Польський ринок праці переживає масштабну трансформацію: громадяни України поступово переїжджають до країн Західної Європи у пошуках кращих умов. Їхні вакансії оперативно займають працівники з Азії та Південної Америки. Деталі структурних змін оприлюднило видання wnp.pl.
Українці залишають Польщу: хто займає їхні робочі місця та чи буде шлях назад
Загальна кількість іноземців, працевлаштованих у Польщі, перевищила 1,17 млн осіб. Це вшестеро більше, ніж було у 2015 році. Хоча українці залишаються найчисельнішою групою (близько 779 тис. станом на кінець 2024 року), їхня перевага на ринку стрімко скорочується.
Нові гравці на ринку праці
Польські роботодавці, стикаючись із гострим дефіцитом кадрів, активно диверсифікують канали найму. Статистика свідчить, що вакансії в логістиці, промисловості та будівництві все частіше заповнюють громадяни: Непалу, Індії, Філіппін, Колумбії.
Експерти зазначають, що середня зарплата таких працівників приблизно на 10% вища за мінімальну, що робить польський ринок досить привабливим для мешканців віддалених регіонів, попри поступовий відтік українців.
Найбільший ризик для українських трудових мігрантів полягає у тому, що після завершення війни повернення на колишні робочі місця може бути ускладненим. Польські компанії, які вже інвестували в адаптацію та навчання нових працівників з інших країн, навряд чи будуть масово звільняти їх заради колишніх кадрів.
Чому українці обирають Захід
Зміна пріоритетів спричинена двома головними факторами: доступом до ринків праці Західної Європи (де рівень оплати праці вищий) та гнучкістю соціальних систем.
Попри те, що Польща залишається «воротами» для багатьох біженців, стагнація реальних доходів та зростання витрат на життя змушують українців шукати альтернативи. Наразі найгостріша потреба в іноземних руках зберігається у секторах:
-
виробництва (прості фізичні роботи);
-
логістики та складського господарства;
-
HoReCa (готельно-ресторанний бізнес);
-
торгівлі.
Ситуація з дефіцитом кадрів у Польщі стає системною, що змушує уряд та бізнес переглядати міграційну політику, орієнтуючись на значно ширшу географію залучення персоналу, ніж це було до 2022 року.
Читайте також: Українцям у Польщі загрожують податкові борги: кого можуть змусити сплатити
Коментарі