Поточний рік наповнений викликами для економіки нашої країни. Що впливатиме на курс гривні, чи варто розраховувати на зниження інфляції, і яким буде зростання ВВП у 2019 році, спрогнозував старший аналітик казначейства Райффайзен Банк Аваль Михайло Ребрик.
Інфляція та курс гривні: чого очікувати від 2019 року
Курс гривні у 2019 році: базовий, оптимістичний і песимістичний сценарії
Поточна ситуація фундаментально сприятлива для нормалізації і поступового зниження девальваційного тиску: очікуються суттєві надходження іноземної валюти від міжнародних партнерів, а також експорту рекордного врожаю зернових. Рівень реальних процентних ставок високий, а жорсткі монетарні умови ведуть до формування дефіциту гривневої ліквідності і стимулюють банки, компанії та населення продавати свої валютні запаси. Зростають надходження від трудових мігрантів.
Обрання в результаті президентських виборів кандидата, дії якого є відносно прогнозованими, може привести до зростання інтересу іноземних інвесторів до державних облігацій і сприяти притоку іноземної валюти, починаючи вже з другої половини 2019 року.
З іншого боку, девальваційний тиск здійснюватиме збереження/нарощування імпорту в результаті стійкого споживчого попиту, збільшення попиту на валюту з боку населення внаслідок зростання зарплат і нервозності в період виборів, погіршення світових цін на метали і зернобобові, що може знизити валютні надходження від експорту.
За нашими прогнозами, середньорічне значення курсу USD/UAH буде на рівні 28,7, з можливою девальвацією до кінця року до рівня 29,5. Якщо спрацюють позитивні фактори, середньорічний курс гривні може зміцнитися до 26-26,5. Подальше зміцнення є малоймовірним, тому що НБУ, ймовірно, вважатиме за краще в таких обставинах максимально поповнити золотовалютні резерви за рахунок покупок на міжбанку. Поєднання ряду негативних факторів може призвести до курсу 35 гривень за долар США.
Інфляція: збільшення споживчого попиту штовхає ціни вгору
З боку попиту в поточному році збережеться істотний інфляційний тиск, викликаний стійким внутрішнім споживанням.
З 1 січня цього року мінімальна заробітна плата зросла до 4173 грн. Також в поточному році очікується перерахунок пенсій. Зростання зарплат як в номінальному, так і реальному обчисленнях дещо сповільниться, однак залишиться на високому рівні, в тому числі через збільшення дефіциту кадрів. І цей показник буде рости внаслідок розвитку економіки і істотного відтоку трудових мігрантів: в країнах східної Європи спостерігається дефіцит робочої сили і зростання зарплат. Обсяги грошових переказів від трудових мігрантів в 2019-м зростуть ще більше. Купівельна спроможність українців буде збільшуватися, а значить, продовжить активно нарощуватися споживче кредитування.
Дещо охолодити споживчий попит може відтік частини тимчасово вільних коштів населення на депозити — під впливом зростання процентних ставок. А також збільшення витрат на комунальні послуги через зростання ціни на газ і деяке погіршення споживчих настроїв напередодні виборів.
Шукаєти вигідні депозити? Дивіться тут
З боку пропозиції додатковий інфляційний тиск буде створювати зростання витрат на оплату праці та обслуговування кредитів, що подорожчали. З іншого боку, можливий сприятливий вплив від зниження витрат на паливо внаслідок падіння світових цін на нафту. Курсовий фактор буде відносно нейтральним.
З огляду на немонетарний характер більшості перерахованих факторів, значного зниження інфляційного тиску в цьому році очікувати не варто. Середньорічна інфляція складе 9,5% г/г, а на кінець року — 8,9% г/г. При несприятливому збігу обставин можливе зростання інфляції до 13,3% або навіть до 17%.
Чи варто у 2019-му очікувати зростання ВВП
Економіка України зростає 11 кварталів поспіль і накопичила значний позитивний імпульс для подальшого росту. Однак в середньостроковій перспективі можливе уповільнення темпів зростання ВВП. Викликано воно буде декількома факторами, серед яких можна виділити такі:
-
Обмеження корпоративного кредитування через дефіцит гривневої ліквідності, який виник у результаті жорсткої монетарної політики НБУ і високого рівня процентних ставок. При цьому резерв власних коштів підприємств, за рахунок якого відбувалося нарощування капітальних інвестицій у 2018 році, фактично вичерпаний.
-
Консервативна фіскальна політика, в якій враховані пікові погашення державного боргу в 2019 році та вимоги МВФ. Наразі у бюджеті на 2019 рік передбачено досить консервативний показник дефіциту — 2,28% ВВП.
-
Незначне надходження іноземних інвестицій. Незважаючи на високий рівень реальних процентних ставок, не варто очікувати помітного збільшення інтересу з боку іноземних інвесторів — через невизначеність майбутнього українського політичного ландшафту і загального зниження інтересу інвесторів до країн, що розвиваються.
-
Погіршення судноплавства в Азовському морі в результаті зростання напруженості з РФ, що спровокувало зниження в секторі вантажних перевезень, а також ускладнило експорт зернових і металів через порт.
З огляду на перелічене, у 2019-му році можна очікувати зростання ВВП на 2,7%. Активніше зростання можливе у разі сприятливого збігу обставин: вибори без значних потрясінь, збереження прагматичної фіскальної політики і незалежності НБУ, продовження структурних реформ, отримання наступних траншів від МВФ, ЄС і Світового банку, сприятливої динаміки цін на метали і зернові, гарного врожаю, зниження напруженості з РФ. У такому випадку зростання ВВП може досягти 3,6%.
Якщо крихкий баланс між цілями НБУ щодо забезпечення цінової стабільності і збереження імпульсу економічного зростання буде порушено на користь першого завдання, зростання ВВП взагалі може не відбутися.
Коментарі - 31
Учтены многие факторы как ЗА и против.
Оптимистичный прогноз — сходится с моим на 2019. Хотя он многих удивляет наверное. Цифры почти под копирку )
А так интересная статья.
Дефицит надежных заемщиков.
Но, на наш взгляд, фундаментально ликвидности не хватает. Наблюдается усиление транзакционного спроса на деньги со стороны населения и организаций вследствие роста экономики. Так рост номинального ВВП составил порядка 20%, тогда как среднегодовой объем грн. ликвидности в экономике (включая остатки на корсчетах и инвестиции банков в депозитные сертификаты, объем наличной гривны, а также остатки на Едином казначейском счете) за год вырос лишь на 0,98%г/г, а объем ликвидности в распоряжении банков – на 5,72%г/г. Макроэкономический прогноз НБУ содержит еще более сдержанное увеличение денежной базы и денежной массы в 2019г. (+6,2% и 8,7% соответственно). В то же время номинальный рост ВВП прогнозируется на уровне 11,1% при относительно постоянной скорости денежного обращения. В результате происходит наращивание объема наличной гривны вне банков (+10,5%г/г в 2018г.) для совершения расчетов. На наш взгляд, такой рост является фундаментальным и органичным, о чем свидетельствует тот факт, что в среднем доля наличных в общем объеме денежной массы в 2018г. практ. не изменилась
вы считаете что гривневый дефицит был важнее для удержания курса чем рекордный урожай и приток валюты от заробитчан?
вы считаете что НБУ устроил гривневый дефицит только для борьбы с инфляцией?
«Вы считаете что гривневый дефицит был важнее для удержания курса». Нет, не важнее. Но на межбанке четко прослеживается связь между избытком гривневой ликвидности (например, в периоды масштабного возврата НДС) и ослаблением курса гривны. И наоборот, соответственно.
«вы считаете что НБУ устроил гривневый дефицит только для борьбы с инфляцией». Думаю, что НБУ действительно первоочередно таргетирует инфляцию, в т.ч. за счет сокращения избытка ликвидности. Влияние на курс — это второстепенный эффект. Хотя, учитывая объемы потребления импортной продукции + топливо импортируемое, стоимость которого закладывается через транспортные расходы и в стоимость отечественной продукции, курсовая динамика явно отражается на инфляционной.
«продажи экспортной выручки от рекордного урожая» еще летом вполне уважаемые эксперты писали про плохой урожай и тп…
Так много собрали благодаря кукурузе. Это ваши эксперты о пшенице говорили — она действительно плохо уродила, но подорожала по сравнению с прошлым годом. если в прошлом году продавали по 160 долларов, то в этом по 220.
итого заработали на 1.2 миллиарда долларов больше чем в прошлом на экспорте зерновых
Тот же ''Аваль'' привлекает срочные вклады в гривне на год макс.под 9%, притом что UIRD на сейчас — 16,8%.
Т.е. ''Авалю'' ликвидности хватает?
То же касается ''СА'', ''Правэкса'' и ''Укрсиббанка''.
Впрочем, ваш комментарий по всей нашей банковской системе…
Хотят долгосрочного кредитования — пусть публикуют отчетность и выпускают на биржу облигации с инв.рейтингом)
Долгосрочне кредитованиея — корп.облигации с инв.рейтингом и с рыночной % ставкой.
Эпоха кредитов под 0% из кэптивных банков закончилась безвозвратно)
Почему Вы удивляетесь, нас впереди ждет много факторов, которых пока трудно спрогнозировать.
Думаете, кто-то планировал что нефть в конце 2018 начнет так падать до 48, а только с в 2019 пошел рост после сокращения добычи.
Очень много валют и факторов трудно предсказать.
Отработали как крипты. Сначала раскачали спрос, лохов одурачили на 80+, в один голос аналитики орали что будет к зиме 100. Ну как лохи стали заходить на хаях — их там закрыли. Видимо разрядились, теперь закрыли снизу. Будут разряжать выше. Нефть планировать в долгую — дело неблагодарное. Очень непредсказуемый и быстрый актив. Пока спрос не будет соответствовать реальным возможностям добычи, он будет оставаться таким.
«Верить нельзя никому». Это верно. Экономические явления вообще слабо поддаются прогнозированию. Тем более в Украине. Но на практике нужно на что-то опираться в принятии решений. Поэтому и удобен старый добрый сценарный анализ. Работаем по базовому сценарию, но и готовим планы действий на случаи отклонения от него. Прогнозы, это всегда работа с вероятностями.
«Только наблюдать за ценами на украинский экспорт». Да, фактор важный. Возможно, у вас есть точные данные по погодным условиям на этот год? а по урожайности? а по ситуации с развитием мировых торговых войн в металлургии? Наблюдать нужно, адаптировать прогнозы нужно и это не будет «переобувкой в полете». Это адекватное поведение. Нокак на счет бюджетирования и резервирования? Без хотя бы среднесрочного планирования сложновато обойтись, так что придется опираться на прогнозы, а не только наблюдения
«лукавство, основанное на событиях прошлого года». Да, основываться на исторических данных в прогнозировании — все равно, что вести машину, смотря в зеркало заднего вида. Но и отрицать влияние наметившихся трендов на будущую динами
Еще в осенью писал о том что прогноз по Украине сделанный «всесильными» гуру Украины и Мира не сбылся.
а казначейство коммерческого банка или бизнес в стране не может. п.ч. колебания курсов запросто могут съесть всю прибыль
Прогноз прикольный. Особенно прогноз гос.долга который должен сокращаться.
Хотя пока анализ по сентябрь.
У меня есть анализ от моего банка за ноябрь. Ждем еще декабрь и будет ясна полная картина с показателями по отраслям.