Державна казначейська служба технічно майже готова до запровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи. Про це повідомила голова Держказначейства Тетяна Слюз за підсумками презентації звіту про роботу Служби у 2019 році, передає Уніан.
Накопичувальна пенсійна система. У Держказначействі заявили, що готові
Що кажуть у Держказначействі
«Щодо накопичувальної системи — дуже цікава ідея, і технічно ми по деяких моментах готові. Ми спільно з народними депутатами обговорювали це питання», — повідомила глава Держказначейства.
Вона також нагадала, що минулого року Держказначейство надало Пенсійному фонду на покриття тимчасових касових розривів, пов'язаних з виплатою пенсій, 118,7 мільярда гривень позик. Фонд погасив з них 117,6 мільярда гривень.
Читайте також: Пенсійний фонд показав свої доходи (інфографіка)
За словами Слюз, середньомісячні витрати Пенсійного фонду становлять близько 36 мільярдів гривень, тоді як 10 років тому вони складали приблизно 9 мільярдів гривень.
Накопичуйте на пенсію НПФ «Династія»: 22,9% річних + бонус від «Мінфіну»
Що таке накопичувальна пенсія
Накопичувальна пенсійна система передбачає, що на кожного громадянина буде відкриватися особистий накопичувальний рахунок в Пенсійному фонді. Потім, по досягненні пенсійного віку, працівник буде отримувати виплати пенсії з цього рахунку.
Читайте також: Накопичити на пенсію: НПФ чи депозит
Що пропонує законопроєкт про накопичувальну пенсію
У кінці грудня 2019 року у Раді зареєстрували законопроєкт про введення другого рівня пенсійного забезпечення №2683. Він передбачає:
- обов'язкові внески від роботодавців 2%;
- обов'язкові внески від працівників 1%;
- за бажанням працівника внески збільшуються, але якщо збільшує робочий, то і роботодавець збільшити паритетно;
- максимальний розмір внесків 9%;
- систему персоніфікованих рахунків учасників обслуговує Центральний Адміністратор, якого обирають на конкурсній основі;
- створюється Пенсійне Казначейства для акумулювання пенсійних внесків;
- до управління коштами Пенсійного Казначейства залучаються КУА;
- вимоги до всіх сервіс-провайдерів підвищені (наявність капіталу, досвідченого персоналу, процедур управління ризиками, комплаєнс і внутрішній контроль);
- підвищена відповідальність обслуговуючих компаній, зокрема вводиться відповідальність кінцевих власників.
Читайте також: Індексація пенсій. На пенсіонерах заощадили 30 мільярдів
Раніше повідомлялося
- Міністерка соціальної політики Юлія Соколовська повідомляла, що накопичувальний рівень пенсійної системи не запустять в Україні найближчим часом.
- Також в уряді повідомляли, що планували запустити пенсійну реформу з 2020 року. Водночас в кінці 2018 року, коли Україна домовлялася про нову програму з МВФ, стало відомо, що відстрочення пенсійної реформи стала однією з вимог МВФ.
Читайте також: Українці назвали бажаний розмір пенсії (опитування)
- Чинна на сьогодні в Україні солідарна система пенсійного забезпечення передбачає, що з зарплати кожного офіційно працюючої людини йдуть відрахування у Пенсійний фонд, а людині нараховується пенсійний стаж. У свою чергу, Пенсійний фонд з цих коштів виплачує пенсії пенсіонерам.
Коментарі - 25
ПФУ ни при чем.
В результате сотруднику просто урежут з/п на 3/6/9%
Либо перейдут с белой на серую схему, либо с серой перейдут на черную и начнут получать з/п в конвертах.
Доверия к ПФ нет, и кушать хочется сейчас.
Это у фондов DB (вроде иностранных КНПФов) надо долгосрочно прогнозировать доходность, иначе с выплатами катастрофа.
Более 10 лет купоны по гос.бумагам ''развитых'' стран ~0%, а именно такие бумаги любят НПФы.
Доходность 0%, а админ.расходы никто не отменял.
Выяснилось, что доходности ниже той, которая считалась раньше безрисковой.
И у таких фондов глобально проблемы.
в страховых компаниях давно есть пенсионные накопительные программы.
и в отличие о ПФ в случае смерти до пенсии деньги государству не достануться,
а вернутся указанному выгодополучателю
Вообще, допускать СК к такому делу — катастрофа (потому их это и не касается).
речь не об украинских однодневках.
Что бы не рассказывали страховые агенты)
Ничуть не надежнее, даже наоборот — для банковских вкладчиков есть ФГВФЛ.
Для клиентов СК деньги там априори потеряны.
Разорилось ~10 штук, из известных — ''швейцарская'' ''ЭККО страхование'' (с 1990х годов работала), ''УСГ Жизнь'', ''Гарант-лайф'', ''Оранта-жизнь''.
Это не значит, что они лучше банков, раз меньше банкротств, просто у нас отн.мало таких работающих СК, непопулярная услуга.
Просто ввели ВА в СК-банкрот, а денег нет, платить не из чего.
И да, еще много СК, получив лицензию на страхование жизни, эти лицензии сдавали, по нескольку штук в месяц (и на ''минфине'' были новости).
Бесперспективное это дело.