Щоб кредити стали дешевше, теба дати доступ українським банкам та бізнесу до дешевих довгострокових ресурсів. Про це заявила заступник голови НБУ Катерина Рожкова на конфекренції Attractive Ukraine: Checkpoint 2019.
Рожкова: зниження облікової ставки не призведе до зростання кредитування
«Ми стикнулись з ситуацією, коли навіть банки не знають, які є можливості для залучення фінансування від міжнародних донорських організацій. Тому ми виступимо мордераторами та об'єднаємо всіх ключових гравців, аби зробити інформаційну платформу про донорів та інституції, які вже сьогодні готові кредитувати та підтримувати український бізнес», — заявила вона під час конференції.
За її словами мова йде як про надання кредитів, так і про надання гарантій для кінцевих позичальників, що дозволить знизити рівень кредитного ризику та варітсть кредиту для споживача.
Крім того, як розповіла Рожкова, НБУ планує надавати банкам довгострокове рефінансування, щоб вони могли збалансувати свою ліквідність.
Передумови для зниження облікової ставки
За оцінками НБУ, інфляція наступного року знизиться і складе 6,3%. «Ми бачимо передумови економічного зростання. Якщо раніше в структурі імпорту переважали памперси та мобільні телефони, то тепер бізнес завозить устаткування. Це означає, що буде зростати виробництво, а отже і ВВП»,- заявила Катерина Рожкова.
Купуйте ОВДП та отримуйте до 16% річних та бонус від «Мінфіну»
На макроекономічному рівні для України складається сприятлива ситуація. «Завдяки інтересуц інвесторів до наших ОВДП ми змогли викупити $4,5 млрд на внутрішньому ринку. Це той запас міцності, який дозволяє нам зменшити волатильність курсу», — додала вона.
Серед інших важливих чинників — зростання рівня врожайності в агросекторі. «Минулого року ми вважали, що фермери зібрали рекордний врожай. Цьогоріч цей рекорд вдалось повторити. Це означає, що врожайність зросла і цей фактор треба брати до уваги при плануванні платіжного балансу.
Читайте також: Чотири причини, через які нерезиденти можуть почати виводити гроші з ОВДП
Що заважає кредитуванню
- Сірий бізнес. «Не слід думати, що коли облікова ставка досягне 9%, то кредитна активність різко зросте. Ні, бо „сірий“ ринок великий і він працює нелегально. Тому в банки він не піде, бо немає легального доходу, він просто не зможе подати документи для отримання кредиту. Цей сектор кредитується в інших місцях і цей тренд треба переломити», — пояснила вона
- Проблемні кредити. «Зараз рівень проблемних кредитів достатньо великий, але відсутня інфраструктура, яка дозволяла б банкам продавати або передавати в управління проблемну заборгованість. Для цього потрібні законодавчі зміни, на які ми очікуємо», — дадала Катерина Рожкова.
- Довгострокове фінансування банків. «Ми готуємо продукт для банків. Мова йде про довгострокове рефінансування, щоб вони могли збалансувати свою ліквідність»
- Проблеми регулювання небанківського ринку. За словами Катерини Рожкової, необхідно створити єдине регуляторне поле для банків та небанківського ринку. «Ми розуміємо, що часто в МФО кредитуються не лише фізичні особи, а й підприємці. І тому вимоги і умови мають бути простими і зрозумілими. Страхування взагалі не використовується як метод зменшення ризику. Навпаки, при прямому страхуванні бізнесу компанія отримує більш низьку ставку, ніж при страхуванні ризиків пд час отримання кредиту. Непррийнятно, аби банки підвищували свої комісійні винагороди за рахунок страхування. Це не сприяє страхуванню бізнесу», — вважає вона.
Політика НБУ
Нагадаємо, 24 жовтня Правління Національного банку України вирішило знизити облікову ставку відразу на 1% — з 16,5% до 15,5% річних.
За словами голови НБУ Якова Смолія, регулятор продовжує цикл пом'якшення монетарної політики, оскільки бачить стійку тенденцію до уповільнення інфляції до мети 5%.
Зміна облікової ставки — важливий сигнал для банків. Вони орієнтуються на цей показник при визначенні відсоткових ставок за вкладами та кредитами.
Коментарі - 9
Ставка по кредитам: цена привлечения (депозиты, текущие счета, кредиты от НБУ...)+риски (этот показатель очень высокий)+маржа банка.
Чтобы банки могли сбалансировать свою ликвидность - эти банки должны менять свои бизнес-модели.
А долгосрочное финансирование банков - это как мёртвому припарка .если не изменят бизнес-модель.
Як банки мають міняти свою бізнес модель і переходити по довгостроковим кредитам, якщо середній термін депозита складає 10 міс, судова система не працює, тому й в ставку закладаються ризики неповернення то довготривалі судові розбірки, тощо?
Довгострокові рефінанси закривають одне із питань - довгострокове планування ліквідності без залежності віж ринкових ризиків в кризові часи. Залишається вирішити питання з судовою системою і тоді ставки суттєво будуть падати.
Тому все вірно сказала Рожкова.
Розумні люди при таких обставинах — не ризикують.
А поганому танцюристу — завжди щось заважає.
Треба було не «пилососити» фінансовий ринок, як робила система — то й ризики неповернення не були б такі великі.
Це ж треба бути якимось хворими на голову, аби «лікувати» ризики неповернення… підвищенням кредитної ставки.
Самі себе загнали у «глухий кут», а винна у всьому — судова система.
Це також якась дуже «цікава» думка,це треба кожний банк посадити в якусь «колбу» - ізолювати від ринку та конкуренції ,аби вони не відчували «залежності від ринкових ризиків»?
І по-друге,а звідки НБУ буде брати кошти для довгострокових рефінансів - друкувати чи брати у борг?