Зробити кредити для бізнесу та іпотечні кредити дешевшими — таке доручення Нацбанку дав президент України Володимир Зеленський. Про те, чому кредити не стануть дешевими вже завтра та як знизити ставки, розповів ЕП голова ради Незалежної ассоціації банків Україи Роман Шпек.
Три рецепти: як знизити ціни на кредити
Уряд і Національний банк України прагнуть створити умови для зниження комерційними банками кредитних ставок, щоб зробити доступним кредитування бізнесу та іпотеку.
Це у свою чергу надасть новий поштовх економіці та може забезпечити прискорене та водночас стале економічне зростання у довготривалій перспективі.
На жаль, багато хто очікує простих рішень. У пошуку дешевших грошей багато поглядів спрямувалося на Національний банк України.
НБУ останнім часом поступово знижує облікову ставку, але час від часу лунають радикальні пропозиції на кшталт «що нижча ставка, то краще».
Читайте також: Гончарук розповів бізнесу про зниження облікової ставки НБУ
Проте у будь-якому разі не варто чекати прямого впливу зниження облікової ставки на зниження ставки за кредитами. Тому що його немає.
Відсотки, під які регулятор надає банкам рефінансування, слабо впливають на ставки за кредитами. Наголошую, що рефінансування – це не кредитний ресурс, а інструмент управління ліквідністю банку.
Цей кредит надзвичайно короткостроковий порівняно з класичним.
Зазвичай він надається на два тижні, але аж ніяк не на кілька років, як банківські кредити, ставки за якими зараз повинні, як багато хто вважає, автоматично знизитися.
Саме через цю різницю у строках отримання грошей банками та оформлення класичних кредитів громадянами, рефінансування не може прямо впливати на ставки для кредитування населення та бізнесу.
Читайте також: Смолій розповів, наскільки реально здешевити кредити
Облікова ставка знижується, а ставки за депозитами зростають
Недавно вся Україна могла спостерігати, як після чергового рішення НБУ ставки банків навпаки збільшилися.
При цьому збільшення особливо чітко спостерігалось для ставок за депозитами, від яких виводяться кредитні ставки банків.
Отримайте додаткові 1,6% річних від «Мінфіну» за своїм депозитом
Вкладники, чиї депозити і є основним джерелом ресурсів для кредитування, орієнтуються скоріше на свої очікування щодо інфляції, а не на облікову ставку НБУ.
Сьогодні офіційний показник інфляції становить 8,8%, а деякі інші інфляційні метрики є ще вищими.
Звісно, приємно розмірковувати про іпотечний кредит під 2-4% річних «як у Європі».
Але чи готові українці нести гривні до банків і по-європейськи вкладати їх на кілька років під 0-1% річних, або ще й доплачувати за зберігання? Відповідь очевидна.
І окрім інфляції український вкладник цілком раціонально прагне щось заробити, перекрити майбутні інфляційні, курсові й інші ризики.
Три чесних рецепти для зниження вартості кредитів
Відповідно, рецепт №1 для зниження відсоткових ставок за кредитами – це зниження рівня інфляції та її фіксація на низькому рівні на постійній основі.
Крім вартості ресурсів, на розмір кредитних ставок значно впливають кредитні ризики, які залежать від рівня повернення кредитів.
Бо кожен непогашений кредит повинен бути покритий доходами від погашених кредитів, інакше не буде чим повертати клієнтам депозити. Сьогодні це 5-8 відсоткових пунктів у підсумковій кредитній ставці.
До речі, українські банки поки що дуже обережно зважують ризики й не поспішають нарощувати кредити швидкими темпами, хоча, на перший погляд, для цього нема суттєвих перешкод.
Банки мають грошову ліквідність і безперебійно здійснюють усі платежі. Проте кредити бізнесу видають дуже стримано, адже ризики залишаються високими.
Отже, рецепт зниження відсоткових ставок №2 – посилити захист прав кредиторів, закрити лазівки для недобросовісних позичальників, навести лад у сфері державної реєстрації, забезпечити доступність справедливого правосуддя та загальне середовище верховенства закону.
Кроки в цьому напрямі Україна вже робить. Зменшуються ризики юридичного характеру – за останні два роки було прийнято низку спрямованих на посилення захисту прав кредиторів.
Це певною мірою дозволило прибрати вузькі місця у кредитному законодавстві, завдяки яким позичальники намагалися ухилитися від виплат за кредитами.
Адже раніше судові рішення буквально виходили за межі здорового глузду, дозволяючи недобросовісним клієнтам використовувати прогалини у законодавстві як лазівку для того, щоб втекти від повернення кредиту.
Утім статистика Нацбанку свідчить, що обсяги кредитів для бізнесу скорочуються, тоді як збільшується кредитування фізичних осіб. Чому так відбувається?
Варто мати на увазі, що законодавчі зміни працюють не миттєво. Має минути певний час, поки буде накопичено досвід нових судових рішень, прийнятих відповідно до оновлених законів.
Цей досвід, якщо буде позитивним, стане одним із чинників реального збільшення обсягів кредитування.
І головне – середовище законності не можна запровадити ухваленням закону чи постанови. Це культура, яка вибудовується цеглина за цеглиною, і будь-яке відступлення від неї нищитиме вже побудований каркас.
Ще один нюанс. Ми всі хочемо дешевих кредитів, але як на це дивиться фінансовий світ?
Ми любимо порівнювати наші кредитні ставки з європейськими, але якось забуваємо про той факт, що Україна давно має найнижчий кредитний рейтинг у Європі.
Це означає, що весь світ вважає Україну дуже ризиковою країною. Держава позичає на зовнішньому ринку гроші під 7% у іноземній валюті.
А ставка за гривневими безризиковими інструментами – облігаціями внутрішньої державної позики – наразі становить 15-16%.
То ж чому банки мають позичати більш ризикованим позичальникам дешевше, ніж світ позичає найменш ризиковому позичальнику в Україні?
Тож рецепт зниження відсоткових ставок №3 – забезпечити сталу макрофінансову стабільність, передбачувану фіскальну та монетарну політику, радикально зменшити відчуття України як ризикованої країни серед кредиторів.
Очевидно, що простого рішення проблеми недоступності кредитів, на кшталт «змусити НБУ знизити ставку», не існує.
Єдиний шлях – послідовні комплексні реформи, прозорі механізми стимулювання і відкрита, чесна державна політика.
Лише так можна створити сприятливі умови для залучення інвестицій, розвитку кредитування і, зрештою, прискореного і стійкого зростання української економіки та добробуту громадян.
Потрібно використовувати перевірені рецепти, а не шукати спосіб з’їсти сирі продукти. Це може виявитися не просто, не смачно чи не корисно, а і взагалі небезпечно.
Коментарі - 34
Ресурсы занимать у населения или бизнеса очень высокие, плюс риски, и потому кредитовать никто не будет под низкий процент.
Отличная статья.
Никто не может войти сейчас, ведь как только народ войдёт, нон-резы создадут кризис.
Всё в руках НБУ, вернуть страну народу, или продолжать неэффективную монетарную политику для нон-резов, пока они создают всякие военные положения, суды Привата, и т.д.
> вернуть страну народу
Это бред. Кто такой народ? Везде конкретные люди. Могут быть честные и толковые партнеры иностранцы, а могут быть мерзкие жулики из народа.
Имеет сильное значение, если это спекуляция нерезидентов, значит, они тоже могут разжимать пружину в любой момент. Это не создаёт доверие, потому что никто не хочет вкладывать после нон-резидентов. И до вклады нон-резидентов, были выборы, военное положение, и т.д.
Также имеет значение, потому что, кто контролирует денежную массу, контролирует страну.
«Кто такой народ?»
Я имею ввиду именно все которые живут в Украине на постоянной основе, не имеют двойное гражданство или лоялность другой стране. И ещё, так как это Украина, народ и власть должны быть составленными в первую очередь из славян. Не может быть больше власти у иностранцев чем у украинцев.
Никакая это не спекуляция, частному сектору страны нужно накапливать резервы, потому они есть спрос на облигации государства, государство удовлетворяет спрос. Нерезиденты тоже удовлетворяют спрос. Бизнес делает накопления.
Можно продавать овгз на вторичном рынке и потом покупать доллары.
Если только 5000000 человек (10% народа) вкладывает по 20 долларов в каждом аукционе, уже было б достаточно средств чтобы покрыть дефицит.
При чем тут мерзавцы и преступники???!
А то у нас сейчас пару человек и фондов которые участвуют каждый раз.
«Сделать он может продав иностранную валюту покупателю, у которого есть гривны, то есть, резиденту» — Если это резидент — покупатель, при ревальвации, это автоматически передача богатства резидента нон-резиденту.
«Только вот нашим банкам спокойнее держать свои резервы в виде требований к казначейству США (то есть долары), чем в виде требований к минфину Украины (то есть ОВГЗ), несмотря на то, что доллары приносят гораздо меньше прибыли» — Вы самы сказали. Активы у нон-резидентов зарабатывают больше в эквиваленте чем активы у резидентов. При этом, когда нон-резиденты выходят (и так делали не раз), мы обычно обратно даём резервы по курсу хуже чем покупали.
«Бюджет легко можно свести и без дефицита» — если можно, то давайте сделаем, а не нужно платить кому-то 15-17% в национальной валюте.
«Таким образом резиденты накапливают резервы» — главная функция резервов, защищаться от спекулятивных атак. Чтобы резервы работали как надо, они должны состоить из выручек экспортеров (которые являются доходом, а не займом), а не из займа. Если резервы состоят только из займа, единственный способ возвращать долг — девальвация.
Когда выходят, всё очень быстро, НБУ видит огромный спрос валюты, паникует, и продаёт всё по низкому курсу.
2. Активы у нерезидентов зарабатывают больше, но у них и риск выше. Риск военных действий все еще несколько процентов в год. Именно он и страхуется процентами. Одно дело сидеть в долларах которым ничего не будет в случае войны с РФ и совсем другое дело сидеть в ОВГЗ.
3. Я же объяснил зачем дефицитный бюджет. Дефицит бюджета равен профициту частного сектора. В результате частный сектор накапливает резервы. Если бюджет будет бездефицитным — частный сектор не сможет накапливать резервы, это минут. А плюсов у бездефицитного бюджета нет.
4. Финансовые активы одного — это займы другого. Что для государства займ — то для кредитора резерв. Все финансовые активы в мире уравновешены соответствующим пассивом (долгом).
Например, в прошлом году, нон-резы вошли по 28.5-27.5 и вышли по 26.5-27.
Практика в Украине — долгий период стабилизации номинального курса + прыжки вверх из-за неизбежных девальвации из-за дорогого займа. Это очень плохо для народа, потому что вдруг, курс в два раза больше, а зарплата?
2) Война с РФ, создана нон-резидентами? Это вполне под их контролем) Нет
особенного внутреннего риска дефолта гривневых ОВГЗ, у нас печатный станок) Кредитная премия в долларах, уместная.
3) А я уже говорил Вам, что резервы в качестве ненужного займа не имеют никаких плюсов. НБУ нужны резервы (из доходов, не из займа) чтобы защищатся против атак, а народ не особо, Вы видите что обычный европеец или китаец держит средства в долларах, или обычный амерканец в евро?
4) Да, наш займ, это актив нон-резидентов. А мы постоянно даём им зарабатывать больше чем надо.
4. Это еще и актив резидентов. Только менее рискованный и потому менее доходный. Распределение рисков. Резиденты и так рискуют потому что здесь живут. А иностранцы не живут здесь. Они помогают друг другу. Украина дает им заработать, а они берут часть рисков Украины на себя за это.
Я хочу сказать, что резервыв каком качестве имеют большое значение, это не важно займ от иностранцев в гривне или в долларах, в обоих случаях, займ = девальвация, если займ не ведёт к больше доходам в иностранных валютах, и тут точно нет
Есди займ внутри страны, то это не девальвационный сам по себе, только пропорциально денежной базы НБУ. А когда берем займ снаружи (неважно в какой валюте), это уже
передача богатства, если мы не зарабатываем на то, что заимствуем.
Если не будет сильной девальвации, это будет исключительно благодаря росту экспорта, а не займу. Этот займ — ростовщичество.
Банків 351221.84
Юридичних осіб 26677.01
Фiзичних осiб 10475.03
Нерезидентів 96883.81
https://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=60872558
Вам нужно смотреть на ОВГЗ, номинированные в гривне. Там отношение нерезидентов к резидентам (94082.73) / (19880.07+3506.29) = 4.023.
К сожалению, мы не знаем конечных бенефициаров счетов в банках, но там значительная сумма иностранных средств также.
Нам не нужен обманчивый кредитный рейтинг западных нон-резов, а нужно, чтобы народ доверил стране и сам вкладывал в депозитах и в ОВГЗ страны.
Не может быть дефолта если у нас ещё работает правительство и у нас печатный станок.
С этим согласен — нужно развивать систему кредитных рейтингов особ внутри страны, делать судебную реформу