За минулий рік Мінфін розмістив ОВДП на 321 млрд грн. Переважна більшість випусків номіновані у гривні. Їх власниками стали не державні банки, а приватні інвестори, небанківські установи та іноземці.
27 лютого 2020, 11:35
Хто виграє від зниження прибутковості ОВДП
Про те, як змінилося призначення держоблігацій за останні роки і кому вигідне подальше зменшення їх прибутковості, в колонці для «Мінфіну» розповів старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
Як іноземці заробили на бідах наших експортерів
Десятиліттями ОВДП, у більшості випадків, були інструментом порятунку ситуації з державними фінансами. І тут мова не про позики, залучені з їхньою допомогою, а про нетипове використання облігацій.
Мабуть, першим випадком незвичного використання державних облігацій (якщо не враховувати реструктуризації 1999-2000 років) можна вважати випуск у 2004 році ОВДП-ПДВ. Це були облігації, які «добровільно-примусово» роздали платникам ПДВ в рахунок належного їм відшкодування цього податку. У держави тоді було обмаль фінансового ресурсу, накопичилась заборгованість з бюджетного повернення ПДВ, і проблему вирішили за допомогою облігацій.
Але підприємцям потрібні були живі гроші. Тож ці облігації одразу пішли на вторинний ринок та користувались непоганим попитом, особливо, серед іноземців. На відміну від більшості вітчизняних гравців, нерезиденти мали достатньо ресурсу для придбання цих ЦП, а умови були дуже привабливими через великий дисконт. У підсумку – експортери отримали частину своїх коштів, а ринок – більше інвесторів.
Та «свято» тривало недовго. Постійна зміна урядів та політиків послабили інтерес до облігацій. Але про досвід 2004 року не забули. Загалом, було ще дві хвилі випуску ОВДП для розрахунків із відшкодування ПДВ — у 2010 та 2014 роках. Тож останні такі облігації були погашені не так давно — у грудні минулого року.
Рятівне коло для банків
Ще одне, більш незвичне використання для ОВДП – з їхньою допомогою рятували банки. Спочатку надавали допомогу державним Укрексімбанку та Ощадбанку, а з 2009 року – рятували ще й комерційні фінустанови.
Таким чином, державними стали Банк Київ, Родовід банк, Укргазбанк, а згодом так використали ОВДП для порятунку Приватбанку. Востаннє для підтримки держбанків, включаючи вже й Приватбанк, ОВДП випускали у 2017 році.
З простих гривневих облігацій, що свого часу випускались для порятунку чи підтримки банків, зараз залишились переважно випуски зі ставками купону на рівні 9-10%. Зниження ставок за ОВДП на первинному ринку до 10% і нижче може в подальшому дозволити держбанкам перетворити їх у реальний актив та розпочати торгівлю ними, не зазнаючи збитків.
Читайте також: Коронавірус, ОВДП, валютна лихоманка у світі: що буде з гривнею
Активне використання облігацій за їхнім прямим призначенням – фінансування дефіциту бюджету, та ще й у національній валюті – дуже важливе досягнення останніх років. Тож будемо сподіватись, що нетипового використання облігацій більше не буде, а держава матиме більше коштів для вирішення нагальних потреб, навіть позичаючи їх через облігації.
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 13