Закон про ринок землі. Експерт назвав всі плюси й мінуси

Позитивні зміни

Кредитування під заставу землі. Законопроект пропонує дозволити банкам купувати землю у власність виключно в разі справляння предмета застави за неповернені кредити.

На думку експерта, ця зміна фактично відкриває доступ до банківського кредитування як для операцій з купівлі-продажу земельних ділянок, так і аграрного сектору в цілому.

Це особливо важливо для малих і середніх виробників. Адже для них земельні ділянки — чи не єдиний актив, який можна використовувати в якості застави.

Читайте також: Законопроект про ринок землі затвердили до другого читання. 5 ключових положень

Також доступ до фінансування збільшує конкуренцію, забезпечує рівні умови на ринку земель, збільшує вартість землі як активу і добробут власників паїв.

Ще одним «плюсом» Нізалов назвав обмеження максимальної концентрації землі в одних руках.

«Потенційно ця норма може сповільнити процес концентрації земель тими, хто має необмежений доступ до фінансових ресурсів. Хоча ніщо не буде заважати обходити цю норму через підставних осіб. Саме тому в попередніх дискусіях моделі ринку обговорювалися значно менші розміри максимальної площі», — вважає Нізалов.

Читайте також: Кредит на придбання землі можна буде отримати під 3-5% річних — Мінекономіки

Експерт додав, що обмеження щодо площі земель у власності безпосередньо не впливають на обсяги земель в оренду і моделі ведення агробізнесу, які склалися в умовах мораторію.

Ще одне покращення — мінімальна ціна. Закон встановлює до 2030 року мінімальну ціну на рівні нормативно-грошової оцінки.

«В умовах відсутності прозорої ринкової ціни, ця норма буде захищати власників та місцеві бюджети на етапі відкриття ринку від штучного заниження ціни. Але в умовах обігу переважних прав викупу земель ця мінімальна ціна фактично і стане єдиною ціною на ринку», — вважає експерт.

Негативні зміни

Оборот переважного права. Закон «Про оренду землі» надає переважне право орендарям. Таким чином, зазначає експерт, у разі, якщо власник паю побажає продати його, а орендар не може або не хоче цей пай придбати, то орендар знайде іншу зацікавлену особу, яка бажає набути право на таку ділянку.

Тобто реальним продавцем буде виступати не власник, а орендар землі. За словами Нізалова, покупцями у таких випадках, найімовірніше, виявляться спекулятивні інвестори або підставні особи.

Читайте також: Ринок землі і газу: що станеться з курсом валют (відео)

Відмова оприлюднення інформації про ціни на ринку землі. На думку експерта, відмова розкривати ціни — це спроба приховати угоди з оборотом переважного права.

Запобігання монополізації ринку землі. Депутати відмовилися обмежувати максимальну кількість земель у власності на місцевому рівні до 35% території місцевих громад.

Таким чином, окремі власники можуть скупити до 10 тис. га і монопольно контролювати ринки землі окремих ВІДГ, впливати на інших власників, орендарів та органи місцевого самоврядування, вважає експерт.

Обмеження щодо участі іноземців до референдуму. «Це обмеження є абсолютно обґрунтованим на стадії формування ринку. Негативним є жорстке обмеження про скасування цієї умови через референдум. Така вимога стане перешкодою у залученні додаткових інвестицій в галузь і сповільнить економічне зростання», — зазначив Нізалов.

Раніше повідомлялося

• 13 листопада Рада прийняла за основу законопроект щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. №2178-10). Його підтримали 240 народних депутатів.
• Серед найбільш обговорюваних положень законопроекту — купівля землі іноземцями та ліміт землі «в одні руки». У версії законопроекту до другого читання ліміт зменшений з 200 тисяч га до 10 тисяч га, як і запропонував президент після протестів.

• Закон про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення після 1 січня 2020 року автоматично продовжений до прийняття нового закону.