Все, що потрібно знати про «діри» та протиріччя закону про фінмоніторинг

Адвокат, керівник практики приватних клієнтів адвокатського об'єднання Arzinger Денис Сіюшов розповів «ЕП», чому закон потребує уважності від юристів і містить чимало суперечностей.

«Мінфін» виділив головне про перелік суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), відповідальність та штрафи.

Первинний фінансовий моніторинг

Мало хто знає, що адвокати та аудитори вже є суб'єктами первинного фінмоніторингу. У них вже є ряд обов'язків перед Держфінмоном. Новий закон розширює перелік СПФМ та встановлює ряд додаткових обов'язків для них.

Додаються до переліку первинного фінмоніторингу:

• бухгалтери;
• податкові консультанти;
• адвокати, які діють індивідуально;
• особи, що надають послуги зі створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
• консультанти у сфері купівлі-продажу нерухомості і постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів.

Єдине виключення — виконання таких обов'язків в рамках трудового договору з підприємством.

У статті 10, яка визначає особливості діяльності СПФМ, народні депутати «загубили» аудиторів і податкових консультантів.

Новий закон визнає СПФМ нотаріусів, адвокатів та інших юристів, якщо вони беруть участь від імені клієнта або допомагають брати участь клієнту у таких операціях:

1. Купівля-продаж нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла.
2. Купівля-продаж суб'єктів господарювання та корпоративних прав. Тут виникає питання щодо акцій, часток та інших прав в утвореннях, які не є юридичними особами.
3. Управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта.
4. Відкриття і управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах.
5. Залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності чи управління ними.
6. Створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.

Є і хороша новина. Нотаріуси, адвокати та інші юристи звільнені від обов'язку здійснювати належну перевірку і звітувати перед Держфінмоном про свої підозри, якщо вони захищають клієнта, представляють його інтереси у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів.

Де-факто цим створені спеціальні умови, які дозволяють обійти застосування цього закону. Я як адвокат, звичайно, радий такий лазівці. Як громадянин, що ратує за боротьбу з відмиванням коштів, проти положення, яке скорочує більшу частину обов'язків нотаріусів та адвокатів.

Читайте також: Нові правила фінмоніторингу: За що банки будуть блокувати рахунки і «стукати» на клієнтів

Обов'язки СПФМ

Всі СПФМ, крім тих, які провадять діяльність одноособово, зобов'язані створити і впровадити внутрішні правила фінансового моніторингу.

Всі вони повинні стати на облік у Держфінмоні і виконувати низку обов'язків:

• належну перевірку клієнтів;
• моніторинг фінансових операцій клієнта;
• повідомляти Держфінмон про підозрілі фінансові операції;
• визначати законність джерел коштів у рамках фінансових операцій клієнтів.

СПФМ зобов'язані повідомляти Держфінмон про виявлені відмінності в інформації про UBO (кінцевого бенефіціара), яка міститься в ЄДР (єдиному державному реєстрі), та інформації, отриманої самим СПФМ.

Іншими словами, якщо СПФМ за результатами належної перевірки визначить, що інформація в ЄДР не відповідає висновкам СПФМ, він повинен буде повідомити про це Держфінмону.

СПФМ зобов'язаний зберігати інформацію, отриману в результаті перевірки клієнта, протягом п'яти років після припинення ділових відносин з ним.

Читайте також: У Мінфіні пояснили, як будуть штрафувати суб'єктів фінмоніторингу

Повноваження Держфінмону

Однією з найбільш скандальних норм закону є обов'язок СПФМ забезпечувати повний доступ суб'єктів державного фінансового моніторингу та правоохоронних органів до документів та інформації, що перебувають у володінні СПФМ.

У законі відсутні вимоги до отримання правоохоронними органами судового рішення для доступу до документів СПФМ та не вказаний перелік таких документів.

На підставі цієї норми будь-який правоохоронний орган може вимагати надати йому всю інформацію та документи СПФМ. На жаль, народні депутати не підтримали поправку, яка пропонувала виключити з закону цю норму.

Всі підприємства та організації, які не є СПФМ, будуть зобов'язані на запит Держфінмону надати йому інформацію про фінансові операції, осіб, які брали участь у цих операціях, довідки та копії документів, які необхідні Держфінмону для виконання його завдань.

Цьому органу надані дуже широкі повноваження. Держфінмон має право отримати від будь-якого підприємства будь-яку інформацію і документи про будь-яку фінансову операцію. Відсутні вказівки на порядок повідомлення підприємства Держфінмоном і будь-які обмеження його повноважень.

Читайте також: НБУ виявив підозрілі операції клієнтів 35 банків

Штрафи для аудиторів

Велику дискусію викликав розділ закону про відповідальність. Представники аудиторських компаній навіть висловлювали думку, що слідом за прийняттям закону вийде з ринку багато невеликих і середніх, за розміром доходу, гравців. У цих словах є логіка — штрафи дійсно серйозні.

За неподання, несвоєчасне подання або недотримання порядку подання повідомлення Держфінмону СПФМ загрожує штраф 340 тис. грн. За недотримання порядку організації і проведення фінансового моніторингу СПФМ загрожує штраф до 10% річного обороту, але не більше, ніж 135,15 млн грн.

Враховуючи широкі трактування нового закону, заплутаність тексту, ряд суперечливих норм і відсутність чітких правил, такий штраф — загроза для кожного СПФМ. В разі вчинення двох або більше порушень закону загальна сума штрафу для СПФМ не може перевищувати 27 млн грн. Таке собі «вікно» для порушників норми, яка передбачає штраф до 135 млн грн.

Завдяки правкам вдалося відстояти норму, згідно з якою за одне порушення закону не може бути більше однієї міри відповідальності. Інакше закон дозволяв би і оштрафувати порушника, і позбавити його ліцензії.

Читайте також: Під контролем: Тепер операції з криптовалютами буде перевіряти фінмоніторинг