Мінсоцполітики спростувало міфи про пенсійну систему

«Для наведення більшого жаху використовуються відверті маніпулятивні прийоми з цифрами та уривками фактів, подається суміш з правди та обману, не зупиняються і перед використанням відвертої неправди», — скаржаться в Мінсоцполітики. В міністерстві вирішили спростувати ці міфи.

Міф №1: Пенсії в солідарній системі, начебто, зменшуватимуться

Стверджується, що з наступного року мінімальна зарплата зростатиме, а пенсія, начебто, залишиться на існуючому рівні. Тут правди рівно половина — правда в тому, що мінімальна зарплата зростатиме, але, насправді, зростатиме і пенсія.

Нагадуємо, що одним із головних досягнень Пенсійної реформи є запуск механізму автоматичного осучаснення пенсій. Кожного року пенсії автоматично перераховуються за єдиною для усіх формулою: 50 відсотків зростання інфляції плюс 50 відсотків зростання середньої заробітної плати. На отриманий за цією формулою відсоток буде підвищено пенсії. Темпи цього зростання дозволять не лише уникнути знецінення пенсійних виплат від інфляційних процесів, але й перекрити їх, збільшивши реальний дохід пенсіонерів.

Повернімося до зростання мінімальної зарплати. Першочергово, варто зазначити, що це рішення Уряду дозволить продовжити механізм детінізації економіки. Адже ні для кого не секрет, і ці дані є відкритими, що більше шістдесяти тисяч керівників підприємств декларували свої зарплати на рівні мінімальної. Що вже казати про кількість звичайних працівників, які отримують частину зарплат у конвертах. Таким чином, збільшення мінімального рівня оплати праці, дозволить хоч і частково, але детінізувати такі доходи. Детінізація доходів прямо вплине на зростання фонду оплати праці, як це відбулося після збільшення мінімальної зарплати вдвічі, та створить ресурс для підвищення пенсій. Також, збільшення мінімальних зарплат сприяє зростанню рівня середніх зарплат. А оскільки це збільшення відбуватиметься за рахунок перенаправлення ресурсів підприємств на збільшення частки фонду оплати праці, то єдиний вплив на інфляційні процеси відбуватиметься через збільшення купівельної спроможності громадян, що є позитивним ефектом у вигляді додаткового попиту та зростання обсягів виробництва, а отже і зростання економіки. Бажаємо удачі усім експертам, які спробують знайти в цьому абзаці словосполучення «зменшення пенсій».

Міф №2: Дефіцит Пенсійного фонду — це вирок солідарній системі, та ще одна причина зменшення пенсій у майбутньому

Найулюбленіша тема критиків солідарного рівня — дефіцит Пенсійного фонду. Варто нагадати свідкам дефіциту, що саме після штучного зменшення ставки єдиного соціального внеску з 38% до 22%, дефіцит Пенсійного фонду зріс практично вдвічі — на 65 мільярдів гривень. Тому, одного дня усвідомлено знищувати солідарний рівень, а наступного розповідати про його недієздатність — виглядає, дещо, цинічним.

Але, облишимо замовчання реальних причин дефіциту на совісті маніпуляторів, та повернімося до його впливу на розмір сьогоднішніх та майбутніх пенсій. Отже, дефіцит Пенсійного фонду, у відповідності до параметрів Пенсійної реформи, та за домовленістю з МВФ, заплановано тримається на фіксованому рівні, що дозволяє спрямувати усі додаткові надходження, внаслідок зростання фонду оплати праці, на підвищення розміру пенсій. Варто зазначити, що домовленість з МВФ про фіксацію дефіциту є унікальною, оскільки кредитора в першу чергу хвилює подолання дефіциту, проте, Уряд знайшов аргументи для прийняття такого рішення, та домігся направлення усіх ресурсів на збільшення пенсій.

Тобто, кажучи зрозумілою мовою: не-зменшення дефіциту Пенсійного фонду дозволяє збільшувати пенсії, а не зменшувати їх.

Чи назавжди цей дефіцит? Ні, його зменшення передбачено Пенсійною реформою починаючи з визначеної дати та у визначені строки, у повній відповідності до заздалегідь проведених розрахунків.

Міф №3: Накопичувальна система сьогодні не працює, тому що у людей немає зайвих грошей для відкладання на майбутнє

Абсолютна правда — зайвих грошей дійсно немає. Маніпуляція в іншому — у створенні міфу про те, що після впровадження обов'язкової накопичувальної системи ці кошти, начебто, з'являться. Ні, від цього не з'являться. Ці кошти можуть з'явитися виключно у випадку збільшення доходів людей, тобто, після зростання заробітних плат.

Створення такого потрібного обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи, як додаткового джерела доходів пенсіонерів до основного солідарного рівня, безумовно, на часі. Але для цього не потрібно руйнувати солідарний рівень, який за будь яких умов є і буде основою пенсійної системи.

Міф №4: Солідарний рівень не дозволяє забезпечити гідні пенсії

Один із різновидів маніпуляцій, що спекулює на темі дефіциту Пенсійного фонду. Давайте розберемося з причиною виникнення дефіциту, тобто негативного сальдо доходів та видатків фонду, і отримаємо відповідь на питання вирішення цієї проблеми.

Отже, дохідна частина Пенсійного фонду складається з надходжень від єдиного соціального внеску, що сплачується роботодавцями за офіційно зайнятих осіб, у розмірі від офіційно декларованих зарплат. Коли цих грошей не вистачає на виплату зароблених людьми пенсій — виникає дефіцит, у відповідному цій нестачі розмірі.

Чому не вистачає грошей? Причина в одному слові — «офіційно». Не є секретом, що в Україні значна частина людей працює не офіційно. Так само, значна частина задекларованих офіційно працюючими доходів, із яких сплачуються внески до Пенсійного фонду, є меншими від справжніх. Деякі люди таким чином «економлять». Що відбувається далі?

Далі, дефіцит фінансується Державним бюджетом, тобто, коштами платників податків. І виникає парадоксальна ситуація, за якої чесні платники податків сплачують двічі — перший раз за своїх працівників, а другий раз за тих, хто уникає оподаткування. Парадоксальна ситуація перетворюється на абсурдну, коли такі чесні платники податків толерують неплатників, та звинувачують у наслідках кого завгодно, окрім тих, хто за їхній кошт наживається.

Вирішення проблеми дуже просте з точки зору розуміння, і, водночас, дуже складне в реалізації — детінізація ринку праці та зарплат, та нульова толерантність суспільства до неплатників податків.

Рано чи пізно, люди зрозуміють, що така «економія», якими би, начебто, правильними та емоційними аргументами вона не прикривалася, відбувається не за рахунок держави чи влади, а за рахунок платників податків, пенсіонерів та чесних працівників. Але краще рано.