У першому півріччі 2019 року надходження до державного бюджету від розміщення ОВДП становили понад 185 млрд гривень, що на 100 млрд гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це йдеться у повідомленні Мінфіну.
Надходження до держбюджету від ОВДП становлять понад 185 мільярдів
Як зазначається, станом на ранок 8 липня на Єдиному казначейському рахунку знаходилось 18,5 млрд гривень.
На валютних рахунках Уряду – понад 81,2 млрд гривень (в еквіваленті), включаючи 1 млрд гривень по спеціальному фонду (на рахунках Уряду в НБУ – 1,28 млрд дол, 1,14 млрд євро).
Заповнити заявку на купівлю ОВДП від Групи ICU
Також кошти в різних валютах знаходяться на рахунках в Ощадбанк та Укрексімбанк.
«Ці накопичення, що помітно зросли завдяки успішному розміщенню євробондів на 1 млрд євро, повністю задовольняють потреби Мінфіну у ліквідності для виплат за державним боргом, номінованим в іноземній валюті», — зазначили в міністерстві.
Як вдається тримати борг під контролем
- Мінфін ефективно провадить боргову політику, чітко дотримуючись засад Середньострокової стратегії управління держборгом на 2019-2022 роки.
- Ефективність виконання Стратегії знаходить відображення і у збільшенні попиту на ОВДП.
Нагадаємо, що дебютний аукціон з розміщення ОВДП з погашенням у кінці лютого 2025 року Мінфін провів 11 червня цього року і залучив на ньому 3,42 млрд грн під 15,85% річних.
Через два тижні він дорозмістив ці папери під таку саму ставку на 4,39 млрд грн, довівши загальний випуск приблизно до еквівалента 0,3 млрд дол. Продавець зазначав, що більше половини покупців цих ОВДП – нерезиденти.
У графіку на третій квартал Мінфін скоротив число аукціонів з розміщення валютних облігацій. Згідно з ним він планує щомісяця проводити первинні аукціони з продажу ОВДП у доларах (16 липня, 13 серпня і 10 вересня) і один раз – в євро (27 серпня), пропонуючи на них річні та дворічні папери.
На останніх аукціонах 25 червня Мінфіну вдалося знизити ставку за річними доларовими паперами з 7,25% до 7% річних, дворічних – з 7,75% до 7,5% річних.
Коментарі - 46
Тогда пружину не ощутим.
Проте біда ОВГЗ в тому, що їх купують в основному на півроку-рік, дуже рідко заходять на терміни від 3 років...
В валюті апріорі не заробить, бо як продали на міжбанку, наприклад 1 ярд у.е., так їх потрібно буде відкупити + ще й для виплати відсотків десь взяти буде потрібно. Нагадаю, у нас дефіцит платіжного балансу, отже для цього потрібно брати нові позики. Чи може ми вже долари друкуємо?
А скільки «зароблять» в результаті українці при девальвації нац валюти?
Вихід - знову бігти в лобард і брати більшу суму для погашення боргу + %. А якщо він на цей раз відмовить?
Вже на найближчому аукціоні 16 липня відбудеться наступне зниження ставок за ними...
ОВГЗ ж короткі, і в разі різкого падіння попиту на них - пружина вистрілить.
Зростання ВВП складає на рівні 3%, вартість ОВГЗ в валюті - близько 7% і в грн 16-18%.
Де брати кошти для виплати в разі відсутності росту об"єму портфелю ОВГЗ щоб це не спричинило витрат валютних резервів, девальвацію і інфляцію?
Заміна дорогих кредитів на більш дешеві - ОК, це добре. Зростання портфелю дорогих позик - це пружина яка в черговий раз вдарить по нам в вигляді девальвації з всіма послідуючими наслідками.
Цей страх кредиту дуже шкідливий для суспільства. У нас країна боягузів. Якби всі в світі такі були - ми би жили в печерах, бо будуючи будинок можна впасти і зламати шию. Будь-який розвиток пов'язаний з ризиком. Коли піднімаєшся - є ризик упасти, але якщо нічого не робити то все одно помреш.
Але ж річ в тому, що відсотки та самі позики при дефіціті бюджету ми можемо закривати друком коштів або новими позиками. Якщо більш дешевими новими позиками - ОК, це непогано. А якщо на тому ж рівні чи дорожче, то навітьдля виплати відсотків по діючим боргам ми нарощуємо портфель позик без реального надходження коштів для розвитку економіки.
Ну і ще раз повторю основний ризик - в разі відсутності попиту на ОВГЗ - де гроші брати так, щоб не спричинити девальвацію? Вони короткі - тому такий ризик у нас чи не щодня. Наприклад екскалація конфлікту з росією - один із можливих факторів що може спустити пружину.
І як би не ріс наш ВВП, рано чи пізно ми зовнішні борги змушені будемо повернути продаючи валюту для виводу даних інвестицій за кордон.
А де ж гроші брати Зін, при від"ємному сальдо торгового балансу? Знову позичати! А якщо не дають? Оппа!
Тому ж не путайте зовнішній борг США, які є самі емітентами даної валюти (ком структура ФРС яка ще жодного разу не відмовила уряду США в доп емісіях то нових позиках), з нашим — який може покриватися тільки з позитивного сальдо торгового балансу (ну нема його, нема!!!) або з нових запозичень!
Так, купуючи державні облігації, інвестори сприяють зміцненню гривні, однак коли термін дії цих облігацій завершується, то іноземні інвестори забирають номінал облігацій та відсотки за ними, обмінюючи ці кошти на іноземну валюту.
Це несе загрозу стабільності гривні та призводить до зростання курсу валют.
ПЕРЕВКЛАДЕННЯ допоможе і вже допомагає. Терміни погашення збільшуються до 6 років і відсотки знижуються..
закон предусматривающий борьбу с отмыванием денег,
закон об авторизированном экономическом операторе (АЭО),
функционирование системы автоматической системы поверки е-деклараций,
выполнение закона о рынке электроэнергии,
принятие среднесрочного плана реформирования налоговой и таможенной служб.
Збільшенням довгострокових і зменшенням процентів.
У мене один із знайомих йде в ТОП 10 по списку партії Смішка. Він доктор економічних наук, раніше працював в НБУ, ТОП менеджер в банку.
Одним із законопроектів що він хоче винести — це легалізація коштів зароблених з-за кордону (бо сьогодні заробітчанам стає все складніше пройти перевірку фінмону при купівлі активів, особливо нерухомості), врахування років офіційної роботи за кордоном в трудовий стаж, з можливістю в подальшому отримання пенсії (Обовязково тільки в разі офіційного працевлаштування за кордоном та прозорого переказу зароблених коштів в Україну). При цьому такі кошти не оподатковуюються. Це досягається за рахунок прийняття Закону про зняття подвійного оподаткування. Бо сьогодні для Ю.О. такий формат працює, особливо для офшорів. Тобто наші олігархи та інші офшорники забезпечили собі можливість не сплачувати податки реєструючі фіктивні фірми за кордоном, а бідний заробітчанин має сплатити. Це дасть можливість реально бачити надходження валютних коштів від даного сегменту українців. А податки будуть сплачені в вигліді непрямих податків (ПДВ) при купівлі товарів та послуг.
В будь-якому випадку, з коштів що зароблені за кордоном і використовуються в Україні сплачуються непрямі податки, що впливають на ВВП.
Як бичимо, там все значно складніше. І не можна точно сказати хто кого перекриває.
Ну-ну, розмішили:)
Ну да, у нас імпортні товари купують сугубо заробітчани:)
Ви не думали що значну частину товару вони купують вже за кордоном, бо там воно дешевше хоча б по причині відсутності митних зборів?