Кожному за працю: чи повернуться додому заробітчани та хто отримає європейські зарплати

За прогнозами НБУ, вже в цьому році потік заробітчан припинить зростати колишніми темпами. Сповільниться і динаміка грошових переказів, які мігранти відправляють на батьківщину. На Інститутській вважають, що вони складуть за підсумками 2019 року $11,4 млрд. Для порівняння: у 2018 році цей показник зріс до $11 млрд. проти $9,3 млрд у 2017 р.

Українці стануть менше замислюватися про роботу на чужині з кількох причин. Одна з головних — швидке зростання зарплат в Україні, яке дозволяє нашим громадянам отримувати непогані доходи і без виїзду за кордон.

«Мінфін» розбирався, чи дійсно у нас з'явилося багато грошової роботи і чи можна розраховувати на подальше зростання зарплат.

Пауза чи друге дихання?

Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб в недавньому інтерв'ю «Мінфіну» навів кілька аргументів, які пояснюють загасання трудової міграції.

По-перше, приріст дозволів, виданих на роботу в тій же Польщі, знижується, в порівнянні з попередніми роками. По-друге, падає популярність запитів в Google щодо пошуку роботи за кордоном (її регулярно моніторить Нацбанк). По-третє, різниця між зарплатами в Україні та Польщі поступово знижується. «За останні 3 роки номінальна зарплата в нашій країні зросла в 2,5 рази. Ми не очікуємо, що всі, хто поїхав, повернуться в Україну. Просто бачимо, що процес інтенсивної міграції загасає», — розповів Сологуб.

Така тенденція, за його словами, стосується не тільки Польщі, а й інших країн — Німеччини, Чехії та ін.

Те, що очевидно для регулятора, викликає великі сумніви у кадровиків. Представники відразу декількох великих майданчиків з працевлаштування заявили — потік бажаючих виїхати на роботу в Європу не тільки не зменшився, але й, навпаки, зростає.

«Поки що передумов для зниження трудової міграції немає. Зарплати у нас дійсно трохи підросли, але все ж залишаються, мінімум, удвічі нижчими за європейські. Крім того, європейські роботодавці роблять чималі зусилля, щоб залучити наших робітників. У Німеччині в 2020 р набере чинність закон про лібералізацію законодавства щодо трудових мігрантів (їм стане простіше отримати дозвіл на роботу, буде введена більш справедлива оплата праці — «Мінфін»). Зараз, слідом за німцями, аналогічний закон лобіюють і чеські роботодавці, які також переживають кадровий голод. Швидше за все, в найближчому майбутньому його приймуть», — розповіла «Мінфіну» фахівець експертно-аналітичного центру «HeadHunter Україна» Юлія Дрожжина.

Польські роботодавці у боротьбі за український персонал також не залишилися осторонь. Як мінімум, для наших людей вирівнюються умови оплати праці (їх підтягують до місцевого рівня в 13-14 злотих за годину). А з цього року мінімальна зарплата в Польщі зросла ще на 7% — до 2250 злотих на місяць або 14,7 злотих за годину.

Як розповів «Мінфіну» голова міської організації Незалежної профспілки гірників у Кривому Розі Юрій Самойлов, у них вже 200 робітників виїхало на польські заводи «Аселор Міттал». «Особливо великий відтік на краківське підприємство. Там спочатку фахівців з України не брали, так би мовити, із солідарності з нашими роботодавцями. Але так як дефіцит робочих рук в Польщі зростає, керівництво тамтешніх заводів налаштоване вже не так принципово. Зарплати у наших хлопців в Кракові — близько 2 тис. євро. Тут вони отримували по 15-16 тис. грн.», — каже Самойлов.

Для нашого ринку праці намітилися і інші загрози. За даними Дрожжиної, на перше місце за кількістю іноземних вакансій для українців під кінець 2018 року несподівано вийшов Китай. Причому, якщо в Європу потрібні, в основному, робочі, то в Піднебесній готові приймати наших викладачів англійської мови, фахівців в області тризму, ресторанного і готельного бізнесу та ін. Зарплати — до $2 тис. і вище.

Стало більше заявок також від кіпріотських роботодавців, які активно шукають IT- фахівців на $2-3 тис. В принципі, наші комп'ютерники поки що непогано почувають себе і на батьківщині, отримуючи ті ж гроші як від внутрішніх, так і від іноземних замовників. Але все може змінитися, якщо влада ухвалить підготовлений Мінсоцполітики законопроект, що забороняє роботодавцям співпрацювати з ФОПами. Адже більшість IT- фахівців оформлюються саме як фізособи-підприємці. В такому випадку податкове навантаження для них зросте більш ніж на 35%. Це може спровокувати відтік комп'ютерників за кордон, — вважають експерти.

Крім того, з України почали брати більше фахівців середньої і вищої ланки в Європу. Наприклад, в Німеччині та Польщі зростає попит на наш медперсонал, в Чехії приймають українських маркетологів, комп'ютерників, інженерів, — додала Дрожжина.

Трудова міграція залишатиметься ключовим фактором для нашого ринку праці. У минулому році потік заробітчан, які виїхали на постійну роботу, виріс до 3,2 млн тих. Так звана циркуляційна трудова міграція (3 місяці на заробітках, 3 місяці вдома) досягла 7-9 мільйонів. Швидше за все, трудові мігранти, які вже мають досвід роботи в Польщі і Прибалтиці, будуть переорієнтуватися на Німеччину. І тим не менше, Польща яка неодноразово заявляла про важливу роль українців у піднятті польської економіки, впроваджує стимулюючі фактори: підіймає зарплати, дає соцпакети, консультаційний супровід. Тобто українці, які приймуть рішення спробувати свої сили за кордоном, мабуть, почнуть з Польщі — вона ближче, немає великої мовної проблеми і наших там вже дуже багато, — зазначила голова Всеукраїнської профспілки виробників і підприємців Наталія Землянська.

Пустує половина робочих місць

Трудова міграція вже поставила український ринок праці з ніг на голову. Дефіцит робочих рук в нашій країні б'є всі рекорди.

«Справжній ажіотаж щодо робочих, особливо у великих містах. Якщо людина вміє працювати руками, вже до кінця дня у нього буде кілька реальних пропозицій. Причому, якщо ще кілька років тому кандидатів пильно перевіряли, вивчали резюме, підбирали за освітою, віком, місцем реєстрації, тепер всі процедури істотно спростилися. За великим рахунком, роботодавцям досить, щоб здобувач просто не був проблемним: не йшов в запій, не приймав наркотики, вчасно приходив на роботу. З усім іншим вони готові працювати: вчити, тренувати, підказувати», — говорить експерт ринку праці Сергій Марченко.

За даними Дрожжиної, якщо середній конкурс на середньостатистичну вакансію в Україні становить 2-3 ос./місце, то по робочим — всього 0,8. «Для порівняння: по юристам — 6,8 ос./місце, по топ-менеджерам — 15», — додала Дрожжина.

За словами Наталії Землянської, у 2018 році число вакансій зросло на третину, тоді як пропозиція, навпаки, падає. Брак робочих рук в промисловому секторі сьогодні оцінюється в рекордні 62%, тоді як по IT фахівцям цей показник становить 38%, працівникам сфери обслуговування і продажів — 34% і 29% відповідно, аграріям — 14% і медикам — 10%.

І, швидше за все, дефіцит робочого персоналу буде і далі зростати. Якщо тільки ще більше не погіршиться економічна ситуація в країні.

«Я більше побоююся не трудової міграції, а виборів. Зараз повна невизначеність не тільки зі зміною влади, але й зі стратегічним вектором розвитку країни. А економіка дуже чутлива до таких поворотів, і багато потенційних інвесторів зараз просто спостерігають, чим усе закінчиться. Тому деякі проекти, які могли ще більше підвищити попит на трудові ресурси, не стартували», — стверджує Марченко.

Всі хочуть працювати в офісі

В офісному сегменті ринку праці ситуація більш спокійна. За словами Марченко, білих комірців зараз найняти найпростіше. «Секретарі, бухгалтери, діловоди, юристи на ринку праці в достатку. В Україні люблять офісну роботу, тому пропозиція тут перевищує попит. Іноді здобувачі прямо так і пишуть в резюме: шукаю роботу в офісі. А ось працювати «в полях» охочих небагато. Тому одна з найбільш дефіцитних спеціальностей — менеджери з продажу», — говорить він.

За даними кадровиків, в минулому році на перші місця в списку найбільш затребуваних офісних фахівців вирвалися менеджери з продажу, маркетологи і комп'ютерники.

Найбільша конкуренція претендентів в таких сегментах, як «початок кар'єри» (студенти і молоді фахівці), «мистецтво», «юриспруденція», «управлінці вищої ланки». Проте, хоча там конкурс і зашкалює, досягаючи 15 осіб на місце, хороші фахівці цінуються і їм готові підвищувати зарплати.

Зарплати зростають, але не годують

Зростання зарплат, про які так люблять говорити наші чиновники, дійсно відбувається. Це підтверджує як Держстат, так і незалежні рекрутери. За даними офіційної статистики, середня зарплата українців на початку 2018 року стартувала з 7,7 тис. грн., а до грудня досягла 10,6 тис. грн. (в промисловості — 12,6 тис.), тобто зростання за підсумками року — близько 26%.

За словами Юлії Дрожжиної, в офісному сегменті зарплати зросли на 20-30%. Наприклад, в продажах приріст склав 25% (до 14 тис. грн), в маркетингу — 30% (до 14,5 тис. грн), в інформаційних технологіях і рекламі — 30% (від 15-18 тис. грн.). Адмінперсонал та медики отримали 20% надбавку. Найменше доплатили фахівцям у сфері освіти і науки — всього 3%. Зате у виробництві зростання окладів б'є всі рекорди: плюс 38% для інженерів і технологів і 42% — для робочого персоналу.

Втім, рекордна, на перший погляд, динаміка все одно не дозволяє українцям достроково жити на їх зарплати. Наприклад, на «Аселор Міттал Кривий Ріг» після минулорічного страйку робочим підвищили оклади з 7-8 тис. грн. відразу до 15-16 тис. А в цьому році обіцяють додати ще приблизно по 5 тис. Але при цьому в тій же Польщі вони можуть розраховувати не на 20 тис., а на 60 тис. грн.

Тож очікуване зростання зарплат на 15-20% в цьому році кардинально ситуацію на ринку не змінить. Тим паче, що більшість українців не отримує від роботодавців навіть мінімального соціального пакета, що є в Європі.

«У цінах січня 2019 року фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних українців склав 4 425 грн, а законодавчо встановлений прожитковий мінімум на січень — 1 921 грн, тобто він занижений в 2,3 рази. Від розміру законодавчо встановленого прожиткового мінімуму розраховують всі соціальні виплати в Україні. Про яку соціальну захищеність може йти мова в такій ситуації», — каже Землянська.

На думку Сергія Марченко, є хороші новини для висококласних топ-менеджерів і дефіцитних вузьких фахівців. «Їх зарплати будуть ближче до європейських, а між їхніми роботодавцями розгорнеться справжня війна за таланти. З повним набором шпигунських пристрастей, переманюванням, заохоченням грошима та ін… Загалом, на ринку праці в цьому році буде весело», — підсумував він.

Марія Коливанова