Мінфін - Курси валют України

Встановити
3 вересня 2018, 8:00

Про що не люблять говорити чиновники: реальні причини девальвації гривні

Ситуація на валютному ринку останніх днів не обіцяла нічого доброго для гривні. Попит значно перевищував пропозицію і незважаючи на активні інтервенції Нацбанку за минулий тиждень курс спочатку швидко переступив через психологічний бар'єр в 28 гривень, а до кінця п'ятниці взагалі досяг позначки в 28,20 / 28,24. Причому на початку цього дня він доходив і до ситуативного рівня продажу в 28,35 гривень, але ринок все ж не підтримав цей рівень.

Прогноз валютного ринку на 3-7 вересня

Чому гривня падає: реальні причини девальвації або про що не люблять говорити чиновники

НБУ намагався зупинити зростання котирувань, провівши інтервенції у вигляді двох аукціонів і як мінімум одного разу використовуючи Matching, але глобального ефекту це не дало. Витрачених резервів в сумі понад $ 120 млн вистачило лише для зменшення темпів зростання котирувань, але не більше.

Сам факт того, що обвал гривні відбувається в період, коли світова кон'юктура цін на основні товари українського експорту метал і сільгосппродукцію знаходяться на високому рівні говорить про те, що причини криються не тільки в «злих» експортерах (не поспішають продавати валюту) і «підступних „спекулянтах (заради наживи накручують курс).

Накладаються декілька факторів, які представляють істотну небезпеку для курсу в найближчій перспективі і пояснювати все сезонністю, як любить нас запевняти Нацбанк — зараз не можливо.Тому що потім чергові валютні цунамі спростують ці заяви регулятора, але буде вже пізно.


Ось причини, що представляють основну і реальну загрозу для нацвалюти:

1. Відтік капіталу з країн, що розвиваються на все більш привабливий американський ринок після підвищення ставки ФРС. Інвестори та спекулянти після погашення чергових українських валютних і гривневих ОВДП вже не скуповують наші цінні папери, а конвертують їх у валюту і виводять. Це тисне на курс гривні на міжбанку;

2. Від'ємне сальдо платіжного балансу, наростаючі диспропорції при формуванні дохідної та видаткової частини бюджету. Недоотримання податків і митних зборів на фоні безпідставного і популістького вливання бюджетних коштів у вигляді зростання соцвиплат перед виборами при одночасному підвищенні мінімальної зарплати без зростання продуктивності праці та ефективності виробництва — призводить до стимулювання попиту на імпортні товари (тому що своїх Україна виробляє все менше).

Це створює все більший розрив між експортом та імпортом, вимиває валюту з країни і головне — не стимулює розвиток власного виробництва, не підвищує рівень зайнятості населення і як наслідок — скорочує реальні податкові надходження.

Крім цього, невідповідність рівня українських зарплат реальної вартості кваліфікованої праці після кожної нової девальвації призводить до наростаючого відтоку талановитих і професійних громадян в інші країни.

Ми не можемо погодитися з твердженнями НБУ про те, що надходження від заробітчан будуть в глобальній перспективі тільки рости. У короткостроковій — можливо, але в довгостроковій — явно ні.

Реалії такі, що як тільки ці люди благополучно влаштовуються — вони все більше осідають в цих країнах, а потім — починають забирати родичів до себе. Це призводить до того, що з часом надходження від таких громадян вже не будуть зростати. Нікому буде перераховувати. Більш того — вони почнуть знижуватися.

Проблему для чиновників в цій ситуації “вирішує» або зростання курсу (девальваційний та інфляційний податок на населення, малий та середній бізнес) або проведення реальних реформ з обмеженням олігархічних монополій, стимулюванням реального сектора вітчизняної економіки, створенням робочих місць, боротьбою з корупцією у владі і усуненням поняття «рулити бюджетними потоками» у можновладців. Але чиновникам простіше і вигідніше просто поступово девальвувати гривню, ніж втрачати свої місця та надприбутки;

3. «Проліт» з траншами МВФ. Навіть якщо місія МВФ після вересневої поїздки в Україну прийме позитивне рішення про виділення траншу — фізично по процедурам цієї організації кошти зможуть прийти не раніше жовтня, що все більше посилює касовий розрив в надходженнях і виплатах з бюджету.

Особливих джерел надходжень у держави немає. Приватизацію знову зірвано, НБУ свій прибуток вже весь перерахував, ОВДП — хто хотів вже давно придбав і попит на них навіть з боку банків низький.

Тому продаж потенційно одержуваного в жовтні траншу МВФ за максимально високим курсом — вигідний і уряду для латання все наростаючих бюджетних дірок. Тому і особливо опиратися зростанню долара чиновники не стануть. Тим більше, що свої кошти згідно їхніх декларацій вони в основному тримають у валюті.

Саме ці чинники, а не злі вороги, експортери й спекулянти є головними причинами «загадкового» падіння гривні в здавалося б сприятливий для неї період.

Бізнес розуміє суть того, що відбувається і майбутні валютні ризики, а тому імпортери намагаються оперативно закривати свої валютні контракти, а експортери не поспішають продаватися. Адже буде дорожче.


Що буде з курсом на цьому тижні

На настрої учасників ринку в найближчі дні вплине:

1) Календарний фактор і вихідний день у США. Початок вересня призведе до традиційного зниження активності на українському міжбанку в перший робочий день місяця. Клієнти будуть підводити підсумки серпня і визначатися з планами і тактикою роботи на новий період. Але вже з вівторка-середи вони поступово увійдуть в звичайний ритм.

Крім цього, 3 вересня вихідний в США -День праці. Наш міжбанк по долару буде працювати на умовах ТОМ (розрахунки в гривні — цим днем, зарахування валюти наступним). Це не завжди зручно клієнтам, що відіб'ється як на обсягах операцій понеділка. так і на поведінці ринку у вівторок — коли доларова виручка буде тільки зарахована компаніям, а попит на валюту вже накопичиться за декілька днів. За рахунок календарних перекосів та вихідного в США — у понеділок та вівторок тиск на гривню посилиться.

За нашими розрахунками обсяги операцій на міжбанку в понеділок будуть знаходитися в межах $ 300-330 млн при укладанні до 430-480 угод, з вівторка по четвер почнуть поступово зростати — від $ 390 до $ 440 млн при укладанні до 510-580 угод в день, а в п'ятницю трохи знизяться — до $ 370-410 млн при здійсненні 490-540 угод;

2) Репатріація дивідендів «дочками» іноземних компаній в першій декаді вересня. У цей період вони вийдуть на ринок з додатковою купівлею валюти для перерахування своїм материнським структурам і це буде тиснути на курс;

3) Поведінка готівкового ринку і збереження розриву готівкового і міжбанківського курсів. Стрибки курсу на міжбанку провокують зростання готівкових котирувань і подальші спекулятивні переливи валюти з одного сегмента ринку на інший. Це також тисне на курс і в даний час грає проти гривні.Крім цього, збільшення котирувань в обмінниках на фоні зростання попиту не стимулює і активну здачу валюти населенням, яке також як і експортери на міжбанку — притримує валюту.

4) Рівень ліквідності в банківській системі і дії Нацбанка. Коррахунки банків поступово знижувалися до кінця минулого тижня і на ранок п'ятниці впали до 50,3 млрд гривень. Бізнес витрачає гривню, отриману як відшкодування ПДВ.

Якщо не буде сюрпризів на запланованих аукціонах Міністерства фінансів з розміщення ОВДП на цьому тижні — то ми не бачимо особливої загрози для курсу в такому рівні ліквідності в системі. Тим більше, що підприємствам знадобиться гривня для розрахунків з персоналом по зарплаті за серпень і оплаті господарських платежів на початку місяця.

Через перекоси попиту і пропозиції на міжбанку — дефіцит валюти доведеться покривати Нацбанку. Ми очікуємо його присутність на ринку як мінімум у вівторок і середу, коли ситуативні диспропорції будуть максимальними.

Прогноз готівкового та безготівкового курсів на тиждень

На готівковому валютному ринку курс буде орієнтуватися на поведінку міжбанку. Оскільки залежність від дій найбільших гравців на торгах збережеться, а їх курсові інтереси постійно різні — «Мінфін» знову прогнозує часту зміну котирувань обмінників протягом дня. Серйозного просідання курсів ми не чекаємо, а ось ризик подальшого зростання котирувань обмінників в разі обвалу гривні на міжбанку — реальний.

«Мінфін» прогнозує на цьому тижні коридор по долару на готівковому ринку в межах 27,95-28,35 гривень. Спред по долару в банках складе до 25-30 копійок, в обмінниках фінкомпаній — від 15 до 20 копеек.

На міжбанку. Ситуативні курсові інтереси великих гравців і поведінка НБУ будуть визначати тренд на міжбанку. «Дочки» іноземних компаній зі своєю купівлею валюти під репатріацію дивідендів цілком можуть розхитати ринок своїми покупками на цьому тижні. Практично всі дні на ринку знову буде переважати попит на валюту. Нацбанку регулярно доведеться бути присутнім на торгах для покриття дефіциту валюти.

«Мінфін» прогнозує на цей тиждень котирування безготівкового долара в межах коридору 28,05 -28,35 гривень.

Особливого зміцнення гривні навіть у випадку ситуативного і сумнівного перевищення пропозиції валюти над попитом ми не очікуємо. Якщо воно і виникне — то надлишок буде викуповуватися НБУ. Це не дасть долару істотно впасти.

Головними операторами на торгах будуть: сам НБУ, усі держбанки, Альфа-банк, Банк Кредит Дніпро, ІНГ Банк Україна, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, банк «Південний», ПУМБ, Райффайзен Банк Аваль, Сітібанк, UKRSIBBANK і Укрсоцбанк.

Автор:
Олексій Козирев
Аналітик Олексій Козирев
Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи

Коментарі - 76

+
+162
Кандидат в президенти лісу
Кандидат в президенти лісу
3 вересня 2018, 8:55
#
— золоті слова
+
+112
kozyrev
kozyrev
3 вересня 2018, 9:54
#
Честный анализ происходящего.
+
+60
AleksandrBank
AleksandrBank
3 вересня 2018, 10:17
#
Анализ хороший, по сути все то что я говорил на прошлой неделе и ранее. Реалии таковы, что пытаются искаться виновного — там где его нет. То типа аграрии на наличном все скупают, то еще что-то. Я говорил о том, что на наличном штиль и он реагирует только на межбанк, спроса там нет!
Причины названы правильные все без исключения.

«Бизнес понимает суть происходящего и предстоящие валютные риски, а потому импортеры стараются оперативно закрывать свои валютные контракты, а экспортеры не спешат продаваться. Ведь будет дороже.» — весь август об этом говорю. Сейчас импортеры по возможности закупаются за осень даже зиму. Курс еще нормальный с учетом рисков пробить в средине осени и начале зимы новые высокие горизонты.
https://minfin.com.ua/blogs/aleksandrbank/116992/
+
+44
Анатолий Сайко
Анатолий Сайко
3 вересня 2018, 10:50
#
Чиновники это у нас это просто корупционеры о они нечего не говорят и им плевать
+
+30
Viacheslav12
Viacheslav12
3 вересня 2018, 11:33
#
Ну так все правильно — вороги і спекулі.
Спекулі, які заробили на овгз і тупо конвертують виплачену їм гришу в бакс. Іноземні банки, які замість того, щоб постійно докапіталізовуватися і заводити для цього валюту в країну, заробляють на українцях, теж конвертують зароблене в бакс, щоб відправити якісь дивіденди своїм звкордонним упирям-власникам.
+
+15
Viacheslav12
Viacheslav12
3 вересня 2018, 11:38
#
Були б національні банки, через які б держава займала гроші в громадян під нормальні стовби, і не було б овгз для спекулів — одразу два фактора тиску на гривню мінус.
Перекос імпорта із за контрабанди, навіщо шукати виробника в країні, коли митниця завжди дає добро.
+
0
ns5465456
ns5465456
3 вересня 2018, 21:01
#
У нас реально в стране ничего не производят-сужу по себе… все импортное кроме пива и еды… весь товар покупается за баксы…
+
0
yarg
yarg
3 вересня 2018, 21:23
#
Странно. покупаю кучу вещей отечественного производства. Еда, выпивка, одежда, недавно увидел симпатичные сковородки biol.com.ua/, сантехнику…
да автомобилей нет, айфонов тоже. это факт.
+
0
ns5465456
ns5465456
3 вересня 2018, 21:25
#
Телефоны только в Корее...-это факт(топовая S серия...)
+
0
Кандидат в президенти лісу
Кандидат в президенти лісу
4 вересня 2018, 19:07
#
Виробляють
Багато чого
Питання в тому, що виробляються на верстатах і технологіях, які закуповуються за валюту, а те що виробляють на німецькиї верстатах і технлогіях, що вкрали в Німеччині після війни, чомусь ніхто не хоче купувати
+
+25
Kanarej
Kanarej
3 вересня 2018, 12:19
#
Как бы все правильно, вот только это: «Поэтому продажа потенциально получаемого в октябре транша МВФ по максимально высокому курсу — выгодна и правительству для латания все нарастающих бюджетных дыр». А что, транш МВФ уже можно просто вот так продать? :)
+
+10
OutofLaw
OutofLaw
3 вересня 2018, 13:37
#
«Поэтому продажа потенциально получаемого в октябре транша МВФ по максимально высокому курсу — выгодна и правительству для латания все нарастающих бюджетных дыр.» разве траншы продаются? они ведь должны оседать сразу в ЗВР… не?
+
0
dfdfdf
dfdfdf
3 вересня 2018, 15:05
#
А разве под них нельзя печатать гривну?
+
+10
yarg
yarg
3 вересня 2018, 17:53
#
Нет конечно.
+
+19
kozyrev
kozyrev
3 вересня 2018, 13:54
#
НБУ может часть этих средств эмитировать в гривневом эквиваленте под ЗВР. Чем больше резервы, тем формально больше могут быть денежные агрегаты при стабильном курсе. А там дело за малым, выпустим ОВГЗ, НБУ купит их, и вот уже у правительства есть деньги. Ловкость рук и умелая работа с долговыми инструментами… Так что физически их можно и не продавать, это произойдет де-факто потом в немного другом формате…
+
+10
OutofLaw
OutofLaw
3 вересня 2018, 15:14
#
Когда долларовый транш возвращают, гривневый эквивелент денежной массы уничтожают?
+
0
ns5465456
ns5465456
3 вересня 2018, 22:35
#
Нет
+
0
Ladder05
Ladder05
3 вересня 2018, 15:20
#
Еще будет осенняя выплата ОВГЗ и стандартный зимний загон. Заодно будет интересно посмотреть сколько денег сожгут для поддержания курса, напомню: азиров таким же страдал.
+
+10
yarg
yarg
3 вересня 2018, 17:54
#
Не будет. ОВГЗ в обращении осталось примерно на 7 миллиардов гривен. Это 250 миллионов долларов. Мизер.
+
0
Ivan Ivanov
Ivan Ivanov
3 вересня 2018, 20:08
#
Ох уж эти сказочки, ох уж эти сказочники (С) один мужик
http://bin.ua/news/finance/finances/224671-ovgz-v-obrashhenii-po-summe-osnovnogo-dolga-na.html
на 03.09.2018 — 754 млрд гривен в обращении…
+
+10
yarg
yarg
3 вересня 2018, 20:26
#
Ага. смотрим графу «нерезиденты». видим 7490.75 миллионов.
да, я ошибся. не 7 миллиардов, а 7.5.
ужас.
+
+15
Ivan Ivanov
Ivan Ivanov
3 вересня 2018, 20:46
#
А причем здесь нерезиденты? Вы написали «ОВГЗ в обращении осталось примерно на 7 миллиардов гривен.» Это ложь — в обращении ОВГЗ на 754 млрд гривен.
+
+10
yarg
yarg
3 вересня 2018, 21:08
#
Речь была в контексте возможной покупки валюты.
+
+30
Ivan Ivanov
Ivan Ivanov
3 вересня 2018, 21:13
#
А остальные будут хранить все в гривне в вашем контексте?
+
+10
yarg
yarg
3 вересня 2018, 21:56
#
Разберитесь в вопросе.
+
+30
Ladoga
Ladoga
3 вересня 2018, 23:40
#
Тот момент когда Ярг не смог в идею, что те кто вложились в ОВГЗ могут зимовать в баксе или евриках. Ужас. Разбирант в вопросе, главный разбирант.
+
0
Кандидат в президенти лісу
Кандидат в президенти лісу
4 вересня 2018, 19:04
#
Йому не плотють щоб він розбирався
Йому за текст плотють
+
0
yarg
yarg
5 вересня 2018, 14:57
#
Чтобы зимовать в евриках — их нужно купить.
Купить без проблем еврики на гривну от ОВГЗ могут только нерезиденты.
Резидентам (у которых 99 % ОВГЗ) купить валюту не так просто — это же не «снял наличку сходил в обменник».
Вот об этом и речь.
Я так понимаю ответить вам нечего — опять будет искрометный юмор и визги «порохобот». Ну да ничего :)
+
0
Ladoga
Ladoga
6 вересня 2018, 18:13
#
Что мешает резидентам купить евро или бакс? Вы знаете как ОВГЗ капает на банковский счет? Если да- то зачем молоть чушь?
+
0
yarg
yarg
10 вересня 2018, 16:40
#
Для покупки валюты нужно основание. для нерезидента это — желание вывести прибыль. Для резидента — такого основания нет. Перед тем как спорить — читаем постановление НБУ 281
+
0
Ladoga
Ladoga
10 вересня 2018, 22:15
#
Не хотел бы вас расстраивать, но вот изменения: https://bank.gov.ua/document/download?docId=52214400
Как минимум 4 изменения, которые помогают резиденту купить валютку, и момент с ОВГЗ куда проще: минималочка для личного инветсирования- 1 лям, если 200к под управлением дядек загнать, то как физлицо по выплате- очень просто в валюту зайти. Вы бы это знали, если бы имели, непосредственный, опыт в этом деле.
+
0
Кандидат в президенти лісу
Кандидат в президенти лісу
10 вересня 2018, 22:25
#
Ті хто мають *тільки* лям баксів не полізуть в ризиковані інструменти, шановний

Це вже не кажучи, що треба буде показати регулятору звідки той лям взявся
+
0
yarg
yarg
10 вересня 2018, 23:18
#
:)

друг мой Лагода. эти изменения никому и ни в чем не помогают. А пункт о покупке под ОВГЗ вообще относится к операциям нерезидентов. Читать нужно полный текст, а не изменения :)
А так, да, поучите меня жить :)
+
0
Ladoga
Ladoga
11 вересня 2018, 3:25
#
А кто сказал про лям баксов? Если бы были внимательными то увидели про лям гривен, и про 200к гривен. По текущему курсу- не такая и большая сумма.
+
0
Ivan Ivanov
Ivan Ivanov
3 вересня 2018, 20:20
#
Ну и в догонку график погашения
http://www.epravda.com.ua/publications/2018/08/15/639656/
В сентябре 4,6 млрд грн
В октябре 12,2
В ноябре 23,8
В декабре 3.7
И это только гривневые, а есть еще валютные
млн $
сентябрь 103
октябрь 808
ноябрь 150
декабрь 145
+
0
Ladoga
Ladoga
3 вересня 2018, 23:39
#
«Это 250 миллионов долларов. Мизер.»- ничего так, мизер…
+
0
kozyrev
kozyrev
3 вересня 2018, 15:24
#
Для OutofLaw. Нет их не уничтожают, это чудо уже давит на цены и в конечном итоге приводит к инфляции. Или как вариант — растет ВВП, промышленность и с/х создают добавленную стоимость и товарное покрытие этих денежных знаков. Но в нашей стране — к сожалению, это пока только первый вариант.
+
0
OutofLaw
OutofLaw
3 вересня 2018, 16:50
#
Я же поэтому и спрашиваю… если это идет на латание дыр то это не создает продукт и поэтому эта масса М0 остается в обороте, а вот если в реальный сектор экономики тогда вопросов нет, но мвф на это деньги не дает…
+
+45
Maleficarum
Maleficarum
3 вересня 2018, 17:31
#
«Нет их не уничтожают, это чудо уже давит на цены и в конечном итоге приводит к инфляции.» НБУ лишнюю наличную ликвидность может абсорбировать. Вливая «новьё»и изымая «изношеные купюры» Точно ведь никто не знает из непосвящённых сколько под видом «изношенных» НБУ изымает с рынка. И потом Есть ещё «рост гривно-депо в банках» Там ликвидность связывают. Кстати скупка зелени населением и бизнесом тоже связывает гривон. Ну и есть ещё варианты Невыплаты ЗП работающим Или выплаты менее оговоренных сумм ( штрафы- половинчатые отпускные больничные оплачиваются не полностью ) Так что НБУ дока в махинациях.
+
+30
kozyrev
kozyrev
3 вересня 2018, 17:22
#
В этом Вы абсолютно правы, МВФ дает деньги только для поддержания штатов (то есть курса, но не более). Образно говоря: «А реформы ребята надо делать своими деньгами, а не в оффшоры это все разгонять, да бюджет пилить...»Инвесторов привлекать за счет нормального бизнес климата и т.д.
+
+1
Nick777
Nick777
3 вересня 2018, 20:17
#
Причины так себе проанализированы. Качественно — всё правильно, но количественно — это как в электронике дрейф нуля операционного усилителя. Лично я вижу две глобальные причины, причём, обе связаны с воровством в немного разной форме. Вот я же их не случайно называю реВОРматорами. Почему? Да потому, что они заняты лишь одним: придумывают всё новые и новые формы воровства денег у народа. Понимаете? Реформы — это новые формы. Если это новые формы воровства — их можно назвать реВОРмами. Итак, причины:
1. Выдуманные размеры тарифов за газ, электричество, воду. Фундаментом для их установления служила лишь алчность фантазёров. Полученная таким образом сверхприбыль (поскольку в Украины добывается минимум 17 млрд куб м газа по цене порядка 1500 грн за 1000 кубов, а продаётся потребителям по единой цене 7000-9000 грн за те же 1000 кубов). Всего Украина в год потребляет 30 млрд кубов. То есть 17 млрд купили за 1500 грн, 13 млрд по 200-280 долларов и весь газ продали по 9000 грн, то есть порядка 300 долларов. Сверхприбыль преобразовали в доллары на межбанке и вывели в оффшоры.
2. Разворовывание госбюджета через прокладки. Схема следующая. Бюджет заключает договор на любые нужные работы, за которые потом рапортует народу с прокладкой, а не реальным исполнителем. Прокладка заключает договор с исполнителем, но платит ему половину полученных денег (50-70% денег остаётся в прокладке). Оставшиеся в прокладке деньги переводятся в доллары и уходят опять в оффшоры.
+
+1
Nick777
Nick777
3 вересня 2018, 20:29
#
Всего со слов президента в оффшоры выводится около 11 млрд долларов в год. Если в гривнах, то 11*28=308 млрд грн. Это объёмы воровства в Украине. Помнится, доходная часть бюджета порядка 700 млрд грн. Не факт, что президент озвучил правильную цифру, поскольку принимает в этом активное участие. Вот это воровство с последующей конвертацией и оказывает решающее давление на курс гривны. Все остальные факторы — это слёзы.
Именно поэтому я утверждаю, что неплатежи за коммуналку и теневая экономика являются основными факторами, способствующими укреплению гривны. Вот сейчас слышал цифры, что в бюджет недособрали 70 млрд грн. Неплатежи за коммуналку в районе 30-40 млрд грн (это тайна). Вот эти 100 млрд грн поддерживают гривну от падения.
+
0
ballistic
ballistic
4 вересня 2018, 11:50
#
««Мінфін» прогнозує на цей тиждень котирування безготівкового долара в межах коридору 28,05 -28,35 гривень»
— на міжбанку вже 28.5, експерти Мінфіна в прольоті :)
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
4 вересня 2018, 14:30
#
Зато причины на удивление правильные, пусть не все и в тоже время
+
0
ballistic
ballistic
4 вересня 2018, 16:29
#
Зуміти вказати правильні причини, але не зуміти скласти правильний кінцевий результат — це подвійний фейл :)
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
4 вересня 2018, 23:35
#
Не согласна
+
0
ballistic
ballistic
5 вересня 2018, 0:42
#
Всі букви відкрив, а слово не зміг прочитати :)
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
5 вересня 2018, 9:22
#
Книга закрытая? :) бува
+
+15
AleksandrBank
AleksandrBank
4 вересня 2018, 13:37
#
Как я и сказал, бизнес понимает что будет дороже, все это толкает рынок вверх.
Компании без надобности не будут продавать валюту и то будут держать до последнего.
НБУ не потушит рост даже вливаниями.

Требования МВФ нужно было выполнять в начале года, сидели сейчас бы спокойно и запасы так пол лета не тратили.
За наивность нужно платить, вот и платим. Спасибо Президенту что тянул, Правительству и Верховной Раде — грязным депутатам, которым пох вообще на народ
+
0
Кандидат в президенти лісу
Кандидат в президенти лісу
4 вересня 2018, 19:03
#
Поки народ сидить і не провокує — так буде

І справа навіть не в назві народу чи країни
+
+5
vicmarin37
vicmarin37
10 вересня 2018, 15:48
#
Написано много, а правильного ничего.
Причина девальвации — эмиссия налички НБУ,
ранее лишняя ликвидность удерживалась на депозитах НБУ,
но началась небольшая паника и она перешла на валютный рынок.
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
10 вересня 2018, 16:27
#
Если говорить о неделе прошлой вцелом, то девальвациия никакой не было, по итогу разница в -5 коп. Которая была компенсирована сегодня уже.

Если вы говорите об эмиссии НБУ, как так что к 53 до 40 остатки упали? Лишняя гривна там и лежит. И эта гривна не перешла на межбанк
+
+5
vicmarin37
vicmarin37
10 вересня 2018, 17:54
#
С конца прошлого года наличка увеличилась на 60 млрд. гривен или почти на 20%.
Эмиссия смотрится по балансу НБУ в строке — гроші в обігу,
а также по выданным безналичным кредитам и перечислениям.
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
11 вересня 2018, 9:48
#
Частично это было обосновано увеличение выручки компаний в 2018, потребностью в гривне.

Если бы как Вы говорите 20% было б напечатано, то и гривна сейчас была бы за 30+ уже к доллару.
+
0
vicmarin37
vicmarin37
11 вересня 2018, 11:02
#
Да 30+, бензин же уже там, а девальвация пока отложена — неполностью исполняются расходы госбюджета ( как всегда в декабре двойные расходы) и это +2 гривны по курсу, и +1 гривна в потенциале за счет овернайтов в НБУ
+
+15
AleksandrBank
AleksandrBank
11 вересня 2018, 12:17
#
Причем тут бензин к эмиссии? На бензин влияет курс и цена в мире
+
0
Kanarej
Kanarej
11 вересня 2018, 16:31
#
А также уровень налогообложения, валюта этого налогообложения (у нас в евро почему-то акзцизы), наличие дефицита топлива, и еще ряд факторов вроде «надо собрать денег под выборы» или других подобных или совсем других
+
0
vicmarin37
vicmarin37
11 вересня 2018, 18:15
#
В Украине денежная масса влияет на цены на бензин
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
12 вересня 2018, 10:09
#
Вау, новый фактор открыли…
+
0
yarg
yarg
12 вересня 2018, 10:18
#
Представляю себе фин. директора ВОГа, мучительно ожидающего статистику от НБУ по денежной массе чтобы понять — повышать ему цены, или нет :)
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
12 вересня 2018, 11:29
#
Порой фантазии людей доходят до маразма.
+
+5
vicmarin37
vicmarin37
12 вересня 2018, 12:32
#
Вы извините, но вы тогда странный очень. Вы что не знаете элементарного в экономике, что увеличение денежной массы без увеличения производства товаров приводит к росту цен?
Всё, до свидания.
+
+5
vicmarin37
vicmarin37
12 вересня 2018, 12:36
#
Как были клоуном, так и остались… Продавцы элементарно чувствуют повышение спроса на товар и возможности покупателя и сразу поднимают цены — это происходит при эмиссии и при росте доходов населения. Сразу видно что бизнесом не занимались.
+
0
yarg
yarg
12 вересня 2018, 12:43
#
Диванные теоретики они такие… они — с уклоном в макроэкономику. :)
А реальность попроще. В ней есть закупочные цены, курс, спрос, цены конкурентов и т.п.
Но вот макроэкономики — нет.
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
12 вересня 2018, 13:12
#
Сама экономика состоит не только от производства. Туда входят торговля, услуги и т.д.
Потому смотреть можно на производство наших Авто и кричать, откуда гривна раз производства нет. Вот только продажи б/у авто из-за границы растут, как и продажи новых авто на высоте.
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
12 вересня 2018, 13:15
#
Если Вы такой бизнесмен и носом чуете, когда у населения больше денег и поднимаете цены, то Вы — спекулянт, как и многие, пытаются заработать на краткосрочной выгоде, а не смотрят вперед.
В крупных сетях типа Ашан, Метро и т.д. цены на продукты лето не повышались, даже снижение. У них дальновидная политика в отличии от Вас, мега-бизнесмена
+
0
Ladoga
Ladoga
12 вересня 2018, 14:54
#
Не хотел бы вас расстраивать, но на этом сайте есть статистика цен на продукты, включая Ашан. Потрудитесь найти их и объяснить почему на некоторые товары разброс до 50%. Сезонность можно нивелировать, по вашим словам, ведь Ашан умные и хорошие, не спекулянты, и ни в коем случае не рвали бы бабос из-за какой-то там сезонности. Хотелось бы послушать почему же так проихошло. =) И момент номер два- с вашими идеями про то как надо вести бизнес- оставьте для проповеди в церкви, в реальном мире все не так работает как вам кажется, включая тот же Ашан. В вашем случае- очень не плохо что не занимаетесь бизнесом, иначе бы вся семья уже по миру пошла, побираться.
+
+5
vicmarin37
vicmarin37
12 вересня 2018, 17:38
#
Конечно спекулянт, как и все бизнесмены… Цены на продукты питания надо смотреть год к году по отношению к прошлому лету. Тут же на сайте приводилось — затраты в строительстве к прошлому лету +20%.
https://minfin.com.ua/2018/05/17/33593493/
Или вы сидите на госстатистике?
и инфляции от НБУ? Извините, вас мягко обманывают
+
+5
vicmarin37
vicmarin37
12 вересня 2018, 17:44
#
Yarg.
Какая макроэкономика?
Обычно первая прикидка — закупочная цена умножается на два и получается продажная цена, а затем вынужденно снижается до покупательной способности населения
+
+15
Kanarej
Kanarej
10 вересня 2018, 16:56
#
Много страшных слов: эмиссия налички, девальвация, паника… а правильного ничего :)
+
+5
vicmarin37
vicmarin37
10 вересня 2018, 17:55
#
Да не волнуйтесь, если девальвации не боитесь
+
0
Kanarej
Kanarej
10 вересня 2018, 20:02
#
А что ее бояться? В первый раз, что ли? Уже который год раз в год девальвация, раз в год ревальвация.
+
0
vicmarin37
vicmarin37
11 вересня 2018, 5:59
#
И раз в пять лет обвал :)
+
0
yarg
yarg
11 вересня 2018, 9:37
#
Правильно. все уже привыкли, всем пофиг.
+
0
vicmarin37
vicmarin37
11 вересня 2018, 11:10
#
1993 год — с 500 до кажется 50 000 девальвация была, в 100 раз
+
+15
yarg
yarg
11 вересня 2018, 15:58
#
И спокойно пережили. нынешние 5 копеек в месяц на этом фоне вообще не смотрятся.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися