На паузі: чому українцям не поспішають підвищувати зарплати

Зростання кількості вакансій відзначають як кадровики, так і чиновники. «Станом на вересень у нас налічується 100 тис. пропозицій від роботодавців. Активізація ринку очевидна», — говорить аналітик rabota.ua Тетяна Пашкіна.

Але українців такий достаток не особливо радує. Тим більше, що пропоновані зарплати поки що помітно відстають від їх очікувань. Наприклад, в Києві можливості роботодавців і апетити претендентів на вакансії різняться на 25%, в Одесі — на 12%, в Дніпрі і Львові — на 11%, в Харкові — на 4%. Такі зарплатні розбіжності є зайвим аргументом для українців, які і без того переглядають пропозиції від іноземних роботодавців.

«Мінфін» розбирався, кого і на які гроші шукають українські компанії, і що буде з зарплатами цієї осені.

З юристів — в робочі

За словами Тетяни Пашки, найбільш помітно з початком осені активізувалися промисловці. Вони набирають як кваліфікованих робітників, так і фахівців з вищою освітою (інженери, технологи та ін.).

«За останній рік в Україні відкрилося кілька десятків нових виробничих майданчиків найрізноманітнішого профілю — переробка аграрної продукції, швейні цехи, виробництво автомобільних комплектуючих та ін. І цей процес триває. Так, нещодавно Bayer запустив насіннєвий завод у Житомирській області. Там більше 200 робочих місць. Зрозуміло, що потреба в персоналі буде зростати», — говорить експерт.

У рейтингу вакансій робітничі професії займають другий рядок. На першому місці традиційно продавці — консультанти. Але це пов'язано, швидше, не стільки з затребуваністю самої професії, скільки з плинністю кадрів — роботодавці постійно потребують заміни звільнених співробітників.

У топ-10 вакансій потрапили також фахівці зі складського господарства, водії, кухарі, бухгалтери, офіціанти, регіональні торгові представники, будівельники та комп'ютерники.

Як бачимо, фахівців з дипломами вузів в цьому переліку, як і раніше небагато. Зрозуміло, що компаніям потрібні і вони. Але, по-перше, знайти роботу тим же юристам, економістам і маркетологам, якими ринок праці перенасичений, набагато складніше, ніж представникам робітничих професій. По-друге, доведеться йти на порівняно невеликі зарплати. Скажімо, середньостатистичному юристу в Києві пропонують від 10 тис., тоді як будівельнику — 13,6 тис. грн. Втім, роботодавці кажуть, що в Україні є складнощі з пошуком практично всіх фахівців. Так, керівник «Агентства медичного маркетингу" Юрій Чертков розповідає, що непросто знайти медиків у приватну клініку. І це при тому, що там непогані зарплати — 10 тис. грн. окладу і 50% від оплати прийому кожного пацієнта. Але медики, які нарікають на жебрацькі оклади у державних лікарнях, не поспішають відгукуватися на оголошення приватників. Те ж саме з хорошими педагогами. Представник аналітичного центру Cedos Єгор Стадний зазначає, що в Києві тільки вакансій вчителів математики та фізики — кілька десятків. І навчальні заклади не можуть закрити їх місяцями.

Але все ж в Україні посилюється крен ринку в бік робочого персоналу. Це підтверджують і в Держслужбі зайнятості. «В окремих містах серед безробітних — до 80% з вищою освітою. В Одесі їх і зовсім 89%, в Києві — 87%, у Львові — 85%. При цьому найбільший попит з боку роботодавців — на кваліфікованих робітників — швачок, слюсарів, електромонтерів, електрогазозварників, малярів, токарів та ін. І ця тенденція буде лише посилюватися, так як в Україні 70% випускників шкіл йдуть до вузів і тільки 30% — в ПТУ», — відзначають у Держслужбі зайнятості.

Тож не дивно, що українцям все частіше доводиться замислюватися про зміну професії. Число тих, хто пройшов перенавчання в центрах Держслужби зайнятості, зросла в цьому році на 18% (до 31 тис. осіб). При цьому більшість напрямків, за якими пропонують перенавчатися на біржах праці — затребувані робочі спеціальності.

Дипломовані фахівці все частіше переглядають і на «чорнові» пропозиції від іноземних роботодавців. «Розглядають такі вакансії, як, скажімо, збір ягід в Польщі або робота на заводі як тимчасовий підробіток на 3-6 місяців, щоб накопичити на навчання дитини, ремонт та ін. Спокушає те, що, крім Польщі, останнім часом активізувалися й інші країни, зокрема, Німеччина і Чехія. В результаті середня зарплатня, на яку можна претендувати за кордоном, зросла і, за станом на вересень, перевищує 37,5 тис. грн. Для порівняння — в Києві цей показник ледь перевищує 12 тис. грн., а в інших містах і того менше», — констатують в rabota.ua.

Західні зарплати стають для українців дедалі привабливішими і через зростаючий курсу долара. Якщо так піде далі, вітчизняним роботодавцям буде ще складніше конкурувати за персонал, — каже економіст Олексій Кущ.

У банки заходять IT-шники

За словами Тетяни Пашки, у вересні відбулося пожвавлення в сегменті банківських службовців. «Стало більше вакансій для менеджерів по роботі із заборгованістю, кредитних фахівців, продавців банківських продуктів. На ці посади шукають, в основному, молодих фахівців, часто без досвіду роботи. Трохи підтяглися і зарплатні пропозиції в даному сегменті — стали пропонувати на 1-1,5 тис. грн. більше (в середньому 10,5 тис. грн)», — зазначає експерт.

А ось страхові компанії як і раніше очолюють список найбільш інертних роботодавців — вакансій у них вкрай мало, а зарплати залишають бажати кращого (6-8 тис. грн. для фахівця середньої ланки).

Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова розповіла «Мінфіну», що зараз у фінансовому секторі працює менше 170 тис. осіб, тоді як, наприклад, у 2013 році їх було 306 тис.

«Таке скорочення пов'язане з двома тенденціями. Як відомо, в Україні різко скоротилася кількість банків: у 2013 році їх було 180, зараз — близько 80. Також відбуваються якісні зміни в наданні банківських послуг. Все більше процесів автоматизується, готівкові платежі поступаються безготівковим, а банки йдуть в діджитал. Фінансові установи модернізуються, змінюється структура персоналу: потреби в працівниках відділень і касирах зменшуються, але зростає попит на ІТ-спеціалістів. По суті, банки — це вже не тільки фінансові установи, а й великі ІТ-компанії», -зазначає вона.

«В першу чергу, нам потрібні високотехнологічні фахівці в області CRM, IT, аналітики, експерти телефонних технологій, проектні менеджери», — розповіла HR директор Forward Bank Марина Супрун.

Але ось зарплат така інноваційність поки не торкнулася. «В цілому фінансова галузь не може похвалитися активним зростанням зарплат. Так, якщо в середньому по країні за 4 роки зарплати зросли на 70%, то у фінансовому секторі — тільки на 58%. І більше половини цього приросту з'їла інфляція», — говорить експерт. За даними компанії work.ua, фінансистам і банківським працівникам пропонують в середньому 9 тис. грн., тоді як в своїх резюме здобувачі запитують 12,2 тис. грн.

Через низькі зарплати банкірам все складніше конкурувати за «не фінансовий персонал», скажімо, тих же айтішників. Адже в інших компаніях їм готові платити набагато більше. «У залученні та утриманні персоналу зростає роль додаткової нефінансової мотивації — наприклад, дають шанс показати себе в амбітних проектах», — каже Коробкова.

Марина Супрун зазначає, що в дефіциті зараз вузькопрофільні фахівці в області фінансового моніторингу, комплаенс- контролю, ризик-менеджменту, еквайрингу, інформаційної безпеки, банківських технологій.

Не доплачують 20%

Навіть дефіцит персоналу, на який навперебій скаржаться роботодавці, не змусив їх розщедритися. В цьому році, за даними Ernst & Young, зарплати в Україні зросли приблизно на 13-14%. Це лише трохи випереджає темпи інфляції. Так що, по суті, прибавка залишилася непоміченою більшістю українських фахівців.

Тож не дивно, що зарплатні очікування претендентів помітно випереджають можливості роботодавців. Так, в Києві претенденти на роботу хочуть отримувати близько 16,1 тис. грн., тоді як їм пропонують всього 12 тис. грн. В Одесі розрив між апетитами кандидатів та реальними зарплатами становить 1,5 тис. грн. (12 тис.грн проти 10,5 тис. грн), в Дніпрі — 1,1 тис. (10,3 тис. проти 9,2 тис. грн.) і т.д. Найбільший розрив в очікуваннях шукачів та пропозиціях роботодавців у керівної ланки. За даними Work. ua, таким фахівцям пропонують менше 18 тис. грн., тоді як запитують вони майже 22 тис. грн.

Питання — чи будуть підвищувати зарплати цієї осені — у багатьох компаніях поки залишається відкритим. З одного боку, в Україні різко виріс курс долара і злетіли ціни на товари і послуги. З іншого, число роботодавців, які в своїй зарплатній політиці прив'язуються до американської валюти, в останні роки різко зменшилося. Раніше в доларах перераховували оклади міжнародні компанії, зокрема, фармацевтичні та IT. Зараз прив'язку до курсу зберегли хіба що айтішники — у них середні зарплати зараз становлять близько 32 тис. грн.

«Зазвичай компанії переглядають зарплати з нового календарного року. Тому цієї осені співробітникам можуть хіба що пообіцяти надбавку або виплатити якісь преміальні », — каже Пашкіна.

Багато роботодавців поки роздумують, що їм робити з зарплатами ще й через прийдешнє підвищення мінімалки. Як випливає з проекту бюджету на наступний рік, в Україні з нового року мінімальна зарплата зросте з нинішніх 3,7 тис. до 4,2 тис. грн. А це означає, що компаніям доведеться збільшити відрахування ЄСВ. Влада готує роботодавцям й інші сюрпризи. Так, за розпорядженням уряду, з 5 жовтня в Україні почнеться масове «полювання» спеціальних груп перевіряючих, до яких увійдуть податківці, поліцейські та представники Держслужби з питань праці. Вони будуть виявляти зарплати в конвертах. Контролери почнуть інспектувати компанії і масово штрафувати ті з них, які викриють в тіньовій зайнятості співробітників. А таких зараз чимало: з 14 млн. зайнятих громадян тільки половина числиться в штатному розкладі. Білу зарплату отримує ще менше українців.

Перспективи ділитися з державою відбивають у роботодавців бажання підвищувати зарплати. Хоча ресурс для збільшення у більшості компаній є. За словами Олексія Куща, якщо в Європі на фонд оплати праці йде в середньому 70-80% доходів компаній, то у нас — всього 40-50%. Тобто, українці недоотримують не менше 20% — ці гроші просто привласнює бізнес.