Оплата покупок зі смартфонів, безконтактні розрахунки у громадському транспорті, просунутий мобільний банкінг — українці сприймають все це, як належне. Тим часом подібні платіжні інновації є далеко не у всіх розвинених країнах.
Fintech в Україні: 7 підстав відчувати гордість
Редакція PaySpace Magazine обрала ключові події та тенденції українського ринку fintech останнього десятиріччя, якими можна пишатися. «Мінфін» публікує основні моменти статті.
1. Безконтактні платежі
За підсумками четвертого кварталу 2018 року Україна опинилася на 4-му місці у світі за кількістю платежів, здійснених за допомогою смартфонів і смарт-годинників. А за темпами приросту NFC-платежів ми випередили Канаду і Польщу. Крім глобальних платіжних сервісів — Apple, Google і Garmin Pay, в Україні зараз представлено з десяток мобільних гаманців банків. Причому платити ними можна навіть онлайн.
Крім того, в Україні продовжує зростати кількість безконтактних карток: на кінець першого півріччя 2019 року їх налічувалося 5,3 млн. А це означає, що практично кожна сьома активна платіжна картка оснащена чіпом.
У той самий час у США лише 3% карток мають NFC-модуль. А один з найбільших американських банківських холдингів Wells Fargo розпочав випуск безконтактних карток лише у квітні цього року.
Протилежний приклад показує Південна Корея, де кількість чіпових карт наближена до 100%. В Україні подібної ситуації доведеться чекати ще кілька років, поки картки з безконтактною технологією повністю замінять карти з магнітною стрічкою. Подібна вимога вже почала діяти цього року для карт платіжної системи Visa. Що стосується Masterсard, українські банки повністю перейдуть до випуску чіпових карт цієї платіжної системи з квітня 2021 року.
Читайте також: Грань між фізичним та цифровим світом розмивається
2. Смартфон у ролі терміналу
Щоб розплатитися карткою, потрібен POS-термінал. І в цілому в Україні справи з цим йдуть непогано: три чверті терміналів підтримують безконтактні платежі. Однак проблема у тому, що 60% торгових точок ними не користуються, тому що термінали дорогі в обслуговуванні.
Тож в Україні активно розвиваються альтернативні способи прийому оплати. І один з них — технологія Tap to Phone, яку в Україні пропонують і Visa, і Masterсard. Суть у тому, що торговцю, у якого вже є смартфон з NFC-модулем, встановлювати POS-термінал не потрібно. Досить налаштувати технологію прийому безконтактних платежів на смартфоні. У цьому випадку покупцеві потрібно лише піднести безконтактну картку або цифровий гаманець до гаджету, і гроші спишуться з рахунку.
У червні Visa та Ощадбанк заявили про початок тестування технології Tap to Phone. До України схоже рішення запустили лише у кількох країнах.
3. Кейс monobankу
Перший український мобільний банк зібрав свій перший мільйон користувачів лише за півтора року від моменту запуску. Для порівняння: відомим необанкам Revolut і N26 для цього знадобилося два роки. І це при тому, що обидва банки не обмежувалися однією країною, а відкривали акаунти по всій Європі. Англійському мобільному банку Monzo вдалося залучити мільйон користувачів за три роки, а Starling не став банком-мільйонником навіть за п'ять років свого існування.
Швидшим за monobank був лише південнокорейський мобільний Kakaobank. Він відкрив 2 млн акаунтів за 13 днів після запуску. Такий успіх пояснюється тим, що базою для нового продукту слугував популярний у країні месенджер.
4. Безконтактна оплата громадського транспорту
Мешканці Нью-Йорку почали платити банківською картою в метро навесні 2019 року. У киян така можливість з'явилася на чотири роки раніше, — завдяки спільному проекту платіжної системи Mastercard і Ощадбанку. Київ став п'ятим містом у світі, де запрацювала така система.
З того часу можливість оплачувати громадський транспорт карткою з'явилася у жителів ще двох десятків міст України.
5. Зняття готівки без картки
Українці можуть зняти гроші в банкоматі без банківської карти. Для цього досить відсканувати QR-код з екрану АТМ за допомогою мобільного додатку банку. Після чого підтвердити зняття коштів. Такий функціонал Приватбанк запустив ще у 2012 році, коли провідні виробники банкоматів (наприклад NCR) тільки обговорювали концепцію зняття коштів без карти.
А в США такий спосіб зняття коштів запустили лише у 2013 році для клієнтів City National Bank. Багато іноземних банків і компаній навіть дотепер продовжують подавати сервіс зняття готівки за допомогою QR-коду як інноваційний. Наприклад, OCBC Bank (другий за величиною у Південно-Східній Азії) і найбільша світова небанківська мережа банкоматів Cardtronics запустили таку опцію лише у 2019 році.
6. Посольство Bitcoin в Україні
У 2014 році в Києві на Львівській площі відкрилося четверте у світі і перше в СНД Bitcoin-посольство. Його запуск ініціював Михайло Чобанян, засновник Bitcoin-агентства KUNA. До цього такі проекти запускали лише в Монреалі (Канада), Тель-Авіві (Ізраїль) та Варшаві (Польща).
Посольство мало займатися освітніми програмами в сфері кріптотехнологій. І хоча за п'ять років його закрили, авторам ініціативи вдалося сформувати в Україні вагоме крипто-ком'юніті. Кілька разів на рік тут проходять великі конференції на цю тему, а за підсумками 2018 року наша країна увійшла в топ-10 країн світу за кількістю користувачів криптовалюти.
7. Перший у світі блокчейн-аукціон
У липні 2016 року в Україні відбувся перший у світі блокчейн-аукціон. В рамках пілота учасники торгів зробили ставки, щоб купити квиток на велику IT-конференцію. Систему децентралізованих аукціонів планували використовувати в державних сервісах приватизації та оренди держактивів, для продажу ліцензій. Створенням проекту e-Auction 3.0 після запуску системи Prozorro займався Фонд інновацій та розвитку.
Однак за два роки глава проекту Лаша Антадзе разом з командою залишили e-Auction 3.0. Своє рішення він обґрунтував тим, що їм так і не вдалося впоратися з корупцією в держструктурах.
Коментарі - 4
В Польше кроме кофе бесконтактно можно оплатить тот же общественный транспорт. Пусть не в каждом селе, лишь в крупных городах. В Украине лишь в Киеве дохлые один-два терминала на станциях метро, и то кажись не всех.
К слову, сразу о двух пунктах: бесконтактных платежах и терминалах. Опять же в сравнении с Польшей. В Польше даже на рынке сувениров можно заплатить бесконтактной картой черех мобильный POS. А у нас не все магазины принимают, на ярмарках/рынках так вообще редкость.
> С тех пор возможность оплачивать общественный транспорт картой появилась у жителей еще двух десятков городов Украины.
Вот тут хотелось бы деталей. Так как в Харькове, который вроде как второй после Киева по населению, ничего подобного нет. Где эти загадочные 20 НП? Слышал только про костыльное решение во Львове, где чтобы заплатить надо быть клиентом Приватбанка.
Что-то не то про Польшу рассказал? Я в Польше безналом платил только в автобусе из аэропорта Катовице и в магазинчике у Оливского храма. Тот рынок сувениров и местных товаров где у каждого продавца был мобильный POS был как раз у этого храма. Есть возражения?
>В Житомире везде терминалы в транспорте!!!
Я рад за Житомир.
> Я уже давно не видел магазинов или кафешек где нельзя опдатить телефоном.
Это тоже про Житомир? Съезди в Киев, увидешь и кафешки и магазины без терминалов.
А в каком-нибудь райцентре так даже банкомат найти — надо будет побегать. Заплатить же картой в магазине (если только это не сетейвой типа АТБ) будет большой проблемой. Ещё можем попробовать купить билет на автобус с телефона, ну или хотя бы запралить за него платежной картой.
Да что райцентр. Даже в миллионнике Харькове совсем недавно были супермаркеты без терминалов на кассах. Слава богу за последний год ситуация улучшилась, по крайне мере в тех супермаркетах в которых я с таким сталкивался.