Правління Нацбанку 31 січня ухвалить рішення щодо облікової ставки: регулятор може знизити її вперше з 2017 року.
13 аргументів проти зниження облікової ставки
Головний менеджер з макроекономічного аналізу казначейства Райффайзен Банку Аваль Михайло Ребрик наводить аргументи, чому облікову ставку краще не знижувати.
В останні роки в Україні облікова ставка Національного банку стала дієвим інструментом регулювання монетарної сфери. Її зміни через ставки за основними операціями з надання і вилучення ліквідності з незначним часовим лагом транслюються на вартість фінансових ресурсів і активів. Так, зміни облікової ставки протягом 2018 р. вже на наступний день відображалися на вартості ресурсів на міжбанківському ринку на 0,3-0,9 п.п. в залежності від кроку коригування. В цілому ж підвищення ключової ставки з 14,5 до 18% призвело до зростання Українського індексу міжбанківських ставок на 3,9 п.п. — з 13,2% до 17,1%.
Далі ця зміна відображається на динаміці кредитних і депозитних ставок банків і вартості урядових запозичень. Так з початку 2018р. вартість кредитів для фізосіб в національній валюті зросла на 3,9 п.п., а для підприємств і організацій — на 6,6 п.п. При цьому прибутковість депозитів корпоративних клієнтів в національній валюті збільшилася на 5,9%, тоді як Український індекс ставок за гривневими депозитами населення в залежності від терміну розміщення вкладу додав 1,3-1,8 п.п. Середньозважена дохідність за гривневими облігаціями внутрішньої державної позики зросла з 16 до 20%.
Таким чином, підвищення облікової ставки НБУ відбивається на подорожчанні фінансових ресурсів для уряду, підприємств і домогосподарств, на їхні очікування та інвестиційних рішеннях. У зв'язку з цим, все більше уваги привертають рішення НБУ щодо зміни облікової ставки, найближче з яких буде винесено 31 січня. Цього разу ми очікуємо, що рішення членів комітету з монетарної політики і Правління НБУ буде супроводжуватися жвавою дискусією внаслідок наявності численних суперечливих аргументів на користь як зниження облікової ставки, так і її збереження на поточному рівні.
Серед ключових аргументів на користь незначного зниження ставки (на 0,5-1 п.п.), на наш погляд, можна виділити такі:
1. Останнім часом намітилися перші ознаки зміни тренду на дезінфляційний: індекс споживчих цін у 2018 р. знизився з 13,7% до 9,8%, побивши 5-річний рекорд. Покращилися і інфляційні очікування населення (11,9% в грудні 2018 р. проти 14,9% у вересні). Це дозволило представникам Правління НБУ (Якову Смолію і Дмитру Сологубу) досить недвозначно сигналізувати, що «… на сьогодні є тенденція, і всі підстави переглянути і послабити нашу монетарну політику» і що тренд підвищення облікової ставки, який спостерігався в попередні роки «… досяг піку і зміниться на знижувальний».
2. Поточні монетарні умови є досить жорсткими, номінально ставки майже в 2 рази перевищують рівень інфляції. Як свідчать результати оцінки ділових очікувань підприємств України (проводяться НБУ), високі ставки залишаються основною перешкодою при прийнятті рішень щодо залучення кредитів (67,3% респондентів у 4 кв. 2018). При цьому, за нашими оцінками, підприємства і організації в значній мірі вичерпали резерви власних ресурсів для капітального інвестування, а потреба в позикових коштах зростає третій квартал поспіль. Це дає підстави для прогнозування поступового охолодження інвестиційного попиту і, відповідно, стримування зростання ВВП, що відображається в погіршенні прогнозів зростання економіки України в 2019 р.
Прогнози реального зростання ВВП України | ||||
Джерело | 2018 | 2019 | 2020 | |
Райффайзен Банк Аваль | 3,2 | 2,7 | 3,1 | |
Національний банк України | 3,4 | 2,5 | 2,9 | |
Консенсус прогноз-аналітиків | НБУ | 3,3 | 2,7 | 3,1 |
Мінекономрозвитку | 3,1 | 2,9 | 3,1 | |
Bloomberg | 3,2 | 3,0 | 3,0 | |
МВФ | 3,3 | 2,7 | 3,0 | |
Світовий банк | 3,3 | 2,9 | 3,4 | |
J.P.Morgan | 3,5 | 3,5 | 3,0 | |
Середнє значення | 3,3 | 2,9 | 3,1 |
3. Відновлення кредитування визначено як одне з ключових завдань НБУ відповідно до Стратегії та Програми дій на 2019 р. Зниження облікової ставки можна розглядати як один з інструментів досягнення поставленого завдання.
4. Монетарна база і грошова маса (+5,6% р/р у грудні 2018 р.) зростають темпами нижчими, ніж зростання номінального ВВП (очікується близько 20% р/р за результатами 2018 р.). Грошовий мультиплікатор знизився до 2,93 в грудні (3,03 роком раніше). Макроекономічний прогноз НБУ містить ще більш стримане збільшення грошової бази і грошової маси в 2019 р. (+6,2% і 8,7% відповідно). У той же час номінальне зростання ВВП прогнозується на рівні 11,1% при відносно постійній швидкості грошового обігу. В результаті відбувається нарощування обсягу готівкової гривні поза банками (+10,5% р/р у 2018 р.) для здійснення розрахунків. Зниження облікової ставки буде сприяти насиченню транзакційного попиту на гроші з боку населення і організацій, що підвищується внаслідок зростання економіки.
Ряд аргументів, які свідчать про передчасність переходу до зниженої облікової ставки:
1. Незважаючи на відчутне зниження, інфляція (9,8%) все ще залишається значно вищою цільового діапазону НБУ (5% ± 1 п.п), а її повернення в зазначений діапазон самим же НБУ очікується тільки у 1 кв. 2020 року.
2. У стратегії монетарної політики НБУ вказується, що одним з головних критеріїв успішності монетарної політики є «заякорення» інфляційних очікувань на рівні інфляційного таргета. Очікування на рівні 11,9% також залишаються істотно вищими таргета.
3. Дещо передчасно констатувати стабільність дезінфляційного тренду внаслідок збереження істотного фундаментального тиску з боку споживчого попиту. Відчутному зниженню інфляції в кінці минулого року, разом з жорсткою і незалежною монетарною політикою НБУ, сприяла низка ситуативних чинників — зниження світових цін на нафту, рекордний урожай зернових (через канал валютного курсу).
У той же час, на наш погляд, фундаментальний тиск з боку чинників інфляції попиту залишається підвищеним внаслідок:
- значного зростання зарплат як в номінальному (+ 20,5% г / г у грудні 2018 р.), так і в реальному (+ 9,7% г/г) виразах;
- зростання мінімальної з/п із поточних 3723 до 4173 грн з 01.01.2019 і актуалізації пенсій і соціальних трансфертів (бюджетом на 2019 р. передбачено зростання витрат на соціальний захист і соціальне забезпечення населення на 32,1% г / г (+48,5 млрд грн.);
- посилення дефіциту кадрів як в результаті розвитку економіки України, так і суттєвого відтоку трудових мігрантів (рівень безробіття в Україні в 3 кв. 18 року вперше з 2013 р. знизився до 8%);
- значних перерахувань від трудових мігрантів ($ 8,2 млрд або + 11% г/г у 1-3 кв. 18);
- позитивних споживчих настроїв (Індекс споживчих настроїв (Gfk);
- динамічного зростання споживчого кредитування (+ 34% г/г у листопаді 2018 р.).
Відзначимо, що Меморандумом про економічну і фінансову політику України з МВФ закріплено подальше підвищення ціни на газ на + 15% з травня 2019 р. і + 25% з січня 2020 р
4. Політика «дорогої гривні» сприятлива для зміцнення обмінного курсу гривні, який, в свою чергу, є одним з ключових чинників цінової динаміки.
5. Збереження високої ключової ставки повинно зберегти тренд зростання ставок по депозитах фізосіб, що намітився лише останнім часом. Це повинно послужити нарощуванню схильності до заощаджень і дещо остудити споживчий попит, що сприятливо позначиться на інфляції.
6. Зниження ставки може знизити приплив депозитів у банківську систему, що потенційно несприятливо позначиться на формуванні ресурсної бази банків для розширення кредитування економіки.
Вигідні вклади з програмою «Бонус до депозитів»
7. Високий рівень реальних процентних ставок допомагає підтримувати інтерес нерезидентів до гривневих інструментів на тлі зниження інтересу інвесторів до активів країн, що розвиваються. Приплив інвестицій у валюті повинен забезпечити зміцнення курсу гривні.
8. Зниження ставки може привести до зниження ставок за споживчими кредитами, які підігрівають попит населення і служать одним з проінфляційних факторів.
9. Незважаючи на високі ставки за кредитами, обмежений доступ до банківських кредитів як і раніше не розглядається підприємствами як істотне обмеження щодо нарощування обсягів виробництва. Про це свідчать результати опитування ділових очікувань підприємств, проведених НБУ у 4 кв. 2018 р. Попит на кредити залишається високим: частина респондентів, які планують брати кредити склала 37,6% проти 36,6% у 3 кв. 2018. На зростання портфеля корпоративних кредитів розраховує 75% банків, опитаних НБУ, 52% відзначає зростання попиту корпорацій на кредити в 3 кв. 2018 р.
10. Ситуація з запасами банківської ліквідності сезонно нормалізувалася (57,9 млрд грн на коррахунках + 66,8 млрд грн. інвестицій в депозитні сертифікати НБУ станом на 28.01.2019), а новий дизайн монетарної політики дозволить більш ефективно задовольняти потреби банків у короткостроковій ліквідності, що пом'якшить вплив ліквідної позиції на банківське кредитування і економічне зростання. Це зменшує необхідність зниження ключової ставки.
11. Зниження ставки може виявитися передчасним з урахуванням високої невизначеності результатів майбутніх «подвійних виборів».
12. Зниження ключової ставки в умовах високих інфляційних очікувань, але напередодні виборів може бути сприйнято як популістське і обумовлене політичними факторами рішення, що відкидає тінь сумніву на незалежність центрального банку і його прихильність політики інфляційного таргетування.
13. Новий дизайн монетарної політики фактично розблокував канал гривневої емісії для фінансування дефіциту бюджету: гроші, отримані у вигляді рефінансу, можуть направлятися на покупку ОВДП. На раціональність і помірність апетиту уряду в рік виборів сподіватися ризиковано, мінімальна з/п зростає, пенсії потрібно актуалізувати… Дорожнеча ресурсу виступає стримуючим фактором, але зниження облікової ставки здешевить ресурс, а значить, підвищить привабливість подібних запозичень для уряду. Наслідки непідкріпленої емісії навряд чи узгоджуються з метою зниження інфляції.
Таким чином, на наш погляд, зниження облікової ставки може виявитися передчасним в умовах високого фундаментального тиску проінфляційних факторів і невизначеності, пов'язаної з майбутніми виборами. Навпаки, нам здається доцільним збереження облікової ставки на поточному рівні, який забезпечує крихкий баланс між цілями НБУ щодо забезпечення цінової стабільності і збереження імпульсу економічного зростання, що починає давати свої позитивні плоди у вигляді макроекономічної стабілізації. Ми віримо, що сталий економічний розвиток може бути засноване тільки на фундаменті цінової і фінансової стабільності в довгостроковому періоді.
Коментарі - 38
Любители стимулировать экономику инфляцией, страдайте)
Это правительству?
В национальной экономике всего два субъекта, могущих стимулировать экономику инфляцией — НБУ и правительство.
И на зажимание денежной массы НБУ, чтобы НЕ стимулировать экономику инфляцией, правительство отвечает… — стимулированием инфляции, через выпуск ОВГЗ, приводящий к увеличению налогов, повышению цен и тарифов, и увеличению долга.
Потому что других способов увеличения дохода, кроме увеличения налогов и долгов, наше правительство попросту — не знает.
Кстати, что НБУ — НЕ стимулирует экономику инфляцией, вопрос очень даже спорный.
Как минимум,«инфляцию издержек» своими повышениями учётной ставки он тоже стимулирует.
Кроме этого, выкупая ОВГЗ, он помогает правительству стимулировать экономику инфляцией.
««инфляцию издержек» своими повышениями учётной ставки он тоже стимулирует» — взгляните на долю банковских кредитов в балансе предприятий и соответственно — долю затрат на обслуживание кредитов в себестоимости продукции. Думаю, она покажется Вам не столь значительной, чтобы констатировать стимулирование инфляции издержек.
Кроме того, под стимулированием экономики инфляцией обычно понимают стимулирование потребительского спроса за счет допэмиссии, побочным эффектом чего является инфляция. Мне сложно представить, как инфляция издержек может стимулировать экономику. Скорее -наоборот
Это может говорить, что он выкупает в меньших пропорциях.
Насчёт «инфляции издержек», так это смотря что кредитуют — если кредитуют основной капитал предприятий, то да — не столь значительная роль.
А если кредитуют оборотный капитал, то затраты на обслуживание кредита уже будут играть более значительную роль.
Вам может и трудно представить, но правительство этим занимается регулярно.
Все эти увеличения прожиточных минимумов, минимальных зарплат и прочих социальных пособий к чему приводят?
А за счёт чего это всё — за счёт новых ОВГЗ.
Даже тут в каментах есть)
И да, как не плюнуть в правительство, отлтчная же «зрада»)
И да, им бы потроллить)
Хотя я сторонник снижения.
Возможно с учетом выборов и пиковых выплат по долгу, пока ее нужно оставить.
Плюс 2019 год будет не стабильный в мире. Лучше перестраховаться.
Да и в мире все нервничают, цены на денежные ресурсы растут, и тут важно не упустить шанс, так как потом можем и под 20+% не завлечь.
3% кредиты на 3-5 лет?)
''профицит есть благодаря заробитчанам'' — они платят налоги в бюджет?
Или их деньги принудительно конвертируются по курсу НБУ?
А так они идут в матрас.
Как известно, доллары из матраса у нас меняют в последнюю очередь)
Тем более приплетать сюда НДС. Данный налог уплачивается лишь потому, что он прямой. НДС далеко не единственный источник доходов бюджета, уж точно бабушек он не кормит (привет ЕСВ), или заробитчане НДФЛ хотя бы платят?
Пример с квартирой меня вообще позабавил. Расскажи-ка о кирпичах и цементе, а я расскажу, что отделка может составлять 50% стоимости коробки (и упереться в 100% стоимости бюджетной квартиры), что отделочные материалы в большинстве своём импортные. За 200-500 тысяч можно купить. Голые стены с толчком, рукомойником и счетчиками.
Что мы имеем: валюта пришла, возможно налом, ЕСВ, НДФЛ проигнорированы, половина валюты вымылась на покупку красок, кафеля, сантехники произведенных белыми людьми. Такой себе профицит. С экономической точки зрения, заробитчане это раковая опухоль — никакого эффекта, кроме сиюминутного краткосрочного она не несёт.
А на последок. Нужно быть сверхразумом, чтобы горбатиться два года, пережить всю прелесть переездов, границ, нищебродства и обменять высоколиквидный капитал (зелёный кэш) в неликвидный термитник на дне Трои или Борщаги. Я бы ещё понял обмен кэша на неэкономическое благо — возможность отгородиться от окружающих говнюков. Я о покупке земли и строительстве дома. А в том случае гараздо профитнее аренда, а остальное превратить в источник дохода.
«пункты 6 и 8» — вся разница в срочности ресурса. потребкредитование в основном краткосрочное. так что особых противоречий нет
« пункт 2» экономические агенты принимают инвестиционные решения на основе ожиданий. поэтому ожидания имеют непосредственное отношение к экономике. управление ожиданиями — один из инструментов управления экономикой.
«Пункт 12» как раз про независимость. На наш взгляд, НБУ как раз не стоит обращать внимание на давление с требованием понижения ставки. А вот «париться о том, что подумают» как раз нужно, т.к. в цивилизованном обществе репутация имеет значение. Мы считаем, что независимость НБУ — одно из главных достижений последних лет и один из ключевых аргументов инвестиционной привлекательности Украины в глазах инвесторов. Потеря этой репутации может отразиться на ожиданиях инвесторов и далее по цепочке — на экономической стабильности
«во вред экономике держать ставку высокой» — крайне спорное утверждение. Ставки по кредитам не могут быть низкими в условиях высокой инфляции. Вы будете кредитовать себе в убыток? Поэтому сначала — снизить инфляцию, а потом появится возможность для снижения ставок.
Пока жалоб на то, что ставки высокие и мы не хотим брать кредитов — нет.
Вы наверное не в курсе, что у нас ведущая отрасль — Аграрии, они по ухи в в кредитах.
Помимо кредитов у нас развит Лизинг, даже гос.компании полюбили в лизинг брать Авто.
У нас отлично уходит в кредит и в лизинг вагоны, спецтехника и т.д.
Истории о том что берут в кредит только торговля относящаяся с сфере услуг — показывает, что Вы не разбираетесь, а точнее не понимаете реалий.
«платежный баланс у Украины явно глубоко профицитный» — по текущему счету 4,7 млрд дол дефицита, торговый баланс дефицитный на 44,5 млрд. дол. Ситуацию спасли притоки по финансовому счету во многом благодаря траншам от международных доноров. В 2019г. наверняка импорт продолжит расширяться в условиях устойчивого потребительского спроса (деньги заробитчан, упомянутых Вами, во многом идут на покупку импортных товаров), так что текущий счет останется дефицитным + к нему добавятся оттоки по финансовому счету в силу пиковых выплат по госдолгу (около 6 млрд дол внешних выплат)
Учетная ставка — инструмент стратегического регулирования экономики. Он ориентирован на перспективу, а не на конъюнктурные события. Так вот в средне/долгосроке высоки риски повышения инфляционного и девальвационного давление по сравнению с прошлым годом. так что рановато снижать ставку. Когда риски снизятся (политические, риски срыва траншей МВФ, ЕС и т.д.), тогда можно начать снижение.
коэффициент корреляции ставок по депозитам физлиц и учетной ставки составляет 0,71 и это, по-моему, не прямая связь, а общая связь с третьим фактором — инфляцией. Потому что с индексом инфляционных ожиданий населения ставки по депозитам коррелируют на 0,89. И это логично. Кстати, связь процентных ставок с официальным индексом инфляции составляет 0,75.
Последний раз, когда процентные ставки по депозитам превышали ожидания населения по инфляции, было лето 2017г.
Как думаете, снижение ставок по депозитам приведет к притоку депозитов в банковскую систему? Я вот сомневаюсь. Так а за счет какого ресурса кредитовать собираетесь? за счет рефинанса? так он краткосрочный и, чего Вы опасаетесь, может быть использован только для потребкредитования и кредитования торговых предприятий с высокой оборачиваемостью средств.
Для снижения ставок по депозитам нужна низкая инфляция и доверие к банковской системе. Снижение учетной ставки играет против этих двух компонентов. поэтому я за сохранение высокой ставки до тех пор, пока дезинфляционный тре
От себя лишь добавлю, что почти все экономисты и банкиры очень недооценивают фактор «заробитчан», все кто получал образование в этих сферах, обучались «по методичкам» написанным несколько десятилетий назад в развитых западных странах, но у тех стран не было ситуации, когда 10-15% трудоспособного населения работало за границей, при чем получая зарплаты которые в разы превышали зарплаты на внутеннем рынке труда. Только по официальной статистике НБУ, заробитчане перевели 11 млрд. в 2018 году, что почти полностью перекрывает торговый дефицит, а сколько привезли в карманах, кто скажет? Думаю эта величина тоже сопоставима с теми самыми 11 млрд.
Но я считаю, что снижение учетной ставки к немонетарным факторам инфляции добавит еще и монетарные, что только увеличит инфляционное давление. Аргументы приводил неоднократно. Также я не считаю, что снижение учетки будет эффективно способствовать наращиванию кредитования, т.к. считаю, что проблема в высокой инфляционной и рисковой составляющей ставок по кредитам, а не в учетной ставке НБУ
но 2 знакомых, по вашему — достаточно репрезентативная выборка, чтобы распространять полученные выводы на генеральную совокупность? мягко говоря, сомнительный подход.
но точность цифр не столь важна. можно просто отследить эффект по валютному курсу. так вот в прошлом году, по моему мнению, притоки от заробитчан и позволили во многом удержать курс. Но в этом году 6 млрд внешних выплат. Вырастут ли поступления на столько, чтобы компенсировать эти выплаты без ущерба курсовой динамике?
«а сколько привезли в карманах, кто скажет» — изучите методику НБУ по подсчету этих поступлений. Она пытается учитывать как официальные, так и неофициальные каналы. Если вы можете предложить более точную методику, думаю, многим будет интересно на нее взглянуть. а так это просто еще одно необоснованное мнение по поводу дополнительных 11 млрд.
З.Ы. номера соответствуют выпускам в году, а не месяцам.