Нацбанк взяв курс на валютну лібералізацію і його підтримав парламент. У розпал літа депутати проголосували за закон про валюту. У Нацбанку стверджують, що з набранням чинності документом в Україні настане повна свобода проведення валютних операцій без обмежень.
Закон про валюту: як би чого не вийшло
Чи так це насправді, на своїй сторінці в Facebook написав співзасновник банку Аваль Олександр Деркач.
Добре, що прийняли закон про валюту. Це величезний крок вперед. Правда запізнилися з ним трохи. Років на 20 мінімум. Свого часу Прибалтика, яка вже через пару років після розвалу Союзу пішла на повну лібералізацію валютних операцій, виграла від цього в колосальному масштабі. На початку 90-х всі нові банки і всі офшори колишнього СРСР тримали валюту в місцевих банках. Було багато негативу, але позитив явно переважив. Я впевнений, що економічний успіх цих країн не в останню чергу пояснюється великими обсягами валютних ресурсів, які тоді вдалося залучити.
Читайте також: Курорт або концтабір. Що змінить новий закон про валюту
Чи буде цей закон працювати? Важко сказати однозначно. Занадто багато невирішених питань залишилося, надто багато парканів понабудовано. Причому таких, що й не відразу можна розгородити. Є приклад Аргентини. Два роки тому новий президент країни Мауріціо Макрі одномоментно скасував всі заборони, обмеження та ліцензії. Сьогодні це вистрілило в гіперінфляції і дефіциті валюти. Є проблеми західних банків. Які на тлі корупційних скандалів тікають від нас як чорт від ладану. Та ще й BEPS крокує світом семимильними кроками. Сьогодні українцеві відкрити особистий або корпоративний рахунок в хорошому західному банку майже нереально. А в поганому навіщо відкривати.
Є проблема явно надлишкових і надуманих нормативів фіннагляду, а також самоцензура і бюрократизм наших банків. Як би чого не вийшло. Нещодавно один з великих банків з іноземним капіталом два тижні (!) погоджував мені одну маленьку валютну операцію, зажадавши 4 (!) документи крім договору. Швейцарському, до речі, цього договору цілком вистачило і він погоджував її півгодини.
Коментарі - 24
«Недавно один из крупных банков с иностранным капиталом две недели(!) согласовывал мне одну маленькую валютную операцию, затребовав 4(!) документа помимо договора. Швейцарскому, кстати, договора вполне хватило и он согласовывал её полчаса.» — случайно это не Ваш банк Аваль?
Не случайно а однозначно — Райффайзен Банк Аваль.
Закон о Финмониторинге один для всех укрбанков а объём требований у Аваля в разы больше чем у других банков.
о скандальной истории с австрийским банком Meinl Bank AG.
http://forbes.net.ua/business/1384708-o-chem-molchit-nbu-zagadochnyj-meinl-bank-ag
http://www.fg.gov.ua/about/prezentatsiji-fondu/32515-fhvfo-oriyentovna-suma-vtrat-kredytoriv-vnaslidok-dovedennya-do-bankrutstva-delta-banku-stanovyt-24-5-mlrd-hrn
http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/30-mis-kom-bank/37876-proty-insaideriv-pat-miskyi-komertsiinyi-bank-rozpochato-22-kryminalni-provadzhennia-za-faktamy-zlovzhyvan-na-3-58-mlrd-hrn
Лень постить все ссылки, но скажу одно — на сайте ФГВФЛ австрийский банк Meinl Bank AG упоминается более20 раз и каждое упоминание о не совсем законном выводе валютных средств.
Этот банк у многих в зоне риска, как и Латвийский банки, часть из которых умерли, не все конечно.
Он был и есть банком, который выдавал миллионные кредиты фирмам однодневкам без анализа их финансовой деятельности и конечно без имущественного залога.
Залогом были средства на коррсчетах украинских банков, которые формально никакого отношения к этим фирмам не имели.
Затем по невозврату кредита банк проводил взаимозачёт однородных требований без анализа предоставленных документов по тем же австрийским правилам банковской системы.
И делал этот взаимозачёт на фирмы-однодневки из офшоров на ура и по первому требованию из Украины.
Так что нарушение местных австрийских банковских норм этим банком очевидно.
Поэтому их паническая боязнь украинских транзакций понятна (не дай Бог, что случится, перекроют дол.кислород и разбежится вся европ.клиентура). Не трудно сопоставить украинские объемы с европейскими…
Поэтому — за «европейську якість» треба платити… — українським клієнтам.
А как иначе?!