Чим відзначився НБУ під керівництвом Якова Смолія

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій на початку тижня пообіцяв, що 1 березня парламент нарешті проголосує за кандидатуру Якова Смолія на пост голови правління НБУ. Новим главою в повному сенсі цього слова Смолія назвати важко. До середини минулого року він був заступником Валерії Гонтаревої, а після її виходу у відпустку очолив банківське відомство. Правда, з приставкою «в.о.».

Починаючи з травня минулого року, в крісло головного банкіра країни готували багатьох кандидатів. Посаду приміряли й на голову правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука, й на голову Фонду гарантування вкладів Костянтина Ворушиліна, й навіть на екс-главу НБУ та нинішнього лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка. Але в січні цього року інтрига зникла: президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради проект постанови № 7501 про призначення главою НБУ Якова Смолія.

Тепер — справа за малим. Валерія Гонтарєва повинна відзвітувати перед парламентом про виконану роботу. Після цього депутатам залишиться схвалити її відставку та проголосувати за кандидатуру президента. Чи виявиться процес таким же простим на практиці — побачимо вже сьогодні.

За час, поки Нацбанком кермував Яків Смолій, НБУ схвалив досить багато «жорстких» рішень. Варто тільки згадати про останнє підвищенні облікової ставки на 1,5%. Такого не очікував ні ринок, ні експерти. А уряд після цього рішення й зовсім звинуватив НБУ в тому, що він має намір нашкодити економічному зростанню України.

З іншого боку, НБУ скасував досить багато обмежень, зокрема, на валютному ринку, та запланував прибрати ще більше.

Поки парламент визначається, чи підходить Яків Смолій на цей пост, «Мінфін» вирішив згадати, що примітного зробив Нацбанк за час його головування.

Головне — почати

Яків Смолій не раз підтверджував, що НБУ готовий виконувати взятий на себе мандат по забезпеченню цінової стабільності. Під час його перебування «в.о.» регулятор підвищив облікову ставку в цілому з 13% до 16%, щоб приборкати розбурхану інфляцію. Найсерйозніше підвищення було на початку 2018 року, коли Нацбанк підвищив ставку відразу на 1,5%. Правда, в прогнозний коридор зростання цін все одно не вклався. Замість запланованих 10% за підсумками минулого року він досяг 13,7%. А на цей рік НБУ погіршив свій прогноз інфляції з 7,3% до 8,9%.

Смолій не раз заявляв, що 16% — далеко не межа. У разі необхідності НБУ продовжить закручувати гайки.

Це не сильно сподобалося уряду. Прем'єр Гройсман навіть виступив з критикою регулятора, стверджуючи, що висока облікова ставка не дозволяє здешевити кредити для економіки.

Багатосторонній

При Смолії Національний банк запам'ятався й ліберальністю. Так, в кінці 2017 року регулятор відстрочив реченець, встановлені для капіталізації банків. Згідно зі старим планом, всі, хто працює банки повинні були наростити капітали до 300 млн грн вже до 11 липня цього року. Але їм дали відстрочку — час «Ч» зрушив на 2020.

А на початку цього року на Інститутській заговорили про необхідність змінити сам підхід до структури й «сутності» капіталу. Для цього будуть розроблені зміни до закону «Про банки та банківську діяльність».

Нововведення

На початку цього року, Нацбанк розробив і зобов'язав підопічних впровадити новий норматив — LCR. Він буде відображати ступінь стійкості банків до короткострокових шоків ліквідності. Тепер фінустанови будуть звітувати про достатність їх «грошової подушки» з урахуванням можливих відтоків вкладів. Високоліквідні активи банку повинні повністю покривати можливий відтік готівки при стресовому сценарії.

Кінець 2017 року відзначився іншими нововведеннями — переходом банків на новий стандарт фінансової звітності МСФЗ 9. А на носі введення ще одного нормативу — коефіцієнта чистого стабільного фінансування (Net Stable Funding Ratio, NSFR).

Чистка

За відсутності Валерії Гонтаревої регулятор продовжив виводити банки з ринку. За цей час кількість працюючих фінустанов зменшилася на 14. Чотири з них стали фінкомпаніями, ще два об'єдналися, всі інші — визнані неплатоспроможними.

Валютний безвіз

Влітку минулого року НБУ пом'якшив правила виведення валюти за кордон для населення та дозволив українцям вкладати до $50 000 в рік в закордонні активи. Для цього потрібно оформити індивідуальну електронну ліцензію через уповноважений банк та показати джерела походження коштів.

Правда, як відзначають в Нацбанку, подібне нововведення поки не користується популярністю серед українців.

Тотальний контроль

У жовтні 2017 Нацбанк зажадав від підопічних більш жорстко перевіряти джерела доходів клієнтів. І навіть питати, на що вони планують витратити гроші, які знімають з рахунку.

Так, в деяких банках, щоб зняти зі свого рахунку більше за 100 000 грн на добу, тепер доведеться принести відповідний документ.

Як стверджує регулятор, подібні заходи необхідні для протидії схемним операціям та допоможуть вивести економіку з тіні.

Ніякого Криму

Восени 2017 року влада РФ оголосили про випуск купюр із зображенням пам'яток археології та архітектури, розташованими на території окупованого Криму.

Реакція НБУ не змусила себе чекати: він тут же заборонив фінустановам приймати подібні банкноти і монети в якості платіжного інструменту на території України.

Свободу валюті!

У серпні минулого року НБУ нарешті опублікував довгоочікуваний проект Закону про валюту. Головний принцип документа — дозволено все, що прямо не заборонено.

Законопроект пропонує нову модель валютного регулювання. У разі його прийняття, НБУ буде використовувати не адміністративні інструменти, а ринкові. Закон також вводить поняття вільного руху капіталу.

У Нацбанку не раз говорили, що не стануть чекати поки парламент розгляне проект закону, і будуть поступово знімати валютні обмеження. Наприклад, за словами Смолія, регулятор може скасувати обов'язковий продаж валютної виручки вже в 2018 році. Поки цього не сталося, експортери зобов'язані продавати 50% виручки.

«Приватні» $ 5,5 млрд

В середині січня 2018 року Нацбанк оголосив результати розслідування міжнародного агентства Kroll по ситуації в ПриватБанку. Детективи виявили в найбільшому банку країни махінації й схеми по відмиванню грошей на $5,5 млрд. Все це відбувалося на протязі 10 років та тривало до націоналізації.

НБУ вже передав Генпрокуратурі результати розслідування міжнародних детективів. Ці дані він планує використовувати в якості доказів у судах.

Що ми знаємо про Якова Смолія

Смолій народився в 1961 році в невеликому селі Вербовець в Тернопільській області. У 1993 році закінчив Львівський державний університет ім. Івана Франка за спеціальністю «Прикладна математика». Має ступінь кандидата економічних наук, добре знає англійську мову.

На початку 90-х нинішній головний банкір країни вперше потрапив в НБУ. У той час він почав працювати заступником начальника обласного управління Нацбанку в його рідній області.

З цієї посади він пішов в 1994 році в Акціонерний поштово-пенсійний банк Аваль. Почав свою кар'єру з посади голови управління автоматизації, а вже через кілька років став заступником голови правління Авалю.

У 2005 році Смолій почав працювати в компанії Престиж Груп на посаді директора з питань банківського бізнесу. Він пропрацював там до квітня 2014 року, а потім повернувся до того, з чого починав — в Нацбанк. Правда, на цей раз вже в якості заступника Валерії Гонтаревої. Він курирував розробку та реалізацію стратегії й політики НБУ щодо розвитку інформаційної інфраструктури, політику в сфері регулювання діяльності платіжних систем й безготівкових розрахунків, а також контроль над платіжними системами і системами розрахунків.

Після відходу Валерії Гонтаревої в безстрокову відпустку в травні 2017 року, Смолій став виконуючим обов'язки голови Нацбанку.

Статки

Посада головного банкіра країни приносить йому непоганий дохід. Згідно з декларацією про доходи за 2016 рік, річна заробітна плата Якова Смолія склала 1,8 млн грн, в 2017 вона виросла до 2,3 млн грн.

Значну частку доходів Яків Смолій отримує у вигляді відсотків і дивідендів:

Він є власником багатьох об'єктів нерухомості, серед яких земельні ділянки, офіси, квартири та будинки.

Більшу частину з них він здає в оренду. За минулий рік його дохід з цього виду діяльності перевищив 2,4 млн грн. Майже половина цієї суми припала всього на одного орендаря — Медичний центр Святої Параскевни.

Значну частину своїх заощаджень в.о. глави НБУ зберігає в банках. Цікаво, що майже 6 млн грн задекларовано в банку-банкруті — Дельтабанку.

Іншу частину грошей Яків Смолій вкладає в цінні папери. Зокрема, він володіє декількома випусками інвестиційних сертифікатів однієї компанії — Еталон Ессет Менеджмент. Загальна номінальна сума цих сертифікатів — більше 15,8 млн грн.

Також у власності банкіра — три старих авто, гідроцикл, гольфкар і дорогий годинник марки Patek Philippe і Breguet.

Згідно з декларацією, в минулому році у Смолія була тільки одна велика стаття витрат — ремонт будинку. На це він витратив 3,5 млн грн.

Сімейні цінності

Дружина — Світлана Смолій — працює в компанії Престиж Груп. Тут за минулий рік вона отримала зарплату 300 000 грн. Це далеко не найбільша стаття її доходів. Вона також здає в оренду землю та офіси. Сумарно від цього виду діяльності за минулий рік Світлана отримала понад 630 000 грн. Найбільший орендар нерухомості той же, що й у чоловіка — Медичний центр Святої Параскевни.

У Світлани Смолій теж є депозити й вона отримує дивіденди.

Зберігати гроші Світлана Смолій воліє у двох банках — Укрексімбанку та Райффайзен Банк Аваль.

У інвестінгу вона ще активніша за чоловіка. Згідно з декларацією Світлани Смолій, номінальна вартість цінних паперів в її володінні перевищує 36 млн грн. Майже половина від цієї суми припадає на акції однієї компанії — МЛП Вест Київ.

Більш того, у Світлани Смолій досить багато вкладень в корпоративні права. Сумарна їх вартість становить 10 млн грн.

З фінансових зобов'язань, Світлана задекларувала лише одне — покупку частки в ТОВ. У декларації не уточнюється, що це за компанія. Договір укладено з Олександром Шпигом. Його сума склала 4,5 млн грн.

Олекса Рябуха