Україна в борговій пастці: як будемо вибиратися

Високий державний борг дамокловим мечем нависає над всією економікою країни, погрожуючи їй черговою дестабілізацією і кризою. Як впоратися з цією загрозою, в своєму блозі на НВ написав заступник керівника Стратегічної групи радників по підтримці реформ (SAGSUR) Павло Кухта. «Мінфін» публікує скорочений текст статті. 

Більше 70% боргу номіновано в іноземній валюті. Тобто девальвація гривні на 10% збільшує рівень державного боргу приблизно на 5,5% від ВВП. Фактично, у разі стрімкої девальвації боргове навантаження стрімко зросте й держава може швидко втратити платоспроможність. 

Видатки на обслуговування державного боргу вже становлять близько 4% від ВВП – це більше, ніж військовий бюджет країни. Частка цих видатків у державному бюджеті перевищує 13%.

Прибрати цю загрозу можна лише одним способом – значно знизивши співвідношення розміру боргу до розміру економіки. Суттєвою допомогою тут може стати швидке економічне зростання, яке дозволило б «перерости» боргову проблему шляхом збільшення ВВП. Однак, не слід забувати, що одним з головним чинників повільного (або, інколи, відсутнього) економічного зростання в Україні є як раз макроекономічна нестабільність та її ризики, яких побоюються інвестори. Тобто високий рівень державного боргу сам по собі є фактором, який стримує темпи зростання економіки – потрібне рішення, яке дозволить напряму його знизити.

Таке рішення існує – воно полягає у фіскальній консолідації та поступовому переході до бездефіцитного (або й профіцитного) бюджету. Це дозволило б перейти безпосередньо до політики повернення державних боргів та зниження боргового навантаження на економіку країни.

Зниження дефіцитів бюджету є ключовим елементом програми МВФ, однак поточна програма має закінчитися у 2019 році й передбачає граничний рівень дефіциту бюджету 2019 року в розмірі 2,2% від ВВП, тобто все ще далеко від бездефіцитності. Якщо бажаємо швидко позбутися боргової проблеми, маємо знизити дефіцит бюджету значно більшими темпами. Лише так зможемо нарешті позбутися цього тягара, створеного недолугою дореволюційною економічною політикою.