29 листопада в Києві пройде конференція FinRetail 2019, на якій експерти банківського і фінансового співтовариства обговорять зміни, викликані Сплітом і Законами про РРО та «кешбек», а також вплив нових технологій на фінансові ринки. Також учасники приділять увагу маркетинговим стратегіям і настроям споживачів.
СЕО фінкомпанії Dinero: про захист прав кредиторів та позичальників
Пропонуємо серію публікацій, в яких експерти-учасники конференції діляться коментарями щодо тем, які обговорюватимуть на FinRetail 2019.
Читайте також: Глава ВАФК: про СПЛІТ і новий нагляд за фінансовими ринками
СЕО фінансової компанії Dinero Ілля Веселий про першочергові кроки Нацбанку для захисту прав кредиторів з одного, і позичальників з іншого боку.
Ринок МФО розвивається в Україні надшвидкими темпами, і попит на мікропозики з року в рік лише зростає. Тому важливо чітко врегулювати на законодавчому рівні низку питань, які по-різному тлумачаться гравцями ринку фінансових послуг, що, в свою чергу, негативно позначається на іміджі бізнесу в цілому.
Це стосується, наприклад, залучення субординованого боргу. Підзаконний акт Нацкомфінпослуг, який регулював дане питання, втратив свою чинність. Проект нового вже є. Але він, по-перше, не діє, а по-друге — не несе полегшення для компаній в питанні тлумачення поняття «субборгу» і як ним реально користуватись.
Усунення прогалин регулювання та вирішення проблемних питань ринку МФО мають лягти в основу першочергових кроків Національного банку, як нового регулятора.
Іншим нагальним питанням є збереження балансу інтересів всіх учасників ринку МФО: компаній, що надають послуги, і позичальників. Що стосується захисту прав споживача — вимоги держрегулятора відповідають європейському рівню.
Законодавчо передбачена відповідальність кредиторів за приховування інформації: про рівень ставки, розмір комісії тощо. Споживач є максимально обізнаним. Водночас компанії, що надають послуги з мікрокредитування, гірше захищені, ніж, скажімо, банки.
Читайте також: Приватбанк: про еквайринг та безконтактні платежі
Учасники ринку потребують внесення у законодавство норм, які передбачали б відповідальність «антиколекторів» за сприяння клієнтам в уникненні сплати своїх боргових зобов’язань.
За непідтвердженими даними, в Україні близько 30% дорослого населення не охоплене банківським кредитуванням. Це великий потенціал для інклюзії їх до небанківських фінансових послуг.
Тому ми не просто чекаємо від НБУ розуміння, що сектор мікрофінансування – важлива складова розвитку української економіки. Ми прагнемо безпосередньо брати участь в трансформації ринку, в підвищенні відкритості та прозорості гравців і сприяти підвищенню його конкурентоспроможності.
Коментарі - 14
серьезно ? а какое отношение имеет их левое кредитование к финансовым услугам ?
Сейчас их кредиты берут типочки , проигрывающие все в автоматах . имеющие кредиты перед 20-30 конторами на несколько сотен тысяч гривен и не собирающиеся возвращать ничего и никому.
З сучасною економічною ситуацією це цілком логічно...
Питання звідки в людей гроші на такі дорогі короткочасні позики, а після того говорять, що немає грошей. Ці позики вигідні тільки тим хто не має наметі їх повертати, маргіналам і іншим тотожним особам.
Порахуйте ще раз:
В фін компаніях вартість позики складає 1.5-2% в день.
В банках вона складає 1.5-4 % в місяць.
Овердрафт в приваті 20% річних середній якщо брати на місяць, там ставка залежить від періоду використання від 19% до 20,5%, тобто 20%/12міс=1,67% в місяць + 1% комісії при видачі разом 2,67% в місяць.
9,18% / 2,67% = 3,438 рази МФО дорожче за банківський овердрафт.
Різниця досить відчутна, по вартості фактично більше ніж в 2рази.