Незважаючи на вплив бюджетного фактора і значного зниження ліквідності в банківській системі (на ранок вівторка коррахунки впали ще на 4,8 млрд гривень — до 45,6 млрд) — гривня фактично перестала істотно зміцнюватися. В здавалося би найсприятливіший для неї період на міжбанку не спостерігається надто великого надлишку валюти, а курс так і не провалюється до рівня в 27,70 гривень і нижче. Що ж відбувається?
Міжбанк вівторка: що сталося і чому скоро буде нова корекція
По-перше — як тільки компанії завершують свої розрахунки з бюджетом — вони знову починають купувати валюту. Це забезпечує поступове поглинання самим ринком будь-якого істотного надлишку пропозиції. Цей процес спостерігався вже на вчорашніх торгах та частково тривав і сьогодні без особливого втручання Нацбанку.
Як тільки котирування знижуються до очікуванного великими покупцями курсового дна — вони виходять на торги та скуповують практично весь обсяг пропозиції. Це говорить про те, що для великих гравців зараз важливий навіть не сам факт присутності валюти на міжбанку, а її ціна. Як тільки основна маса клієнтів розрахується з бюджетом — попит на валюту почне активно зростати на фоні стриманої пропозиції і нова корекція курсу вже не за горами;
По-друге — банківський ринок все більше монополізується 10-15 найбільшими гравцями з 50-70 найбільшими в Україні клієнтами. Це несе в собі істотні валютні та спекулятивні ризики, тому що саме курсові завдання і ситуативні інтереси цієї групи — фактично повністю диктують тренд на торгах. Тому навіть зниження загальної ліквідності в системі через неоднорідність розподілу гривневих ресурсів — не призводить до глобального обвалу валюти.
У цих компаній вона є і вони скуповують валюту не тільки в необхідних їм в цей момент обсягах, але вже можуть і підбирати оптимальний варіант її скупки в потрібний їм період, чим фактично і керують курсовими коливаннями ринку. НБУ в цій ситуації просто змушений гасити курсові пожежі в той момент, коли більшість з цих компаній виявляються «на одному боці» — на купівлі або на продажу.
По-третє, через слабкість економіки і її сировинної орієнтованості — ризики чергових «влетов» з курсом при найменших зовнішньоекономічних потрясіннях на сировинних ринках на фоні наближення виборів в країні тільки ростуть. І НБУ поки не має можливості суттєво управляти цим процесом. А більшість іноземних гравців на українському ринку просто переслідують спекулятивні цілі заробітку на високій прибутковості наших боргових зобов'язань і з додатковим бонусом у вигляді курсових різниць.
«Гарячі гроші» для латання бюджетних дірок — одночасно загроза для стабільності гривні і все більше боргове ярмо для економіки. Ніякої інвестиційної привабливості для країни такі спекулятивні короткострокові вкладення в наші папери не несуть, тому що вони не призводять до збільшення виробничого потенціалу країни і не створюють робочих місць для українських громадян. Девіз: «Нам би день простояти, нам би ніч протриматися ...» все більше впливає на дії нашого Міністерства фінансів. В кінцевому підсумку — завод спекулятивних грошей, а потім їх вивід — дуже істотно впливає на котирування міжбанку.
Таким чином — курс все більше відображає не просто економічний паритет гривні по відношенню до конкретної валюти, а перетворюється на елемент періодичної спекулятивної гри груп впливу в країні на фоні арбітражних операцій професійних світових гравців мета у яких одна — максимальний прибуток без довгострокових вкладень, а потім — виведення капіталу .
Хід торгів:
У першу годину сесії долар виріс за рахунок перевищення попиту на валюту над досить стриманим пропозицією. Великі продавці притримували валюту та намагалися зіграти «на підвищення». Їм це вдалося і не дивлячись на низькі залишки на коррахунках банків з вчорашніх декларативних вечірніх 27,725/27,755 гривень в перші 10 хвилин сесії курс зріс до 27,78/27,82. Ближче до 11 години -після розігріву ринку — продавці поступово почали зливати основні обсяги валюти і курс просів до 27,765/27,785 гривень, а з 12 години закріпився в межах коридору 27,755-27,76/27,775-27,78 гривень практично на всю активну частину сесії. Після обіду послідувала невелика корекція спочатку до 27,75/27,77 на 15:00 і до 27,735/27,76 гривень на кінець торгів.
Головні події 20 листопада на міжбанку:
1. Спочатку зліт котирувань долара з вчорашніх вечірніх декларативних 27,725/27,755 гривень до 27,78/27,82 в перші хвилини сесії, а потім поступове зниження котирувань до 27,735/27,76 на кінець сесії;
2. НБУ не виходив на торги в більш публічному форматі аукціону;
3. Довідковий курс Нацбанку на 12 годин становив 27,7673 гривень за долар, а офіційний на 21 листопада оголошено регулятором на рівні 27,763875.
Слідкуйте за цікавими і ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в Telegram
Коментарі - 31
Народ теж став добре розумітися на коливаннях і дорогий бакс купляти не хоче — а тільки продати…
І взагалі хочу познайомитись дуже…
Хто кого як називає — себе обзиває. Ти яскриве тому підтвердження.
НБУ скупляє щоб допомогти продавцям валюти бо попиту немає…
НБУ скупляє щоб допомогти продавцям валюти бо попиту немає…
У часи Януковича золото-валютні резерви країни обвалилися на 55% — з $34,5 млрд у 2010 до $15,4 млрд у лютому 2014. Станом на вересень 2018 вони становлять $16,6 млрд, тобто після Революції, не дивлячись на шалену економічну кризу (про причини якої – нижче) та війну з Росією, резерви зросли на 8%.
Державний та гарантований державою борг при Януковичі зріс більш ніж на третину – на 35%. У 2010 він становив $54,3 млрд, у 2013 — $73,1 млрд. Зараз, станом на серпень 2018, державний та гарантований державою борг становить $74,9 млрд (зростання на 2,5%), тобто після Майдану нарощування державних боргів України припинилося.
Дефіцит державного бюджету у 2013 році становив 6,5% від ВВП (з урахуванням дефіциту Нафтогаз України. У 2017 – лише 2,2% від ВВП. Власне, з цих цифр і зрозуміло, чому припинилося нарощування боргів.
З цих цифр видно, що режим Януковича упевнено й рішуче вів Україну до масштабної кризи, яка б сталася у 2014 (максимум у 2015) безвідносно Майдану чи інших політичних потрясінь. Нічим іншим двократне скорочення золото-валютних резервів та нарощування на третину державного боргу за чотири роки скінчитися просто не могло.