Мінус податки або плюс час: як переписують проекти про євробляхи та до чого готуватися водіям

Як уже писав «Мінфін», ці законопроекти Верховна Рада прийняла в першому читанні перед тим, як піти на літні канікули. В них прописане пільгове розмитнення і для євроблях, і для інших іномарок, а також жорсткі штрафи для тих, хто продовжить порушувати закон та їздити на іноземних номерах.

Як повідомив голова компанії Autoconsulting Олег Омельницький, все літо активісти вперто окучували парламентаріїв, збираючи своє лобі. І, судячи з усього, їм це вдалося.

«Мінфін» розбирався як можуть змінитися законопроекти після внесення в них поправок і що в підсумку буде з акцизами на автомобілі.

Перепишуть заново

Прийняті в першому читанні законопроекти №8487 та 8488 самі євробляхери спочатку розцінювали лише як базовий варіант. «Ми підтримали голосування, щоб отримати документи, над якими можна працювати і куди можна вносити правки», — розповів співзасновник громадської організації «АвтоЄвроСила» Олександр Чернявський.

Читайте також: Автомобілям на єврономерах залишилося недовго колесити українськими дорогами

Нагадаємо: законопроект №8487 повністю змінює формулу, за якою зараз нараховуються податки на іномарки. Так, пропонується ввести так званий базовий коефіцієнт: 50 євро для нового автомобіля з бензиновим мотором об'ємом 1 літр і 75 євро — для такої ж дизельної машини. Тобто іномарки без пробігу з такими параметрами дійсно можна буде розмитнити за 50 і 75 євро відповідно. Правда, доведеться платити ще 20% ПДВ, але в підсумку все одно вийде дешевше ніж зараз. На даний момент середня вартість розмитнення автомобіля становить приблизно 33% від його вартості. Це означає, що за іномарку за 10 тис. євро в бюджет доведеться заплатити 3,3 тис. євро.

Для машин, які відрізняються від «базових», у законопроекті 8487 запропоновані різні підвищувальні коефіцієнти. Вони нараховуються як на об'єм двигуна, так і на вік автомобіля. Найбільша сума в таблиці податків, що прикріплена до законопроекту, вказана для 6 літрового автомобіля, випущеного 15 років тому — його розмитнення повинно коштувати 4,5 тис. євро. Зараз за таке авто потрібно було б платити 30 тис. євро. Але навіть тим, хто готовий розлучитися з такою сумою, його через кордон не провезти. Старі автомобілі у нас непрохідні через невідповідність екологічному стандарту. В Україні прийнятий європейський стандарт Євро-5, а такі машини почали випускати тільки з 2010 р.

Відповідно, більшість правок євробляхерів стосуються саме вартості розмитнення та віку авто. По-перше, вони пропонують відмовитися від Євро-5 і взагалі не прив'язуватися до екологічних стандартів. Якщо цю правку приймуть, в Україну можна буде імпортувати навіть найзапекліший автохлам, випущений 20-35 років тому. Як це співвідноситься із зобов'язаннями України перед ЄС поступово підвищувати екологічні норми — поки незрозуміло. Наприклад, у нас вже повинні були ввести Євро-6, але в останній момент відклали через «неготовність автомобільного ринку.

Із загальної формули ціни розмитнення євробляхери хочуть прибрати таку складову, як вік автомобіля. Вони пропонують, щоб вартість оформлення і нового, і 20- річного авто була приблизно однаковою. Чернявський підрахував, що оптимальною для розмитнення 12-15 річної іномарки, яка в Європі коштує 3 000 євро, була б сума до 300 євро, а не тисяча, як випливає з прийнятого в першому читанні варіанту законопроекту.

Дрібні радості

Окремий блок правок — різноманітні бонуси та виключення. Наприклад, проект пропонує ввести «знижки» на розмитнення комерційних авто та старих пасажирських автобусів, і не враховувати для них екологічний стандарт. На думку «АвтоЄвроСили» це дозволить розвиватися українським перевізникам, зокрема, дрібним, які зараз не можуть закупити потрібну кількість транспорту.

Для пільговиків (інвалідів, учасників АТО та ін.) пропонується ввести знижки і преференції. Наприклад, одна машина на п'ять років взагалі без плати за розмитнення або інший варіант — 50% знижки від загальної суми податків. Цікаво, що чи не вперше в українській історії в категорію пільговиків мають намір включити заробітчан.

Також євробляхери хочуть обійти бар'єр, про який вже писав «Мінфін» після прийняття законопроектів в першому читанні. Навіть якщо взяти найбільш лояльні ставки, легалізувати бляхи, які вже їздять нашими дорогами, все одно буде дорого. Адже зараз вони числяться на іноземних власниках, а, щоб переоформити їх та поставити на українські номери, потрібно виїхати за кордон, зняти машину з європейської реєстрації, пройти ТО, оформити договір купівлі-продажу. Як не крути, дешевше 2000 євро ця процедура навряд чи обійдеться. З урахуванням 1000 євро за розмитнення, виходить, що за те ж авто вартістю 3000 євро, потрібно буде заплатити ще стільки ж. А більшість євробляхерів до таких витрат явно не готові. Тому зараз вони намагаються пролобіювати норму про «дистанційну» легалізацію євроблях — тобто, тим, хто вже їздить країною, виїжджати за кордон буде не потрібно. А документи формальні іноземні власники можуть надіслати і поштою.

Битва номерів

Профільний парламентський комітет консолідував весь пакет правок і почав з ними знайомитися в двадцятих числах вересня. Відразу стало зрозуміло, що торги простими не будуть. Різко проти такої «запрошувальної» легалізації для євроблях виступили, наприклад, депутати Дмитро Святаш (йому підконтрольна автомобільна група «АІС»), Андрій Антонищак, якого пов'язують з Львівською митницею, та ін.

Але і група підтримки у євробляхерів значна. Меморандум з «АвтоЄвроСилою» про наміри спільно працювати над просуванням поправок підписали народні депутати Володимир Парасюк, Віталій Купрій, Іван Мельничук, Юрій Дерев'янко, Сергій Шахов та ін.

Плюс — у «АвтоЄвроСили» є беззмінний козир у рукаві — тисячі євробляхерів по всій країні, які готові піднятися на масові акції протесту. Перша в цьому сезоні вже пройшла під стінами Кабміну і якраз співпала з обговоренням поправок до законопроекту в профільному комітеті. Щоб надати події максимальний резонанс, «АвтоЄвроСила» включила до списку своїх інтересів ще й дороги, зажадавши від уряду відзвітувати, що робиться для наведення порядку в дорожньому господарстві.

Голова «АвтоЄвроСили» Олег Ярошевич не сумнівається, що їм вдасться пролобіювати більшість правок. «Ми стали «державою в державі». Для учасників є знижки на паливо, запчастини, ремонт авто. Ми вміємо організовуватися і переписувати законопроекти так, як нам потрібно», — заявив він.

Втім, поки що особливих результатів натиск євробляхерів не дав. Як оголосила голова податкового комітету Ніна Южаніна, рішення щодо правок можна очікувати не раніше листопада. Яким воно буде — велике питання. У Раді вистачає і затятих супротивників євробляхерів, які, навпаки, наполягають на «закручуванні гайок» та рекордних штрафах для власників авто на іноземних номерах. У прийнятому в першому читанні проекті №8488 прописані штрафи за порушення митного законодавства до 170 тис. грн.

Голова Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів Олег Назаренко вважає, що прийняття законопроектів з легалізації євроблях будуть навмисно затягувати. Причому робити це будуть зовсім не противники зниження податків, а саме самі активісти — євробляхери.

«Згідно з Бюджетним Кодексом, за півроку до початку бюджетного року заборонено внесення змін до податкових законів. Тому проект Южаніної треба було приймати вже у вересні. Хоч і це порушення, але внести зміни в проект бюджету за 3 місяці ще можна. Але тепер депутати внесли в проект 156 поправок і розгляд через це перенесли на листопад (все по-новому тепер треба узгоджувати з міністерствами) », — зазначив він. Назаренко вважає, що затягування остаточного прийняття законопроектів вигідно бізнесменам, які заробляють на ввезенні в Україну євроблях. Адже поки такі авто формально поза законом, потрібно мати свої канали на кордоні, щоб постачати їх в Україну. І фірми беруть за цю послугу з потенційних покупців до 1,5 тис. євро. Але якщо проекти візьмуть в існуючому вигляді, кожен українець при бажанні зможе завезти стару іномарку сам, сплативши до бюджету до 1000 євро. Тобто багатомільйонний бізнес «бляховозів» просто помре. Єдиний для них шанс — заморозити нинішню ситуацію і, як мінімум, відтягнути прийняття законопроектів, а в ідеалі — і зовсім їх поховати, — вважає Назаренко.

Тим часом, невизначеність з законодавством пригальмувала продаж всіх авто — і нових, і старих. Водії чекають, як зміняться податки, щоб зараз не переплачувати зайвого. Як пояснив «Мінфіну» представник компанії «Ніссан Україна» Володимир Іванов, «для поліпшення ситуації влада повинна внести ясність в питання євроблях».

Костянтин Соприкін