Нові правила НБУ для іноземців: що буде з валютним ринком та курсом

Іноземцям більше необов'язково виходити на міжбанківські торги, все можна зробити і без них — безпосередньо. Це закріплено постановою Національного банку №16. У роз'ясненні до документа йдеться, що це необхідно «для підвищення інвестиційної привабливості України».

Що це означає на практиці

Банкіри позитивно відреагували на нові можливості для нерезидентів. «Це може тільки підвищити привабливість гривні серед зарубіжних банків і сприяти її конвертованості», — вважає заступник директора фінансового департаменту Укргазбанку Віктор Пастернак.

Інтерес до гривні повинен зрости, однак не одночасно і не в дуже великих обсягах. Принаймні, перший час.

«Це, безумовно, збільшить обсяг угод, так як у іноземних банків з'явиться відкритий доступ до гривневого міжбанківського валютного ринку — раніше вони повинні були проводити ці операції через українські банки. Але не думаю, що зростання обсягів буде глобальним», — сказала «Мінфіну» скарбник Forward Bank Наталя Шишацька.

Як це буде працювати

Скажімо, американський Citigroup захоче продати мільярд гривень своєму колезі Goldman Sachs і отримати за нього $40 млн. У цьому випадку їм буде не обов'язково виходити через свої обслуговуючі банки в Україні один на одного і укладати угоду на міжбанку, оплачуючи комісії.

Вони можуть домовитися про ціну безпосередньо між собою, а грошові перерахування провести через коррахунки в українських банках. Адже у них тепер є право працювати за гривнею.

Кому це цікаво

Новація потішить, передусім, покупців облігацій внутрішньої держпозики. За минулий рік нерезиденти вклали в наші ОВДП більше $4 млрд. Головним чином вони купували гривневі папери.

Іноземцям були цікаві ставки за борговими паперами України: на початку 2019 року вони були на рівні 19% річних, але потім почали плавно знижуватися. Спочатку впали в область 15-16% річних, а в грудні минулого року — до 10% річних.

Хочете вкласти гроші надійно та прибутково? ОВДП з підвищеною прибутковістю +0,2% від «Мінфіну»

Тим не менш, дохідність ОВДП залишається привабливою на тлі загальносвітової тенденції зниження ставок, яку задали Федрезерв США та Європейський Центробанк. Ціни на американські казначейські зобов'язання (Treasury) тримаються вкрай низько — 2-3% річних, а німецькі борги взагалі мають від'ємне значення.

Досі іноземцям доводилося конвертувати свій долар для придбання ОВДП. Операції з паперами укладалися або на первинному ринку через наші великі банки (первинних дилерів, які працюють з Мінфіном), або на вторинному.

«Щоб торгувати між собою, нерезидентам необхідна маса гривні, вільної гривні. Якщо виходити з того, що вони володіють ОВДП у сумі 127 млрд грн., то це їх потенційна сума. А щоденний обсяг торгів між собою можна оцінити десь в $50-100 млн», — підрахував начальник департаменту з роботи на міжнародних ринках і грошового обігу Радабанк Сергій Гнєзділов.

Читайте також: Як низькі ставки за ОВДП позначаться на курсі гривні та економіці України

Приблизно на цю суму можуть скоротитися обсяги торгів нашого міжбанку через нові правила НБУ. Адже тепер угоди можуть проходити між банками без виходу на відкритий ринок. Не відразу, звичайно, а після того, як іноземці почнуть впроваджувати таку практику. В ній свої плюси: наприклад, економія на комісіях або швидкість здійснення угод. В міру збільшення операцій з ОВДП, обсяги угод за межами міжбанку можуть збільшуватися.

Що зміниться для ринку

Активна робота нерезидентів з ОВДП у 2019 році дозволила виробити певний алгоритм роботи валютного міжбанку. Плановий аукціон з розміщення держоблігацій Мінфіну проводять щотижня у вівторок. Погашення раніше розміщених паперів зазвичай відбувається по середах. Розрахунковий день за купленим боргами — середа. При бажанні з Міністерством фінансів можна розрахуватися і у вівторок. Але середа — це кінцевий термін.

Для валютного міжбанку це означає, що саме на середу припадає пік продажу долара на нашому безготівковому ринку. І саме цього дня відбувається максимальне зміцнення гривні, особливо якщо разом з нерезидентами валюту активно продають ще й українські експортери для своїх потреб. Якщо Мінфін розміщує ОВДП на великі суми, а покупці паперів впевнені у своїх придбаннях (виграші на аукціоні Мінфіну), то валютні розпродажі можуть розтягуватися на вівторок-середу (рідше — на понеділок-середу).

Читайте також: Мінфін повертається до розміщення доларових ОВДП. Що буде з гривнею

Зазвичай в такі дні головним валютним покупцем стає наш Нацбанк. Адже середній обсяг торгів на міжбанку становить $170-220 млн, а обсяги розміщення боргових паперів досягають 12 млрд грн. На ринку просто немає того обсягу гривні, який іноземцям потрібно отримати за свій долар.

У таких випадках найчастіше відбуваються дві речі:

• НБУ викуповує надлишок долара, активно поповнюючи свої золотовалютні резерви, які згодом використовуються для виплат за держборгом України. За 2019 рік придбав на міжбанку понад $8 млрд.
• В обіг випускають нову (емісійну) гривню, оскільки Нацбанк тільки так може здійснювати свої валютні угоди. У 2019 році регулятор тільки через «валютний канал» емітував майже 200 млрд грн, тобто у п’ять разів більше, ніж у середньому за рік у попередні періоди.

Нерідко різні групи іноземців рухаються на міжбанку зустрічними курсами. Тобто одні продають долар в середу, щоб розрахуватися з нашим Мінфіном за ОВДП, а інші — отримують у той же день від того ж міністерства гривневі виплати за старими випусками держоблігацій та жадають придбати долар. Потім вони виводять його на батьківщину, тобто фіксують прибуток.

Ось при такому зустрічному русі можуть відбуватися прямі купівлі-продажі валют іноземцями один у одного. Нацбанку не потрібно буде зайвий раз з'являтися на торгах і згладжувати ситуацію на ринку і безготівковий курс.

«Це знизить навантаження на курс гривні, наприклад, при виході частини нерезидентів із ОВДП. Вони тепер мають можливість продати отриману гривню іншим нерезидентам безпосередньо, у яких буде інтерес отримати українську валюту», — зауважив Сергій Гнєзділов.

Нові ризики для курсу

Прямий контакт іноземців, щоб вони не розгойдували ринок і курс гривні, — це, напевно, і є головна мета нововведень Нацбанку. Хоча, швидше за все, нові заходи входять і в дорожню карту з лібералізації валютного ринку, яку Нацбанк підписав з МВФ.

Нові можливості — це непогано. Однак в ході виникнуть і супутні ризики.

Якщо нерезидент не буде продавати долар на нашому міжбанку під купівлю ОВДП, а продасть його безпосередньо колезі у своєму центральному офісі в США або Європі, український валютний ринок не отримає на моменті додаткову пропозицію американської валюти. А її час від часу потребують українські підприємства. Та й Національний банк теж. Він, як і весь міжбанк, встиг звикнути до валютних продажів іноземців. Через них НБУ вже кілька разів зміг підняти добову планку з купівлі долара на міжбанку: з $10 млн до $50 млн.

Ніхто не каже, що без іноземців не буде валютних продажів на міжбанку. Є український експорт, який повинен бути головним постачальником ринку. Проте нерезиденти встигли розпестити колег на торгах. Якщо обсяги їх поставок почнуть скорочуватися, це буде відчутно і для ринку, і для курсу гривні.

Це новий ризик, який доведеться враховувати. Та його навряд чи хтось зможе мінімізувати.

«Угоди будуть укладатися, виходячи з поточних потреб іноземних банків, безпосередньо. За яким курсом — неясно: можливо за поточним міжбанківським, можливо за офіційним НБУ, можливо інакше. Ця ціна буде самостійно визначатися сторонами за межами України. Спочатку обсяги подібних операцій будуть невеликими, доки такі угоди не обкатають і не будуть нарощувати вкладення в наші активи. Але з часом вони можуть зрости, і тоді вже можуть тиснути на наш курс гривні. Як Нацбанк зможе мінімізувати ризик або вплив — загадка», — каже фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Добрий початок – половина діла

Спочатку гривневої ліквідності в іноземців буде зовсім небагато.

«Щоб продати щось, потрібно знайти покупця. Не думаю, що на гривню можна знайти багато покупців за кордоном. Цілком ймовірно, що торгівля обмежиться купівлею/продажем, пов'язаними з інвестиціями в ОВДП. Тобто такий закордонний ринок буде не особливо ліквідним. Але все одно, якщо в іноземців буде зайва гривня або її буде не вистачати, вони прийдуть на український міжбанк. Як завжди, дисбаланси попиту/пропозиції гривні доведеться виправляти Нацбанку», — припустив у розмові з Мінфіном керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Як Нацбанк буде регулювати гривневу ліквідність, в тому числі і за іноземними операціями, — фінансисти поки що не уявляють. Вважається, що це перспектива більш далекого майбутнього. Спочатку від іноземців не чекають великого обсягу угод між собою. Бо не бачать великих проблем в наслідках нових правил.

«На гривневих коррахунках, відкритих іноземними банками в українських, коштів в рази менше денного обсягу інтервенцій НБУ ($50 млн). Послаблення валютного контролю повинне додати ліквідності українському фінансовому ринку. Незважаючи на великі обсяги вкладень в ОВДП, іноземцям буває тяжко знайти потрібний обсяг не тільки паперів, але й валюти на вторинному ринку», — вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Очікується, що ринок почне відчувати дію нових правил Нацбанку не раніше весни. Гривня буде не так активно зміцнюватися, як колись при великих валютних продажах агроекспортерів. А НБУ буде менш активно нарощувати розмір своїх золотовалютних резервів.

Навіщо може знадобитися гривня

Щоб іноземці сильно активізували свій валютообмін, в Україні має бути більше інструментів. Наприклад, потрібні великі розміщення муніципальних облігацій, випуски корпоративних боргових паперів, активні торги акціями підприємств тощо.

«З урахуванням досить вузького боргового ринку України і низької ліквідності гривні, нові валютні правила від Нацбанку навряд чи значно підвищать популярність українських фінансових інструментів», — запевнив «Мінфін» аналітик ГК «Фінам» Сергій Дроздов.

Гривневого дефіциту і різкого зростання вартості ресурсів експерти поки що не передбачають.

«Складнощів з гривневої масою не буде, гривнева ліквідність у банках на високому рівні, а ціну ресурсу НБУ прив'язав до облікової ставки. Тому таких сплесків цін на гривневий ресурс, як це було у 2000-х роках — 50-75% річних — бути не повинно», — вважає Сергій Гнєзділов.

На шляху до конвертованості

Спрощення правил роботи з гривнею для іноземців — це перший крок до конвертованої гривні. Але щоб такою стати — їй потрібно пройти безліч етапів.

«Необхідно завершити і пройти останні етапи валютної лібералізації: скасування зобов'язань під купівлю, зняття обмеження на кредитування нерезидентів у гривні, зняття лімітів (як для фізичних, так і для юросіб) з перерахування коштів за кордон», — навела приклади Наталя Шишацька.

Також потрібно підвищувати інтерес інвесторів до України, який поки що знаходиться на мінімальному рівні.

«Для конвертованості української валюти потрібна більш сильна економіка з потужним експортним потенціалом. Для реалізації таких амбітних планів потрібні роки копіткої роботи», — упевнений Сергій Дроздов.

Колеги з ним згодні, при цьому говорять про довгострокову перспективу. Швидко увійти в число конвертованих гривня точно не зможе.

«Говорити про те, що гривня в короткостроковій перспективі стане вільно конвертованою валютою, або про появу котирування гривня/долар, гривня/євро на світових біржах — вкрай передчасно. Для цього потрібно підвищувати інтерес до українських активів, збільшувати інвестиційну привабливість країни і як наслідок — інвестиційну привабливість гривні, не тільки як розрахункового інструменту», — заявив «Мінфіну» Віктор Пастернак.

Появи нашого котирування на світових біржах (гривня/євро або гривня/долар) чекають не скоро. До цієї мети наша влада і економіка, в цілому, можуть йти не одне десятиліття.

В кінці цього шляху курс гривні може припинити бути контрольованим і стати ринковим. Справді ринковим, а не тим «плаваючим», про який любить говорити Нацбанк. Можливо, до того часу люди стануть менш болісно реагувати на зміну валютних котирувань, а курсові рухи будуть відбуватися в невеликих цінових діапазонах. А, отже, більше не зможуть розорити вкладників і позичальників, і ті зможуть без великих побоювань працювати в Україні у всіх валютах.

Ірина Тимофєєва