Чому іноземці і холдинги не зможуть скупити українську землю, — заступник міністра

Заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький пояснив у колонці на ЕП, чому, на його думку, цього не відбудеться. «Мінфін» пропонує ознайомитись із ключовими тезами.

З усіма не домовишся

Великим гравцям – світовим інвестиційним фондам, міжнародним компаніям та вітчизняним агрохолдингам – цікаві великі та цілісні масиви землі, на яких можна вести рентабельний бізнес. А з цим в Україні проблема.

Єдині великі масиви землі, що залишились в Україні, – це державні землі.

Середній розмір ділянок державних земель, що надаються зараз в оренду, – більше 80 га. Для порівняння у приватників – в середньому це лише близько 3,6 га.

Відповідно, щоб зібрати значний масив землі, треба домовлятися одночасно з десятками пайовиків, які можуть у найнесподіваніший момент відмовитися від співпраці, утворивши «острівець незалежності» посеред єдиного масиву землі.

Ходити домовлятися з окремими власниками паїв, умовляти їх продати землю, буде дуже небагато бажаючих.

Ще менше буде бажаючих створити «шахматку» та намагатися викупити решту паїв, використовуючи право сусідів для першочергового викупу.

Великі гравці – чи то китайські компанії, чи українські латифундії – цим точно займатися не будуть.

Набагато частіше фермерам чи середнім аграріям доведеться захищати свої інтереси від таких само фермерів-сусідів, які бажатимуть купити землю, а не від агрохолдингів.

0,5 в одні руки

В законопроекті прописане обмеження по концентрації сільгоспземлі – 15% у межах області та 0,5% у межах країни для пов'язаних осіб.

Буде ще й обмеження по кількості землі у межах ОТГ, але цей запобіжник ще розглядається. Тож великі масиви просто неможливо буде купити.

До того ж не факт, що землі ще захочуть продавати. Продаж буде виключно за власним бажанням, яке може й не з’явитися.

Читайте також: Скільки коштуватиме гектар землі після зняття мораторію

Крім того, ніхто не гарантує, що компанії захочуть купувати землю – в умовах невизначеності ринку перших років його існування, виводити гроші з обігу та витрачати їх на викуп всієї орендованої землі не вигідно.

Гроші до урожаю

Часто питають, чи у разі запровадження ринку землі малий і середній фермер отримають доступ до фінансування, без якого не зможуть викупити землю, на якій працюють?

Я не бачу причин, чому малий і середній фермер під реальні активи не зможе отримувати банківське кредитування. З точки зору банківського бізнесу, він може бути навіть більш цікавим позичальником, ніж великий холдинг.

Адже, по-перше, для невеликого фермера його агробізнес – єдиний, і він зробить все, щоб його тримати у доброму стані, у тому числі мати надійну кредитну історію.

По-друге, невеликі фермери часто мають кращу якість управління своїми земельними ділянками.

Надійні інвестиції в ОВДП: до 16% річних плюс бонус від «Мінфіну»

Говорять, що у невеликих фермерів є проблеми з якістю звітності, необхідної для отримання банківського фінансування. Але й звітність великих компаній не завжди правдиво описує те, що відбувається в їхньому бізнесі насправді.

Крім того, державна підтримка, хоча комусь здається й не дуже суттєвою – 4,4 млрд грн., але допоможе при правильному адмініструванні суттєво зменшити видатки.