Мінфін - Курси валют України

Встановити
20 січня 2020, 12:38

Як низькі ставки за ОВДП позначаться на курсі гривні та економіці України

Перше в цьому році розміщення облігацій внутрішньої держпозики Мінфіном України дало рекордні результати. Влада змогла вийти на мінімальну вартість запозичень за всю історію.

Ставки за ОВДП терміном обігу близько 3,5 роки на аукціоні минулого тижня сягнули 9,88% річних. Мало хто очікував такої активності від іноземців відразу після новорічних свят. Однак попит на папери втричі перевищив пропозицію, і уряд отримав найнижчий відсоток за своїм боргом.

Підвищений попит підстьобували січневі погашення Мінфіном старих паперів: їх було два з 8 числа — на 5,8 млрд і 3,6 млрд грн. Значну частину цих сум інвестори перевклали в нові випуски держоблігацій. Це розігрівало попит і грало на зниженні дохідності за ОВДП.

Зниження дохідності розхвилювало фінансистів. Деякі навіть влаштували тоталізатор, пророкуючи ставки за наступними випусками. Найбільш інтригуючим розміщенням Мінфіну в січні-2020 повинні стати ОВДП на 7 років. Уряд ще жодного разу не розміщував боргові папери на такий тривалий термін, і буде вперше пробувати свої сили на такій «тривалості». Це вкладається в глобальну стратегію з подовження держборгу, про яку не раз говорили в Мінфіні.

Така пропозиція виглядає привабливо для інвесторів. Адже на світовому ринку тримаються катастрофічно низькі ставки за суверенними боргами — в районі 3% річних. Тому іноземці активно цікавляться ринками, що розвиваються, де ще можна заробити на держоблігаціях більше.

Є вже перші прогнози щодо розміщення 7-річних ОВДП, яке має відбутися 28 січня.

Найоптимістичніший для уряду — 8,5% річних, найпесимістичніший — 9,2% річних.

Фінансисти пророкують подальше зниження дохідності за держоблігаціями, причому незалежно від облікової ставки Нацбанку. Розповідають, що Мінфін збирається перейти на незалежне від НБУ ціноутворення і орієнтуватися на ціну від ринку.

Прогнози за ОВДП стануть ключовою новиною Мінфіну цього місяця. Однак остаточно вб'ють інтерес до держпаперів з боку вітчизняних покупців.

Читайте також: Більше $4,5 мільярдів. Нерезиденти збільшили вкладення в ОВДП у 18,5 разів за 2019 рік

ОВДП програє депозитам

Українські покупці держоблігацій припинили цікавитися гривневими паперами Мінфіну ще в кінці грудня. Тоді ставки в ході нових розміщень опустилися спочатку в область 11% річних, а потім — 10%.

«Зацікавленість резидентів в ОВДП з дохідністю нижче 10% практично відсутня. Є інші, більш дохідні інструменти, хоча і не такі тривалі. На вторинному ринку ціни коригуються в залежності від цін останнього проведеного аукціону — ідуть вниз до цін первинного ринку», — підтвердив «Мінфіну» начальник департаменту з роботи на міжнародних ринках і грошового обігу Радабанк Сергій Гнєзділов.

Подивитися депозити від топ-банків. До 16,5% річних плюс бонус від «Мінфіну»

Проти ОВДП грають 2 фактори:

  • Купівля держоблігацій тягне за собою масу накладних витрат, пов'язаних з комісіями фінустанов. Вони лише частково перекриваються за рахунок податкової пільги, яка звільняє дохід за ОВДП від податку на прибуток.
  • Дохідність мінфінівських паперів серйозно поступається класичним банківським депозитам. Останні значно дешевше і простіше відкрити, а платять за ними помітно більше. Не тільки приватним, але і корпоративним вкладникам.

«Ні для роздрібних, ні для корпоративних клієнтів, держоблігації за такими ставками Мінфіну не цікаві. Станом на 14 січня середня ставка за новими довгостроковими депозитами юросіб становила 14,5%, фізосіб — 14,8% річних. Не цікаво це і банкам, які мають можливість вкласти ресурси в депозитні сертифікати Нацбанку під 13,5% річних», — пояснив «Мінфіну» начальник відділу з роботи з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

Одного часу покупці намагалися перекуповувати держоблігації старих випусків на вторинному ринку. Однак він розвинений украй слабо, не має відкритого майданчика, і тримається на особистих зв'язках казначейств. Далеко не завжди там можна укласти вигідну угоду.

«Так як вторинний ринок ОВДП все ще не дуже ліквідний, існує значний спред між ціною купівлі та ціною продажу, який може зробити реальну дохідність ще нижчою, ніж на первинному ринку. Також потрібно враховувати накладні витрати, комісії торговця та депозитарію», — зазначив Приходько.

Як іноземці на ОВДП заробляють

Головна проблема українських покупців держоблігацій в тому, що вони завжди працювали з гривнею. Їм доступне тільки одне джерело прибутку — ставка за купоном. В іноземців у цій частині більше можливостей — перед купівлею паперів вони конвертують свій долар у гривню. Тому мають можливість заробляти на курсовій різниці. Звичайно, вони беруть на себе курсовий ризик, але все ж таки. Заробляють вони чимало: 2019 рік починався в січні міжбанківськими цінами в районі 27,60-27,75 грн/$, а закінчувався в грудні біля 23,50 грн/$.

Ті, хто погашав папери минулого місяця, могли заробити більше 4 гривень на кожному доларі. Звичайно, це без урахування комісій і різного роду витрат, але все одно непогано. Далеко не в кожній країні у них була така можливість — адже гривня була визнана однією з найбільш динамічних в частині зміцнення у 2019-му.

Читайте також: Гривня у 2019 році зміцнилася щодо всіх світових валют — НБУ

Фінансисти люблять говорити про складність багатоходових операцій, які провертали для нерезидентів.

«Щоб зафіксувати курсову різницю на вартості самої облігації, потрібно реалізувати папери на вторинному ринку до терміну погашення або дочекатися погашення. І знову ж таки — потім придбати і (бажано) вивести валюту. І тільки тоді порахувати дохідність», — розповів «Мінфіну» головний менеджер з макроекономічного аналізу казначейства Райффайзен Банку Аваль Михайло Ребрик.

Тим не менш, іноземці щосили заробляють на різниці курсів і відкрито заявляють про це. Кажуть, що на закритій нараді первинних дилерів держоблігацій в Мінфіні, яка проходила 13 січня, представники нерезидентів вже відкрито заявили, що їм недостатньо ставки за купоном. Вони розраховують на заробіток на курсовій різниці, тобто сподіваються на активне зміцнення гривні.

Що буде з курсом гривні

Після засідання чиновників з первинними дилерами ринком активно поповзли чутки, що гривню знову можуть зміцнити в масштабах до 4 гривень — тобто так само, як і в 2019 році.

За деякими прогнозами, до кінця першого кварталу 2020-го офіційний курс може знизитися до 22 грн/$, а до кінця цього року — взагалі до 20 грн/$.

Таким чином влада зможе досягти декількох цілей:

  • підтримати низький рівень інфляції, про який постійно говорить Нацбанк;
  • зберегти привабливість нашого боргового ринку для іноземців;
  • поповнити золотовалютні резерви. Країна гостро потребує валюти, оскільки буде до 2024 року платити величезні суми за держборгом, зовнішнім зокрема.

Проте є сумніви, що долари будуть безупинно надходити на український ринок. Адже іноземці вже вклали в Україну понад $4 млрд і їх капітали в нашій країні стали активно обертатися по колу. Обсяги заведення долара в Україну вже поступово скорочуються.

Читайте також: Консенсус-прогноз — 2020: курс гривні, інфляція, ВВП

«Наприклад, у першому кварталі 2020 року очікується погашення ОВДП на 57 млрд грн. Нерезиденти можуть у січні-березні заводити менше валюти під купівлю нових держоблігацій. Замість цього вони можуть перевкладати отримані від погашення кошти в нові випуски. Це виллється в зниження припливу нового капіталу від нерезидентів на міжбанк. Крім того, негативні тенденції зі зниження експорту, які стали помітними в кінці року (у листопаді експорт товарів скоротився на 3,4%, порівняно з листопадом 2018 р.), можуть призвести до деякого скорочення надходжень валютної виручки і в першому кварталі», — проаналізував ситуацію Андрій Приходько.

У такій ситуації Нацбанку доведеться балансувати між своєю потребою у викупі долара і потребою іноземців у зміцненні гривні. Нерезидентам будуть намагатися догодити, оскільки країна вже міцно сидить на «валютній голці». Хоча не всі впевнені, що у регулятора вийде дотриматися балансу інтересів.

Тому багато хто ставиться до прогнозу про зміцнення гривні до 22-20 грн/$ скептично. Думки розділилися.

«У 2020 році буде два ключових фактори, які будуть стимулювати потоки грошей іноземних фондів на ринки, що розвиваються. Перший і основний — це продовження вливань в ринки чергових порцій ліквідності найбільшими світовими регуляторами. Другий — поступова нормалізація торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном, яка буде сприяти зростанню інтересу з боку нерезидентів до українських ОВДП. І, як наслідок, служити драйвером зміцнення гривні, яка протягом 2020 року може прийти до 20 гривень за долар», — спрогнозував «Мінфіну» аналітик ГК «Фінам» Сергій Дроздов.

Проте з цим не всі згодні.

«Якщо курс опуститься до 20 грн/$ — багато хто отримає колосальний прибуток, але даний курс повинен бути на моменті виходу з ОВДП. У виграші будуть ті, хто купив більш дохідні або більш короткі папери. Щоб досягти такого курсу без нерезидентів та ОВДП – економіці, і особливо експорту, потрібно показати просто недосяжні результати. Тому курс 20 грн/$ — малоймовірний. Швидше за все буде 25,0-26,0 грн/$», — вважає Сергій Гнєзділов.

Як мінімізувати валютні ризики

Різка девальвація гривні і тривала фіксація низького курсу нацвалюти — це те, чого не можна допускати Мінфіну і Нацбанку. Адже це нічний кошмар для іноземців, які зараз масово скуповують наші ОВДП і беруть на себе курсовий ризик. Як тільки вони зрозуміють, що не тільки не зароблять на курсовій різниці, а навіть втратять на ній — дуже швидко згорнуть свої ліміти на Україну і покинуть наш ринок.

А це загрожує новим обвалом для гривні. «Я зараз не готовий поручитися, що при «масовій втечі» капіталу регулятор і держбанки будуть оперативно перекуповувати ОВДП у тих же нерезидентів. Якщо Мінфін і НБУ будуть проводити «узгоджену політику», значну частину ризиків можна буде згладити. Доки власники бачать готовність держави обслуговувати свої борги. Як буде змінюватися ситуація в періоді 3-5 років — не знаю», — зазначив у бесіді з «Мінфіном» директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Найбільше проблем виникне з доларом.

«З виплатами боргів за ОВДП проблем не буде. Гривня знайдеться. Але на міжбанківському ринку виникне досить сильний попит на валюту, і чи стане НБУ продавати її так само при дефіциті, як зараз відкупає — це питання», — зазначив Сергій Гнєзділов.

Якщо на витоку капіталу виникне серйозний валютний дефіцит, то курс гривні може впасти на дно будь-якої прірви. І раніше обговорювана цифра в 40-50 грн/$ може виявитися ще оптимістичним сценарієм.

Ось тому фінансисти вже зараз закликають владу створювати в Україні альтернативні інструменти. Наприклад, активніше розвивати ринок муніципальних облігацій, дохідність за якими вища, ніж за ОВДП. Може дотримуватися баланс інтересів: власник боргового паперу може отримати гарантію місцевої влади і більш привабливу ставку, а місцева влада — таке необхідне фінансування місцевої інфраструктури.

Одночасно чиновників давно просять збудувати і зробити привабливим для іноземців український фондовий ринок. Та в цілому активніше підтримувати економіку та інвестиційні проекти в країні. Щоб у нерезидентів не виникало бажання вивести капітали з України.

«Потрібно створювати умови, при яких як внутрішні інвестори, так і зовнішні, будуть зацікавлені в інвестиціях не в державні боргові папери, а в реальний сектор економіки», — підкреслив «Мінфіну» заступник директора фінансового департаменту Укргазбанку Віктор Пастернак.

Як економіці виживати при міцній гривні

Наважуючись на зміцнення і будь-які реформи, владі не можна забувати про ключову категорію — про вітчизняних виробників. Про наповнювачів держбюджету і тих, хто створює робочі місця. Потрібно робити все для того, щоб відновити промислове виробництво і активніше нарощувати ВВП.

Для цього дуже важливо вивіряти фінансову політику і дуже обережно зміцнювати гривню.

«Сценарій зміцнення гривні до 20 грн/$ до кінця року є вкрай негативним для промвиробництва і реального сектора в цілому, який практично ніяк неможливо компенсувати. Українська промисловість недостатньо конкурентоспроможна, порівняно з економіками ЄС, Китаю та інших країн, як в частині застосування сучасних технологій у виробництві, так і в доступності фінансування для модернізації. Можлива ревальвація гривні з 24 грн/$ до 20 грн/$ протягом 2020 року призведе до втрати майже 15% експортної виручки», — спрогнозував Андрій Приходько. За його словами, в результаті ми отримаємо різке падіння прибутковості українського експорту, оскільки бізнес не зможе швидко скоротити гривневі витрати — фонд оплати праці, тарифи природних монополій тощо. Така шокова ревальвація призведе до того, що бізнес почне оптимізувати дорогі гривневі витрати, в тому числі, скорочувати персонал і згортати капітальні інвестиції.

Читайте також: Про ОВДП, піраміди, міцну гривню і користь стабільності

Картина вимальовується не дуже райдужна. Не зрозуміло — що може підтримати виробництво. Адже активізації банківського кредитування, про яку багато говорить новий уряд і на яку розраховує бізнес, швидше за все, не буде. Банкіри це визнають.

«Навіть при істотному зниженні відсоткових ставок і при наявності резерву ліквідності у банків, ми не очікуємо інтенсивного нарощування корпоративного кредитування. Падіння обсягів виробництва і погіршення очікувань економічної активності спостерігається в більшості ключових галузей економіки. Це негативно позначиться як на платоспроможному попиті на кредити, так і на бажанні (в силу зниження маржинальності) і можливості банків (в силу зниження якості позичальників і заставного майна) їх надавати», — підтвердив Михайло Ребрик.

Тому владі доведеться протягом 2020 року змінювати держбюджет, а також коригувати свою податкову і тарифну політику. При цьому не допускати різких розгойдувань курсу на валютному ринку.

«Збалансувати ринок можливо, не допускаючи надмірні (15% на рік це занадто в будь-який бік) коливання курсу. Це дасть бізнесу розуміння свого розвитку та зростання, а бюджету — наповнення», — резюмував Сергій Гнєзділов.

Збалансувати ситуацію буде надзвичайно складно. Однак зробити це дуже потрібно — без цього не вдасться утримати економіку країни від потрясінь.

Ірина Тимофєєва

Коментарі - 65

+
+177
vlad9486
vlad9486
20 січня 2020, 12:54
#
Кто рискует тот зарабатывает. А кто боится, тот говорит что зрада, когда заработал кто-то другой.
+
0
Alpenstein
Alpenstein
20 січня 2020, 13:32
#
Риск сейчас - это заход в гривну или в доллар?
+
+58
vlad9486
vlad9486
20 січня 2020, 13:43
#
Наверное, гривневые депозиты в банках. Потому что инфляция будет низкой, а ставки там все еще высокие.
+
+53
Игорь Коляда
Игорь Коляда
20 січня 2020, 19:34
#
На спекуляциях — НЕ зарабатывают, а — наживаются.
Поэтому такие «заработки» считаются сомнительными и зрадой — «пир во время чумы».
+
+15
vlad9486
vlad9486
20 січня 2020, 21:37
#
Если приносят пользу, значит зарабатывают. А они пользу приносят.
+
+90
mary27
mary27
20 січня 2020, 21:41
#
У него своя, собственная теория денег. По ней инвестиции должны приносить 0%)
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
21 січня 2020, 10:32
#
Это по вашей,по моей такая мутата как ОВГЗ вообще - НЕ инвестиция.
+
+15
mary27
mary27
23 січня 2020, 12:23
#
Ну, вашей ''теорией'' никто кроме вас не пользуется)
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
23 січня 2020, 21:02
#
А зря,я во всяком случае не отношусь к всем тем «пострадавшим» от финансового сектора.
+
0
mary27
mary27
23 січня 2020, 21:10
#
Давно вам в тайгу интернет провели?)
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
23 січня 2020, 21:16
#
Вы наверное ещё «под стол пешком ходили»,когда я пользовался интернетом и интернет -банкингом.
+
0
mary27
mary27
23 січня 2020, 21:23
#
Мне страшно представить, как вы это делали)
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
23 січня 2020, 21:29
#
Ну так не занимайтесь мазохизмом.
+
0
mary27
mary27
23 січня 2020, 21:53
#
Так это вы им занимаетесь, а не я)
Причем с элементами эксгибицоинизма.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
24 січня 2020, 9:49
#
Я тут при чём?
Это вам - «страшно предствавить»,но вы настойчиво продолжаете насиловать своё сознание «страшными картинками».
Усмирите своё воображение.
+
+15
Игорь Коляда
Игорь Коляда
21 січня 2020, 10:22
#
Пользу приносит ТРУД,а не спекуляции.
+
0
Graycat
Graycat
20 січня 2020, 23:24
#
Точно! Фарцовщики!
+
0
Lefert
Lefert
20 січня 2020, 23:36
#
Вы, наверное, с факелами ходили вокруг коммерсов во время перестройки?)
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
21 січня 2020, 10:24
#
Какая ограниченность,прямо как у совков - только противоположности.
+
+15
nepodarok
nepodarok
20 січня 2020, 13:02
#
І як завжди ні слова про те, чим мають погашатися відсотки, з якої дири в бюджеті чи економіці? Чи з підняття зарплат держслужбовцям? Чи з закладеної в бюджет гривні по 27 за долар? Мабуть надія лише на землю українську. Продати за бнзцін україньке багатство, знищити економіку держави, задавити податками, тарифами, штрафами і високими цінами в магазинах - головна програма як минулої, так і теперішньої влади.
+
+15
vlad9486
vlad9486
20 січня 2020, 13:12
#
Тим, чим і завжди. Відсотки були весь час. Вони не стали більшими, а значить і інших джерел шукати не треба.
+
+60
nepodarok
nepodarok
20 січня 2020, 13:18
#
Не стали більшими, але все ж є, і їх, щоб обслуговувати, потрібно заробити чимось. Але поки гроші від овдп лише проїдаються, жодна копійка не пішла на розвиток економіки держави.
+
+27
vlad9486
vlad9486
20 січня 2020, 13:25
#
Держава нічого не розвиває і не має розвивати. Розвивають приватні структури, які завдяки боргам держави мають доступ до доларів.

А шукати додаткові ресурси для виплати відсотків потрібно тільки тоді, коли виплачувати потрібно більше. А більше не потрібно. В 2018 виплатили 118 мільярдів гривень відсотками, а в 2019 тільки 125, це при тому що ВВП виріс відсотків на 10%. В 2020 буде 130-135, при тому що ВВП ще на 7%-9% виросте.
+
+171
nepodarok
nepodarok
20 січня 2020, 13:41
#
Не смішіть такими відсотками ні себе, ні людей! Не забудьте про диру в бюджеті 2019, спад промисловості на 7.5% і інфляцію, також про «дибілів» і «економічних профанів»
+
+97
vlad9486
vlad9486
20 січня 2020, 13:56
#
Дира в бюджеті 2019 була на початку грудня. Зараз там дира 0. Спад промисловості має опосередковане відношення до економіки. Промисловці не потрапили в парламент і не мають можливість захищати свою убогу промисловість (от і ниють в усіх ЗМІ про те як їм погано). Хтось програв, хтось виграв, а сумарно економіка зросла. Інфляція нарешті знизилася до 4% за рік. Економічні профани були завжди. Добре що наша економіка не залежить від дій політиків, та і ніколи не залежала.
+
+128
nepodarok
nepodarok
20 січня 2020, 15:02
#
Поговоримо з вами що від чого і кого залежить, коли закінчиться свято під назвою овдп. З чиїх трусів і з якої піднятої економіки будуть брати гроші для погашення боргів. А поки в минулому році заробили лише одні банки, які, як ви писали нічого теж не виготовляють і які,завдяки тим самим овдп, не кредитували тих самих виробників, які хоч якось ще тримаються на нашому ринку. Україна зараз це сировинний придаток, але і це колись закінчиться.
+
+39
vlad9486
vlad9486
20 січня 2020, 15:20
#
> коли закінчиться свято під назвою овдп
У нас постійно останні 20 років (а може й довше) ріс борг. Зараз борг росте повільніше ніж коли небудь. Просто про ОВДП стало модно говорити. Раніше борг ріс ще швидше через ОЗДП і нічого.

> як ви писали нічого теж не виготовляють
Я такого не писав.
+
0
Andrii Balcerovich
Andrii Balcerovich
21 січня 2020, 9:58
#
Ввп виріс на 10%? справді? після такої вашої заяви, усі ваші аргументи на користь овдп виглядають маніпулятивними, упередженими та мабуть далекі від реального стану речей
+
0
vlad9486
vlad9486
21 січня 2020, 12:13
#
ОВДП номіновані в гривнях. А в гривнях ріст ВВП дорівнює реальному росту ВВП плюс дефлятор ВВП. Реальний ріст ВВП в 2019 був між 3% і 4%, але номінальний ріст ВВП в гривнях більший за реальний на дефлятор ВВП (а сам дефлятор трохи більший за інфляцію).

Дивіться третій квартал 2018 і 2019.
https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/2018/ (994850 млн. грн)
https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/ (1105520 млн. грн)
І рахуйте.

І ще одне. Я тут не писав аргументи на користь ОВДП (хоча вони в мене є). Я тут просто виправляв грубі помилки інших коментаторів.
+
+28
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
21 січня 2020, 16:52
#
Груба помилка стверджувати, що виробництво до економіки не має відношення і те, що чим більше боргів в держави, тим більше блага у людей. Маразм маразматика. Не банки, не спекулянти створюють реальні продукти, якими користуються покупці. Мені байдуже на страховку чи облігації, якщо нема чого їсти. В основі виробництво, потім послуги і аж після них фінансові штучки. Я подивлюся, як звітуватиметься держава після обвалу виробництва. Німеччина ніколи не мала колоній, найбільше постраждала від обох світових війн, але відновлювалася швидше, ніж ті, хто її перемогли. І не тому, шо облігаціями торгувала, а тому, що багато світових гігантів вийшли звідти. Працюють люди головою, а не розраховують на те, що хтось дасть халяви. Знаєте про халявний сир...
+
0
vlad9486
vlad9486
21 січня 2020, 17:16
#
Банки створюють реальні продукти, якими користуються люди. А наша промисловість створює українофобам-феодалам Ахметову, Фірташу, Новінському і іншим джентльменам гроші, за які вони потім потрапляють в парламент і інші органи влади. Вони хочуть щоб ви думали що він їхнього бізнесу залежить ваша ситість.
+
+43
knaz197
knaz197
21 січня 2020, 17:44
#
«банки створюють реальні проукти» ,  далі можна не читати.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
21 січня 2020, 19:24
#
«банки створюють реальні проукти», далі можна не читати.

+15.
+
0
nepodarok
nepodarok
21 січня 2020, 20:20
#
ХаааХааа..економіст диванний
+
+15
Lefert
Lefert
22 січня 2020, 7:50
#
Банки создают услуги, в развитых странах, % услуг в ВВП бОльший, чем в неразвитых. Но для тех кто прочитал экономикс и это единственное что они потужили, можно действительно не читать всё остальное =)
+
0
vlad9486
vlad9486
22 січня 2020, 11:44
#
Потребность в капитале такая же реальная, как и потребность в еде, или одежде. Рабы, которые только от власти ждут капитальных инвестиций не поймут этого.
+
0
Lefert
Lefert
22 січня 2020, 11:54
#
Немного не так: потребность в банковских услугах, появляется в связи с развитием экономики в стране. Как наглядный пример- можно посмотреть на США, и глянуть статистику использования там банковских услуг, и Венесуэлу, где их практически нет.
+
0
vlad9486
vlad9486
22 січня 2020, 13:18
#
Потребность в банковских услугах меньше там, где авторитаризм. Чем никчемнее положение человека в стране, тем больше там финансами правит единый центр и страх вместо доверия, единый центр сам себе банк. А когда люди на равных участвуют в экономической жизни, тогда им нужны банковские услуги.

И развитие экономики, и потребность в банковских услугах — следствия вовлечения в экономику большого количества людей на равных.
+
0
Lefert
Lefert
23 січня 2020, 3:09
#
Ну, если взять на примере КНР- то там и авторитаризм и централизация и всё такое, тем не менее, они любой стране ЕС дадут фору, в количестве банковских операций на 1 чел.
+
0
vlad9486
vlad9486
23 січня 2020, 11:28
#
Там рыночная экономика под куполом. То есть, обычный рынок, но под присмотром государства, а авторитаризм только в политике.
+
0
Lefert
Lefert
23 січня 2020, 11:34
#
Пойду расскажу кореясам, что их новую волну запретили на рыночном уровне, и мульёнчики просто так исчезли...или с пластической хирургией...или с японской электроникой, или не китайским блокчейном...список можно продолжать, это конечно же: «никакого авторитаризма- рыночек порешал» :D
+
+68
Lefert
Lefert
20 січня 2020, 23:38
#
Алло, болезненный, напомню: под 18% брали в долг- тогда кричали что перемога, а как в 2 раза ниже % то зрада? и да, перед тем как кричать про продажу украинской земли, сначала цифры озвучьте, сколько той самой земли, собралось ГОСУДАРСТВО продавать. Очень смешно читать околознатоков, которые не понимают не в заимствованиях, ни в земле, ни в цифрах, но которые щебетальник свой открывают по поводу и без.
+
0
zyrandol
zyrandol
20 січня 2020, 13:31
#
По-моему, все ожидаемо. Ничего необычного не произошло.
+
+27
kattam
kattam
20 січня 2020, 14:32
#
Ринок муніципальних облігацій, це буде цікаво.
+
0
mary27
mary27
20 січня 2020, 21:36
#
Они и сейчас размещаются.
+
0
Graycat
Graycat
20 січня 2020, 23:28
#
А мне кажется, что крупные города держат деньги на депозитах. Зачем им облигации? Это же работать придётся, проекты реализовывать
+
+15
mary27
mary27
23 січня 2020, 14:40
#
Вы смешиваете две вещи:
У городов, которые не смогли освоить деньги, они лежат на депозитах.
А те, кому денег не хватает, размещают муниципальные облигации.
+
0
Graycat
Graycat
23 січня 2020, 18:08
#
А где можно узнать, какие города размещают облигации? Только через брокера? Я б купил
+
+15
mary27
mary27
23 січня 2020, 20:55
#
Насколько я помню, ''Укргазбанк'' в размещении участвовал.
У них поинтересуйтесь.
Ставки примерно 16-17%.
+
0
Graycat
Graycat
24 січня 2020, 1:07
#
Спасибо!
+
0
mary27
mary27
24 січня 2020, 19:10
#
Не за что.
Вот:
http://www.ukrgasbank.com/ru/press_center/news/12268-ukrgazbank_osuschestvil_polnoe_razmeschenie_obligatciyi_vnutrennih_mestnyh_zayimov_lvova
+
+42
manhatta
manhatta
20 січня 2020, 17:15
#
Нерезинденты требут укрепления гривны — ахаха
Если они затарились долгосрочными овгшками 7 летними то через пару лет они могут смело топить печь облигациями к 2025 году у нас в обороте будут уже где-то 5000 грн купюры.
+
+15
Sviatoslav Kiral
Sviatoslav Kiral
20 січня 2020, 17:27
#
Наскільки переможною виявиться ця зрада - покаже час
+
+38
Viktor Andriyenko
Viktor Andriyenko
20 січня 2020, 17:51
#
«В такой ситуации Нацбанку придется балансировать между своей потребностью в выкупе доллара и нуждой иностранцев в укреплении гривны. Нерезидентам будут стараться угодить, поскольку страна уже крепко сидит на «валютной игле».»
Це про що, панове? У вас взагалі голова поїхала? Головокруженіє от успєхов? Це НБУ не  має іншої проблеми, як «угождать нєрєзідєнтам»?
Немає слів - одні мати...
+
+29
valeriyodessa
valeriyodessa
20 січня 2020, 18:28
#
Эти овгз - политические игры, к экономике вообще никакого отношения не имеют.
В 15году с учетной ставкой нбу 30 (тридцать) % и ставками по овгз 17% нерезиденты почему-то не вбухивали ярды баков в овгз, а в начале 19-го вдруг ринулись «зарабатывать».
Еще бы увидеть кто конкретно выкупает эти бумаги - вот это интересно. Но эта инфа скрыта.
А вот какие цели поставили себе эти скупщики ??? Узнаем только пост-фактум.
+
+57
vlad9486
vlad9486
20 січня 2020, 18:47
#
В 2015 году чтобы купить ОВГЗ нужно было ехать в Киев и общаться с местными бандитами при власти. А в начале 2019 Украина подключилась к clearstream и теперь это можно купить не выходя из своего офиса где-нибудь в Лондоне.

> кто конкретно выкупает эти бумаги
Даже вы можете. И уже давно.
+
+28
valeriyodessa
valeriyodessa
21 січня 2020, 12:03
#
Да ладно, откуда в стране победившего майдана бандиты у власти ????
ну я еще понимаю в 2013 злочына влада, но в 2015 ???? наговариваете.
P.S. Интересно сколько клерков «не выходящих из своего офиса в Лондоне» вообще знает что такое украина и где это ????
Но вот сидели себе в офисах и ждали ну когда же можно будет купить такие классные бумаги и в начале 2019 ринулись скупать ... сами в это верите ??? Прям как в том анекдоте - «такой большой, а в сказки веришь»
Все это политика - никакой экономики и рядом не стояло !!!
+
+27
vlad9486
vlad9486
21 січня 2020, 12:10
#
> Все это политика - никакой экономики и рядом не стояло !!!
Никакой экономики, она обычно в таких делах ни при чем, здесь вы правы. Немного технологий (финансовая криптография), немного политики. Плюс курс с 2016 не прыгал. В 2015 непонятно что с ним будет и непонятно останется ли вообще Украина. В 2019 совсем другое дело.
+
0
motoruller
motoruller
20 січня 2020, 18:44
#
Все это познавательно. Но знать бы когда разворот пирамиды, до каких пор то проценты будут понижать? Вот кто знает тот и молодец)))
+
+45
Lefert
Lefert
20 січня 2020, 23:39
#
Чем ниже %, тем меньше щебетателей про пирамиду, напомню
+
0
motoruller
motoruller
20 січня 2020, 19:08
#
Что ж, стоит задуматься о курсе 20 на конец года и курсе заложенном с бюджет на 2020 год в 27...
Чисто мое мнение что подобное предположение может быть, но до октября 2020. Потом сильно станет не хватать поступлений в бюджет и возможно к тому времени спрос на ОВГЗ будет иссякнут. В итоге на лето курс 22 вполне реальный, а на осень 25 будет идеально.
+
+30
irakez
irakez
21 січня 2020, 2:39
#
«представители нерезидентов уже открыто заявили, что им недостаточно ставки по купону. Они рассчитывают на заработок на курсовой разнице — то есть надеются на активное укрепление гривны»

«После заседания чиновников с первичными дилерами по рынку активно поползли слухи, что гривну снова могут укрепить в масштабах до 4 гривен — то есть так же, как и в 2019 году.»

«Нерезидентам будут стараться угодить»

Великий независимый банк великой независимой страны. Аминь.
+
+28
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
21 січня 2020, 16:57
#
Об'єктивних причин укріплятися гривня не має. Лиш спекулятивні або адміністративні. Можливо все, можливо ще укріплять, але це свято тупості не вічне, чим довше воно триватиме, тим сильніше і болючіше вдарить. Якось тупо догоджати тому, хто тебе заганяє в боргову яму.
+
+15
nepodarok
nepodarok
21 січня 2020, 20:25
#
Хіба там є розум? Профани і дебіли, самі ж так себе публічно охрестили.
+
0
Консультант порталу «Мінфін»
Консультант порталу «Мінфін»
23 січня 2020, 11:42
#
Выплата долгов Украиной 2020 [что будет с курсом]:

https://www.youtube.com/watch?v=ydiUHaN_C9c

Подписывайтесь на youtube-канал Минфина и оставляйте комментарии с вопросами под видео.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися