Зниклі активи ВТБ: чим це загрожує вкладникам

Що відбувається з ВТБ і чи варто його вкладникам розраховувати на повернення грошей, з'ясувала редакція ЕП. «Мінфін» публікує скорочений варіант статті.

За даними джерел ЕП, 27 листопада 2018 року активи банку становили 6,9 млрд грн. З них 3,6 млрд грн — це нерухомість на балансі банку. А незалежні суб'єкти оціночної діяльності оцінили активи установи в 6,5 млрд грн. Здавалося б, при такому балансі коштів для розрахунку з клієнтами цілком повинно вистачити. Однак ризики залишитися без грошей у вкладників ВТБ досить високі.

По-перше, попиту на активи банку за оціночною вартістю може і не бути. Крім того, Фонд встановив, що 46 одиниць нерухомості вартістю 105 млн грн, які були на балансі банку з 2015 року, зникли з його активів в результаті сумнівних судових рішень.

Спроба продати ВТБ нашвидкоруч провалилася

Купівлею ВТБ зацікавилися кілька великих гравців фінансового ринку: «Альфа», ПУМБ і ТАС. Однак перші два претендента відпали ще на етапі подання документів. У підсумку з пропозицією про придбання частини активів та взяття на баланс зобов'язань банку вийшов лише Таскомбанк Сергія Тігіпка.

За даними джерел ЕП, структури ТАС цікавилися активами ВТБ ще до визнання останнього неплатоспроможним і добре знали баланс банку. Однак угоду з ФГВ Тігіпко так і не уклав.

Головна причина — ціна. За активи, які незалежні структури оцінили у 3,3 млрд грн, Тігіпко запропонував 1,1 млрд грн, що, звісно, не влаштувало Фонд гарантування вкладів.

У розпорядженні ЕП опинилися дані конкурсної пропозиції Таскомбанку щодо вартості активів ВТБ.

За даними фонду, гарантована сума відшкодування становить 932 млн грн. Не потрапили під гарантовані 200 тис. грн кошти фізосіб на 853 млн грн і кошти юридичних осіб на 1,2 млрд грн.

Якщо запропонована Тігіпком ціна ринкова, і фонду не вдасться продати активи дорожче, це означатиме, що свої кошти отримають не всі клієнти банку навіть після реалізації активів, оцінених у 6,5 млрд грн.

Нерухомість може коштувати менше. Якщо ліквідність офісу банку на вулиці Пушкінській у Києві сумнівів не викликає, то перспективи зачиненого торгового центру «Екватор» у Черкасах туманні. Банк вже намагався раніше реалізувати цей ТЦ через торговельний майданчик СЕТАМ за 150 млн грн, однак охочих його купити не знайшлося.

Слід враховувати, що у банку з'явилися нові проблеми: як тільки установа перейшла у розпорядження Фонду гарантування, з неї відразу ж спробували вивести частину нерухомості, яка була на балансі.

Назад у майбутнє: судді-провидці

Напередодні Нового року, вже на чолі з тимчасовим адміністратором ФГВ, у банку виявили цікаву деталь: 46 квартир у Дніпрі, що перебувають на балансі банку з 2015 року, зникли з його активів. Ці об'єкти були перереєстровані державним реєстратором Дніпровської філії одного з комунальних підприємств 13 грудня 2018 року на фізособу на підставі додаткового рішення Індустріального районного суду Дніпра у цивільній справі №202/9477/14-ц від 15 січня 2016 року.

При цьому «основне рішення» у цій справі, згідно з відомостями ЄДРС, ніякого стосунку до банку не має, а позовну заяву у цій справі залишено без розгляду ухвалою суду від 15 січня 2016 року. Ця ж фізособа за допомогою цього ж державного реєстратора 15 грудня 2018 року внесла усі 46 об'єктів як статутний капітал у зареєстроване ТОВ із статутним капіталом 1 тис. грн.

У Фонді гарантування цей інцидент назвали шахрайством. «У ФГВ є всі підстави вважати ці дії шахрайськими, про що свідчать наступні факти. У 2014 році на баланс банку було взято 311 квартир та об'єктів комерційної нерухомості на підставі договорів іпотеки. За наступні три роки були продані усі, крім 46-ти, які залишалися на балансі на момент входження в банк ФГВ.

За дивним „збігом обставин“ саме ці нереалізовані 46 одиниць були вказані в загадковому додатковому рішенні суду 15 січня 2016 року, про яке стало відомо у грудні 2018 року. Виглядає, що автори цього рішення вже у 2016 році знали, які об'єкти з понад 300 залишатимуться у власності банку на кінець 2018 року.

»Дар передбачення« автори цього судового рішення продемонстрували і в інших аспектах. Наприклад, у січні 2016 року у рішенні суду згадується місто Дніпро, тоді як перейменування Дніпропетровська на Дніпро відбулося лише у червні 2016 року. “Тобто вже за півроку до зміни назви міста у суду не було сумнівів, що вона буде змінена, і там точно знали, який саме варіант буде обрано при перейменуванні», — зазначили у Фонді.

Враховуючи такий підвищений інтерес до активів банку ще до початку їх продажу, кредиторам варто стежити за їх збереженням. Схоже, що спроби виведення активів почалися ще до початку процедури ліквідації банку.

Що стосується вкладників, для них це може стати ще більшою проблемою, ніж відсутність ринкового попиту на активи фінансової установи.