Небанківські фінустанови на чверть наростили вкладення в ОВДП

Хто і скільки інвестує

За словами Залєтова, за останні роки небанківські фінансові установи активно нарощують обсяги інвестування в ОВДП.

На 30 вересня 2019 року частка державних паперів, які знаходяться у власності корпоративного сектора, на небанківський фінансовий сектор склала 42,4%:

• на компанії страхування життя довелося 50,2% обсягу вкладень в ОВДП небанківськими фінансовими установами;
• на страхові компанії з ризикових видів страхування – 34,2%;
• на недержавні пенсійні фонди – 12,5%;
• на інші небанківські фінансові установи, піднаглядні Нацкомфінпослуг, – 3,1%.

Читайте також: Інвестори в ОВДП можуть спати спокійно. Поки що

Чи продовжать страховики купувати ОВДП

На думку Залєтова, на зростання інвестування страховиків у державні папери можуть вплинути нові вимоги розпорядження Нацкомфінпослуг №1511. Зміни передбачають більш суворі вимоги до наявності у компаній низькоризикових активів.

Оформити заявку на купівлю ОВДП: 14% річних + 0,2% від «Мінфіну»

До низькоризикових активів, наприклад, віднесено не лише депозити у високо рейтингових банках («АА» і вище за національною рейтинговою шкалою), але і облігації міжнародних фінансових організацій, і ОВДП.

За словами Залєтова, потреби компаній по страхуванню життя в купівлі ОВДП для формування довгострокового інвестиційного портфеля значно зростуть ще в одному випадку. Якщо в Податковий кодекс внесуть зміни, спрямовані на розвиток корпоративного страхування життя як інструменту підвищення соціального захисту і мотивації трудових ресурсів.

Читайте також: Скільки можна заробляти на ОВДП (відео)

Поштовхом до зростання обсягу ОВДП у портфелі небанківського фінансового сектору може стати також проведення пенсійної і медичної реформ за участю, відповідно, НПФ і страхових компаній, вважає Залєтов.

Накопичуйте на пенсію в НПФ «Династія»: дізнатися умови

Раніше повідомлялося

• На аукціоні 3 грудня Мінфіну вперше вдалося розмістити доларові ОВДП під ставку менше 4%.
• Як зазначають у Мінфіні, високий попит на державні облігації та ефективна політика управління державним боргом дозволяє регулярно знижувати вартість запозичень.