У глобальному рейтингу Doing Business-2019 від World Bank, Україна посіла 71 місце, піднявшись на п'ять позицій порівняно з 2018 роком. Про причини зростання та ризики цього року розповів ЕП старший юрист KPMG Law Ukraine Oлександр Руденко
Бізнес в Україні гірше, ніж в Колумбії, краще ніж у Індії
Серед основних досягнень, які покращують інвестиційний клімат в Україні, варто відзначити лібералізацію валютного регулювання, спрощення приватизації державного та комунального майна, легалізацію інституту номінальних утримувачів цінних паперів та реформування інституту ТОВ.
У той же час, скасування мораторію на перевірки контрольними органами може підвищити регуляторний тиск на бізнес.
Лібералізація валютного регулювання
У лютому 2019 року набув чинності закон «Про валюту і валютні операції» та відповідні постанови Нацбанку, покликані реформувати систему валютного регулювання в Україні. Ці акти запровадили перехід від принципу «заборонено все, що не дозволено» до принципу «дозволено все, що не заборонено» — від адміністративних методів до ризико-орієнтованих інструментів регулювання.
На покращення інвестиційного клімату вплинуть такі ключові зміни валютного регулювання як скасування обов'язкової реєстрації зовнішніх запозичень, скасування індивідуальних ліцензій на валютні операції та їх заміна е-лімітами, а також довгоочікувана можливість для нерезидентів відкривати в українських банках, крім інвестиційних, поточні рахунки.
Впровадження номінального утримувача цінних паперів
У листопаді 2018 року набули чинності зміни до законів щодо сприяння залученню іноземних інвестицій. Основні зміни — легалізація інституту номінальних утримувачів цінних паперів, які повинні стати учасниками депозитарної системи України.
Відповідно до норм закону, іноземні фінансові установи (номінальні утримувачі) матимуть право відкривати рахунок у цінних паперах в депозитарних установах України на підставі відповідного договору. Одночасно номінальні утримувачі зможуть відкривати у себе рахунки для нерезидентів — власників цінних паперів.
Це зменшить кількість формальностей, оскільки для нерезидентів-інвесторів усунено необхідність особисто укладати договори з українськими депозитарними установами. Крім того, для нерезидентів-інвесторів скасовується необхідність бути присутніми при проходженні процедур відкриття рахунків у цінних паперах та особистої ідентифікації в Україні.
Спрощення діяльності ТОВ
У червні 2018 року набув чинності закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Він покликаний створити гнучкі та цивілізовані умови діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, запровадити визнані міжнародною практикою інструменти корпоративного управління, надати учасникам більше можливостей для реалізації корпоративних прав і вирішення спільних питань розвитку бізнесу.
Основними досягненнями закону є запровадження інституту корпоративного договору та безвідкличної довіреності з корпоративних прав, скасування обмеження кількості учасників товариства, відмова від детальної регламентації змісту статуту, удосконалення процедури реалізації переважного права учасника товариства.
Крім того, цей закон встановлює можливості для створення наглядової ради, ухвалення загальними зборами учасників рішень шляхом заочного голосування або опитування, врегулювання конфлікту інтересів.
Прозора приватизація державного і комунального майна
У березні 2018 року набув чинності закон «Про приватизацію державного і комунального майна», який відкрив шлях до прозорої приватизації. Нова процедура приватизації встановлює єдиний алгоритм продажу об'єктів, дозволяє розширити коло потенційних покупців і збільшити конкуренцію.
Закон скорочує строки підготовки до продажу об'єктів і збільшує строк для подання заявок. У разі проведення великої приватизації залучатимуться міжнародні радники, а мала приватизація проходитиме за допомогою електронних торгів.
За умови належної імплементації закону приватизація дозволить залучити реальних інвесторів, відродити промислове виробництво, суттєво наповнити державний та місцеві бюджети і зробити реальну історію успіху для країни.
Закінчення мораторію на перевірки — негативний фактор 2019 року
З 1 січня 2019 року представники бізнесу можуть зустрітися з підвищеною увагою регуляторних органів у зв'язку з втратою чинності мораторієм на перевірки.
Згідно з Інспекційним порталом, на 2019 рік заплановано понад 110 тис планових і понад 30 тис комплексних перевірок. Найбільше перевірок проведуть ДСНС — 43,1 тис, Держпродспоживслужба — майже 22 тис, Держпраці — майже 17 тис.
Рейтинг Doing Business-2019
джерело: The World Bank
Які шанси в України у 2019 році
На інвестиційну привабливість України також вплине ухвалення законопроектів щодо імплементації плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування (БЕПС) та щодо консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг (так званий спліт).
Ці акти перебувають на розгляді Верховної Ради.
Ухвалення законопроекту щодо БЕПС дозволить платникам податків звертатися для ініціювання процедури взаємного узгодження не тільки до уповноваженого органу країни резидентства, а й до органу відповідної іноземної країни.
Це сприятиме забезпеченню належного захисту у разі неправомірного застосування положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Ефективне розділення функцій Національної комісії з регулювання фінансових послуг між НБУ та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку спростить регулювання фінансових установ і лібералізує вітчизняний фінансовий ринок.
Більшість інвесторів чекають на подальшу лібералізацію адміністративного впливу на економічні процеси в Україні і на подальший прогрес в реалізації реформ.
Коментарі - 21
Когда сам обналишь - ты всего-лишь распоряжаешься своими деньгами на своё усмотрение.
І що з того?
Щось не бачу, щоб в Грузії сильно робився бізнес. Чому грузини такі бідні? Вони ж мають бути багатшими за норвежців (7-ме місце). В Грузії ж так легко робити бізнес! Ти просто приїжджаєш в Грузію і бізнес САМ починає робитись, а ти просто лежиш на пляжі чорного моря.
Черговий рейтинг-кал...
Но у нас-то декоммун полным ходом, так что заживём со дня на день.
«Но у нас-то декоммун полным ходом»
Полным ходом идёт откат и реванш...
Например...
1. Запрещённая в Украине компартия недавно провела сво
Обычный, бытовой реванш…
Компартия запрещена, а она проводит свой съезд и планирует участвовать в выборах.
Правоохранители молчат, президент — тоже молчит.
Если бы они назывались как угодно, но только без упоминания коммунистических терминов — это и выглядело бы более законно и нельзя было назвать реваншем.
Кстати, есть ещё партия двух «Г» — два сепара, два мера — Харькова и Одессы — провели в Харькове партийный съезд и тоже хотят в депутаты ВРУ пропихнуть своё «Г».
Да и некоторые одиозные политики, сбежавшие из Украины в январе-феврале 2014 в Россию — где все пять лет президентства Порошенко отсиживались, начинают возвращаются в страну и у Прокуратуры к ним нет никаких претензий — непонятно тогда зачем они сбегали из страны, а ведь они точно знают что и когда нарушали, а прокуратуре до этого и дела нет.
Одно слово — чисты перед законом.
Народ совсем рехнулся. Сразу двух мэров городов-миллионников записывают в «сепары».
Алё, гараж! Неужто ваше мнение уже настолько никому не интересно, что вы его через интернет тулите-распыляете. Неужели непонятно насолько это по-тупому выглядит, когда безымянное никто клеймит сепаром мэра украинского города к тому же пережившего в своем кресле многих деятелей, которые уже на скамейке запасных.
Умора!
Екс-регіонал, голова партії «Християнські соціалісти» Михайло Добкін хоче скасувати закон про мову. Він заявив про це на форумі об'єднаних опозиційних сил «Довіряй ділам» 10 червня, повідомляють Патріоти України.
«Нам не соромно, що першим нашим законом, внесеним до парламенту буде скасування декомунізації та мовного закону», – заявив Добкін.
Колишній регіонал вважає, що закон про мову дискримінує половину населення України.
Іще пропонує скасувати закон про люстрацію.
Вважає, що той несправедливо позбавив роботи багатьох колишніх чиновників і силовиків.