Мандруємо з Приват 24. Заліщики

Два рази на місяць «Мінфін» купує квитки на потяг чи автобус через сервіс пошуку та купівлі залізничних квитків в Приват 24 і вирушає в найбільш цікаві і мальовничі, та часто маловідомі куточки України. Цього разу ми вирішили відправитись у Заліщики.

Заліщики – унікальне містечко, що нагадує півострів, оточений водами Дністра

Розташоване на півдні Тернопільської області, колись це містечко було відомим польським курортом завдяки своєму незвичайному, майже середземноморському клімату. Зараз – налічує не більше 10 000 мешканців і мало чим нагадує про своє славне рекреаційне минуле.

На цій незвичайній території люди проживали ще з часів пізнього палеоліту, археологи знаходили тут сліди трипільської культури. Вперше село згадується ще у 1340 році, а назвою начебто завдячує ліщині. Сучасне місто було створене у 1750 році, а територія колишнього села так і залишилася відомою, як Старі Заліщики. Побували Заліщики і в складі Польщі, і в складі імперії Габсбургів. У 1919 році місто навіть кілька днів побуло столицею – це сталося за часів ЗУНР (Західно-Української Народної Республіки).

Найцікавіше почалося наприкінці XIX століття, коли тут почали розвивати курортну зону. Кругом міста – високі кручі, які утримують тепло і високу вологість. Завдяки цьому місто почали просувати як оригінальний аналог відпочинку на Середземному морі. Зі Львова до Заліщиків навіть запустили потяг з VIP-вагонами. На березі Дністра облаштували щонайменш два великі пляжі – Тінистий і Сонячний. Зараз, гуляючи по глині вздовж ріки, досить непросто уявити, що колись тут лежав золотавий пісок, стояли ошатні підстрижені деревця, а променадом прогулювалися тогочасні франти. Про тенісні корти, кінні змагання, веслярський клуб, активне театральне життя згадувати не менш сумно. З початком війни курортна історія міста завершилася, і, на жаль, досі не відновилася.

Які ж ТОП-10 вражень не можна пропустити в Заліщиках?

1) Меандр — це не тільки відомий орнамент з прямих кутів, які складаються в безкінечну лінію, особливо популярний в Давній Греції. Це ще й колоподібний вигин річки, що охоплює сушу і створює щось на зразок півострова.

В Україні побачити це явище можна саме в Заліщиках. Вірніше, доведеться вийти з Заліщиків, і навіть перейти мостом з Тернопільської області в Чернівецьку, в село Хрещатик, щоб згори побачити повну панораму міста, охопленого петлею ріки. Це враження вже саме по собі варте того, щоб сюди приїхати. Додайте подумки неймовірний аромат сосен, сонця і землі, які дійсно навівають якісь спогади про море. Як піднятися на гору – краще запитати у місцевих мешканців, які підкажуть вам кілька шляхів. Ми обрали короткий, який здався мені дещо занадто екстремальним.

2) Якщо маєте бажання продовжити насолоджуватися казковими краєвидами – рухайтеся далі, в бік Іоанно-Богословського чоловічого монастиря. Зі скель побачите Дністровський меандр з нових ракурсів. Історія монастиря теж цікава і повна легенд. Найперші ченці, що знайшли це місце ще у XVII столітті і перетворили місцеві печери на свої келії, вважали воду з місцевого джерела цілющою і навіть помічали над ним дивне світло. Вода тут дійсно смачна, а в невеликій купелі – дуже холодна навіть влітку.

3) Рекомендую проїхатися електричкою чи потягом через Дністер. Ми приїхали сюди з Коломиї, про яку я писала раніше, і ось ці враження – перетин широкого Дністра, коли позаду залишаються високі мальовничі кручі, вкриті лісом, а попереду лежить все місто, як іграшкове, – вразили мене досить сильно, на подив усім місцевим подорожуючим, які вже давно звикли до цієї краси.

4) Центральна площа, вона ж Ринковий майдан, вона ж площа Ринок відома своїми симпатичними старовинними будиночками австрійської доби. Огляньте колишній Народний дім, будинок товариства «Сокіл», де пройшов не один концерт і спектакль, зокрема, за участі Соломії Крушельницької. На жаль, не збереглася до наших часів незвична міська ратуша. Вона була перебудована з мисливського замку Понятовських і пишалася своїми вежами з бійницями і підземними ходами. Ратуша була розібрана у 1968 році.

5) Зверніть увагу на дуже незвичний герб Заліщиків — з єдинорогом. Такий цікавий елемент з’явився на гербі міста за часів Австро-Угорської імперії. Єдиноріг парить над ратушею, символізуючи мужність, швидкість і силу. Можна тільки здогадуватися, чия фантазія і чому вирішила розмістити цю казкову і таку популярну зараз істоту саме на гербі Заліщиків.

6) У місті чимало діючих храмів — Покрови Пресвятої Богородиці, Пресвятого Серця Христового, Різдва Пресвятої Богородиці та інші. Привертає увагу Костел святого Станіслава, що був зведений у центрі міста ще 1784 року, завдяки Станіславу Понятовському.

У крилах будівлі – колишні монастирські келії. В радянські часи в костелі був склад солі, що практично перетворило його на велетенську соляну печеру. Від солі і руйнувань костел почали рятувати з 1991 року. Також цікава архітектурою та орнаментами будівля колишньої синагоги, що була зведена наприкінці XVIII століття.

7) В Заліщиках, де не всюди приймають картки, «Приватбанк» вам може дуже знадобитися. Щоб готівка завжди була в кишені, шукайте відділення банку в самому центрі, на вулиці Осипа Маковея, 47.

​8) Заліщицький центральний парк також відомий, як Панський або Нижній. Знаходиться він поруч з іншою цікавинкою – палацем баронів Бруницьких. Свого часу над парком працювали відомі ландшафтні дизайнери тих часів. Навіть зараз тут зростає чимало екзотичних для України рослин – наприклад, гінко Ігнатія Браницького або софора з дивно викрученим стовбуром. Можна тільки уявити, як виглядали у парку колишні оранжереї, теплиці та навіть літній театр.

​9) Палац Бруницьких правильніше назвати палацом Понятовських – Бруницьких – де Турнау. Наймальовничіша частина палацу, як на мене, – це колонада між ним і флігелем. Історія палацу дуже заплутана і набагато цікавіша, ніж його вигляд сьогодні (зараз тут розташована лікарня). Наприклад, барон Бруницький насправді був сином торгівця кіньми, а титул свій придбав. За легендою, Бруницький так намагався догодити цісару Францу Йосифу II, що частину інтер’єрів оновив, щоб вони нагадували зали віденського Шенбрунну. Естель де Турнау, до якої з часом перейшов палац, була вкрай яскравою та модною пані, збирала власні колекції не тільки суконь, а й годинників і порцеляни. За свою легендарну сміливість її навіть називали «Заліщицькою Жанною д’Арк».

​10) Джуринський водоспад і Червоноградський замок. Недалеко від Заліщиків можна побачити казкове місце, де поєднується природня краса пагорбів та водоспаду і архітектурні витівки колишніх власників цих місць.

Неймовірний краєвид з пагорбів на мальовничі схили, напівзруйновані башти замку, руїни костелу, все це на фоні пишної зелені… Місце, де хочеться залишитися, щоб обійти всі стежки, зловити всі ракурси на замок, покупатися у водоспаді, надихатися цим простором, небом і білосніжними хмаринками. Але залишитися нема де, хіба що брати намет або домовлятися за місце у дитячому таборі «Ромашка», який розташований практично поруч з замком і костелом.

Як доїхати

Потяг №357К Київ – Рахів привезе вас до Заліщиків о третій годині ночі. Ціна при цьому складе 189 грн у плацкарті або 298 грн у купе, як підказує сервіс https://bilet.privatbank.ua. Інший варіант – приїхати сюди через Тернопіль, куди з Києва ходить чимало потягів з більш зручним часом прибуття. З Тернополя до Заліщиків ходить електричка (4 години) і автобуси (2 години).

Читайте також: Мандруємо з Приват 24. Тернопіль

Де зупинитися

Готелів у Заліщиках небагато, що досить дивно, якщо знати про курортне минуле містечка. Очікувати якихось супер умов теж не варто. Недалеко від вокзалу знаходиться готель «Старі Заліщики» (також відомий як «Роксоланочка»), який ми і обрали. Готель виявився дуже «радянським», єдина приємність — вид з вікна на гору за рікою, тиша і спокій. Будівля готелю збереглася ще з австрійських часів, колись тут був будинок староства і суду, потім учительська семінарія, де вчився Осип Маковей, потім КДБ, лікарня, а останні років 30 – готель. Трохи далі розташовані готелі «Мішин-сіті» та «Оазис».

Читайте також: Мандруємо з Приват 24. Івано-Франківськ

Де поїсти

З харчуванням рекомендую бути дуже обережними, бо ми мали не дуже приємний досвід зі скислим супом і практично анекдотичну ситуацію з мухою в борщі. Порадити можу лише два місця – це піцерія La Pizza, де дійсно було досить смачно і приємно, і супермаркет Coop, завдяки якому в Заліщиках можна харчуватися не тільки піцою.

Ольга Фарима