Прем'єр Гройсман порадив НБУ знизити облікову ставку. Регулятор у відповідь провів чолі уряду «монетарний лікбез». Фінансова спільнота в цій ситуації побачила дефіцит комунікації між держорганами. І навіть зазіхання на незалежність регулятора.
Ставка розбрату. НБУ проти Гройсмана
В уряді незадоволені політикою Нацбанку. Протягом 4 місяців регулятор підняв облікову ставку в цілому на 3,5%. Останнє підвищення було особливо різким, відразу на 1,5% - до 16%.
Вчора прем'єр-міністр Володимир Гройсман на черговому засіданні уряду заявив, що висока ставка НБУ не дозволяє здешевити кредити для економіки. На думку прем'єра, її необхідно знизити. Мовляв, це дозволить прискорити економічне зростання України до 7% на рік.
На Інститутській тут же заявили що підвищення облікової ставки - не ключова перепона для активізації кредитування. На думку регулятора, позики занадто дорогі з іншої причини. Зокрема, через низький рівень захисту прав кредиторів. Ця проблема досі не вирішена, адже парламент так й не прийняв відповідні законопроекти.
Фінансова спільнота тут же відреагувала на перепалку між прем'єром та НБУ. Більшість звинувачує уряд в популізмі. Більш того, експерти побачили в словах Гройсман загрозу незалежності Нацбанку.
Остаточна крапка в дискусії між владними структурами ще не поставлена. «Мінфін» пильно стежить за розвитком ситуації, а поки пропонує читачами ознайомитися з найяскравішою реакцією експертів на слова Гройсмана в соцмережах.
Віталій Шапран, член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків
А наш «Вова балуваний»? Він взагалі забувся що, НБУ це незалежна інституція, що НБУ таргетує інфляцію, і саме уряд є епіцентром цієї інфляції. А кажуть що в Україні немає таргетування — є — ось Вам таке таргетування по-українськи.
Уряд наплював на антиінфляційну політику НБУ, а НБУ підняв ставки (посадивши реальний сектор на голодний монетарний пайок). А як пан Гройсман хотів? 200 млрд грн вкинуть у ринок за грудень, наобіцяти всім й все на 2018 рік та щоб й доллар був по 27,0 й щоб інфляція була до 10% й щоб облікова ставка була 3%.
Він взагалі розуміє що він очолює Кабмін України, а не США, Канади, Японії, КНР? Кажучи чесно таке таргетування по-українськи мені не подобаєтеся, сподіваюсь що за місяць — два тренд зміниться і НБУ і уряд замість того щоб «підсерать одне одному» будуть спільно працювати: НБУ - над дешевими кредитами, а уряд - над обмеженням інфляційних апетитів. Тоді буде і довіра до таргетів і до політики уряду!
Тимофій Милованов, заступник голови ради НБУ
На засіданні уряду сьогодні прем'єр міністр сказав що облікова ставка НБУ має бути низькою щоб зробити доступним фінансуванням. Як член Ради НБУ я маю пояснювати позицію НБУ та захищати незалежність рішень НБУ від інших гілок влади.
Що відбувається? Соціальні витрати в держбюджеті та споживання зростає швидше ніж зростає економіка. Вищі пенсії, зарплати, субсидії, льготи, відсутність траншу МВФ, відсутність ринку землі, корупція, відсутність інвестицій, тощо.
Це підвищує майбутню інфляцію. Правильна реакція НБУ, прямо за підручником — підняти вартість гривні сьогодні через підвищення облікової ставки, щоб збити інфляцію в майбутньому.
Тобто підвищення ставки це реакція на проблеми економіки та дії уряду. Уряд може бути не зацікавлений в цьому, через політичні чинники. Краще мати дешевшу гривню сьогодні і більшу інфляцію в майбутньому, при іншому уряду.
Тому конфлікт між урядом і НБУ щодо політики облікової ставки є природнім в сьогоднішніх умовах.
Сергій Рибалка, екс-глава фінкомітету Верховної Ради
Це той випадок, коли прем’єр міністр та керівництво НБУ не повинні переписуватися через ЗМІ чи прес-служби, і точно не повинні публічно критикувати один одного. Вони мають постійно працювати разом над системними реформами країни.
Адже як би не хотів увесь Уряд, без зміцнення банківської системи жодного економічного зростання не буде. І дуже добре, що в НБУ розуміють важливість ухвалення Верховною Радою великого пакета законопроектів. Але для цього потрібно разом із представниками Кабінету Міністрів щоразу працювати із парламентськими фракціями та узгоджувати усі спірні позиції.
І, звичайно, приходити відстоювати важливі законопроекти у день голосування у Парламенті. Отак працюють тоді, коли реформи дійсно потрібні. А робити заяви чи прес-релізи – цього точно недостатньо.
Олексій Блінов, Головний економіст Альфа-Банку
Попросити знизити процентну ставку це, звичайно, легко. А хто за курс відповідати буде? Я б, наприклад, у відповідь попросив не створювати річний дефіцит бюджету за тиждень. Буду відроджувати аналогові традиції замість публікації картинок. Уявіть перевернуту параболу. Це курс гривня-долар за останні два місяці.
Коментарі - 22
У нас наконец-то появился независимый неполитизированный НБУ.
Экономике, не кредиты сейчас нужны, а реформы и обеление.
А вот после реформ и обеления будут кредиты.
Если в чёрную экономику навыдавать кредитов, будет не рост экономики, а рост проблемной задолженности банков.
Банки, между прочим, принимали непосредственное участие в очернении экономики.
Так может и выходить из ситуации нужно ВМЕСТЕ, а не дистанцироваться и строить из себя «целок»?
Только «покращень» — не видно.
Но с точки зрения выполнения институциональных обязанностей, возложенных законами Украины, НБУ выглядит более ответственным, чем Правительство.
Потому что НБУ своими действиями как-то, не всегда хорошо и правильно, регулирует количество денег.
А вот Правительство со своей миссией по регулированию количества продукта справляется намного хуже.
Кроме этого, Правительство раскручиванием инфляции ещё иПРОТИВОдействует действиям НБУ по таргетированию инфляции.
Ликбез не Вове надо проводить, а сторонникам НБУ. Инфляция нынешняя — РОСТ ЦЕН не от избытка денег у потребителей, а от роста издержек. Эти причины имеют разное лечение! А они лечат от избытка денег, которых и так нет у потребителей и бизнеса.