Наразі максимальна сума, яку компенсує Фонд гарантування вкладів України вкладникам банків-банкротів, не перевищує 200 000 грн. Це обмеження було встановлене ще сім років тому.
500 000 грн чи 100 000 євро: скільки повинні отримувати вкладники банків-банкротів
Про те, чому і наскільки варто підвищити граничну суму гарантування вкладів в Україні, розповів на ЛІГА.net економіст Центру економічної стратегії Олексій Гаманюк. «Мінфін» публікує скорочений варіант колонки.
В першу чергу необхідно визначитися з функцією граничної суми. Її завдання – зменшити масштаби «набігів на банк», адже люди починають забирати гроші з банку щоразу, як чують погані новини. Як наслідок, навіть «здорові» банки можуть збанкрутувати.
Проте під час останніх двох криз такі гарантії від «набігів на банки» не рятували. Надра банк, Родовід банк, Дельта банк, Банк Хрещатик та інші – яскраві тому приклади.
У кризу 2008-2009 років на рекапіталізацію банків Україна витратила 5% ВВП. А під час кризи 2014-2015 років -14% ВВП. Для порівняння: військові витрати України у 2015 році склали 4% ВВП.
Зараз обговорюється кілька варіантів підвищення гарантованої суми. Аби вкладники українських банків почували себе спокійніше, дехто вважає необхідним збільшити її до 500 000 грн. Є і більш радикальні варіанти: наприклад, гарантувати вкладникам депозити у межах 100 000 євро, як у європейських країнах.
Граничну суму гарантування востаннє встановлювали у вересні 2012 році. Із тих часів до кінця 2018 року інфляція склала 150%. Тож якщо у 2012 році за 200 000 грн можна було купити 1/3 квартири в Києві за медіанною ціною, то у 2018 р – лише 1/10. Якщо збільшити граничну суму гарантування на інфляцію, то отримаємо 500 000 грн.
Де взяти кошти на збільшення виплат
Можливості є, адже у 2018 році банківська система вперше за останні п'ять років знову стала прибутковою. Загальний обсяг прибутку банків склав 21,7 млрд грн. Це означає, що банки зможуть платити помірні внески до Фонду гарантування вкладів, якщо гранична сума гарантування буде підвищена до 500 000 грн.
Наразі внески банків складають 0,5% за гривневими депозитами та 0,8% — за валютними. За даними НБУ, в середині 2012 року на один банк припадало 1,9 млрд грн депозитів фізичних осіб, а станом на кінець 2018 року – 6,6 млрд грн. Номінальний обсяг депозитів з часів останнього підвищення граничної суми гарантування вкладів зріс більш, ніж втричі.
Відкрити депозитний вклад на вигідних умовах
Водночас підвищувати суму понад 500 000 грн не варто. Дійсно, у Європейському союзі гранична сума гарантування складає 100 000 євро. Проте банківська система України показує успішні результати лише перший рік після кризи, тож і внески до Фонду для українських банків варто збільшувати помірно. До того ж рівень доходів і заощаджень в Україні набагато нижчий, ніж в ЄС.
Низька гранична сума гарантування – не єдиний недолік поточної системи. Однозначно потрібно зменшити час від банкрутства банку до початку виплат з 20 днів до 7. Також треба запобігати «моральному ризикові», коли вкладники не зважають на ризики банку, оскільки їм гарантують повернення коштів. Варто переглянути і механізм реалізації активів збанкрутілих банків.
Коментарі - 40
Риск для слабых банков, которых до сих пор на рынке, и которые шатаются без четкой модели. Это и риск гос.банках, так как у них будет отток. Только сейчас крупные банки для своей ликвидности не только ставками берут, а сервисом, услугами для физ.лиц и юр.лиц, сервисом для юр.лиц, кредитованием, условиями зарплатных проектов.
А ваш банк готов отчислять в ФГВФЛ повышенные проценты от суммы депозитного портфеля:
— 1,25% по гривневым вкладам.
— 2,00% по валютным вкладам.
Если не уверены, переспросите у вашего ППБ…
х2.5?
При лимите Фонда в 200 тысяч, платежи в ФГВФЛ от суммы депозитных вкладов составляют:
— 0,5% по гривне
— 0,8% по валюте
При увеличении в 2,5 раза лимита Фонда его нужно соответственно наполнять и поэтому
отчисления банков должны увеличиться тоже в 2,5 раза.
Воспользуйтесь калькулятором и увеличьте действующие отчисления в 2,5 раза самостоятельно.
Проблема в том, что Европейские банки не готовы будут платить 2% по валют.портфелю, тут нужны гарантии от материнской компании и меньше отчисления, короче для них это губительно.
Я не считаю правильный коэффициент 2,5. Риски 5-10-15 лет назад, разные, чем сейчас.
И потому так математически умножать, как по мне, не правильно.
Думаю х1,5 — это норма.
А вместо этого он берет кредиты на выплату и затем занимается бизнесом для погашения этих кредитов…
Например, вместо продажи недвижимости ликвидированных банков — годами сдаёт её в аренду.
И здесь также можно сделать.
Вы начинаете путать депозитчиков с кредитчиками.
У депозитчиков нет кредитного рейтинга — они несут наличку в банк.
ФГВФЛ берёт установленный процент от всей суммы депозитов в банке на определённую дату.
Какой тут ещё рейтинг вы планируете придумывать.
Суть выше, нужно не на 2,5 множить при 500 тыс.грн, а на 1,5 раза отчисления. Потому что банковская система 10 лет назад и сейчас — совершенно другой подход в рисковой деятельности банков, и меньше рисков того что кто-то обанкротится.
У банка рейтинг ААА — а он реально в жопе.
Рейтинг банков в ФГВФЛ — это реальный источник коррупции — ведь банки с высоким рейтингом должны будут платить меньше, а банки с низким рейтингом — больше…
Значит рейтинги будут покупать и результат опять будет плачевным…
Под 0% годовых)
''Длинные деньги'' — это корп.облигации, которые физ.лицу неинтересны.
Из-за риска.
В яких саме країнах ЄС є такі правила?
Чому автор думає, що справа в суммі, а не в довірі до системи в якій кожен перший банкір непроти вивести гроші зі «свого» банку?
І хто сказав, що вкладник не має думати кому він довіряє свої кошти?
І хто сказав, що відведення очей від проблем з корупцією і недолугими судами, якось допоможе в розв'язані даних проблем?
Це ж як з вітєй — нащо його було рухати, якщо він давав долар по 8?
Увидел рекламу банка — и понёс деньги…
Все остальные мелочи — забота регулятора, государства, ФГВФЛ и других структур…
Держава має врегулювати моменти, коли неякісні банкіри виходять сухими після виведення чужих коштів
1. При увеличении денег (гривны) в обороте снижается спрос на них (доллар растет), 2. С другой стороны увеличение денежного оборота в стране способствует увеличению экономического росту этой страны — это если не учитывать всех остальных факторов влияния.
Закон о защите прав кредиторов в первую очередь в качестве кредиторов должен рассматривать именно депозитчиков банковской системы, которые депонируют свои СБЕРЕЖЕНИЯ, то есть реальные деньги в виде СОБСТВЕННОГО капитала.
И таким образом кредитуют не только банковскую систему, но и национальную экономику в целом.
Но у нас в качестве кредиторов рассматриваются только финансовые учреждения, которые пользуются ЗАЁМНЫМИ средствами и сами являются ЗАЁМЩИКАМИ у населения.
Причём их права защищены больше, чем права реальных кредиторов — вкладчиков банков.
Пока не будут устранены данные «перекосы» — никакие суммы гарантирования вкладов не помогут.
Потому что ДЕНЬГИ и финансовые инструменты по своей сути есть ОБЯЗАТЕЛЬСТВА разных субъектов экономики и проблема национальной экономики в их НЕвыполнении , которая решается другими органами государства и инструментами, а не ФГВФЛ и частичным гарантированием.
Государство не справляется со своими регуляторными и репрессивными функциями — результат все мы видим.
Может ещё государству поручаться за весь частный сектор бизнеса? Долой любые договора — руки пожали и все, государство если кто-то надует — компенсирует.
Ну если банки будут платить в фонд 5%, и ставки будут на уровне 12%, то давайте. И государственно закрепим, что люди не имеют права хранить наличку дома более 1000 грн.
Коммерческие(частные) банки должны сами определять какая сумма или % от вклада будет гарантированно возмещен, в зависимости от отчислений в ФГВФЛ. Т.е возмещение от 0 до 100%. Вкладчик должен думать куда он несет деньги и понимать риски.
Мнение мое, не обязательно правильное.
аппетиты растут.
а нет, чтоб вместо балабольства сделали повышение хотя бы до 250к?
А потом такие клиенты своей финансовой необразованостью еще и хвалятся:) — https://minfin.com.ua/2019/03/26/37159922/
17(!!!) выплат возмещения.
Это поспособствовало укреплению гривны и конвертации части вкладов в ГРН. Правда не обошлось бы без потерь валютных портфелей для банков. Но для гос банков, иностранных (западных) банков это не стало бы проблемой. А если бы от этого ушли с рынка пару доходях — так и отлично, своеобразный естественный отбор в фин секторе:)