30 жовтня 2018, 15:31 Читать на русском

Чому економіка України не конкурентоспроможна: 5 ключових проблем

Щоб поліпшити інвестиційний клімат в Україні, боротьби з корупцією та недоліками судової системи замало. Необхідно приділяти увагу модернізації виробництва та перелаштовуватися на випуск і експорт продукції з високою доданою вартістю.

Щоб поліпшити інвестиційний клімат в Україні, боротьби з корупцією та недоліками судової системи замало.
Фото: 24tv

Про те, чому український бізнес не особливо відкритий до інновацій технологічного характеру, та як підвищити конкурентоспроможність нашої економіки, написав у своїйколонці на «НВ» Богдан Данилишин, академік НАН України. «Мінфін» публікує скорочену версію.

Нещодавно опублікували рейтинг глобальної конкурентоспроможності від Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) за 2018 рік. Україна втратила дві позиції порівняно з минулим роком і тепер посідає 83 місце зі 140. Наша країна серйозно поліпшила свої позиції за такими показниками, як ринок товарів (на 28 позицій), інфраструктура (на 21) і ринок праці (на 20). Найсильніше ми впали за показниками макроекономічної ситуації (на 10 позицій), і охорони здоров’я (на 41 позицію). Хоча на останній могла позначитися зміна методології – в цьому році розділили «освіту» і «медицину».

Глобальний рейтинг конкурентоспроможності від ВЕФ – це орієнтир, що вказує, якою мірою країна здатна забезпечити стабільне зростання економіки і високий рівень життя населення. Аналіз показників може допомогти національній економіці ліквідувати проблеми та відставання, ставши на шлях сталого розвитку.

Як на мене, у випадку з Україною є ще кілька важливих чинників, які визначають конкурентоспроможність економіки. Під конкурентоспроможністю країни розуміється здатність її економіки завойовувати, утримувати і розширювати певні сегменти на світових ринках, брати участь в міжнародній торгівлі, виробляючи продукцію, що відповідає світовим зразкам, і отримувати від цього прибуток, який буде реінвестуватися в економічний розвиток.

Яка головна умова конкурентоспроможності економіки України? Така, як і для будь-якої країни або компанії. Просто і коротко її описав один з кращих світових фахівців у галузі конкуренції Майкл Портер – створювати цінності для цільової групи споживачів, яка обов’язково захоче їх придбати. Якщо вийде, завоювання ринків і фінансовий успіх гарантовано. Що маємо з цим в Україні?

Перша проблема. Всі навколо говорять, що нашій країні потрібні інвестиції. А перешкоджають їм, мовляв, проблеми з правами власності, корупція, недоліки роботи судової системи тощо. Та уявімо, що все це вдалося побороти. Чи потечуть бурхливим потоком в Україну інвестиції? Не певен. Інвестори бажають вкладати гроші в підприємства, які відповідають сучасній технологічній парадигмі, а таких в країні небагато.

У першій половині XX століття шведські економісти Елі Хекшер і Бертіл Оліна сформулювали теорію співвідношення факторів виробництва. Їхня теорема говорить: країна експортує товари, у виробництві яких найбільш ефективно використані її надлишкові фактори та імпортує товари з дефіцитними факторами виробництва.

Якщо подивитися крізь призму цієї теореми на українську структуру експорту та імпорту, все стане ясно. З одного боку, ми маємо надлишок деяких природних ресурсів, а тому експортуємо продукцію низьких переділів з малою доданою вартістю – сільгосптовари, продукцію чорної металургії та хімічної промисловості. При цьому України взагалі немає в рейтингу ОЕСР за питомою вагою високотехнологічної галузі в ВВП. Як немає її і в рейтингу Всесвітнього банку за часткою високотехнологічної продукції в експорті.

З іншого боку, є недоліки в промисловому обладнанні, яке потрібне для модернізації економіки і яке ми імпортуємо. А також у споживчих товарах і побутовій техніці, які звідки ми тільки не ввозимо, та всередині країни налагодити масове виробництво поки не виходить.

Особливо тривожить, що машинобудівна галузь, яка є основною для країн-лідерів у сфері високих технологій, у нас по суті більше не розвивається. У структурі українського машинобудування переважають металомісткі підгалузі, а розвиток наукомістких – слабкий. Продукція має високий рівень матеріало- та енергоємності, звідки і висока собівартість. Мінімально присутній ряд високотехнологічних підгалузей, що визначають експортні позиції машинобудування в розвинених країнах: IT-індустрія, виробництво складної медичної техніки та наукових приладів.

Друга проблема. Треба працювати на випередження. Американський математик і економіст Ігор Ансофф говорив: «Щоб протистояти середовищу, складність і швидкість змін у фірмі повинна відповідати складності та швидкості змін у зовнішньому середовищі». Як з цим у вітчизняних компаній? Позитивні приклади є, та в цілому справи йдуть не дуже добре. Сприйнятливість бізнесу до інновацій технологічного характеру в Україні залишається низькою.

Частка високотехнологічної продукції в загальному обсязі випуску в 2016 та 2017 роках становила 1,4 і 1,5% відповідно. Це значно нижче навіть за показники країн Східної Європи. Наукоємність ВВП України коливається в межах 0,3-0,5%. У 2017 році на науково-дослідний напрямок в Україні витратили 0,3% ВВП. Це на порядок менше, ніж в країнах-лідерах. Приміром, ізраїльські компанії витрачають 4,4% ВВП, американські – 3%. У країнах, що розвиваються, – в середньому 1,5-2%.

Що робити? По-перше, стимулювати ріст витрат компаній на науку. В тому числі, стимулювати податками. По-друге, реінжиніринг бізнес-процесів. Простіше кажучи, відмовитись від застарілих підходів і почати все з нуля. Новий підхід до організації бізнесу – це вже інновація.

Третя проблема. Припустимо, українські компанії наростили витрати на науку, дослідження були успішними, і в країні почали виробляти сучасну продукцію. Та її ще потрібно вміти просувати на ринки. І на цьому мало акцентують увагу. А даремно.

Інноваційний продукт може «провалитися», якщо не буде належної підготовки споживача і адекватної стратегії виведення на ринок. То як бути?

Світовий досвід говорить про те, що стадії проектування, розробки, виробництва і маркетингу повинні здійснюватися одночасно і паралельно. Це – основа інтерактивної бізнес-моделі.

Четверта проблема. Щоб зусилля зі створення і виведення на ринки інноваційних продуктів увінчались успіхом, треба охопити ще більше аспектів. Приміром, необхідна система промислового інжинірингу, що включає в себе весь життєвий цикл продукту: від ідеї, розробки дослідного зразка, впровадження у виробництво, технологічного оснащення до маркетингу, поставок, сервісного обслуговування та подальшої утилізації.

П’ята проблема. Кажуть, українські підприємства повинні активніше включатися в ланцюжки кооперації з великими іноземними компаніями. Що ж заважає? Наші виробники стануть привабливими тоді, коли продемонструють ріст ефективності менеджменту та продуктивності праці. Добре, що програми та методології управління, засновані на загальновідомих методах ефективного менеджменту, є у відкритому доступі. Треба лише добре постаратись.

Гаразд, тоді в яких сферах мусять зосередити свої зусилля українські підприємства? Найбільш перспективно виробляти те, що створює новий ринок, – так колишні лідери втратять свою ринкову владу. Зробити це можна лише шляхом підривних інновацій. У нас сильна школа фізиків, динамічний розвиток IT – розвиток самих цих галузей знаменує перехід світової економіки до шостого технологічного укладу.

Коментарі - 24

+
+43
vlad9486
vlad9486
30 жовтня 2018, 17:42
#
Добре написано, але:
> одной борьбы с коррупцией и изъянами судебной системы мало.
> Необходимо уделять внимание модернизации производства
Це те саме. Боротьба з корупцією і суди дадуть інвестиції. І не тільки зовнішні, інвестувати можна свій час і талант, а для цього потрібен захист власності і впевненість в тому що державні органи захищатимуть справедливість. Інвестиції потягнуть сучасні технології.
+
+75
Maleficarum
Maleficarum
30 жовтня 2018, 17:56
#
Ги-ги Это переводится так «Чтобы улучшить инвестиционный климат в Украине, одной борьбы с коррупцией и изъянами судебной системы мало. Необходимо уделять внимание модернизации производства, перестраиваясь на выпуск и экспорт продукции с высокой добавленной стоимостью. » Пусть пэтро будет ещё перзыйдентом Да — система его гнильё Да- кругом коррупция Да петро оную возглавляет и курирует- но крохи то от той «системы» достаются и пэрэсичным. Оставьте нас на следующий срок Обещаем воровать не более нежели воруем сейчас… А те кто будет после нас возможно будут воровать ещё больше Мы- меньшее воровитое зло. От и весь «Бином Ньютона» от данилишина.
+
+54
AleksandrBank
AleksandrBank
31 жовтня 2018, 10:03
#
Прийдет Юля и возглавит таможенную контрабанду, закупит газ у РФ и уголь по цене 50% больше от рынка, затянет в долги и будет заниматься популизмом проедая деньги.
Есть много минусов и у действующей власти, но то как курс в этом году спокоен осенью, такого давно не было.
+
+30
Кандидат в президенти лісу
Кандидат в президенти лісу
31 жовтня 2018, 14:16
#
Теорема Ескобара
+
+72
roman731
roman731
30 жовтня 2018, 18:19
#
Бесконечная болтовня… в стране не решены элементарные вопросы, любого рода нелегальщина цветёт махровым цветом, а тут читаешь, что надо стимулировать налогами расходы компаний на науку. Аж неловко, что академик НАН на поверку оказался очередным клоуном.
+
+15
mary27
mary27
31 жовтня 2018, 0:53
#
Этонорма.jpg
+
+14
uvellir
uvellir
3 листопада 2018, 12:59
#
Это вообще звиздец, зачем НАН нужна если там такие дегроды заселились!
+
0
roman731
roman731
3 листопада 2018, 14:48
#
Всё уважающее себя ворьё уже давно подсуетилось, чтобы обзавестись корочкой, якобы, приличного человека «академика». А в НАН им охотно пошли навстречу: берут деньги и производят вот таких светочей мысли.

О том, что от «академии» «наук» «Украины» осталась только аббревиатура как раз и свидетельствуют недвусмысленно гиганты мысли вроде Данилишина.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
3 листопада 2018, 15:36
#
Академик Данилишин — это конечно нонсенс, но ведь как звучало,
только вслушайтесь — «проффесор Янукович».
+
+28
Игорь Коляда
Игорь Коляда
30 жовтня 2018, 19:34
#
Почему экономика Украины не конкурентоспособна: 5 ключевых проблем

На мой взгляд, у перечисленных проблем всего одна причина — ДЕфективный государственный менеджмент.
И это действительно — проблема.

+
0
vladymyrkiev
vladymyrkiev
31 жовтня 2018, 9:03
#
Какое отношение имеет госуправление к эффективности частного бизнеса?
+
+30
Игорь Коляда
Игорь Коляда
31 жовтня 2018, 19:52
#
Прямое отношение.
Госуправление разрабатывает и утверждаетэкономическую политику , которая имеет две составляющие — налогово-бюджетная и денежно-кредитная.
Или это не имеет отношения к эффективности частного бизнеса?
К тому же речь идёт о национальной экономике, а не только о частном бизнесе.
+
0
mary27
mary27
31 жовтня 2018, 20:20
#
Прошу заметить, Данилишин — важная часть этого самого менеджмента, бывший министр экономики)
+
+30
Ukrmercy
Ukrmercy
30 жовтня 2018, 19:53
#
Грустная история знакомого: решил из раши к нам свалить, у нас мол не такой беспредел. Выбрал аграрку, вернее выращивание орехов-пекан. Заказал саженцы-мерки 5летки, 2 года и урожай. За пол года до урожая, пришли ребятки с документами, мол это их земля, и постанова суда имеется. Вот такой вот простенький рейдерский захват, и пока ты будешь бегать как ошпаренный и искать правду- твой урожай уходит мимо, и тебе предлагают после этого всего- выкуп заплатить, орехи то и попилить могут. Единственное что его спасло- его прошлое, и то что ребятки просто исчезли, физически. После этого он продал бизнес и перебрался в БЮРМ аграркой заниматься.
+
+22
Qwerty1999
Qwerty1999
31 жовтня 2018, 1:17
#
Что абсолютно не удивительно — свои же и грабят — что судьи что ребятки — среди них инопланетян не замечено…
+
0
Ukrmercy
Ukrmercy
13 листопада 2018, 17:33
#
У каждого- свои свои
+
+30
Wless
Wless
31 жовтня 2018, 7:38
#
Автор прав, Германия после войне не захотела становится аграрной страной. Но есть одно но требуются неслабые деньги для продукции высоких технологий, где их взять бизнесу
+
+29
vladymyrkiev
vladymyrkiev
31 жовтня 2018, 9:07
#
Германия имела культуру производство. Это как с теорией, что если всем дать поровну денег и стартовые условия, то через некоторое время каждый вернётся на тот же уровень на котором был. Кто занимался бизнесом организует новый, кто ничего не умеет просто спустит деньги.
+
0
Ukrmercy
Ukrmercy
13 листопада 2018, 17:33
#
В Германии, если ты захотел в основные средства вложиться, то тебя не ставили раком и не отбирали. Говорят отличный способ.
+
+54
Dmytro Z
Dmytro Z
31 жовтня 2018, 8:41
#
Просто пора снимириться, что Украина — это обычная страна третьего мира, а не какая-то уникальная в чем-то. Было прекрасное научное наследие, но оно по большей части утеряно и его не восстановить. Ничего страшного в этом нет, всегда есть интеллектуальный рассвет и упадок.
+
+29
AleksandrBank
AleksandrBank
31 жовтня 2018, 10:05
#
Теоретики всегда сильны, практикантов всегда или нет или их мало.

«здравоохранения (на 41 позицию)» — это жесть, от куда так, я не заметил такого падения.
+
0
vlad9486
vlad9486
31 жовтня 2018, 11:45
#
> В первой половине XX века шведские экономисты…
> Американский математик и экономист…
Эти люди думали о своих странах, где сделали первые шаги — правовое государство. У нас же нету верховенства закона, как раз из-за коррупции и судов. Автор просто не хочет борьбы с коррупцией, потому собирает советы для стран где этот этап уже пройден.
+
0
uvellir
uvellir
3 листопада 2018, 12:56
#
В статье четкий посыл — давайте ничего не менять для воров, а раздуем и распилим еще больше бюджета.
Что нужно сделать:
— реформировать или вообще просто скопировать британские или американские законы для бизнеса(люди по тем законам как-то же живут, зачем изобретать велосипед заново?)
— сократить массово большинство всяких министерств и дотационных структур. За счет этого снизить налоги и выгнать халявщиков в общий рынок труда.
— раздать все гос.земли по паспорту и приватизировать все госпредприятия для граждан путем аукциона. Поскольку имущества дохера, а денег мало, у всех будет возможность купить, а потом продать дороже.
— открыть возможность инвестирования в землю нерезидентам, что бы любой инвестор не боялся купить недвижимость, предприятие, землю и что-то построить и не боятся что у него это заберут.

Можно еще дописывать и дописывать. Но ничего не будет в стране развиватся и не будут сюда внешние инвестиции приходить и местные не будут реинвестировать если не будет защиты прав частной собственности. Точка!
Все халявщики и тунеятцы, которые привыкли жить за счет дотаций из бюджета на всякие «покращення», ИДИТЕ ЛЕСОМ! Далеко-далеко!
Еще ни одна страна не вылезла из болота за счет высоких налогов и беззакония.
+
0
mary27
mary27
3 листопада 2018, 16:46
#
«— реформировать или вообще просто скопировать британские или американские законы для бизнеса(люди по тем законам как-то же живут, зачем изобретать велосипед заново?)» — хорошая идея, но у нас другая система права.
«— сократить массово большинство всяких министерств и дотационных структур» — хорошая идея, согласна.
«— раздать все гос.земли по паспорту и приватизировать все госпредприятия для граждан путем аукциона» — с небольшими оговорками согласна.
«Поскольку имущества дохера, а денег мало, у всех будет возможность купить, а потом продать дороже» — не факт.
«— открыть возможность инвестирования в землю нерезидентам, что бы любой инвестор не боялся купить недвижимость, предприятие, землю и что-то построить и не боятся что у него это заберут» — хорошая идея, но первое не исключает второго.
В принципе это банальности.

«ничего не будет в стране развиватся и не будут сюда внешние инвестиции приходить и местные не будут реинвестировать если не будет защиты прав частной собственности» — а как же быть с любителями отняти и поделить?)
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама