність така: іноземні компанії з активами до 5-10 млн євро втратять сенс, адже їх переваги далеко не завжди перекриють витрати на утримання, підготовку та подання звітності.

Але немає злого, щоб на добре не вийшло. Парадоксально, але законодавство про КІК вже допомогло деяким моїм клієнтам. Так, ще напередодні другого читання закону ми представляли українського клієнта в переговорах з великою іноземною компанією. Наш клієнт планував вступити в партнерство та спільно розвивати український бізнес.

Читайте також: «Чорні списки» офшорів 2020 року. Що нового

Вже тоді було зрозуміло, що закон буде прийнятий і визначення КІКа опиниться в Податковому кодексі. Але наші контрагенти вимагали від нашого клієнта структурувати інвестицію через іноземний холдинг. Досить безглузда вигадка, з точки зору інтересів клієнта, була ідеєю фікс на переговорах.

Чи варто говорити, що контрагенти і чути не хотіли наші контраргументи (ймовірно, наявність твоїх акцій в індексі S&P 500 заважає сприйняттю чужої думки)? І тим не менш, згадка про швидку появу законодавства про КІКи викликала розуміння контрагентів (США живуть з подібним законодавством далеко не перший рік), і попередня структура угоди була переузгоджена.

Амністія для (ні)кого?

Нарешті, закон пропонує своєрідну податкову амністію для власників компаній-гаманців. Так, якщо власник такої компанії ліквідує її до 31 грудня цього року (або 31 грудня наступного – при дотриманні певних умов), підготує документальний звіт про її активи та збере інші папери, то, отримавши при ліквідації активи компанії, він буде звільнений від податку на ці активи.
Гадаю, ця можливість дуже потішить власників напівсплячих компаній з відносно невеликими активами, адже при правильній реалізації норми закону вони зможуть «амністувати» активи компанії з мінімальними для себе витратами.

У будь-якому випадку, законопроект 1210 вже став реальністю, і далі зволікати не можна. Думаю, мені пора відкрити рахунок у іноземного брокера і почати інвестувати, а комусь - подумати щодо своєї старенької іноземній компанії.