Криптогривня: Бути чи не бути

За словами голови держави, революційне нововведення вже на підході. «Багато було розмов про блокчейн. Ми нарешті почали процес переводу на блокчейн державного земельного кадастру і реєстру майнових прав. Національний банк готується до запуску національних електронних грошей», — заявив Порошенко.

Це підтвердили і в самому Нацбанку. За словами директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Олександра Яблунівського, вже стартував «пілот, присвячений можливості випуску цифрової гривні на блокчейні».

«Мінфін» вирішив дізнатися, що відбувається з проектом «криптогривня» і коли очікувати на на появу нової валюти.

Без «крипто»

У НБУ «Мінфіну» підтвердили, що пілотний проект дійсно стартував. Мовляв, регулятор «зараз вивчає, як електронна гривня може доповнити платіжний ландшафт України і сприяти підвищенню частки безготівкових розрахунків, а також зменшенню їх вартості», — пояснили в прес-службі.

Майбутня електронна нацвалюта повинна працювати на блокчейні. По суті, — це та ж фіатная валюта, але в електронному вигляді. Її можна буде обмінювати на готівку або безготівкові кошти у співвідношенні 1: 1.

Транзакції з e-гривнею можна буде проводити через комп'ютер та мобільні пристрої. У пілотному проекті НБУ тестує «інноваційне платіжне рішення і технологічну платформу». Працюють над ними як фахівці регулятора, так і волонтери-учасники ринку.

Одночасно в Нацбанку вивчають міжнародний досвід, оцінюють ризики і правові аспекти. Як підкреслили у відомстві, саме рішення про доцільність e-гривні буде прийнято тільки після «детального» аналізу результатів дослідження.

Що думає ринок

Учасники ринку позитивно ставляться до ідеї «криптогривні». Адже у такої валюти величезна кількість переваг перед звичайною фіатною.

«Так, «криптогривня» потрібна. Це можливість здійснювати платежі в режимі 24/7. Це можливість подолати недовіру до національної валюти. Крім того, що гривня девальвує у відношенні до долара, у нас є ще один фактор недовіри — банкопад. Люди не довіряють банкам. «Криптогривня» дозволить відкривати рахунки за фактом відразу в Національному банку. Цей привілей зараз мають виключно великі банки», — стверджує засновник першої в Україні публічної біржі криптоактивів KUNA.io Михайло Чобанян.

Цифрову нацвалюту легко інтегрувати у всілякі e-commerce-проекти — вона створена для інтернету, і існує тільки в інтернеті. Тому «криптогривня» в якомусь сенсі може конкурувати з міжнародними платіжними системами.

«Запустивши «криптогривню», ми відкриємо Україну для світу. Ми прибираємо всі ці валютні кордони. Зараз, якщо є необхідність розрахуватися з Україною, то потрібно відправляти SWIFT-платіж. Але після запуску «криптогривні», з українцями можна буде розрахуватися криптовалютою абсолютно офіційно. Це збільшить товарообіг, рух капіталу, робочої сили, товарів і послуг», — пояснює Чобанян.

А хто ще

Насправді центробанки в усьому світі активно вивчають можливості впровадження технології блокчейн. Мабуть, найбільшу активність проявляє регулятор Китаю. Центробанк КНР займає 5 місце в світі по запатентованим застосуванням блокчейна. Краще результат — тільки у приватних компаній.

Зовсім нещодавно центробанк Піднебесної почав тестувати платформу на блокчейні Bay Area Finance Blockchain Platform. Вона повинна об'єднати в єдине ціле фінустанови однієї з головних економічних зон країни — Південного узбережжя КНР. Проект повинен принести цілий ряд переваг. Новий майданчик підвищить ефективність міжбанківських платежів, і спростить доступ бізнесу до фінансових послуг. Регулятору також буде легше працювати, оскільки блокчейн підвищить прозорість грошових переказів.

Швеція може стати однією з перших держав, де буде введена національна цифрова валюта. Центробанк Швеції обіцяє ввести в обіг e-krona вже у 2019 році. Передбачається, що цифрова валюта буде в обігу одночасно з готівкою.

Тайський Центробанк — ще один приклад. Він працює над створенням власної криптовалюти для міжбанківських платежів. Перша фаза випробувань повинна закінчитися до березня наступного року.

Його встиг обігнати південноафриканський банківський регулятор. В кінці літа 2018 року він вже протестував систему міжбанківських платежів на блокчейні. Результати вражають: нова система обробляє платіж протягом 1-2 секунд. А всього за годину система обробляє денний обсяг переказів. Але повномасштабне впровадження системи поки відкладається, через велику кількість «регуляторних та правових аспектів».

Що таке криптовалюта

В Україні криптовалюти як і раніше поза законом. Вже більше року робоча група, до складу якої входять представники Мінфіну, НБУ та НКЦПФР, ламає голову над правовим регулюванням криптовалют в Україні.

Тільки в липні 2018 року голова НКЦПФР Тимур Хромаєв представив концепцію держрегулювання операцій з криптовалютами в Україні. Згідно з документом, криптовалюти та токени отримають статус фінансових інструментів. Регулюванням цього ринку повинна зайнятися Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Рада з фінансової стабільності концепцію підтримала. Але до закінчення історії поки далеко — адже регулятори ще не подавали законопроект на розгляд парламенту.

Заповнити прогалину в законодавстві взялися депутати. Ще в минулому році в парламенті з'явилося два законопроекти, які повинні були врегулювати питання зі статусом криптовалют. Але вони «загубилися» десь в парламентських комітетах.

Третю спробу депутати зробили в середині вересня цього року. Група народних депутатів на чолі з Олексієм Мушакою подала черговий «крипто законопроект» — №9083. Згідно з цим документом, криптовалюта — «віртуальний актив у формі токена, який функціонує як інструмент обміну або збереження цінності». Якщо громадянин змінює криптовалюту на фіатні гроші, з нього повинен стягуватися податок. До 2024 року буде діяти пільгова ставка для фізосіб у розмірі 5% податку з доходів і 1,5% військового збору. Починаючи ж з 2024 року ставка становитиме 18%. Податок для юридичних осіб становитиме 5%.

Як стверджує Олексій Мушак, в розробці законопроекту брали участь не тільки представники влади, але і експертного співтовариства. І за їхніми розрахунками, завдяки врегулюванню оподаткування криптовалют, щорічно бюджет зможе отримувати не менше 1,27 млрд грн.

Про перспективи ухвалення цього законопроекту говорити складно — поки депутати тільки вивчають пропозицію. Але спільнота позитивно оцінює можливість, тим більше, що прийняття допоможе і проекту «криптогривня».

«Політики дуже згідливі під час передвиборної кампанії. Тому «крипто гривню» потрібно проштовхнути саме в цей період. Саме виходячи з цих міркувань представники крипторинку брали участь у підготовці законопроекту №9083, який потрапив до парламенту на розгляд. Зараз ідеальний час, щоб прийняти закон», — стверджує Чобанян.

Олексій Рябуха