Куди подінуться наші заробітчани після карантину

Та чи захочуть гастарбайтери з України залишитися вдома після зняття карантину і чи зможуть знову знайти роботу за кордоном, якщо забажають, розбирався «Мінфін».

Скільки наших громадян працює за кордоном

За інформацією вітчизняного Міністерства закордонних справ, постійно працює за кордоном близько 3,2 млн українців. Але реальна цифра достеменно невідома.

За оцінками колишнього міністра соціальної політики Андрія Реви, на роботу за кордоном періодично виїжджають 7−9 млн. Експерт НБУ Андрій Блінов вважає, що кількість українських заробітчан в країнах ЄС та Росії коливається від 3 до 7 млн, і левова їх частка виїжджає на сезонні роботи.

«Справа в тому, що велика частина наших громадян працює за кордоном нелегально. Крім того, більшість трудових мігрантів, яка влаштовується на роботу в інших країнах, ніяким чином не інформує про це українську владу», — пояснює президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Фото: newsone.ua

Соціологічні дослідження показують, що від 40% до 60% українських трудових мігрантів працюють за кордоном нелегально. Більшість з них залучена до фізичної праці — 93%.

Навіть якщо найближчим часом кількість тих, хто повернувся додому, подвоїться, це не перевищить 20% від тих, хто працює за кордоном легально.

Читайте також: Що чекає трудових мігрантів у 2020 році

Перспективи для тих, хто працює легально

В умовах розповсюдження коронавірусу та нової кризи мільйони наших громадян свідомо залишаються за кордоном. За словами власника міжнародного агентства з працевлаштування Gremi Personal Євгена Кириченка, після початку пандемії коронавірусу, 17 березня, з Польщі в Україну повернулось приблизно 4% українців.

«В основному прийняли рішення виїхати трудові мігранти, у яких закінчується робоча віза», — додає він. Але понад 90% залишилося в Польщі.

Там вже порахували загрози для економіки від відтоку трудових мігрантів, у тому числі і українців, які створюють близько 7% польського ВВП. А тому оперативно застосовують заходи, які стимулюватимуть заробітчан залишитися.

Польща нещодавно розробила спеціальний пакет законодавчих змін «Антикризовий щит».

«Оскільки під час карантину заробітчани не можуть поїхати додому та відкрити собі нові робочі візи, Польща автоматично продовжила термін перебування для іноземних працівників до закінчення епідемії та ще додатково на один місяць», — розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

У Польщі українські мігранти можуть розраховувати не тільки на продовження термінів перебування, а й на допомогу в оформленні документів. Так, зараз заробітчанам випала нагода отримати посвідку на проживання на 3 роки абсолютно безкоштовно.

Про це повідомило найбільше польське агентство праці — EWL Group. Працівники з України, які вже перебувають в Польщі на підставі віз, або ті, що в'їхали за біометричними паспортами, можуть отримати безкоштовне оформлення «Карти перебування». Громадяни України повинні лише оплатити державний збір за подачу заяви та довіреності (507 злотих), а всю адміністративну роботу з підготовки документів на себе бере агентство.

В Італії та Польщі уряди заявили про безкоштовну медичну допомогу мігрантам, які захворіють на коронавірус.

Фото: 24tv.ua

Експерт НБУ Андрій Блінов пояснює, що будь-яка країна виплачує соціальну допомогу у разі тимчасової непрацездатності чи безробіття. За тієї умови, що працівник застрахований в одній з національних систем соціального страхування безпосередньо перед втратою роботи.

Отож, у наших заробітчан є чимало підстав залишатися на карантині за місцем роботи.

Читайте також: Кого залишить без роботи криза, що насувається

Работа в ЄС після карантину — цілком реально

Карантин і криза, що вже розпочалася, сильно вдарять і по ринку праці ЄС. Особливо відчутно це буде для працівників туристичної, готельної, ресторанної галузей. Тому знайти роботу у цих сферах для наших трудових мігрантів буде складно.

Особливо, якщо уряди стимулюватимуть роботодавців наймати на роботу місцевих працівників, аби пом’якшити соціальні наслідки кризи.

Але окремі сектори точно не обійдуться без заробітчан, і українських в тому числі. Передусім, йдеться про сільське господарство. Фермери вже жаліються, що несуть збитки через те, що збирати ранній врожай немає кому.

Місцеві, навіть попри втрату роботи, не надто поспішають працювати в полі. До того ж, на відміну від трудових мігрантів, вони прискіпливо слідкують за дотриманням своїх прав. Тобто працювати більше восьми годин в день вони точно не готові.

Європейські уряди вже вирішують цю проблему. Зокрема, Німеччина вже заявила про те, що дозволить в'їзд для 40 тис. сезонних робітників зі Східної Європи в квітні і стільки ж в травні цього року.

Питання лише в тому, чи зможуть наші заробітчани виїхати до Європи у найближчі два місяці. Але принаймні все літо країни ЄС потребуватимуть сезонних робітників.

Вочевидь, пізніше відновиться попит і на соціальних працівників. Зараз в Італії скорочується попит на доглядальниць за літніми людьми. Але, як тільки країна повернеться до нормального життя, цей попит відновиться.

Не виключено, що зросте попит на медичних працівників, особливо медсестер. А от у Польщі, скажімо, чекатимуть і на наших будівельників.

Щоправда, є ймовірність зниження зарплат. З одного боку компанії і приватні наймачі скорочуватимуть видатки на зарплату через погіршення власного фінансового стану. З іншого, вони розумітимуть, що у нинішніх умовах заробітчани погоджуватимуться працювати й за менші гроші.

Натомість шанси знайти роботу після карантину в Росії будуть мінімальними. Після карантину місцеві робітники також будуть невибагливими до умов праці. А тому конкурувати з ними, враховуючи, що нашому мігранту доводиться платити ще й за оренду житла, буде дуже важко.

Фото: hromadske.ua

Читайте також: Карантин не є підставою для звільнення — пояснення адвоката

Залишатися в Україні немає де

За даними опитування НБУ, проведеного з 30 березня по 1 квітня серед підприємств сільського господарства, переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, 77% опитаних підприємств не очікують змін в кількості працівників.

Вже зараз 23% підприємств планують скорочення штату. А це означає, що пропозиція вільних рук на українському ринку праці зросте і без врахування заробітчан.

Крім того, очікується і скорочення зарплат. Зокрема, за останнім прогнозом Кабміну, в цьому році середня зарплата складе 10,7 тис. грн. Раніше уряд очікував, що цей показник зросте до 11 тис. грн. Для порівняння, за результатами грудня середня зарплата по Україні була зафіксована на рівні 10 847 грн.

«Зрозуміло, що при загостренні світової кризи, економічна ситуація в Україні буде погіршуватися набагато швидше і драматичніше, чим у Польщі. Тому й хвилі трудових мігрантів з України після карантину можуть тільки збільшитися», — вважає власник міжнародного агентства з працевлаштування Gremi Personal Євген Кириченко.

Фото: maanimo.com

«Людям потрібні гроші. Зараз вони будуть готові йти на будь-яку роботу», — говорить президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

За його словами, економічна криза не завадить українцям надалі шукати роботу за кордоном. Наші сусіди в умовах спаду виробництва та сповільнення економічного росту гостро потребуватимуть робочих рук.

Світлана Тартасюк

Автор:

Журналіст Світлана Тартасюк

Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції