Банк хоче знати звідки гроші. Що робити

Під підозрою — студенти і пенсіонери

У вересні набрала чинності постанова НБУ №42, яка змінила правила проведення банками фінансового моніторингу. Тепер фінустанови повинні не тільки проводити ідентифікацію нових клієнтів, але «моніторити» всіх, хто користується їхніми послугами, на постійній основі. Наприклад, вимагати від клієнтів документи, що підтверджують джерела походження їх коштів і активів. А також «з'ясовувати мету і характер їх майбутніх ділових відносин». Простіше кажучи, питати, на що вони планують витратити гроші. Передбачається, що перевіряти будуть не всіх підряд, а лише тих, чиї операції здадуться банкам підозрілими.

У НБУ запевняють, що нововведення торкнуться лише малої частини клієнтів банків. Звітувати про доходи нібито доведеться тільки фізособам, які можуть бути замішані в різного роду підозрілих схемах. Але перелік може виявитися досить широким. «Найчастіше маємо справу з юридичними особами, які в своїх схемах використовують послуги пересічних громадян. Серед останніх є й службовці, і студенти, і пенсіонери», — написав у своїй колонці директор департаменту фінансового моніторингу НБУ Ігор Береза. За його словами, на сумнівні схеми зараз доводиться не більше 5% від загальної кількості операцій клієнтів. Отже, тільки вони і будуть проходити перевірки.

Але деякі банки вже щосили взялися виконувати вказівки регулятора. Клієнтів попередили, що якщо їм знадобиться зняти з рахунку більше 100 000 грн за одну добу, їм доведеться відзвітувати і про джерела доходів, і про те, куди планують витратити ці тисячі.

Поки мова йде лише про зняття коштів з поточних рахунків. Але самі банкіри зізнавалися, що подібні вимоги можуть застосовуватись і до тих, хто захоче зняти гроші з депозиту. Тим більше, що багато фінустанов після закінчення терміну вкладу перераховує заощадження на поточний або картковий рахунок клієнта.

«Змінивши буквально кілька положень, Нацбанк, використовуючи вкрай загальні формулювання, поставив банки в позицію тотальних контролерів будь-якої активності своїх клієнтів. Нове регулювання ускладнюється ще й тим, що з вересня 2017 року НБУ своєю постановою від 31.08.2017 р № 84 посилив відповідальність банків за «недостатність фінмоніторингу». Штраф у цьому випадку може досягати 8 млн. гривень. Очевидно, це підігріває завзяття банків виконувати нові вимоги», — вважає адвокат АФ« Грамацький і партнери» Ігор Реутов.

Читайте також: НБУ покарав три банки за порушення у сфері фінмоніторингу

Депозити - без розмов

За словами юристів, банк не має права не віддати депозит клієнта, навіть якщо той не підтвердить джерела своїх доходів. Ставити запитання можна до оформлення вкладу, але ніяк не в момент його видачі.

«Обов'язок фінустанови повернути вклад в термін, встановлений договором, передбачений в Цивільному кодексі України (ст. 1060), причому без надання звіту про майбутні витрати», - говорить юрист ЮФ «Evris» Катерина Бредуляк.

Але через нову постанову НБУ можуть виникнути нюанси. У своєму документі регулятор використовував занадто загальні формулювання і надав банкам широкі повноваження щодо виявлення незаконних операцій. Фінансистам не потрібно навіть доводити, що та чи інша операція є незаконною. Їм досить це просто «запідозрити». «У сукупності з положеннями ст.15 і 16 закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом „№ 1702-VII, формулювання постанови НБУ можуть дать підстави банкам вважати, що вони повинні вимагати підтверджуючі документи, в тому числі, і при видачі депозитів. Хоча ця вимога виглядає абсурдною, звинувачувати в цьому, скоріше, потрібно регулятора, а не банки », — констатує Ігор Реутов.

Поточний рахунок: можуть і заморозити

Ще більш неоднозначна ситуація з поточними рахунками клієнтів. З одного боку, банки не мають права обмежувати доступ громадян до їхніх грошей. Виняток становлять лише випадки, коли, наприклад, рахунок заарештований за рішенням суду.

«Рахунки в банку є власністю клієнтів. Це закріплено на конституційному і законодавчому рівнях. Будь-які обмеження клієнта в користуванні рахунком є ​​протиправними (за винятком випадків, встановлених законом)», — стверджує старший юрист ЮФ« Можаєв і партнери »Антон Покрищук.

З іншого, як зазначає Катерина Бредуляк, банк має право тимчасово призупинити операції по поточному рахунку. Звичайно, якщо знайде для цього відповідну підставу в ст. 15 того самого закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів».

Банк може призупинити фіноперацію на два робочих днs. А ось уповноважений орган з питань фінансового моніторингу — на цілих п'ять. До того ж він повідомить про це  це правоохоронні органи. І після цього можуть включитися механізми, встановлені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Звітувати чи ні

Юристи розходяться в думці, чи потрібно нести пакет документів про джерела походження коштів на першу вимогу банку.

«Якщо банк перешкоджає клієнтові у використанні його рахунків на підставі того, що той не надав відповідну інформацію, клієнт має повне право оскаржити дії банку в суді. У такому випадку шанси на позитивний результат досить високі», — переконаний Антон Покрищук.

За його словами, в цій ситуації можна апелювати до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. У ньому йдеться про те, що згідно зі ст. 92 Конституції України, правовий режим власності визначається виключно законами України. Інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню. «Виходячи з того, що «Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» є всього лише нормативним актом центрального органу і не має сили закону, ситуація складається на користь клієнта», — стверджує юрист.

Однак не слід забувати, що будь-який судовий розгляд - це час і фінансові витрати. До того ж, вирушаючи за допомогою до служителів Феміди, невдаха-клієнт може накликати на себе і ще більш серйозні неприємності.

«При використанні судових механізмів, переконувати в легальності походження коштів, ймовірно, доведеться вже суд. Найчастіше в банку це зробити простіше», - зазначає Ігор Реутов.

Швидше за все, банкіри не будуть надто лютувати з перевірками, щоб не налякати клієнтів. У більшості випадків документи будуть вимагати тільки "для галки". Хоча така ліберальність в майбутньому може зіграти проти самих фінансистів. Адже регулятор, при необхідності, тепер завжди зможе відшукати привід, щоб покарати неугодні фінустанови за порушення правил фінансового моніторингу.

Тетяна Очимовська