Рецепт від трудової міграції: утримати свої кадри плюс вкрасти чужі

Навіть дивно, що факт трудової міграції викликав здивування вітчизняних чиновників тільки зараз. Про це пише к.е.н., член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) Віталій Шапран на LB. «З цього ж починалася євроінтеграція Польщі та інших сусідніх країн років 10-15 назад. Польща вступила в ЄС у 2004 році. І в цьому ж році з Польщі виїхали на постійні або сезонні роботи близько 0,5 млн трудових мігрантів, але до 2014 року в цілому країну покинули близько 2,4 млн осіб, тобто приблизно 6-7% від загальної чисельності населення або близько 12-15% економічно активного населення. Однак у поляків була одна дуже цікава обставина, яка пом'якшила «міграційний удар» по економіці: на момент вступу в ЄС офіційне безробіття в Польщі сягало 19,4%, а серед молоді його рівень підібрався до 40%. Тому для польського уряду відтік робочої сили став порятунком від безробіття. Натомість вони отримали грошовий потік від заробітчан в якості переказів, як і Україна сьогодні », — зазначає Шапран.

Так за 2004-2014 рр. польські заробітчани перерахували в Польщу в цілому 35 млрд євро, одержувачами яких були приблизно 2,5 млн домогосподарств. 

В Україні економічно активного населення у віці 15-70 років в січні 2018 року офіційна статистика нарахувала 17,7 млн ​​осіб. Це всього 62% від населення в цьому віковому діапазоні. Виникає питання: а що роблять інші 10,8 млн осіб працездатного віку, — запитує експерт. Ще більше питань, на його думку, викликає чисельність платників ЄСВ. З 17,7 млн ​​осіб працездатного населення його платить близько 12 млн осіб, тобто більше 4 млн осіб залишаються незайнятими, хоча зареєстрованих безробітних в країні всього близько 1,8 млн осіб. Тобто більше 2,2 млн чоловік або виїхали на заробітки, або зайняті в тіньовому секторі, або просто не бажають працювати.

Частина українців цілком може отримувати соціальні виплати в Україні та одночасно підробляти за кордоном. У підсумку, через ці понад 4 млн осіб з невизначеним статусом нам складно визначити неформальний рівень безробіття в країні.

На думку Шапрана, український уряд повинен боротися з наслідками трудової міграції, прийнявши наступні заходи:

• залучати іноземні інвестиції. Всі країни, які майже позбулися відтоку кадрів, мають помітні прямі іноземні інвестиції. При цьому потрібно враховувати не податкові доходи або кілометри відремонтованих доріг, а число робочих місць, створених в країні іноземними інвесторами.

• вести переговори з ЄС. Польща для боротьби з відтоком трудових ресурсів, починаючи з 2005 року, отримує величезні субсидії ЄС, які обчислюються десятками мільярдів євро.

• створити глобальну стратегію на ринку праці. Та ж Польща, вже майже перепоборовши проблему відтоку трудових ресурсів, покращує свій потенціал економічного зростання. Для України такими країнами-донорами можуть стати середньоазіатські республіки, депресивні регіони РФ і Туреччини.