Українська делегація у Вашингтоні продовжує переговори з Міжнародним валютним фондом про нову програму для України. Про що домовляються з МВФ та чого від України очікує Фонд, розповів Голосу Америки голова НБУ Яків Смолій. «Мінфін» публікує ключові тези інтерв'ю.
Про що Україна домовляється з МВФ
Чого хоче МВФ від України
Ми провели зустрічі з заступником директора-розпорядника МВФ Девідом Ліптоном та головою місії МВФ в Україні Роном ван Рооденом. Ми обговорювали те, які елементи та попередні умови потрібно виконати, які наступні кроки зробити.
Серед основних питань на переговорах: прийняття низки законопроектів, які були попередньо проговорені, бюджет 2020 року, питання ринку землі.
Один із законопроектів, про відновлення відповідальності за незаконне збагачення, перебуває на розгляді у парламенті і є серед передумов продовження програми співпраці.
Чого очікувати від нової програми з Фондом
Ми розглядаємо програму терміном на три роки. Обсяг ми поки не обговорювали. Це буде визначатися у процесі переговорів.
Сьогодні не так важливий обсяг коштів, як наявність самої програми. Це сигнал для інших міжнародних фінансових організацій та для приватних інвесторів, що заходять на український ринок. Тому саме продовження співпраці для нас є сьогодні пріоритетом.
Це як якір для того, щоб Україна мала можливість залучати дешевший ресурс і для покриття дефіциту бюджету, для поповнення золотовалютних резервів з метою обслуговування заборгованості, яка є у держави перед іноземними кредиторами.
У нас були гірші часи, коли ми знаходили спільні рішення і, я думаю, що в цьому випадку ми також знайдем.
Про «Приватбанк»
Питання «Приватбанку» на переговорах не стоїть. Воно загалом вимагає вирішення, адже в 2016 році націоналізація була проведена згідно закону і сьогодні діюче законодавство не передбачає повернення банку колишнім акціонерам.
Національний банк, Кабінет Міністрів роблять все для того, щоб зберегти «Приватбанк» в тому стані, в якому він перебуває тепер. Він докапіталізований, працює, обслуговує половину населення України і рішення суду, яке було прийнято в квітні Національний банк оскаржив в апеляційній інстанції. Ми чекаємо на засідання суду, щоб робити наступні кроки.
Рішення, прийняте в Лондоні, дає змогу банку самому судитись з колишніми власниками, спираючись на англійське право, використовувати рішення англійських судів для відстоювання своїх інтересів, для повернення активів.
Про тиск на Нацбанк
Питання незалежності Національного банку і тиску на нього було одним із найактуальніших впродовж останніх декількох місяців.
Однак я хочу сказати, що ми сьогодні не відчуваємо тиску від президента, або уряду. За останні два тижні у нас відбулося декілька спільних нарад, президент відвідав Національний банк. Ми обговорили і макроекономічну ситуацію в країні, і перспективи відновлення кредитування.
Ми підписали Меморандум між Національним банком і Кабінетом Міністрів, де позначили спільні кроки з координації дій.
Останнім вагомим кроком стала зустріч в офісі президента, де ми обговорювали обсяг непрацюючих кредитів в банківській системі і, зокрема в державних банках, а також те, що стоїть на заваді відновленню кредитування.
І пан Зеленський розуміє і прем'єр-міністр розуміє — всі розуміють що будь-який вплив на Національний банк, з точки зору прийняття рішень, до добра не доведе.
Коментарі - 1