ФГВФО назвав 5 популярних схем виведення грошей з банків

Що розповіли у Фонді

• За даними на 28 січня 2019 року вартість активів усіх банків, що перебувають в управлінні Фонду, за балансовою звітністю складає 538,3 млрд грн, при цьому їхня оціночна вартість менша більш ніж у 5,5 разів і становить 93,9 млрд грн.
• Одним із чинників, що безпосередньо впливають на цей показник, є зумисні дії власників і менеджерів банків, які вигадали цілий арсенал схем виведення коштів з банків і продовжують вигадувати нові.
• На 30 січня Фонд пред'явив 31 позовну заяву до пов'язаних осіб 31 неплатоспроможного банку на загальну суму вимог понад 66,3 млрд грн.

Топ-5 популярних схем

1. Кредитування пов’язаних осіб, надання кредитів неплатоспроможним позичальникам (або без фактичної наявності предметів забезпечення)

Прикладом використання цієї схеми є Фортуна-Банк: приблизно 98% кредитного портфелю банку, ліквідацію якого розпочато у лютому 2017 року, — це кошти, видані саме пов’язаним особам, загалом на суму 2,1 млрд грн. Із них понад 1,5 млрд грн кредитів не мали забезпечення. Збитки, завдані діями посадовців, перевищили 2,2 млрд грн.

За подібною схемою діяли і керівники Південкомбанку, які упродовж 2011-2014 років уклали низку сумнівних кредитних договорів на понад 4 млрд гривень з різними афілійованими юридичними особами, що прямо чи опосередковано були пов’язані з власниками та керівниками банку. 

2. Зміна власника за допомогою держреєстраторів і нотаріусів

Це схема, за якої реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється на підставі фіктивних документів або рішень суду, що не набрали законної сили. Іноді здійснюється особами, які «загубили» напередодні електронні цифрові ключі та підписи. 

Серед найсвіжіших прикладів – перереєстрація на нового власника 46 одиниць нерухомості, що з 2015 року перебували на балансі ВТБ Банку, сукупною балансовою вартістю на понад 105 млн грн. 

3. Купівля «сміттєвих» цінних паперів

На балансі банків, що ліквідуються та перебувають в управлінні Фонду гарантування, обліковуються «сміттєві» цінні папери вартістю понад 12,75 млрд грн. Це – майже 70% від обсягу загального портфелю цінних паперів неплатоспроможних банків. Із них найбільше «сміттєвих» цінних паперів перебувають на балансі таких банків: Дельтабанк – на суму 2,95 млрд грн; Хрещатик – на 1,87 млрд грн; Форум – на 1,28 млрд грн; Фінанси та кредит – на 1,11 млрд грн; Надра – на суму 1,00 млрд грн.

4. Списання коштів з кореспондентських рахунків в іноземних банках

У цей спосіб виведено кошти 14 неплатоспроможних українських банків через Meinl Bank AG (Австрія), BANK FRICK AND CO.AG (Ліхтенштейн), East-West United S.A., BANK WINTER & CO.AC – на загальну суму 846,31 млн дол США та 75,69 млн євро.

5. Розкрадання на підставі підроблених SWIFT-повідомлень.

Дельтабанк здійснив відступлення заборгованості ТОВ «Ріал істейт компані» та ТОВ «Боні і Клайд» за договорами кредитної лінії на користь Аблонар Менеджер Лімітед і у своєму балансі відобразив суму за цією операцією у понад 43,4 млн дол США в банку East-West United S.A. Ці кошти були «підтверджені» фіктивними SWIFT-повідомленнями (надрукованими в Microsoft Word). Здійснення цієї операції в підсумку не було підтверджене банком East-West United S.A.

У Фонді також зазначають, що виведенню коштів – і за наведеними схемами, і в інші способи, про які неодноразово повідомляв Фонд гарантування,– нерідко допомагають абсурдні рішення судів за формальними ознаками. Зокрема, через суди відбувається оскарження договорів поруки, іпотеки, або застави. Ними ж подекуди узаконюються незаконні дії державних реєстраторів. Таких прикладів – тисячі.