Курорт або концтабір. Що змінить новий закон про валюту

Головний підсумок змін — силу втратило старе валютне законодавство, зокрема, тимчасовий антикризовий Декрет Кабміну від 1993 року. Тепер встановлювати обмеження на операції з валютою буде тільки Нацбанк своїми постановами.

Ідеологи оновленого закону вважають його запорукою для подальшої лібералізації ринку. Критики наполягають на тому, що в НБУ залишається занадто багато повноважень, щоб «закручувати гайки» на свій розсуд.

Хто з них правий, розбирався «Мінфін».

Знову йдемо в Європу

Закон про валюту і валютні операції — це 13 сторінок з описом загальних підходів до валютного регулювання. Автори документа визначають його ключову позицію як «дозволено все, що прямо не заборонено». Співзасновник інвестиційної групи Універ Тарас Козак порівнює наслідки прийняття документа з «падінням залізобетонної стіни».

«Верховна Рада скасувала валютний концтабір. Більше 20 років робота з іноземною валютою була вкрай обмежена. Люди вже звикли, що обмеження їхніх конституційних прав — розпоряджатися валютою, відкривати рахунки за кордоном, тримати кошти в будь-якому місці в світі — це норма», — говорить Козак.

Зміни наберуть чинності не відразу. Закон передбачає семимісячний перехідний період: протягом півроку НБУ розробить під нові умови свою нормативно-правову базу — ті самі постанови, які будуть визначати свободу ринку. Ще місяць відводиться на те, щоб ознайомитися з оновленою «нормативкою» Нацбанку.

Регулятор не приховує свого задоволення рішенням депутатів. За словами голови НБУ Якова Смолія, новий закон не тільки усуне незручності для українських покупців і продавців валюти, але і зробить країну більш привабливою для інвесторів.

«Це рішення дає Україні можливість зробити довгоочікуваний перехід від застарілого, репресивного і заплутаного валютного регулювання до свободи проведення валютних операцій без обмежень, що підтверджує нашу здатність бути частиною Європи», — йдеться в офіційному релізі Нацбанку з приводу прийняття закону.

Хто виграє

Закон дійсно знімає ряд старих обмежень, закріплених в Декреті 93 року і в законі «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 94 року. Йдеться про валютний контроль для операцій ЗЕД нижче порога в 150 тис грн, а також ліцензії для фізосіб на інвестування за кордон.

«За оцінками НБУ, зміни торкнуться близько 40% клієнтських операцій переважно малого і середнього бізнесу. Це має суттєво звільнити ресурси банків і клієнтів, що витрачаються на «паперову» роботу», — розповідає начальник продажів казначейських продуктів ОТП Банку Юрій Крохмаль.

За словами торгового представника України Наталії Микольської, з точки зору експортерів закон скасовує репресивну норму, яка дозволяла фіскальним органам блокувати діяльність компанії тільки на підставі порушення термінів валютної виручки. Тепер жорсткі санкції замінять звичайним наглядом.

Як додає директор казначейства банку Кредит Дніпро Олег Курінний, зі змінами НБУ зможе більш оперативно і ефективно реагувати на динаміку платіжного балансу і ринкової кон'юнктури. Також «валютний» закон спричинить за собою удосконалення іншого «міжнародного законодавства України».

«Лібералізація валютного ринку запрацює в повну силу після переходу України на міжнародні стандарти податкового та валютного контролю, відповідно до вимог Плану BEPS з протидії уходу від оподаткування», — говорить Курінний.

Розчарування ліберала

Валютну реформу Нацбанку не тільки хвалять. Головне побоювання критиків закону — НБУ не стане скасовувати більшу частину діючих обмежень, що зведе весь позитив закону нанівець.

«Обмеження будуть знімати поступово і на свій розсуд. Коли запрацює чудова візія «можна все» — залежить виключно від Нацбанку. Закон рамковий, тому остаточно робити висновки, що саме і як зміниться для ринку досить важко. Треба зауважити, якими будуть нормативні акти Нацбанку», — зазначає заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Про це говорили і в НБУ ще перед прийняттям закону в другому читанні. Під час свого виступу в парламенті Яків Смолій заявив, що регулятор не має наміру відразу переходити до повної лібералізації ринку.

«Закон передбачає, що валютні обмеження буде скасовані поступово і обережно і за наявності сприятливих макроекономічних умов, щоб не вплинути на фінансову стабільність», — сказав Смолій.

За словами банківського експерта Романа Сульжика, незважаючи на формальну прогресивність закону, в руках НБУ залишається занадто багато важелів для обмеження свободи ринку.

«У законі про валюту написано, що можна жити вільно, не обов'язково «спати в бараках і ходити строєм». Але правила нашого табору все одно пише Нацбанк. У них є право дати деяку свободу, але також є і можливість у будь-який момент «зігнати всіх на побудову». Будуть у нас правила концтабору або курорту — залежить тільки від них», — вважає Сульжик.

На його думку, багато що залежить і від політичної волі президента: якщо він попросить НБУ діяти менш жорсткими методами, регулятор прислухається до таких побажань.

Формально для НБУ є бюрократичний запобіжник: закон вказує, що регулятор може вводити валютні обмеження лише на термін до шести місяців. Необхідність пролонгації Нацбанк буде повинен обґрунтувати на Раді фінансової стабільності (до його складу, крім топ-менеджерів НБУ, входять керівники НКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Мінфіну та Фонду гарантування вкладів).

Особливість цього пункту в тому, що Нацбанк, згідно з текстом закону, повинен лише «прислухатися» до думки членів Ради. Але прямо впливати на «обмежувальні» рішення це не буде.

«Нам важливо забезпечити цінову і фінансову стабільність. Для цього закон дає НБУ можливість своєчасно і ефективно реагувати і запобігати кризам незалежно від їх природи, згідно з найкращими практиками центральних банків світу», — підкреслив Яків Смолій.

Поки ж, за даними Олега Курінного з банку Кредит Дніпро, Україна має одне з найжорсткіших валютних законодавств серед країн регіону: наприклад, в Польщі взагалі немає нормативу обов'язкового продажу експортної виручки, в Білорусі він складає 10%, в той час як в Україні — 50%.