17 березня 2020, 7:40 Читать на русском

Дві можливості втекти з депозиту, що дешевшає

Серйозне зниження ставок за депозитами та ОВДП змушують шукати нові інструменти для вигідних вкладень. І навіть у наш нестабільний час альтернатива вже випробуваним інструментам є — корпоративні та муніципальні облігації.

Куди вкласти гроші
Фото: franyk.com

Скільки можна заробити

Доки дохідність ОВДП перебувала в діапазоні 12-14% річних, ці ЦП вважалися гідною альтернативою класичним банківським депозитам.

Однак після різкого зниження відсотків за держоблігаціями, вкладники стали цікавитися двома іншими видами облігацій, де ставки ще залишаються на досить привабливому рівні — муніципальними та корпоративними. Перші випускає влада на місцях — міста і області, а другі — підприємства.

У 2019 році на цьому можна було заробляти до 22% річних. Зараз вже менше, але теж непогано.

«В середині лютого 2020 року дохідність за корпоративними і муніципальними облігаціями становила близько 14-17% (можливо, на ринку були і більш дохідні невеликі випуски). Це порівняно з 9,5-10,5% за ОВДП. Навіть з урахуванням податку на доходи фізичних осіб, ця дохідність була вище за дохідность ОВДП. Ставки за депозитами також впевнено знижувалися з початку року», — проаналізував для «Мінфіну» ситуацію керівник відділу випуску боргових цінних паперів групи ICU Руслан Кільмухаметов.

Але якщо в депозитній лінійці банків можна знайти вклади з щомісячною виплатою відсотків, то вкладення в корпоративні та муніципальні облігації такої переваги не мають.

Читайте також: Кожен другий банк знизив дохідність депозитів

«У більшості випусків корпоративних і муніципальних облігацій купонні виплати проходять щоквартально. Додатковий дохід теоретично можливий у випадку, якщо можна взяти додаткове фінансування під заставу вже куплених паперів (РЕПО операції). Але дуже невелика кількість торговців дає таку можливість», — розповів «Мінфіну» начальник відділу цінних паперів і зовнішніх ринків Альфа-Банку Україна Віктор Сизоненко.

Чотири «мінуси» облігацій

Головний недолік корпоративних і міських паперів, порівняно з ОВДП, — це оподаткування. Жодних пільг. Інвестор повинен заплатити податок з доходів фізосіб за ставкою 18% і військовий збір 1,5% — всього 19,5%. Аналогічні податки сплачуються з доходів за депозитами.

«Фізична особа отримує відсоткову виплату, податки за якою вже сплачені», — запевнила «Мінфін» керівник відділу брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенія Грищенко. Обов'язкові платежі з інвестора стягнуть податкові агенти, але у щорічної податкової декларації про отримані доходи все одно потрібно буде відзвітувати.

«Податковим агентом за купонними доходами є депозитарій, в якому зберігаються дані облігації. А за торговими доходами податки утримує торговець, через якого проходять угоди. Також важливо врахувати, що ці доходи, як і доходи за ОВДП, фізичним особам необхідно щорічно декларувати», — роз'яснив Віктор Сизоненко.

Втім, податки — це не єдиний мінус. Є ще три:

  • Нюанси з гарантіями вкладень. За корпоративними облігаціями зазвичай немає гарантій. Якщо підприємство, яке випустило борговий папір, збанкрутує, то інвестор, швидше за все, вже не зможе нічого повернути. Він, звичайно, може стояти в загальній черзі кредиторів, але це не завжди допомагає погасити збитки. За муніципальними облігаціями зазвичай надається муніципальна гарантія, тобто місто ручається за ними своїм бюджетом. Та ж аналогія, що і з ОВДП — за державними облігаціями діє державна гарантія, держбюджетом. З банківським депозитом все простіше — включається гарантована виплата до 200 тис. грн. з боку Фонду гарантування вкладів фізосіб.
  • Терміни розміщень. Короткострокових розміщень муніципальних і корпоративних облігацій, на 1-2 роки, небагато. Превалюють випуски на 3-10 років. Однак, далеко не всі вкладники готові розміщувати кошти на такі тривалі терміни.
  • Нерозвинений ринок. Немає ліквідного вторинного ринку облігацій. Тобто їх непросто перепродати за першою вимогою, якщо раптом будуть потрібні гроші.

Хто купує

«Основними покупцями корпоративних облігацій є інститути спільного інвестування — як венчурні, так і пенсійні фонди. Але обсяги попиту, як і раніше, дуже невеликі. Муніципальні облігації практично повністю перебувають в портфелях державних банків, тобто неліквідні», — пояснила «Мінфіну» директор з ринків капіталу Альфа-Банку Україна Тетяна Попович.

Хоча до корпоративних та муніципальних випусків уже починають придивлятися і заможні інвестори. «У 2020-му вже пройшли перші угоди у наших клієнтів. Основним мотивом було перевкладення коштів з ОВДП у більш дохідні корпоративні випуски. Останні, навіть з урахуванням податку на доходи, вже в лютому давали більш високу дохідність, ніж ОВДП», — зазначив Руслан Кільмухаметов.

Хоча експерти очікують зростання угод з боку приватних інвесторів, за обсягами вони завжди будуть поступатися банкам та інвестфондам.

Як приватнику купити облігації

Процес купівлі облігацій компаній і міст набагато складніший, ніж відкриття депозиту. Оскільки доведеться відкривати не тільки банківський рахунок, але і рахунок у цінних паперах та підписувати договір з брокером.

«Раціональна сума інвестування, так само, як і з ОВДП, залежить від витрат і зазвичай стартує від 50 000 грн. Або вона повинна бути кратною номіналу однієї облігації. Наприклад, облігації Державної іпотечної установи мають номінал 100 000 грн, тобто менше 1 штуки купити неможливо», — навела приклад Євгенія Грищенко.

Комісії у брокерів можуть бути різними. «Наприклад, у нас вона аналогічна з ОВДП — 200 грн за операцію і безкоштовне обслуговування рахунку в цінних паперах при роботі з гривневими паперами», — уточнила Грищенко.

В інших фінустановах планку за вкладеннями піднімають вище.

«Оптимальна сума інвестування при фіксованих витратах починається від 200-250 тисяч гривень», — вважає Віктор Сизоненко. За його словами, механізм купівлі муніципальних і корпоративних облігацій не відрізняється від ОВДП. Тож ті, хто вже купував папери Мінфіну, нічого нового для себе не відкриють.

«Щоб придбати облігації, клієнту потрібно відкрити грошовий рахунок і рахунок у цінних паперах. Після цього укласти договір купівлі-продажу з ліцензованим торговцем (банк або компанія), можна купувати папери як за брокерськими договорами, так і безпосередньо», — уточнив Сизоненко.

Що купувати

На перший погляд, корпоративних випусків достатньо: Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку протягом 2019 року зареєструвала 88 випусків корпоративних облігацій підприємств на загальну суму 11,2 млрд грн. Однак більшість розміщень були закритими. Папери у таких випадках служили заміною класичному кредиту. Банк оформляв позику облігаціями, і складав їх у власний портфель, далі вони не йшли. І все ж таки обрати було з чого.

«Серед великих розміщень можна виділити випуск облігацій Державної іпотечної установи: об'ємом 1,2 млрд грн, терміном обігу 10 років. Відсоткова ставка на перший відсотковий період встановлена на рівні 16% річних (облікова ставка НБУ на дату прийняття рішення про випуск плюс 0,5%), періодичність виплати — двічі на рік, облігації забезпечені державною гарантією», — розповів «Мінфіну» директор департаменту інвестиційної діяльності та акціонерного капіталу Укргазбанку Олег Кириченко.

Також великий попит спостерігався на облігації компанії «Нова пошта».

«Найбільш цікавим з точки зору співвідношення ризик/дохідність випуском облігацій минулого року був випуск боргових цінних паперів «Нова Пошта». У середині квітня 2019 року вона завершила розміщення випуску облігацій серії А на 300 млн грн. Облігації були розміщені менш ніж за два місяці. Дохідність була встановлена в 22%. Погашення 14 серпня 2020 року», — уточнив «Мінфіну» глава аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Ще виділяли травневий випуск ТАСкомбанку, який розмістив облігацій на 100 млн грн під 18% з погашенням у 2024 році.

Набагато рідше розміщували випуски муніципальних облігацій. За весь 2019 рік їх було три: це дві серії паперів від Харкова за 250 млн грн, з терміном обігу три роки і ставкою купона 18% річних (поквартальні виплати) та одна від Львова на 300 млн грн під 17,7% річних. Всі розміщення проводив державний Укргазбанк. Як повідомили там «Мінфіну», цього року на борговому ринку має з'явитися трохи більше паперів.

«У 2020 році плануються випуски муніципальних облігацій міста Львова, Івано-Франківська, Харкова з термінами обігу від 3 до 5 років. Особливостями деяких випусків можна вважати планову прив'язку відсоткової ставки до облікової ставки Нацбанку», — розповів Олег Кириченко.

Вже запущено розміщення нового випуску облігацій ДІУ, ТАСкомбанку і Харкова.

Запущені розміщення на 2020 рік

Папір

Статус емісії

Поточна ставка купона

Обсяг емісії

Дата початку розміщення

Дата закінчення розміщення

Дата погашення

1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів, 1-A

Розміщується

20

90 000 000

28.01.2020

27.03.2020

21.01.2025

ДІУ, 12-F3

Розміщується

14

3 700 000 000

20.01.2020

20.03.2020

07.01.2030

МХ Консалтинг, 1-A

В обігу

12

60 000 000

20.01.2020

19.03.2020

20.01.2030

ТАСкомбанк, 5-I

Розміщується

16,5

100 000 000

10.02.2020

01.12.2020

16.02.2030

ТАСкомбанк, 5-J

Розміщується

16,5

100 000 000

17.02.2020

01.12.2020

23.02.2030

Харків, G

Розміщується

18

250 000 000

25.02.2020

27.02.2020

21.02.2023

Дані: Cbonds

Очікується, що низка нових випусків припаде на травень-2020, а також на період з вересня до жовтня. Середній обсяг розміщення очікується в межах 100-150 млн грн.

Ірина Тимофєєва

Коментарі - 20

+
0
Консультант портала «Минфин»
Консультант портала «Минфин»
17 березня 2020, 9:27
#
Як перевірити свій страховий стаж онлайн

https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=6X3ipbBrKGw&feature=youtu.be

Підписуйтесь на youtube-канал Finance.ua та залишайте свої коментарі під відео;)
+
0
Консультант портала «Минфин»
Консультант портала «Минфин»
17 березня 2020, 18:31
#
Доллар пошел на взлет: причины и что будет дальше?

https://www.youtube.com/watch?v=Cq2zzegV6D8&feature=youtu.be

Подписывайтесь на youtube-канал «Минфина» и оставляйте комментарии под видео.
+
+37
mary27
mary27
17 березня 2020, 19:50
#
Хорошая и на удивление грамотная статья.
По существу:

% по корп.облигациям отн.большой, т.к. бОльший риск.

Как уже не раз было в украинской истории — малейший кризис, и эмитенты с удовольствием объявляют о дефолте.

Если в странах с нормальным фондовым рынком это катастрофа для фирмы, то у нас это не проблема и вообще норма)

Потому корпоративная облигация — самая рискованная ЦБ в Украине.

Риск гораздо выше, чем у депозита.



Надежными считаются ЦБ банков, ''Укрпочты''.

Правильно было указано, что у таких облигаций низкая ликвидность, их можно только держать до погашения.

Насчет операций ''репо'', давным-давно, до 2009 года это была весьма распостраненная операция (делали ее для клиентов ''приватного банкинга). Сейчас — кому эти ЦБ нужны?)

Но по некоторым бумагам есть ''оферта'', их можно предъявить их к выкупу эмитентом до погашения.

Насчет удобства — те же проблемы, что с ОВГЗ, через банк вы скорее всего их не купите, нужен договор с брокером на бирже и счет в ЦБ.


Купоны по этим бумагам так же облагаются налогами, как и % по депозиту. И в конце — подача декларации в налоговую.



Вывод — для физ.лица мало интересно, скорее игра в рулетку +купоны раз в 6 мес.



В основном эти ЦБ интересны или ''квалифицированным инвесторам'' — ПИФам, НПФам, СК.

Там могут адеква
+
+22
mary27
mary27
17 березня 2020, 20:06
#
Там могут адекватно оценить риск по облигации, и решить, стоит ли доходность такого риска.

Или, корп.облигации идут в залог банкам.
Главное, чтоб не повторилась история с ''Крещатиком''.

Кстати, % по корп.бумагам показывают, что и без банковских кредитов наши фирмы не получат денег дешевле 16-17%, это минимально адекватная плата за риск инвестора.
А то на ''минфине'' были статьи, что через выпуски корп.облигаций наши фирмы могут получить более дешевый финансовый ресурс.
Ничего подобного.
И учетная ставка НБУ ни при чем.

Насчет облигаций ГИУ, это феномен нашего фондового рынка, ипотечные облигации, да еще с гос.гарантией.
По доходности — в принципе неплохо, но не помню, как облагается налогом купон, по идее, как у корп.облигаций.
Ликвидность — так же низкая.

Муниципальные облигации — несколько лучше корпоративных, тем что надежнее.
Но в нашей истории были реструктуризации и по ним.

Так что, статью надо было озаглавить ''инвестиции для тех, кто не боится риска''.
+
0
Dmitry Bogoduhov
Dmitry Bogoduhov
17 березня 2020, 22:40
#
Прежде чем писать про риски выше депозита проанализируйте, пожалуйста, статистику закрывшихся банков в Украине и дефолтов по корпоративным облигациям.

За период с 2000 года из 238 работавших в Украине банков осталось только 75. С рынка были выведены 127 банков, и еще более 30 ушли добровольно - осознавая, что их закроют. Уровень фактической дефолтности банковского сектора - более 50%.

В то же время, за последние 20 лет на рынок выходило более 200 рыночных эмитентов корпоративных облигаций, из которых дефолты объявили всего 25 эмитентов - около 12%, и при этом большинство дефолтов были в период кризиса 2008-2009 года.

За последние 5 лет - во время банкопада - по корпоративным облигациям не было ни одного дефолта.

Так что корпоративные эмитенты в целом проявили себя на порядок более достойно по отношению к инвесторам, чем украинские банки.

Да, и обычно по корпоративным облигациям, в отличие от ОВГЗ, купоны выплачиваются раз в 3 месяца.
+
+15
mary27
mary27
18 березня 2020, 1:55
#
Анализировала) Если в банк, где у клиента до 200 000 грн., вводится ВА, ФГВФЛ выплачивает гарантированную сумму. Если эмитент корп.облигаций допускает дефолт, инвестору даже в туалет не с чем пойти - облигации бездокументальные) Да, можно судиться, но эмитент заранее подготовится, как в свое время ''Караван'', выведя активы на другое юр.лицо. Насчет ''дефолтности банковского сектора'', в 2009 году более 100 эмитентов облигаций допустили по ним дефолты: https://investgazeta.delo.ua/praktika/osvobodit-krovnye-270757/ Какой это % дефолтности?) Вы говорите о ''более 200'', а там ''более 100'', выходят те же 50%) И тут то же самое: https://news.finance.ua/ru/news/-/166955/v-ochered-za-otsrochkoj Так что, преимуществ нет, одни недостатки - большой риск и много неудобств. Небольшая премия за риск не компенсирует этого.
+
0
Dmitry Bogoduhov
Dmitry Bogoduhov
18 березня 2020, 9:49
#
Вы вообще понимаете разницу между понятиями «дефолт по погашению»  и «технический дефолт», который в 2009 году мог произойти у ряда эмитентов в том числе и по той причине, что деньги зависли в проблемных банках? 

Несмотря на это, за редким исключением, корпоративные эмитенты все погасили своим инвесторам, а за банки пришлось закрывать из бюджета - и в 2009 году, и в последние 5 лет.

Кроме Каравана много знаете эмитентов, которые вывели активы?
А сколько при этом банкиров вывели деньги вкладчиков?
В дефолтах, которые упоминаются в этих статьях, значительную долю занимали в том числе и банковские выпуски.

У вас предвзятое отношение к бизнесу в Украине и эмитентам в частности, основанное на вашей некомпетентности в этом вопросе и нежелании сделать анализ более глубокий, чем прочтение пары статей в интернете.
+
0
mary27
mary27
18 березня 2020, 11:14
#
То же самое я могу сказать и про банки.
В 2009 году мораторий на выдачу вкладов не значал ''банкротство''.
И повторю, вклады в банках компенсировал ФГВФЛ.

Что компенсировали инвесторам в корп.облигации?)

В лучшем случае эмитент предлагал их выкупить за 50% от номинала, или меньше.

А вы пишите ''погасили'')

Особенно облигации, которых накупил ''Крещатик'')

Если вы знаете больше — напишите)

''У вас предвзятое отношение к бизнесу в Украине'' — наоборот, восторженно-позитивное.
Адекватное отношение следующие — ''ни за что не давать им денег без ликвидного залога, не менее 2х стоимостей кредита''.

''основанное на вашей некомпетентности'' — развешивание ярлыков — слабый довод.
Попробуйте что-то получше)

''пары статей'' — хах, вам нужно 10?)

Делать ''более глубокий анализ'' ради дискуссии на ''минфине'', вы серьезно?)

И да, если сейчас кто-то, начитавшись ваших довольно голословных утверждений, накупит этих бумаг, эмитент допустит по ним дефолт, вы готовы из своих средств компенсировать все убытки инвестора?
Раз наш бизнес столь порядочен, и так аккуратно выполняет свои обязательства?)
+
0
Dmitry Bogoduhov
Dmitry Bogoduhov
18 березня 2020, 12:32
#
Доводы имеет смысл давать людям, которые хотя бы пытаются вникнуть и разобраться в вопросе, а не переходят на эмоциональные высказывания не по сути.
Пишу не для вас, а для тех, кто это возможно читает и кому действительно интересна тема.

Фонд гарантирования погасил только вкладчикам до 200 тыс. грн., и то за счет бюджета - то есть каждого из нас. Сотни тысяч вкладчиков с большими суммами вкладов, СПД, предприятия - потеряли миллиарды гривен. Не факт, что во время очередного кризиса бюджет будет иметь возможность и готовность профинансировать возврат вкладов.

Объективная статистика погашений корпоративных облигаций на порядок лучше банковских банкротств.
Для анализа не нужно читать 10 статей - нужно просто сопоставить элементарные цифры, которые есть в открытом доступе. И которые я вам привел выше. Эта статистика по рыночным выпускам - там исключены схемные эмиссии, которые выпускали компании банковских групп, и которые потом зависли в этих же банках.

Если вы не хотите анализировать - тогда зачем вообще вступать в дискуссию.

Я могу полностью отвечать за свой бизнес, и в целом в Украине количество порядочных бизнесов - потенциальных эмитентов - намного большее, чем количество порядочных банков. 
Но за непорядочные банки всем налогоплательшикам уже пришлось отвечать - и вам в том числе.

Так что ваши утверждения о том, что корпоративные облигации намного более рисковые, чем депозиты - голословны и не подтверждены реальной статистикой.


+
0
mary27
mary27
18 березня 2020, 12:45
#
Доводов не будет.

''Фонд гарантирования погасил только вкладчикам до 200 тыс. грн., и то за счет бюджета — то есть каждого из нас'' — ошибаетесь.
ФГВФЛ собирает с банков своеобразный страховой сбор, из которого и формирует свои резервы.
Да, он получал дотации из бюджета, но он же их и возвращал.

А что будет с инвестором в корп.облигации?

''Сотни тысяч вкладчиков с большими суммами вкладов'' — вкладчикам с большими суммами вкладов было лень найти на сайте банка информацию о гарантиях ФГВФЛ?
Попросили б ''персонального менеджера'' найти и разъяснить.

''СПД, предприятия — потеряли миллиарды гривен'' — вы знаете, как расшифровывается ФГВФЛ?)
Чтоб не теряли, пусть главбух или финдиректор прежде чем открывать в банке текущий счет, изучат риски того банка.
А если лень, то надо благодарить самих себя.
Нет, надо было им временно свободные средства в неликвидные и высокорисковые корп.облигации размещать?

''Если вы не хотите анализировать — тогда зачем вообще вступать в дискуссию'' — пусть анализируют те, кому за это деньги платят.

''Я могу полностью отвечать за свой бизнес'' — допустим.

''в целом в Украине количество порядочных бизнесов — потенциальных эмитентов'' — сами уже купили их облигации?


''ваши утверждения о том, что корпоративные облигации намного более рисковые, чем депозиты — голословны и не подтверждены статистикой'' — пусть
+
0
Dmitry Bogoduhov
Dmitry Bogoduhov
18 березня 2020, 13:14
#
Вы же не воспринимаете доводы, основанные на цифрах, фактах и статистике - а я могу давать только такие.

Ок, объем фонда сейчас - 11 млрд. грн., при этом он покрывает общую сумму депозитов на более чем 200 млрд. грн. Долг фонда после банкопада перед бюджетом на сегодня - более 100 млрд. грн.

Никто не говорит, что не было дефолтов по корпоративным облигациям, но их было на порядок меньше, чем банковских банкротств.

Финансовое состояние многих бизнесов в Украине было и остается намного надежнее и стабильнее, чем банков.
И это понимают грамотные инвесторы, которые действительно глубоко анализируют и сравнивают облигации с депозитами - и да, покупают облигации.

Вижу, что вы уже начали редактировать ваши комментарии - значит все-таки готовы воспринимать такие доводы.
+
+1
mary27
mary27
18 березня 2020, 13:25
#
Пока ''цифр, фактов и статистики'' не было.
Были только те самые голословные утверждения.

Написали б статью, вместо журналистов ''минфина'', раз так много тех самых ''цифр, фактов, статистики''?)

Т.е. ФГВФЛ должен покрывать депозиты 1:1?)
Облигации вообще не покрыты ничем, кроме наилучших пожеланий.

Массовые дефолты были в 2009, а после инвесторы, наученные горьким опытом, уже стараются не связываться с корп.облигациями.
Минимальный спрос остался на облигации банков, и все.

''Финансовое состояние многих бизнесов в Украине было и остается намного надежнее и стабильнее, чем банков'' — тогда зачем им привлекать средства в долг?)

''грамотные инвесторы, которые действительно глубоко анализируют и сравнивают облигации с депозитами — и да, покупают облигации'' — кто-то из ''грамотных инвесторов'' и в ''кэшберри'' вложился. Но стоит ли брать с них пример?)

Так во что вложились?

На ''минфине'' очень неудобно реализовано написание комментариев.
Приходится по 5 раз переделывать.

Так напишите про ваше предприятие, может, потенциальным инвесторам понравятся ваши доводы?
+
0
Dmitry Bogoduhov
Dmitry Bogoduhov
18 березня 2020, 13:59
#
Выше я указывал статистику дефолтов по корпоративным облигациям и банковских банкротств в Украине - это ключевое, но вы видимо невнимательно читаете то, что вам пишут.

Я вижу у вас крайне поверхностный уровень понимания экономики, финансовой системы, того, как работает бизнес и для чего привлекает средства, а также того, что последние годы происходит на рынке корпоративных облигаций.
Поэтому, так как не уверен в вашей компетентности в этих вопросах - выхожу из этой дискуссии с вами.
+
0
mary27
mary27
18 березня 2020, 14:04
#
''Более двухста'' это не статистика)

Конечно, именно потому у вас закончились аргументы.
Не против, желаю всего наилучшего)

А потенциальные инвесторы сами решат, чьи доводы лучше.
+
0
Sergiy Lyashenko
Sergiy Lyashenko
18 березня 2020, 19:18
#
Приветствую!
По долгу службы занимаюсь рынком облигаций и в т.ч. корпоративных и раз уж в тексте есть ссылка на нас (Cbonds), то позволю себе вступить в дискуссию.
По нашим данным (если отбросить бумаги банков и гос. компаний), то количество рыночных выпусков облигаций (т.е. без строительных и схемных) составляет около 400-450, а эмитентами таких бумаг действительно выступили 200+ компаний. И хотя понятие оценка «рыночности» в наших условиях «больше искусство, чем наука», порядок цифр такой.
+
0
mary27
mary27
19 березня 2020, 13:30
#
Здравствуйте)
Всгда приятно, когда к дискуссии подключаются профессионалы)

Я бы хотела, чтоб вы выступили в роли ''третейского судьи'', и сказали, чье мнение ближе к реальному положению дел относительно украинских корп.облигаций.

И насчет ''рыночности'', напишите примерные критерии.
+
0
Sergiy Lyashenko
Sergiy Lyashenko
20 березня 2020, 17:01
#
Если можно начну с «рыночности», которую ИМХО можно определить, как инвестиционную привлекательность для достаточно широкого круга инвесторов т.е. приобретая облигацию инвестор действуют свободно, основываясь на своем представлении о рисковости и доходности ЦБ. В качестве примерных критериев я бы предположил:
1. срочность до 3 лет и/или наличие оферты не реже раза в год;
2. доходность выше чем у ОВГЗ на такой же срок
3. бумага купонная
4. компания осуществляет деятельность и из активов не только печать либо имеет гарантию от своей материнской компании (фактического заемщика)
5. наличие организатора/андеррайтера и поддержка вторичного рынка.
Критерии могут комбинироваться, но должно ИМХО быть не менее 3-4.

По сути доскуссии - в ситуации до условного 1 марта, то доходности ОВГЗ достигли 10% причем на срок до 7 лет, доходности депозитов в хороших банках должны были снизитсься до 11-12%, а значит для открывалось окно для эмитентов готовых платить 15-17% по облигациям (де-факто бланковым кредитам). То, что корпоративные бумаги - рискованный инструмент никто не поспорит, но важно отбирать надежного заемщика, а наша статистика говорит о том, что дефолтов по рыночным не-набанковским выпускам в 2008-2009 и в 2014-2016 гг. было немало, но подавляющее большенство рассчиталось либо в срок либо после реструктуризации.
+
0
mary27
mary27
20 березня 2020, 18:00
#
Благодарю)

Еще, если вас не затруднит, чуть статистики на 2014-16 год, по скольким облигациям дефолт, а по скольким — реструктуризация.
Просто числа.
+
0
Sergiy Lyashenko
Sergiy Lyashenko
25 березня 2020, 8:18
#
Доброе утро.
Если мы говорим о рыночных выпусках небанковскими компаниями, без гос. участия, то дефолтов было 2 (2 эмитента), реструкутуризаций было 4 (2 эмитента). Это связано с тем, что таких выпусков в 2009-2013 было мало, но были и интерестные выпуски (ИМК, СК-Агро, Укртелеком) которые погасильсь «штатно»
+
0
mary27
mary27
25 березня 2020, 10:57
#
Благодарю)
А всего рыночных выпусков было много?
На период последнего кризиса.

По ''Укртелекому'', они вроде долго не могли разместить облигации?
Даже под 19 или 21%?

Еще вопрос — ''банковские выпуски''.
Имеется в виду выпуск облигаций, которые все идут банку в залог?
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися