Вітчизняні ЗМІ розкручують тему майбутнього економічного колапсу. Його провісниками вважають падіння промисловості і значні недонадходження до держскарбниці. Насправді ж ризики для економіки лежать зовсім в іншій площині.
Економіку не підкосить падіння промисловості. Але ризики для зростання залишаються
Інвестиційний банкір, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса розповів на сторінці у фейсбуці про реальну загрозу, що чекає українську економіку. «Мінфін» виділив головне.
Чому промвиробництво відходить на другий план
Промислове виробництво скорочується. Якщо би ми зараз жили в 19-му столітті і у нас би падало промислове виробництво, то це було б передвісником кризи і «зубожіння». Але тепер 21 століття. І в 21-му столітті сфера послуг, наприклад, набагато важливіша, ніж промислове виробництво.
Чим сучасніше економіка, тим менш важливе для неї промислове виробництво. Тим важливіший сектор послуг. Адже зараз сотня айтішників дає доданої вартості більше, ніж десяток тисяч співробітників металургійного заводу. І, при цьому, не шкодить екології.
За рахунок чого зростає економіка
Падіння промвиробництва — це неприємно. Але не смертельно. Це не заважає економіці зростати. Зростання ВВП у 2019 році було вище 3%. Приблизно таким же воно очікується і в 2020 році. Зростає сектор послуг, зростає будівництво, зростає торгівля. Чому падає промислове виробництво в Україні? Основний драйвер падіння – металургія. Там дійсно важка ситуація. А осінь стала найгіршим періодом для сектора років за 20.
Металургів підкосили торгові війни
Різко впали ціни на світовому ринку, різко впав попит, що і вдарило в тому числі і по українським виробникам. Причому, металурги опинилися затиснутими в лещата. З одного боку низькі ціни на метал, з іншого — високі ціни на руду, основну сировину.
У підсумку виробництво тимчасово стало взагалі не рентабельним. Багато хто його або зупинили, або істотно скоротили. Результат ми бачимо в динаміці промислового виробництва. Чому склалася така ситуація на світовому ринку? Причина в торгових війнах, які затіяв Трамп. Вони вдарили по світовій економіці. І та вдарила по металургії.
Читайте також: Чому інфляція знижується, а життя дорожчає. І що буде далі
Парадокс теплої зими
Це звучить парадоксально, але це так. І не треба вважати, що автор збожеволів чи що він послідовник Грети Тумберг. Якщо тепла зима, просто менше треба топити і менше виробляти електрики. Менше топити – менше виробляєш тепла.
Як результат – падають показники промислового виробництва. Парадоксально, але факт. Те, що добре для економіки в цілому, те, що призводить до падіння цін на газ, погано для показника промислового виробництва. Але чи треба сумувати з цього приводу?
Звідки взялася «діра» в бюджеті
Справді, план за доходами бюджету не був виконаний минулого року і не виконується вже у 2020 році. Чи говорить це про те, що у нас в економіці проблеми? Ні. Тому що причиною такого падіння є більш сильний курс гривні, ніж закладався в бюджет. Одним з основних наповнювачів бюджету є митниця. Тепер вона стала давати просто менше, ніж їй записали.
«Мінус» для бюджету — «плюс» для споживачів
Митниця відстає від плану, тому що вартість імпортних товарів в гривні знижується по мірі того, як зростає курс гривні. Тому що ціна в доларах. Гривня сильніша, отже, імпорт дешевший. А отже і податок з цього імпорту менший.
Як результат, у нас є мінус для бюджету. Це той мінус, який в реальності дуже радує споживачів, які бачать це в ціні імпортних товарів. І ми бачимо, що інфляція знизилася до 4%. Рекордно низький показник. Але так, це погано для бюджету.
Читайте також: 10 причин для оптимізму. Чому кредити повинні подешевшати
Чому не ростуть борги
Чи означає це колапс економіки? Ні. Чи означає це зростання дефіциту бюджету і, як результат, стрімке нарощування боргу? Знову ні. Тому що уряд не нарощує борг, а скорочує витрати. Це в тій чи іншій формі відбувалося останні 3 року, тому що як постійно курс гривні був сильнішим за очікування. Просто зараз різниця була більше звичайного. Але МВФ жорстко відстежує, щоб ми жили за коштами і не нарощували дефіцит.
Чи означає це, що над всією Україною чисте небо і немає економічних ризиків? Ні, не означає. Просто вони зовсім не там, де їх шукають на телеканалах.
Ризик — у зоні співпраці з МВФ
В 2020 році Україну чекає період рекордних погашень зовнішнього боргу. Для цього критично важливо мати доступ до зовнішнього фінансування. Тобто, доступ до нових кредитів. Країні важливо випускати нові облігації, як всередині країни, так і за її межами. І цю можливість для України забезпечує співпраця з МВФ, яка постійно відтягується.
Інвестори поки що оптимістичні
Інвестори здатні тимчасово ігнорувати будь-які погані новини. Мова йде про настрої на світових фінансових ринках, які зараз перебувають на історичних максимумах. Там панує супер оптимізм. У цей період інвестори готові закривати очі на ризики і бачать світ через рожеві окуляри. Але цей період не триває вічно. Ніколи.
Поки що інвестори ігнорують негативні сигнали з України. Як, наприклад, ситуацію навколо МВФ. Цього тижня український парламент знову проявив себе як збіговисько анонімних імпотентів і пішов довгою процедурою голосування ринку землі, яка передбачає голосування по черзі кожної з поданих спам-правок. У підсумку, саме голосування триватиме десь до квітня.
Читайте також: Український парламент «забуксував» до квітня і відклав «антиколомойский» законопроект
«Антиколомойский» законопроект відкладений до квітня
Отже, до квітня парламент не зможе голосувати нічого іншого. Тому не пройде і «антиколомойский» законопроект. Який, теоретично, повинен був йти на порядку денному до ринку землі, але був змінений небайдужими депутатами до невпізнання і взагалі не потрапив до зали. В результаті, перше читання цього закону буде як мінімум в квітні.
По-перше, за цей час в українських судах може статися що завгодно. По-друге, це означає, що поки що не буде ні програми МВФ, ні підтримки ЄС або Світового банку. Враховуючи тягу до травневих свят, навіть якщо ринок землі буде проголосований у квітні, то друге читання «антиколомойского» закону з'явиться не раніше травня-червня. І тільки після цього може бути винесене питання на правління МВФ.
Отже, ми отримаємо програму не раніше середини літа, а можливо і у вересні. І це на тлі того, що спочатку ринки очікували її у вересні 2019 року.
Крихка рівновага
Тому українська економіка може нічого і не відчути. Але варто настроям змінитися, варто якійсь критичній масі інвесторів замислитися – і тут поїзд може розвернутися і полетіти в іншу сторону. Що буде цим помахом крила метелика, передбачити неможливо. Він може прилетіти з Верховного Суду України, а може з будь-якої точки земної кулі.
Коментарі - 36
«подорожалооо»
А якщо серйозно, то усю суть економіки, яка тримається на послугах і запозиченнях, автор висловив однією фразою: «Но стоит настроениям изменится, стоит какой-то критической массе инвесторов задуматься...»
Чому до сучасних розвинутих економік це правило не застосовується? Може саме тому, що крім масажування дуп і запозичення під це грошей вони ще й виробляють багато чого?
І так, по ринку землі (скоріше базару землі) я не підтримую бажання автора пошвидше це зробити, у звичному для the влади турборежимі, тобто «нє глядя». Але автор - інвестиційний банкір, і цим усе сказано...
Щодо 4000+ тупих правок. ОПЗЖопісти (а саме їм належить більше половини правок) чесно визнали, що це - технологія, спрямована на затягування процесу. І при тому, що я ідеологічно противник ОПЗЖ, в даному випадку це підтримую. Тому що закон про ринок землі (якщо про ринок, а не про базар) повинен «визріти». І найкращий метод для цього - час.
Я переконаний, що чи не основним фактором, через який Нафтогаз пішов на компроміс з Газпромом, було отримання 2,9 ярдів зелених «зараз і вже». Як тільки про це домовились - на все інше вже не дуже зважали. Причина? Мінфіну для затикання дірок потрібні були кошти зараз і вже.
За аналогією, я переконаний, що поспіх з ринком землі - це, у першу чергу, бажання отримати у руки ліквідний товар (державні землі), грошей від продажу якого вистачить на прикриття голої дупи «прохвесіоналів-рехворматорів» на увесь термін каденції преЗЕдента, щоб народ без пенсій, очолюваний лідером усіх знедолених - Ляшком, не підняв їх на вила. Тобто буде можливість розпродавати землю - можна буде не паритися відносно бюджету, неправильного прогнозування, неправильної економічної і фінансової політики. Високоліквідний товар прикриє усі недоліки.
От же оленьё блин. Если так продолжится, то вместо переписи в 2025 можно будет перекличку сделать.
p.s. Якби все у нас було так прекрасно, нова зевлада не намагалась би так швидко, за будь-яких обставин, добитись розпродажу землі - чи не єдиного активу, яким можна торгувати і безболісно забезпечувати 80% послуг у ВВП. Можна, тільки не довго...
Производство нужно, но на даном этапе сфера услуг более важна.
80% экономики штатов - услуги
Посмотрите на Сингапур - 5 млн населения, внутреннего рынка практически нет, природных ресурсов нет, зато одно из первых мест в мире по уровню жизни и ВВП на душу населения. Никто там не плавит руду и не продает ее за копейки, или не выращивает зерно. Там высокомаржинальный экспорт и в основном услуги
Это абсолютно разные вещи. Тут нельзя проводить сравнение.
Вот данные из википедии:
Структура экономики США отличается ярко выраженной постиндустриальностью. Большая часть американского ВВП (79,4 % в 2004 году) создаётся в отраслях сферы услуг, куда относятся, прежде всего, образование, здравоохранение, наука, финансы, торговля, различные профессиональные и личные услуги, транспорт и связь, услуги государственных учреждений. На долю материального производства (сельское хозяйство, лесное хозяйство и рыбная промышленность, добывающая и обрабатывающая промышленность, строительство), таким образом, остаётся 20,6 % ВВП. В сфере сельского хозяйства создаётся около 0,9 % ВВП, а промышленность даёт менее 20 % ВВП.
«Причина в торговых войнах, которые затеял Трамп.» - так а зачем же он эти войны затеял-то?.. А не для того ли, что бы вернуть промышленность в сша?..
Посмотрите ежедневные объёмы межбанка в 2011, 2012, 2013 годах!.. И сравните с сегодняшними... Это когда в Украине была промышленность...
Ну и да фраза «когда в Украине была промышленность» - повеселила. А куда же она исчезла ? за исключением той , которую рашка попилила в Донецке...
https://www.youtube.com/watch?v=r_UJ229kDU8
Подписывайтесь на youtube-канал Минфина и оставляйте комментарии с вопросами под видео.
и еще - тысяч 5 НДС (о котором они так любят говорить).
вроде все.
EBITDA Криворожстали = 17,8 млрд. грн. за 2018 год. (это и есть по сути добавленная стоимость).
Количество сотрудников - 20 783 средняя за 2018 год.
Это получается 856 632 грн. на сотрудника в год или 71 386 грн. в мес. = по курсу 25 - 2 855 долл. в мес.
То есть в среднем 1 работник мет. завода производил в месяц добавленной стоимости как 1 senior айтишник.
Получается, что примерно 1 к 1.
Но нужно учесть несколько нюансов, например в 2017 году, EBITDA была в 2 раза меньше, а в 2016 в 2 раза меньше 2017. Потому что мет заводы очень зависят от внешней коньюнктуры. А вот АйТишники не очень зависят.
В 2019 году также ожидается падение прибылей мет. компаний, и вообще ближайший прогноз плохой по отрасли. А по АйТи - хороший.
не уверен что это корректно.
предприятие может получить нулевую прибыль или даже убытки , при этом создавая большую добавленную стоимость...
Но вроде за последний год у предприятия такого особо не было. Да, возможна ошибка в пределах 20%.
Но это не сильно влияет.
К тому же я беру не чистую, а операционную прибыль т.е. разница реальных доходов и реальных расходов.
+ Стабильный рост АйТи в прошлом и в будет в ближайшие годы, а металл уже обвалился и при любом кризисе обвалится сильнее.
Это крайне важно.
Кроме того, нужно учесть, что новую Криворожсталь строить не имеет смысла, т.е. развить эту отрасль не получится, а количество АйТишников и возможно увеличивать, и оно само по себе увеличивается.
это 7 Криворожсталей.
Прикидочно, получается, что 1 работник завода производит как один Senior АйТишник. В самый лучший год.
Год назад было как middle АйТишник, а еще год назад как Junior.
Да, и опять же мы смотрим только зарплату АйТишника, доходы АйТи компании мы не учитываем. Это очень консервативно, не уверен, что правильно.