Кешбек. Навіщо банки платять клієнтам

Любителі безготівки отримують реальну вигоду: кожен місяць банки зараховують на їх картки не ефемерні бонуси, які можна витратити тільки в партнерських торгових точках, а справжні гроші (так званий кешбек). «Мінфін» розбирався, чому і чиїм коштом банки роблять «подарунки» клієнтам.

Раніше банки просували, в основному, бонусні програми зі своїми партнерами. Наприклад, проекту ПриватБанку «Бонус +». В його рамках власник картки отримує кешбек тільки в тому випадку, якщо розраховується карткою в точках партнерів банку. Витратити бонуси також можна тільки в партнерських мережах.

Ще один приклад — Альфа-Банк, який пару років тому просував програму MaxiCard. Відмінність в тому, що бонуси можна було отримати за оплату в будь-якій торговельній точці. Але витрачати — тільки у партнерів.

Однак зараз бонусних програм уже не достатньо, щоб залучити клієнтів. Тому все більше банків переходить на систему кешбек.

Цікаво, що ПриватБанк, який зазвичай першим впроваджує різні нововведення, цю хвилю не підхопив й досі практикує «Бонус +».

Як це працює

Принцип роботи кешбеку простий. Власник картки розраховується пластиком в торгових мережах і отримує в кінці місяця певний відсоток від витраченої суми на карту.

Скільки банк поверне грошей, часто залежить від категорії витрат. Наприклад, власникам кредиток Ідея Банку повертається 2% від суми, витраченої на покупки в супермаркетах і 3% — від розрахунків в кафе, ресторанах або АЗС.

Зазвичай банки встановлюють «стелю», понад якої кешбек не нараховується. «У нашому банку, наприклад, максимальна сума кешбеку в місяць — 500 грн. Вона розрахована для споживання вище середнього. Щоб отримати 500 грн, клієнтові потрібно витратити 25 000 грн в супермаркетах або 16 670 грн в кафе / ресторанах / АЗС », — підраховує директор департаменту розвитку карткового і транзакційного бізнесу Ідея Банку Іван Степанець.

Ще один важливий нюанс: ряд банків нараховує кешбек виключно в тому випадку, якщо клієнт використовує кредитний ліміт по карті. При розрахунках власними грошима бонусів не передбачено. З опитаних «Мінфіном» банків так надходять, наприклад, Ідея Банк, Монобанк, Альфа Банк.

Інший приклад — Банк Форвард, у якого багато пропозицій з різними умовами нарахування кешбеку. «Банк повертає клієнтам від 0,5% до 10% в залежності від продукту й типу операції», — розповідає заступник голови правління Банку Форвард Костянтин Кошеленко. Залежно від продукту, клієнт може отримувати кешбек як за операції, проведені за рахунок кредитних коштів, так і за рахунок власних. Максимальна сума, яку банк повертає на карту — 1000 грн.

Монобанк — порівняно новий бренд на українському ринку. Кешбек по його картах може досягати 20%. Правда, цей максимум можуть отримати лише ті клієнти, які використовують кредитний ліміт по карті ц розраховуються нею, купуючи квитки в кінотеатр.

Особливість кешбеку в Монобанк в тому, що клієнт сам може вибирати категорії, за якими йому будуть повертатися гроші, наприклад супермаркети, АЗС, тощо. Щомісяця категорії оновлюються, а держатель «монокарти» — може вибрати тільки дві з них. Максимальна сума тут також обмежена 500 гривнями.

Навіщо це банкам

Кожна фінустанова розробляє свої програми, але мета у них одна — змусити старих власників пластику витрачати якомога більше коштів та залучати нових клієнтів. «Банк зацікавлений, в першу чергу, в процентному доході від кредитних карт», — каже Іван Степанець. Обіцяючи клієнтам кешбек при витраті кредитних грошей, фінустанова підштовхує їх влазити в борги. До того ж, кредитка з кешбек набагато привабливіше звичайної. Відповідно, зростають і продажі подібного «пластика», і доходи фінустанови.

У кешбек є і навчальна складова. Як стверджує Костянтин Кошеленко, подібні акції банків популяризують безготівкові розрахунки в Україні. Клієнти поступово перестають сприймати карту тільки як інструмент для зняття готівки.

На чому заробляють

З точки зору клієнта, повернути частину витрачених грошей — безумовно, добре. Але для банку це означає недоотриманий прибуток, а іноді і прямий збиток. Особливо якщо врахувати, що у кредиток з кешбеком є пільговий період, протягом якого власник «пластику» може не платити відсотки. Саме тому вони встановлюють «стелю» для суми, яка може повертатися клієнту.

«Деякі банки використовують агресивну стратегію і майже всі доходи від торговельних операцій клієнтів (interchange) повертають клієнтам у вигляді кешбеку. В цьому випадку кешбек виходить збитковим », — каже Степанець. В основному, це відбувається, коли банк тільки виходить на цей ринок. Але так нескінченно тривати не може. Рано чи пізно йому доведеться стримати щедрість.

За словами Степанця, золота середина — найкраще. Адже клієнт отримує кешбек, а банк — частина доходу.

Про що мовчать

Обіцяючи клієнтам кешбек, банкіри заохочують їх витрачати кредитні гроші, а потім — платити чималі відсотки за кредитом (в середньому номінальна ставка доходить й до 35-40% річних).

Виявляється, дуже багато власників карт не встигають погасити борг протягом пільгового періоду. У Банку Форвард, наприклад, «пільгових» позичальників всього 30% від загальної кількості.

«Пастка» працює просто: клієнт бачить, що за кредит платити не потрібно. Більш того, кожен місяць карта повертає будь-які невеликі гроші. Проходить пару місяців, пільговий період закінчується, і власник карти починає платити відсотки. Найчастіше, це «смішні» суми. Але з часом зростають ліміти, і відповідно, платежі за обслуговування позики банкам також зростають.

Більш того, банки не завжди поводяться сумлінно. Деякі з них передбачають особливі умови на час пільгового періоду. «Наприклад, частина процентної ставки може бути захована в щомісячній комісії, яка сплачується, в тому числі, під час пільгового періоду. Або банк встановлює високу щомісячну комісію, яка може бути навіть вище, ніж сума кешбеку в середньому на клієнта », — стверджує Степанець.

Він існує!

Але в Україні досить багато банків, де пільговий період працює по-справжньому та кешбек нараховується чесно. Все що потрібно, щоб отримувати ці «пряники» — трошки платіжної дисципліни.

У кожну розрахункову дату, яка залежить від конкретного банку, кредитний ліміт повинен бути повністю погашений. Якщо ця умова виконана, вам не доведеться платити відсотки за кредитом й кредитні гроші знову можна витрачати.

Фінансова грамотність також не буде зайвою. Завжди при виборі кредитної картки, як і іншого фінансового продукту, необхідно уважно вивчати умови. Це в рази зменшує ймовірність потрапити на гачок недобросовісного банку та дозволяє істотно заощадити.